Форум селища Зарічне Рівненської області

позивний БАТЯ Тема: Туризм
Лідія Федчук

Україна активно розвиває галузь внутрішнього туризму, зокрема останнім часом все частіше можна почути про важливість збереження вузькоколійних залізниць, з метою їх використання у створені унікальних туристичних маршрутів. Оскільки промислове використання вузькоколійок сьогодні є нерентабельним через появу швидших і більш економних видів транспорту, більшість з них перебуває на межі демонтажу. Альтернативним варіантом є їх використання в інших цілях, зокрема, туристичних. Як показує іноземний досвід, створення туристичних вузькоколійних маршрутів є досить перспективним вибором. В Україні збережено декілька вузькоколійних залізниць, серед яких для туризму використовуються Вигодська вузькоколійка - «Карпатський трамвай» і Антонівка-Зарічне - «Поліський трамвай». Зважаючи на значний природній і історико-культурний потенціал регіонів, через які пролягають колії, існують великі перспективи для їх туристичного використання.

Ми зупинимося більш детальніше на дослідженні маршруту «Антонівка-Зарічне» - так званому «Поліському трамваї», або як його називають ще місцеві жителі «кукушці» чи «поїздку».

Вузькоколійна залізниця знаходиться на північному заході Рівненської області в Володимирецькому і Зарічненських районах. Довжина її 106 кілометрів – це найдовша діюча вузькоколійка в Європі. Історія її починається з будівництва колії шириною 750 мм від Антонівки до станції Кухітська орієнтовно 1895 року. Основним завданням цієї залізниці вкінці 19 – на початку 20 століть було перевезення лісу: від місця валки на півночі до місця складування на півдні. Вузькоколійка була зруйнована під час воєнних дій Другої світової війни й почала відновлюватися лише в кінці 40-х років. Переломним в історії «кукушки» був 1968 рок, коли колію було продовжено до райцентру Зарічне. Таким маршрут зберігся до сьогодні [6, ст.6].

З 1991 по 2008 роки поліська вузькоколійна переживала важкі часи. Вантажні перевезення припинились, на лінії залишився лише один щоденний потяг, що складається з тепловозу та чотирьох маленьких пасажирських вагончиків. Через нерентабельність лінії, керівництво Львівської залізниці неодноразово хотіло закрити маршрут. Проте, з огляду на відсутність автошляхів та автобусного сполучення між багатьма селами Володимирецького та Зарічненського районів Рівненської області, демонтування колії так і не відбулося. Починаючи з 2000 року її починають відвідувати туристи, переважно любителі історії залізничного транспорту з України та закордону. Найчастішими відвідувачами є росіяни, поляки, німці, австрійці і англійці. Останнім часом маршрут набуває популярності і серед українців.

Вузькоколійний маршрут є вже досить відомим, про що свідчить зайняте перше місце у мультимедійному проекті «7 Чудес Рівненщини». Проект проводився з 17 вересня по 14 жовтня 2007 року Видавничим домом “ОГО” і телерадіокомпанією “Рівне 1”. Головною метою якого було показати читачам і глядачам, яка багата Рівненська область на пам’ятні історичні місця. Впродовж 5 тижнів у ефірі телеканалу «Рівне 1» і на сайті www.ogo.ua відбувалися інтерактивні опитування для визначення сімки переможців. Перше місце посіла саме вузькоколійна залізниця “Антонівка-Зарічне», опередивши такі відомі пам’ятки, як Тараканівський форт (Дубенський район), історико-культурний комплекс м. Острога, Заповідник “Поле Берестецької битви” (с. Пляшева, Радивилівського району), Свято-Троїцький жіночий монастир (м. Корець), Замок князів Любомирських (м. Дубно) і Свято-Троїцький чоловічий монастир (с. Межиричі, Острозького району) [14].

У 2008 році проект 'Розробка інноваційного туристичного продукту 'Поліський трамвай' шляхом комплексного використання унікальних ресурсів Зарічненського та Володимирецького районів Рівненської області' потрапив до числа переможців Всеукраїнського конкурсу програм розвитку місцевого самоврядування. На реалізацію проекту у 2009 році з державного бюджету виділено 497 тисяч гривень. За ці кошти планують створити туристичну інфраструктуру за маршрутом Антонівка-Зарічне і залучити велику кількість туристів. В рамках проекту вже створено промоційний сайт на якому можна знайти детальну інформацію про атракції на маршруті, заклади розміщення і звичайно ж розклад руху «поїздка». В рамках проекту, наступного року планується відкриття музею вузькоколійки в селі Антонівка, а на озері Воронки сучасного готелю та бази прокату човнів. Також в червні 2010 року за маршрутом руху «поїздка» відбудеться фестиваль «Поліський трамвай», який в майбутньому проводитиметься щороку.

