|
|
14 липня 2025
|
|
14 липня 2025
|
Для того, щоби правильно відповісти на це запитання, слід дати відповіді на наступні запитання - чим відрізняється масло масляне від масляного масла? Чим відрізняється мобільний телефон від телефону мобільного? Чим відрізняється Іванов Олександр Петрович від Олександра Петровича Іванова? Чим відрізняється літо спекотне від спекотного літа? Подібні запитання можна ставити нескінченно, але відповідь буде одна - дані речі абсолютно нічим не відрізняються, мобільний телефон та телефон мобільний - це одне і те саме, просто слова у різній послідовності. Якщо на центральній площі будь-якого міста України запитати людей "Яка Православна Церква є Українською? Православна Церква України чи Українська Православна Церква?" то більшість людей не зрозуміє суті запитання. Адже для пересічного громадянина, котрий не розбирається у цих тонкощах і Православна Церква України і Українська Православна Церква звучить абсолютно однаково. Якщо ці дві форми назви не є лінгвістично та змістовно тотожними, то принаймні вони є максимально синонімічними за значенням. Саме тому звичайна людина без підказок та натяків не зможе дати відповідь, адже, повторюсь, ці дві назви звучатимуть для неї абсолютно однаково. Тоді чому людина не зможе дати відповідь? Тому що запитання поставлене неправильно. Речі названі не своїми іменами. Коли я чую в якомусь інтерв'ю приблизно таку фразу: "Частина парафії долучились до Православної Церкви України, інша частина вірян залишилась в Українські Православній Церкві", то якби я не був би у церковній сфері, то взагалі не зрозумів би що це означає. Для мене це прозвучало б все одно що: "Що краще підходить до борщу? Чорний хліб чи хліб чорний?" Страшенна маніпуляція. Некоректно поставлене запитання. Речі названі не своїми іменами. Не може бути в одній Україні двох Українських Православних Церков, адже тоді вони були б одним цілим. Але оскільки у нас двоє Православних Церков є адміністративно різними, значить українською з них є лише одна. Як же визначити котра є Українською, а котра - ні? Все дуже просто. Для цього треба усього-на-всього називати речі своїми іменами. Та Церква, котра є українською називається Українською Православною Церквою, або інша синонімічна назва це Православна Церква України. Ця Церква є Помісною, визнана світовим православ’ям та отримала Томос про автокефалію від рук Вселенського Патріарха. Та Церква, котра не є українською називається Російською Православною Церквою в Україні або більш лагідно - Українська Православна Церква Московського Патріархату. Російською вона є тому що зв'язана зі світовим православ’ям через РПЦ, і про це РПЦвУ чітко зазначає в останній редакції свого статуту 2022-го року, адже у першому пункті є пряме посилання на московську грамоту 1990-го року, де про це і сказано, що УПЦ МП зв'язана зі світовим православ’ям виключно через РПЦ і ніяк інакше. В Українській Православній Церкві предстоятель постійно наголошує на необхідності любові до Бога, до ближнього та до України, котра є сукупністю наших ближніх та котра сильно потерпає у часи цієї жюжорстокої війни. Натомість в Українській Православній Церкві Московського Патріархату предстоятель має російський паспорт та був нещодавно позбавлений українського громадянства. У Православній Церкві України постійно засуджується російська агресія на соборному рівні. Натомість у Російській Православній Церкві в Україні центральний керівний орган, Київську Митрополію, на державному рівні визнано афілійованою з країною-агресором. Отже, давайте називати речі своїми іменами. Православних Церков в Україні дві. Одна з них - українська (УПЦ, ПЦУ), інша - російська (УПЦ МП, РПЦвУ). Якби російська