|
|
10 червня 2026
|
|
9 червня 2026
|
Найбільшою помилкою в українсько-польських відносинах був відхід від формули «прощаємо і просимо пробачення». Її використали польські та німецькі діячі для польсько-німецького порозуміння. Згодом, з ініціативи Папи Римського Івана Павла ІІ, таку ж формулу запропонували і підтримали українські та польські священнослужителі, а пізніше — і політики. Відхід від цієї формули почався після ухвалення в Польщі законодавчих актів, які характеризували Волинську трагедію як геноцид. Справа Польщі — як сприймати історію власного народу. Зрештою, прощення, як зазначав Мирослав Маринович, є духовним та індивідуальним актом. Воно не означає забуття. Але польські політики, інструменталізуючи історію та перетворюючи її на політичний інструмент, закономірно відмовилися від духовної формули, яка не перекреслювала історію, але й не дозволяла використовувати минуле для руйнування майбутньої співпраці, вигідної як українському, так і польському народам. Формула «прощаю і прошу пробачення» була дієвою і для українців. Суспільство усвідомлювало, що нам є за що просити пробачення. Деякі військові підрозділи однієї з фракцій ОУН — ОУН(б) — знищували мирне населення. І цьому немає виправдання. І якщо вибачення поляків за пацифікацію, убивства десятків тисяч українців (дії уряду, а згодом і підрозділів, підпорядкованих уряду в екзилі) не звучать, то це не означає, що ми не маємо стати на коліна перед пам’яттю невинних жертв Волині. Українські президенти це робили. Чому ж польські політики (суспільство, на відміну від них, продемонструвало власний гуманізм і зрілість допомогою українцям у 2022 році) забули про злочини Сталіна і Гітлера? Адже саме Сталін розпочав етнічні чистки поляків у 1937–1938 роках, убивши понад 100 тисяч невинних людей, серед яких був і прадід моєї дружини. Саме Сталін разом із Гітлером розділив Польщу та організував масові вбивства поляків у Катині та інших місцях. Злочини Гітлера також, як виглядає, мало згадуються польськими політиками. Чому? Твердження про те, що Україна стає сильною і лякає Польщу конкуренцією в Європейському Союзі, з моєї точки зору, частково хибне. Навпаки, ініціатори інструменталізації історії вважають Німеччину та Росію занадто сильними, щоб дозволяти собі будувати внутрішню політику на протистоянні з ними. Українці ж, навпаки, ослаблені війною та недолугою політикою минулих років. Українців атакувати не страшно. Ми й самі, не до кінця розуміючи болю поляків і важливості співпраці між нашими народами, не усвідомлюючи важливості побудови суспільства, яке цінує людське життя, часто виправдовуємо помилки попередніх поколінь. Це делікатне питання. І УПА, і АК вбивали мирних поляків та українців. Але і там, і там більшість становили герої, які не брали участі в таких злочинах, а віддавали життя у боротьбі проти російського та німецького агресорів. Дивно, що твердження деяких польських політиків про боротьбу з «бандеризмом» звучать майже так само, як слова Путіна, який саме боротьбою з «бандеризмом» пояснює агресію Росії проти України. Саме тому для мене очевидно, хто і навіщо розпочав та веде цю антиукраїнську гру. Це гра і проти України, і проти Польщі. Її легко вести, використовуючи безвідповідальність окремих польських та українських політиків. Але я вірю в мудрість наших суспільств, які вже довели свою зрілість. Вона полягає в тому, що ми маємо пробачити і попросити пробачення, щоб спільно будувати майбутнє та бути найсильнішими союзниками в Європі. |
8 червня 2026
|
|
7 червня 2026
|
|
7 червня 2026
|
бляшки в судинах, катаракта, подагра, скачки тиску, проблеми з суглобами, проблеми з травленням, часом сечовипусканням, психологічні проблеми, і ще багато чого не дуже приємного, бо ми всі не стаємо молодими! Немає чудо таблеток чи вітамінів, які б це зупинили! Варто таки переглянути свій спосіб життя, харчування, шкідливі звички та токсичних людей поряд. Коли все це налагодити, то лікарям залишається не так багато роботи і таки ви самі своєю поведінкою та харчуванням вирішуйте чи ви будете швидше старіти і зношувати свій організм. Лікарі зазвичай потрібні коли є стани, де дієта (спосіб життя) не допомагає. Почніть з себе, це найважче… і визначте відповідального за ваш організм - це маєте бути ви, бо для вас він є найдорожчим скарбом! Здоров’я усім! |
7 червня 2026
|
|
7 червня 2026
|