З метою поширення інформації про унікальну вузькуколійку в 2008 році за рахунок гранту тодішнього президента України В.А.Ющенка було видано фотоальбом, укладений відомим рівненським культурознавцем, етнографом і фотографом – Олексієм Нагорнюком «Вузькоколійка 106 кілометрів Полісся», в якому подано детальний опис маршруту з фотографіями.

Дана тема є насправді досить актуальною, оскільки важливо спрямувати туристичний розвиток вузькоколійки в правильному руслі, а саме дати зрозуміти організаторам, що туристичну діяльність потрібно здійснювати так, щоб вона не приносила шкоди туристичному потенціалу регіону. Перенасичення туристами може зруйнувати природні і історико-архітектурні ресурси, наявні в даному регіоні. Також потрібно чітко проінформувати місцеве населення стосовно послуг, які вони можуть надавати туристам. Важливим є розуміння населення зберігати місцевий колорит, і, наприклад, ні в якому разі не розпродувати старовинні речі.

Наявність значних природних, історико-архітектурних і культурних ресурсів в регіоні дозволить розробити насичений та цікавий туристичний маршрут.

В Володимирецькому районі розміщено 6 об’єктів природно-заповідного фонду. Найбільшим по величині та найвідомішим об’єктом є – Рівненський природний заповідник (пл. 8.2 тис. га), де знаходиться оз. Біле, в якому вода містить велику кількість природного гліцерину. В районі є річки Горинь, Стир, більше 10 озер і 14 рукотворних водойм. Лісові масиви становлять більше половини площі району.

В Зарічненському районі знаходиться 5 заказників: 4 загальнодержавного значення (Острівське лісництво, Вичівське лісництво, СВК «Вичівське», Сварицевицьке лісництво та Дібрівське лісництво) і 1 місцевого значення. Цікавим є регіональний ландшафтний парк «Прип'ять-Стохід», площею 21 тис. га. В районі є понад 7 річок, серед яких Стир, Прип'ять, Веселуха, а також 17 озер, серед яких Нобель, Острівське, Сосне. Найбільше - озеро Нобель (499 га), яке відоме ще з літописів середини 12 століття. Місцева флора досить різноманітна і включає рослини занесені до Червоної книги України, серед яких любка дволиста, плаун колючий, росичка проміжна і хамедафна чашкова [9].

Завдяки сприятливим природнім і кліматичним умовам є можливість організовувати збір грибів і ягід, а також рибальство і мисливство. До найвідоміших їстівних грибів в регіоні відносяться опеньки, маслюки, білі, боровики, сироїжки, лисички і печериці. З ягід є суниці, малина, ожина і чорниці. Тварини, на яких зазвичай організовують полювання - кабани, качки, зайці, лисиці, куниці, косулі і інколи навіть вовки. Видове різноманіття риб шокує: щука, окунь, лящ, плітка, краснопірка, сом, сазан, плоскирка, карась сріблястий, карась золотистий, лин, судак, йорш, в’юн, миньок, вугор і ін. Найпопулярнішими місцями для рибалки є озера Біле, Нобель, Воронківське та Острівське, багато чудових місць є також на річках Стир, Стохід і Прип’ять.

Найціннішими архітектурними пам’ятками регіону є палац Красицьких 19 ст. і дерев’яна Свято-Успенська церква в смт. Володимерець, Дмитріївська церква в с. Серники, збудована без жодного цвяха, Свято-Миколаївська церква кінця 18 ст. в с. Стара Рафалівка і інші.

Унікальною атракціями на маршруті є міст у с. Млинок довжиною 153 метри, побудований ще в 1906 році через річку Стир. Це найдовший дерев'яний залізничний міст в Україні. Він сполучає два райони — Володимирецький і Зарічненський. Загалом на маршруті є 30 дерев’яних мостів. У цьому ж селі є ще одна унікальна дерев’яна споруда — єдина на Рівненщині річкова паромна переправа. Зарічненський і Волдимирський район Рівненської області мають давню історію, побут і культуру, що сприяло створенню Краєзнавчих музеїв в смт. Володимирець і смт. Зарічне, народознавчих кімнат в таких селах як Біле, Воронки, Зелене, Половлі, Сопачів, Озерці, Нобель, а також музею вишивки у с. Мутвиці. В регіоні набуває популярності проведення фестивалів, серед яких Всеукраїнський фестиваль гумору і сатири «Лауреат Нобельської премії», Всеукраїнський молодіжний мистецький соціально-екологічний фестиваль “Біле озеро” і Фольклорний фестиваль «З народної криниці». На офіційному сайті вже є фотографії і опис декількох агроосель, баз відпочинку і навіть готелів в регіоні, проте якщо говорити про інфраструктуру то вона на даному етапі розвинена ще досить погано.