церква не називала б себе українською та не писала б це на своїх табличках, а вказувала б своє справжнє наіменування, то багато людей неодмінно припинило б відвідувати цю церкву, де предстоятель є громадянином росії, періодично проповідує російською мовою та котрий поминає московського патріарха кіріла за кожною літургією. Але, на жаль, людей досі продовжують вводити в оману переконуючи їх, що вони є українською церквою і саме це досі ще тримає цих людей у московському патріархаті. Нехай Милосердний Господь відкриє їм очі та покаже де є істина, а де справжнє лукавство. Адже без Божої допомоги переконати у зворотньому когось вкрай важко, якщо не казати що неможливо... |
14 липня 2025
|
У 2025 році Міжнародний день міських дзвонарів відзначається 14 липня. Ця подія створена, щоб вшанувати роль міських глашатаїв – архаїчного терміну і професії, з якою багато хто може бути не знайомий. Міський глашатай, якого ще називали дзвонарем, був чиновником при королівському дворі або державній владі. Їхнім обов’язком було привертати увагу публіки на вулицях, щоб зробити офіційні заяви чи декларації. Ця роль, що вимагала вміння керувати увагою великого натовпу, безумовно, не підходила для людей зі слабкими нервами. Дзвонарі ходили вулицями міст, дзвонили в дзвони і проголошували новини, прокламації, постанови та оголошення, забезпечуючи, щоб навіть неписьменне населення було поінформоване про важливі новини та події. Їх знакова фраза “Oyez, Oyez, Oyez”, старофранцузький термін, що означає “слухайте”, досі є впізнаваною. ІСТОРІЯ МІЖНАРОДНОГО ДНЯ міських дзвонарів. Відсутність достатнього визнання міських дзвонарів призвела до створення першого Міжнародного дня міських дзвонарів у 1997 році Скоттом Фрейзером, міським глашатаєм з Ватерлоо, провінція Онтаріо. Помітивши відсутність дня вшанування своєї професії та її історичних представників, Фрейзер виступив з ініціативою його заснування. Основна мета цього дня – привернути увагу до цієї професії та визнати життєво важливий внесок міських дзвонарів або глашатаїв у суспільстві. Ще в Стародавній Греції перші міські глашатаї сповіщали про початок воєн, великі пожежі, укази влади, податки та судові виклики. Цікаво, що термін “стенторіанський” (що означає гучний, сильний голос) походить від імені грецького глашатая на ім’я Стентор, який славився своїм голосом, еквівалентним голосу 50 чоловіків. До появи газет і поширення грамотності кожна нація мала свою версію міського глашатая. Таким чином, міські глашатаї займали престижну посаду, будучи грамотними і відповідальними за інформування громадськості про важливі новини. Іноді вони приносили погані новини, що вимагало захисту від тих, хто був схильний “застрелити гінця”. Як наслідок, заподіяння шкоди міському глашатаю вважалося державною зрадою, що спричинило появу фрази “не стріляйте в гінця”, яка походить від закону, що захищав міських глашатаїв. У Міжнародний день міських дзвонарів (глашатаїв) по всьому світу проводяться різноманітні заходи та конкурси, щоб вшанувати цінний внесок цих носіїв новин у формування суспільства. Учасники, часто одягнені в традиційні регалії міських глашатаїв, демонструють свої ораторські здібності, які включають в себе голосову проєкцію, чистоту, дикцію та інтонацію. Цей день не лише слугує даниною поваги до цієї історичної професії, але й дозволяє громадам замислитися над еволюцією поширення новин, від міських глашатаїв до сучасної цифрової епохи, коли інформація доступна за допомогою одного натискання кнопки. |
14 липня 2025
|
