Форум Грабівцях

Теми для публікацій та розмов


Вінницька область » ТОМ І » Барський район »
4 грудня 2012 Сергій Фрецюк

1
23 листопада 2012 Сергій Фрецюк

Історія
5 лютого 2012 Сергій Фрецюк

Питання-відповіді Інтерв'ю Всі записи

4

Волонтери Червоного Хреста з Кіровоградщини пройшли навчання у Вінниці - читати далі...

11 серпня 2017

На Вінниччині пройшли навчання Червоного Хреста - читати далі...

9 серпня 2017

У Вінниці на навчаннях Товариства Червоного Хреста волонтери вчились рятувати потопаючих та надавати першу допомогу - читати далі...

8 серпня 2017

Товариство Червоного Хреста допомагає вінничанам з діагностикою та лікуванням туберкульозу - читати далі...

24 березня 2017

Рятувальники, патрульні та медики Червоного Хреста покажуть вінницьким дітям, як діяти в небезпечних ситуаціях - читати далі...

23 березня 2017

МОЗ зупинило фінансування патронажної служби Червоного Хреста Вінниччини - читати далі...

16 грудня 2016

Представники вінницького Червоного Хреста навчали навичкам медичної допомоги - читати далі...

29 листопада 2016

Фрецюк Сергій, користувач 1ua
Сергій Фрецюк
У далекому 1979 році, коли було завершено капітальний ремонт червонівського сільського клубу та добудовано велике світле сонячне приміщення бібліотеки, на танцювальному майданчику привезли з лісу трактором та посадили магутню красуню ялину. Але вона на жаль не змогла перенести зміну місця проживання і загинула. Я малим бігав до мами на роботу до бібліотеки та садив там набагато менші ялинки, вони теж не захотіли рости. Потім я посадив там тендітне деревце- черемшину. Але на­прикінці 2001 року сильне обледеніння завдало великої шкоди природному середовищу. Намерзання на гілках ламало дерева. Під великою кількістю льоду черемха пригнулась додолу і здавалось що ос-ось вона трісне. Сергій Васильович Забавський, який з друзями розчищали зламане гілля, підійшов до неї і каже: «Люди.Давайте збережемо це деревце». Обережно зняли льодяну кригу, і черемха поступово піднялась з землі. Зараз біля клубу та бібліотеки неначе наречена квітує красуня черемшина та радує усіх своїм квітом та ніжним ароматом.

22 квітня 2016

Фрецюк Сергій, користувач 1ua
Сергій Фрецюк
Пісня про Червоне. Тебе прикрашають лани колосисті, І линуть найкращі про тебе пісні, Берізок тендітних, пташок голосистих, Вітають озер твоїх очі ясні. Милішого краю ніде не знайду я, Пливе чиста річка а в тиші левад Червона калина, як юна дівчина, Вдиха запах меду і ніжних троянд, Ти назву дістало таку малинову, Бо є в ній цвіт ружі, любові, тепла, І маки червоні, як крапельки крові, Горять у високих квітучих хлібах. Цю кров проливали за щастя і долю Із давніх давен мужні предки мої Щоб гарне життя було, радість і згода, І пісня була б, і були солов`ї. Я їхати звідси нікуди не хочу, Продовжую рід я батьків і дідів. Червоне, ти рідне, красо ти дівоча Живи, процвітай ти вовіки віків! (Ольга Яковчук)

19 лютого 2016

Фрецюк Сергій, користувач 1ua
Сергій Фрецюк

Як перейменовували Червоне…. в Червоне.

15 лютого 2016 року в приміщенні сільського клубу відбулися збори територіальної громади.На них були присутні майже всі жителі села.

Першим виступив Каришківський сільський голова О.Гончар, який сказав, що  згідно положення, яке прийняла Верховна рада «Про порядок перейменувань населених пунктів Вінницької області» село Червоне Барського району підлягає для зміни назви.

Я знайшов інформацію у Вінницькому державному архіві про те, що перший раз сучасну назву нашого села було затверджено 22 липня 1922 року на засіданні Подільського Губернського Виконкому. Протокол № 21.

Виступила Сулима Ольга Дмитрівна, викладач Каришківської ЗОШ 1-3 ст., яка сказала: «У мене назва Червоне ніколи не асоціювалася з комуністичною пропагандою,  ця назва асоціюється із фарбою крові, крові, яку пролили наші батьки, діди, прадіди, яку продовжують проливати наші діти на сході країни а також це колір червоної калини- символ України. Без верби і калини нема України. Адже Червоне- це не «Сталінське» не «Комуністичне». Моя думка, що Червоне тисячу разів має бути Червоним. І я за те щоб назва залишилась.»

Виступила Ульяніна Галина Миколаївна, місцевий підприємець, яка  відмітила  те, що: «якщо вони пов`язують назву  «Червоне» з комуністичним режимом то ми пропонуємо зв`язати  Червоне з символом любові. Червоне- то любов, а чорне то журба. Хай між нами панує любов.»

Слово взяла Влад Лариса Петрівна, директор ДНЗ «Бджілка»: Моя думка така, давайте перейменуємо, але Червоне…- у Червоне, і офіційно це затвердимо. Вишивка на рушниках , що є у кожному домі, має червоний колір, квіти – теж червоні, стрічки у віночках теж червоні. Тому ми не будемо залишати стару назву, ми перейменуємо село в Червоне, але назву наповнимо  новим змістом.

Виступив Посполітак Сергій Іванович: «Нашу школу вже закрили, на медпункті немає ні світла ні ліків. Наша сила – в нашій єдності. Я пропоную прийняти рішення про те, що Червоне було і залишається Червоним. Більшість людей, що проживають тут, народились в Червоному, і більшість людей мають гарні спогади про це село . Воно було Червоним і хай залишається Червоним.

Ми перейменовуєм Червоне в Червоне, тому що це є кольором калини, та червоного маку а також одним із кольорів веселки.

Виступив с. голова , який запропонував перейменувати село Червоне, як колір революції в село Червоне – символ червоної калини України. Голосували: за- усі присутні, проти і тих хто утримався не виявилось.

Прийнято рішення про те, що село Червоне перейменовано. Лунають бурхливі  оплески.

 

16 лютого 2016


4


  Закрити  
  Закрити