Перспективи використання вузькоколійки Антонівка-Зарічне, як туристичного маршруту «Поліський трамвай», як випливає з вищесказаного, є досить великими. Значним кроком у розвитку туристичного проекту «Поліський трамвай» було б налагодження співпраці з ГО «Форум «Карпатський трамвай», які вже мають досвід в організації збереження, відновлення і популяризації вузькоколійних залізниць, як туристичної атракції. Вони до питання підходять з досить професійної точки зору, розглядаючи ще й екологічність функціонування вузькоколійних залізниць, збереження їх рухомого складу і ін. супутні питання. Проведено семінар-тренінг, за сприянням ТОВ „Агенція ІнвестІнРівне Консалтинг”, в рамках якого впродовж трьох днів учасники і виконавці проекту переймали практичний досвід у сфері зеленого туризму в смт.Гриців Хмельницької області, на базі першого і поки єдиного в Україні кластеру сільського туризму „Оберіг”. Делегація складалась із 30 осіб серед яких представники Володимирецького та Зарічненського районів – власники вже діючих агросадиб, сільські голови, депутати районних та обласної рад, керівники районних відділів культури і туризму, заступники голів райдержадміністрацій.

У числі розглянутих питань – механізм залучення до туризму сільської громади; формулювання „портрету” основного клієнта, вивчення його потреб; розвиток інфраструктури; нормативні та правові аспекти у сфері сільського туризму тощо. Учасники семінару взяли участь у командних іграх, в ході яких сформулювали основні риси продукту „Поліський трамвай” та перші кроки із розвитку інфраструктури. Нарівні з теоретичними знаннями учасникам семінару продемонстрували практичні результати діяльності кластеру. Зокрема, делегати проживали в агросадибах смт.Гриців, де безпосередньо переймали досвід організації побутових умов і дозвілля для туристів; побували на екскурсії в художньому училищі, яке готує висококласних майстрів народних промислів; ознайомилися із природними та культурними ресурсами, які пропонує туристам кластер „Оберіг”. За словами самих учасників виїзного семінару-тренінгу, вони здобули серйозний досвід і чітке розуміння завдань, які ставить перед ними реалізація проекту „Поліський трамвай”, а головне – отримали бачення чіткої перспективи розвитку сільського туризму і можливостей, які він відкриває для сільських громад [13].

Перспективною ідеєю є створення музею вузькоколійки, де доцільно було б поєднати надання детальної інформації про туристичний маршрут і виставку цінних експонатів з усього регіону. Необхідним є розробка власної туристичної карти з описом атракцій на маршруті. Передовою є ідея стосовно звільнення державою можливих інвесторів від оподаткування на період розвитку маршруту. Натомість, вартість податків вони муситимуть щомісяця виділяти на розвиток вузькоколійки. Інвестор зацікавлений - бо виділяє гроші на власний бізнес. Держава в свою чергу не отримує податку, але і цим самим так би мовити виділяє кошти на розвиток вузькоколійки. Схема дієва, і спрощує роботу двом сторонам, проте залишається під сумнівом можливість її реалізації в українському суспільстві. Виходячи з іноземного досвіду, сьогодні одними з найпопулярніших видів вузькоколійних залізниць, які використовуються в туристичних цілях є старі трамваї. Їх можна знайти в багатьох містах по всьому світу – в Стокгольмі, Ґотенбурґзі, Амстердамі, Ризі, на британських островах і ін. [7, ст.16]. Вузькоколійна залізниця «Антонівка - Зарічне», яка прокладена в сільській місцевості, перетинаючи подекуди і природоохоронні території відіграє ще й рекреаційну роль, що ставить її вище ніж класичні пропозиції туристичних вузькоколійок.