Вже зараз очевидно, що на Путіна лист враження не справить. Найімовірніше, він сприйматиме лист як набір фейків про Росію та російську армію, адже в путінській картині світу нічого з написаного Зеленським не підтверджується. Лише впродовж останнього тижня Путін декілька разів повторив, що російська армія просувається на всіх фронтах, економіка в чудовій формі, а рейтинги височезні як ніколи. Відірваність Путіна від реальності не зміниться після прочитання ним листа Зеленського. Путін не соромиться цієї війни, а пишається нею. Ця війна почалась як війна за авторитет Путіна «на районі», який він вважав своїм. Тому він веде її в стилістиці кримінальних розбірок з іншими авторитетами. Для такої війни не важливо, скільки грошей з общака витрачається або скільки твоїх бойовиків вбито. Авторитет главаря банди коштує більше за будь-які гроші або життя рядових бандитів. Тому, звісно, він не може прогнутись під лист якихось «наркоманів і нацистів, які засіли в Києві». Адже банда тоді просто не зрозуміє, за що вони вбивалися всі ці роки. Відтак лист Зеленського не зупинить війну і не змінить ставлення Путіна до її продовження. Можливо, це намагання вплинути на російські еліти, які перебувають поруч із Путіним. Західні медіа ледь не щодня пишуть матеріали про те, як люди з оточення Путіна втомилися від війни та тупика, в який вона загнала Росію. Але це не переростає в політичні протести і не несе загрози заколоту проти Путіна. Тому що мафія не веде війн проти глави власного клану. Можна припустити, що лист Зеленського є елементом якоїсь гри американців. Адже президент Трамп буквально за декілька хвилин після публікації заявив про підтримку пропозиції Зеленського зустрітися з Путіним. Раніше Марко Рубіо знову нагадав, що війна зайшла в тупик і все одно закінчиться за столом переговорів — рано чи пізно. І якщо Зеленському Путін міг не відповідати, то американцям доведеться відповісти. Звісно, ніхто не очікує, що це зупинить війну, але, схоже, розрахунок нашої сторони полягає в тому, що в сукупності з іншими факторами колись це все-таки станеться. Для нас набагато важливіше те, що цього тижня Марко Рубіо зробив декілька досить проукраїнських заяв: поставки зброї йдуть, гроші виділяються, нові санкції розробляються, і взагалі США не нейтральні, а на стороні України. І це набагато сильніший аргумент для завершення війни, ніж будь-які листи. Микола Княжицький |
7 червня 2026
|
А ще польських містах почали знімати українські прапори. Ого, аж колишній посол Польщі повертає українську нагороду. А з оточення нового польського президента вже звучить: “Зеленський повинен вибачитись” І знаєте… Я довго думав над усім цим. Приводив собі якісь факти, аргументи І от почув цікаву думку від пана Магери, яка видалась мені дійсно цікавою Може, не треба чекати, поки в нас щось заберуть? Може, інколи треба самому покласти на стіл те, чим тебе почали тикати в лице? Особливо якщо цей орден свого часу носив Мусоліні. Так, той самий Мусоліні Фашист Диктатор І головне, що в Польщі ніхто навіть і не збирався забирати в Мусоліні той орден І от тут виникає логічне питання І дійсно, а як країна, яка п'ятий рік стримує російський фашизм та нацизм може спокійно носити нагороду в одному списку з Мусоліні? Може, варто було б повернути цей орден самим. Спокійно, без криків та істерик Від імені народу України! Красиво обгорнувши словами: “Ми вдячні польському народу за підтримку України. Ми цього ніколи не забудемо. Але ми не можемо носити нагороду, яку колись вручали фашистському диктатору Мусоліні”. І знаєте, що було б найцікавіше, на мою думку? Якби це зробив не лише Зеленський. А й Ющенко. Бо він теж має цей орден І тоді це був би вже не жест однієї людини. Не образа від Зеленського Не якась там емоція Тоді це була б позиція держави. Адже Зеленському цей орден вручали не просто як людині чи президенту Його вручали Україні Українському народу Нашому спротиву російській агресії І якщо сьогодні частина польських політиків вирішила перетворити цю нагороду на інструмент приниження — то, може, варто і дійсно повернути її першими. Щоб у Варшаві нарешті зрозуміли, що з Україною не можна говорити мовою ультиматумів. І ще одне. Я прекрасно пам’ятаю, як поляки допомагали українцям, та і зараз допомагають Як приймають у себе біженців, відкривають двері допомоги тим хто втік від війни І за це полякам — людська подяка. Але є й інша Польща. Та, яка сьогодні вирішила будувати свою політику на старих образах На виборчих гаслах На темі УПА На вимогах “вибачень” На знятті українських прапорів з ратуш своїх міст І от саме з цією Польщею Україна повинна говорити твердо. Бо дружба — це не коли тобі кожен день нагадують, що ти комусь щось “винен” Не коли тебе намагаються виховувати, а в самих — “лице в пушку” І не коли під час війни починають міряти твою гідність своїми історичними претензіями. Ми занадто дорого платимо за своє існування, щоб дозволяти комусь розмовляти з нами зверхньо... |
7 червня 2026
|
Сам же видатний російський письменник, що волею долі проживав тут, в найстрашніші роки фізичного знищення своїх українських колег та Голодомору, чомусь не підіймав голос на захист ідей гуманізму та людяності - а навпаки присягнув людожерському сталінському режиму (мабуть мучався, так, але служив Швондерам). Тому дивно чути обурливі претензії окремих українських лідерів думок щодо демонтажу його пам'ятника - в Україні Булгаков, не заслуговує світла київських вулиць, залиште йому спокій книжкових полиць. Та і преклоніння перед добрим дияволом вже давно себе вичерпало на цих землях, а просто використовується як зайвий гачок імперії в нашому тілі; і якщо дійсно вважаєте боягузтво найбіільшим гріхом - майте сміливість визнати це. Valeriy Prozapas |
7 червня 2026
|
| Закрити |