Для початку — про пшеницю та ячмінь. Пшениця: — поки що зерно — це просто пшениця; - Трохи грубо її покришили - це булгур, дуже модний нині (у половині страв для ЗОЖників сьогодні); - ще сильніше покришили - і це вже кус-кус; - Покришили в крихту - це манка (та сама, з якої каша з грудочками і діти її не люблять); - покришили взагалі в потерть - це вже борошно (дуже шкідливо, за сучасними поняттями деяких). У мене є пара-трійка знайомих дівчат. Від слова «хліб» непритомніють, як можна? Там же мука, глютен і кошмар. А булгур заходить на ура, це ж корисне. Ячмінь: - Трохи обдертий від лушпиння - це перловка (мало хто любить); - пророщений - це той самий солод, який основа і вискарика, і чимала частина різних видів пива (особливо модних «крафтових» пивасиків). Дивовижне поряд |
13 липня 2025
|
1 липня 2025 року. Міністерство закордонних справ Німеччини публікує офіційне рішення: судна, що проходять територіальні води ФРН, зобов’язані пред’являти документи страхування вантажу. Через тиждень аналогічні норми вводять Швеція та Данія. Це — початок фізичного блокування тіньового флоту Росії, на рівні суверенного морського контролю. Не декларацій. Не санкцій. А прямого морського тиску. З юридичної точки зору — жорстка ревізія норм UNCLOS-82. З воєнної — перерізання нафтової пуповини Росії в Балтійському морі, звідки вона щоденно вивозить понад 60% свого морського експорту нафти. За оцінками Refinitiv, йдеться про до 3,5 мільйонів барелів на день, тобто від $220 до $260 млн щоденних прибутків для бюджету РФ. 11 квітня Естонія — без попереджень — затримує танкер з російськими громадянами на борту, що йшов під флагом Габону. 244 метри металу — під арешт на 15 днів. Це означає мільйони доларів втрат за кожне простоювання, штрафи за невчасну доставку, збої в ланцюгах постачання. І головне — розрив нафтоконтрактів, особливо з Індією, яка купує 40% всього експорту РФ. 12 травня — ще одна спроба затримання російського судна біля берегів Естонії. РФ відповідає появою винищувача Су-35. Це — офіційне вторгнення в повітряний простір країни НАТО. Таллінн вирішує відступити. Але з цього моменту кожен російський танкер у Балтиці — офіційно супроводжується бойовим кораблем РФ або авіацією. Це не економіка. Це війна. Проливи під прицілом скандинавських фрегатів! Ересунн, Великий та Малий Бельт — вузькі горлянки, через які проходить 90% усього судноплавства Балтики. Юридично — міжнародні води з транзитним режимом. Фактично — територіальні води Данії та Швеції. І тепер у них діють нові правила: перевірка будь-якого танкера, що підозрюється у перевезенні небезпечного вантажу або в належності до санкційного сегменту. Ціль — тіньовий флот РФ. Швеція: 11 бойових кораблів типу Visby та Göteborg. Данія: не менше 5 фрегатів Iver Huitfeldt і Absalon. Озброєння: до 32 ЗРК SM-2 на борту, ПКР Harpoon (до 16 на фрегат). Це — не патруль. Це ударна група. Розірваний ланцюг: як це працює Росія роками експлуатувала юридичні дірки: ▪️ зміна прапорів (Габон, Камерун, Танзанія), ▪️ фіктивні власники — зареєстровані у Дубаї та Гонконгу, ▪️ перестрахування вантажу через треті юрисдикції, ▪️ переназначення суден у тому ж офісі, за тією ж адресою. Тепер на кожну таку “схему” — арешт, перевірка, розслідування. Не на словах. На морі. Танкер може простоювати 15, 20, 30 днів. Або бути конфіскованим. І кожен такий прецедент — різка зміна ризику для покупця. Жоден НПЗ в Індії чи Китаї не хоче контрактувати нафту, яка може не приплисти. Кремль у цугцвангу На кожну спробу супроводження танкера — реакція НАТО. На кожну загрозу з повітря — реакція ППО. На кожну затримку — міжнародна страховка відмовляє в покритті. Путін не може відповісти — бо будь-яка спроба фізично втрутитися в арешт танкера у водах Данії чи Швеції буде класифікована як збройна агресія проти країни-члена НАТО. І що лишається Кремлю? Проковтувати поразку. Мовчки. Цей