Звичайно, як і в будь якій діяльності, на початку організатори стикаються з рядом проблем. Важливою проблемою є недостатня розвиненість інфраструктури. Оцінивши ситуацію реалістично, не важко зауважити, що в принципі інфраструктури як такої взагалі спеціально створеної майже немає. На цій ділянці залишається велике поле для діяльності інвесторів. Досліджуючи цю тему, ми зауважили, що серед виконавців проекту «Поліський трамвай» немає спеціалістів в галузі туризму, що зрозуміло є великим недоліком. На підтвердження цих слів, хотілось би навести думки голів районних рад стосовно того, як розвивати маршрут. Голова Володимерецької районної ради Петро Мартинюк зазначає, що головна проблема на сьогодні створити рекламне поле, а голова Зарічненської районної ради Віталій Сарич акцентує увагу на створенні інфраструктури, і ніхто не задумується над тим, як це все зробити без шкоди природі, наявним туристичним ресурсам і самій вузькоколійці. Ми переконані, що організатори скоро стикнуться з проблемою ремонту колії, поїздка і звичайно ж зміцнення дерев’яних мостів. Оскільки величина туристичних потоків зросте, відповідно і створиться більше навантаження на обладнання, якому вже достатньо років щоб потребувати ремонту. Залишається під сумнівом можливість витримати вузькоколійкою постійний туристичний рух, зважаючи на її теперішній давно нереставрований стан. Через те, що вузькоколійкою їздить місцеве населення, виникає ще одна проблема, а саме як поєднати використання її як туристичного транспорту і як головного і впринципі єдиного транспортного засобу для місцевого населення. Найпростішим вирішенням проблеми є, мабуть, приєднання більшої кількості вагонів, проте це потрібно робити дуже обережно, прораховуючи всі навантаження на колію.

О днією з найважливіших проблем є відсутність нормативно-правової бази, яка б регулювала розвиток вузькоколійного туризму в Україні. На сьогодні діють тільки декілька окремих громадських організацій, таких як , наприклад, ГО «Боржавська ініціатива» і ГО «Форум «Карпатський трамвай». ГО «Боржавська ініціатива» заснована в 2000 році з метою сприяння соціально-економічному розвитку Іршавського району через збереження та ефективне використання природного потенціалу, історичної та культурної спадщини. Головними досягненнями є діяльність по збереженню вузькоколійної залізниці Берегово - Кушниця, проведення форуму 'Карпатський трамвай' та організація фестивалю ковальської майстерності 'Гамора'. Вони налагодили тісні зв’язки з партнерами в Карпатському Єврорегіоні, а також Великобританії. Корисним є партнерство з міжнародними організаціями FEDECRAIL та NEHRT, які займаються збереженням історичної технічної спадщини в Європі та країнах 'Нової Європи'. Також в Україні діють Львівська обласна ліга інтелектуальної творчості та Галицька асоціація технологів, яка пропагує збереження та відновлення вузькоколійного рухомого складу [8, ст. 31].

На підтримку вузькоколійних залізниць Карпатського єврорегіону вищезгаданими організаціями проводиться міжнародний форум «Карпатський трамвай» за участю науковців та прихильників вузькоколійок з України, Польщі, Австрії, Великобританії, країн Балтії та Росії. На сьогодні співпраця з керівництвом вузькоколійки «Антонівка-Зарічне» і цими організаціями нажаль не налагоджена. Вирішення даних проблем призведе до популярності вузькоколійки Антонівка-Зарічне і зможе кардинально змінити на краще ситуацію в регіоні з працевлаштуванням населення. На даний момент жителями є переважно люди похилого віку, оскільки молодь виїжджає в пошуках роботи. Просування проекту «Поліський трамвай» позитивно вплине на розвиток туристичної інфраструктури і відповідно створить нові робочі місця. Це стане основним мотивом для повернення молоді і загалом нормального розвитку регіону.

Висновок очевидний - вузькоколійка Антонівка-Зарічне безумовно може сприяти розвитку даного регіону, шляхом здійснення туристичної діяльності. Ідея перевезення туристів мальовничими місцями Полісся може приносити відчутні прибутки, покращити рівень життя населення, і загалом сприяти економічному розвитку всього регіону.

На Другому міжнародному форумі «Карпатський трамвай», Джон Р. Фуллєр, який понад 34 роки є директором Британської туристичної залізниці сказав: «Можливо, ви не вірите, що ви маєте велику перевагу для туристів з вашими дивними краєвидами. Україна, Швейцарія, Німеччина і Австрія. Чи можете ви мені сказати яка різниця між країнами? За краєвидами – немає! За кількістю туристів – є! Ви тільки розпочинаєте, тоді як решта країн робить великі гроші» [3, с. 5].

Закрити