сценарій готувався рік. Почала Велика Британія — ще в 2024. Потім приєдналась коаліція під керівництвом Фрідріха Мерца, голови ХДС. Він же ініціював перегляд правил проходу через Балтику. У 2025 — стартує реалізація. Йохан Вадефул, голова МЗС Німеччини, публічно заявляє: “Мета — посилити тиск на тіньовий флот РФ та захистити Балтику як екосистему та регіон безпеки.” Це не просто дипломатія. Це — стратегічне рішення Європи, яка, бачачи ймовірне повернення Дональда Трампа, перестала вірити у Вашингтон як єдиного гаранта безпеки. У 2022 році Німеччина витрачала на оборону $56 млрд. У 2024 — вже $88 млрд. Британія — $81 млрд. Данія — з $5,5 до $10 млрд. Швеція — з $7 до $12 млрд. Росія намагається нав’язати терор: масові атаки дронами, до 1000 “Шахедів” на добу. Собівартість одного — $40 000 (дані з витоку Pran Network). Тобто — $40 млн/день, $14,5 млрд/рік. 10% від усього військового бюджету РФ. І при цьому кожен дрон може бути перехоплений: ▪️ мобільні РЛС ▪️ українська авіація ▪️ система CSI (бойове ПЗ НАТО на основі Link 16), яке інтегрує ППО, авіацію та системи управління. ППО України вчиться працювати не фрагментарно, а в єдиному полі. Європа почала нову фазу. Не захист — а наступ. ▪️ Блокування нафтового трафіку ▪️ Ізоляція російських танкерів ▪️ Економічне задушення РФ в Балтиці ▪️ Поступова конфіскація нафти Кожен арешт судна — це удар по бюджету РФ. Кожен затриманий танкер — це плювок у “суверенітет” Кремля. Путін не має відповіді. У нього є два варіанти: Визнати втрату контролю над Балтикою. Розпочати війну з НАТО. Другий — самогубство. Перший — поразка. |
13 липня 2025
|
Про «співпрацю» бандерівців з гітлерівськими окупантами. 6 липня 1944-ого року розпочався бій на горі Лопата Сколівського району — один з найбільших боїв УПА з німцями, у якому проти українських повстанців нацисти використали сили трьох німецьких дивізій та угорського полку. Запекла сутичка тривала 10 днів. Втрати нацистів становили за різними даними від 200 до 450 вояків, повстанців — близько 30. Упівців очолював полковник Василь Андрусяк. У перший день повстанці блискавично роззброїли німецький підрозділ із трьох вантажівок. 8 липня відбулася атака німецьких військ на позиції УПА поблизу містечка Долина із використанням артилерії та мінометів, паралельно почалася атака угорців поблизу Сколе. Через чисельну перевагу та кращу оснащеність німецьких та угорських військ, сотні УПА змушені відступити на заздалегідь підготовані позиції на горі Лопата. Противник почав штурм. Відбивши кілька атак гітлерівців, повстанцям вдалося вийти з оточення... Отака «співпраця» з німецькими окупантами! |
13 липня 2025
|
Бідний - працює без кінця. Багатий - живе з праці бідних. Воїн - захищає і того, й іншого. Платник податків - платить за всіх трьох. Банкір - обкрадає всіх чотирьох. Юрист - обводить навколо пальця всіх п’ятьох. Лікар - виставляє рахунки всій шістці. Бандит - тримає в страху всіх сімох. А політик - живе собі в розкошах коштом усіх вісьмох. Написано у 43 році до н.е. А звучить, як сьогодні. |
13 липня 2025
|
«Чарівну скрипку» я писав на Ігореву мелодію, але мелодій було дві: заспіву і приспіву, — зазначає Юрій Рибчинський. — Я спочатку написав вірша на заспів, обминаючи приспів. А потім — мені нічого не вдавалося. Ба більше, той вірш почав мене дратувати! Прийшов тоді до Поклада і сказав: «Ти знаєш, у цій пісні приспіву не треба». «Як може бути пісня без приспіву!», — заперечував він. «Існує така форма, як балада, нехай одна з наших пісень буде баладою», — підсумовував і переконував я свого колегу. Балада — це завжди сюжет. Тоді Ігор замість приспіву придумав так, щоб кожний наступний куплет має мати модуляцію на півтону до останнього куплету, який повторює перший. Настільки достатня ця мелодія, що навіть при найгеніальнішому приспіві, він заспів просто вбив би. Ось такий приклад мінімалізму, коли достатнього однієї мелодії, мені на пам’ять приходить мелодія Мішеля Леграна «Крила млинів». Ця пісня вперше була виконана жіночим вокальним ансамблем Ігоря Поклада Ігор Поклад «Мрія», як і всі інші з нашого циклу. Узагалі пісня писалася для того, щоб було багатоголосся. Найкраще вона звучить, коли є розклад мінімум на три голоси: нижній, середній, верхній. Щоб отримати популярність, «Чарівна скрипка» мала отримати і солістку. Популярність їй принесла Ніна Матвієнко. Коли її слухаєш з її народним і тужливим голосом співачки, то здається, що в цієї пісні немає віку, що вона ніби завжди була. Нашу пісню полюбила й Тамара Гвердцителі. «Юра несподівано запропонував послухати свої українські пісні. Він уже заздалегідь знав, що виберу «Чарівну скрипку». Коли перший раз прослухала, вона мене полонила, — визнає Тамара Гвердцителі. — Рибчинський учив вимовляти слова, кожне писав російськими буквами. У росіян немає букви «г», а в грузинській мові є. Так слово за словом з’явився запис. Ця пісня має максимально добру енергетику, тому з величезним задоволенням співаю її в будь–якій країні світу. Вона звучить всеосяжно і заворожуюче, як найкращі італійські зразки. Там унікальна кантиленність, тільки співочий народ може писати і співати такі пісні. Багато приємних слів почула і від автора музики українського шлягера Ігоря Поклада, який сказав, що я найкраща з іноземців виконавиця пісні». Сіла птаха білокрила на тополю, Сіло сонце понад вечір за поля. Покохала, покохала я до болю Молодого, молодого скрипаля. Покохала, зачарована струною, Заблукала та мелодія в гаю. В гай зелений журавлиною весною Я понесла своє серце скрипалю. Йшла до нього, наче місячна царівна, Йшла до нього, як до березня весна. І не знала, що та музика чарівна Не для мене, а для іншої луна. |
13 липня 2025
|
Тоді починається дещо неймовірне. Його тіло — величезне й величне — не плаває вічно. Воно повільно, мовчазно опускається на дно, наче прощається зі світом. Це явище називають «падінням кита» (whale fall). І хоч здається, що це кінець… насправді — це початок. У глибинах, куди майже не проникає світло, його тіло стає притулком. Десятки років воно живить сотні видів морських істот— акул, риб, червів, крабів… Один мертвий кит перетворюється на цілу екосистему. З його смерті народжується достаток. Із тиші — виникає життя. Але це ще не все. Протягом усього свого життя кит вловлює вуглець із атмосфери. І коли помирає — він занурює цей вуглець на дно океану, де він може залишатися на сотні років. Тож навіть після смерті… кит продовжує захищати планету. Поки ж він живе… він співає. Не словами — а звуками, що можуть проходити тисячі кілометрів крізь води. Матері співають своїм малюкам. Деякі групи — у пам’ять про тих, хто пішов. Інші — з надією на повернення тих, хто загубився. Вони не просто спілкуються. Вони — з’єднуються. Чи знали ви, що серце синього кита — розміром з автомобіль? І коли він пірнає в найглибші зони океану, воно б’ється лише двічі на хвилину… Наче промовляє: “Йди повільно. Дихай глибоко. Рухайся спокійно.” Колись моряки вважали китів чудовиськами. Тепер ми знаємо правду: Вони — охоронці океану. Майстри тиші. Гіганти, які не здіймають галасу… але змінюють світ. І так само, як кит, є люди, яких вже немає поруч… але вони залишили по собі стільки любові, що їхню присутність відчувають досі. Люди, чиї вчинки, чия щедрість, чий спосіб життя — продовжують торкатися сердець, навіть коли їх немає. Кит не зникає. Він стає спадком. І ти теж можеш. |
13 липня 2025
|
| Закрити |
