Парки

• Парк ім. І. Франка (колишній Єзуїтський сад, ХVІІ-ХІХ ст., на­проти будинку Університету). Тут в 1817р. львів'яни приймали австрійського імператора Франца Йосипа І.

• Стрийський парк (1879-90, 56 га, садівник А. Рерінг). На­лежить до кращих парків Єв­ропи. Тут ростуть 250 видів і форм дерев і чагарників. Ниж­ній партер з озерами і верхня тераса з виставковими павіль­йонами.

• Ботанічний сад Львівського державного університету (1911, 18,5 га). Нараховує понад 1200 видів і форм рослин.

• Парк Високий Замок (1835) на однойменній горі із залишками замку (ХІІІ-ХІV ст.), скуль­птурами левів (1591-1617) і чу­довими панорамами міста.

Театри і розваги

•         Театр опери і балету ім. С. Крушельницької (1897-1900, 1800 місць, арх. 3. Горголевський, багато прикрашений скульптурами й живописом, за­віса 'Парнас', фасад вінчає фігура 'Слава', ск. П. Войтович,
пр. Свободи, 28, т. 8 (0322) 72-85-62, 72-85-61, 72-85-65).

• Драматичний театр ім. М. Заньковецької (1837-42, арх. А. Піхопь, І. Зальцьман). Свого часу найбільший в Європі (1460 місць, після реконструкції 1940р., 1000 місць, вул. Лесі Українки, 1, (38 0322) 72-37-92. 72-07-51).

• Молодіжний театр ім. Леся Курбаса (вул. Курбаса, З, т. 8 (0322) 79-86-57, 79-86-30).

• Духовний театр 'Воскресін­ня' (вул. Генерала Григоренка,5, т. 8 (0322) 74-11-60, 74-13-00).

• Філармонія (вул. Чайковського,7, т. 8 (0322) 72-10-42).

• Будинок органної і камер­ної музики (вул. С. Бандери, 8, т. 8 (0322) 39-88-42).

• День міста святкується 6 травня, на день Юрія, заступника Львова, або у найближчі вихідні дні.

• Фестиваль пива 'Гальба' ('Львівська броварня' 1715р., є музей пивоваріння).

• Львівські бали ball.com.ua

У Російському Культурному центрі (РКЦ, вул. Короленко, 12) часто проводяться виставки й кон­церти.

• Ансамбль Успенської церк­ви (1572-1629, ренесанс, вул. Руська).

Оборонний кляштор кармелі­тів босих (1634, арх. Я. Покорович, ск. А. Штиль, розписи 1731-32, італійський худ. Дж. К. Педрєтті, нині храм св. Ми­хайла, вул. Винниченка, 22).

• Ансамбль оборонного кляштора бернардинів (1600-1736) з костелом св. Андрія монастирськими будівлями, обо­ронним муром і колоною св. Яна з Дуклі (1736).

• Ансамбль кляштора домініканів (пл. Музейна): кос­тел Божого Тіла (1749-64. бароко, арх. Ян де Вітте, ск. С. Фесінгер), келії (1556-1621). Тут 1707р. був підписаний договір про союз Росії та Польщі у війні проти Швеції, дзвіниця (1865).

• Собор св. Юра (1744-64, рококо, арх. Б. Меретин, ск. Й.Г. Пінзель, інтер'єр - ск. С. Фесінгер, 1768), у кіоті лі­вого нефа - ікона Богородиці Теребовльської (XVII ст). У крипті під собором – саркофаги митрополитів А. Шептицького та В. Стернюка, патріарха Й. Сліпого. Палац митрополитів- (1762, рококо, арх. К. Фесінгер). Тут у 2001р. зупинявся Папа Іван Павло II.

• Петропавлівський костел єзуїтів (1610-30, італійський арх. Я. Бріано, розписи 1734, Ф. і С. Екштейнів з Моравії, пишне внутрішнє барокове оздоблен­ня, вул. Театральна, 11) і єзуїт­ська колегія.

• Оборонний костел Лазаря(1620-40, вул. Коперника, 27) з колишнім шпиталем і оборон­ними мурами на горі Вроновських. Криниця, яку фланкують скульптури левів (XVII ст, ск. Б. Дікембош, раніше вони прикрашали старий будинок Рату­ші). За нею по вул. Грабовського можна вийти до Цитаделі.

Цитадель (1852-56, арх. X. Рессіг, Й. Вондрушка) – австрійський форт на Цитадельній горі, що складається з корпусу казарм фланкованих триярусними ба­штами, й чотирьох окремих веж-бастіонів. стилізованих під готику. Під час Другої світо­вої війни тут розміщувався гіт­лерівський концтабір.

• Оборонні споруди (вул. Підваль­на): порохова вежа (1554-56), міський арсенал (1554-56) - музей зброї (3 т. 8 (0322) 72-19- 01), королівський арсенал (1639).

• Кафедральний (Латинський) собор Успіння Пресвятої Діви Марії (1360-1493, готика, 1760-78, бароко) з каплицями Кампіанів (1619) і Боїмів (1609-15). Закладений в 1360-68 рр. польським королем Казими­ром Великим. Вітражі Й. Мегоффера, Я. Матейка та С. Батовського (кінець XIX ст.), розписи С. Строїнського (1775). У 1765р. над головним вівтарем була поміщена ікона Матері Божої Ми­лосердної - 'Прекрасної Зірки міста Лева', написана 1598р. і коронована 1776р. Оригінал - у замку Вавелі (Краків). • Ансамбль площі Ринок (ХІV-ХІХ ст.) з Ратушею (1827-35), 44 будинками (ХІV-ХІХ ст.) і 4 фонтанами (1793, ск. Г. Вітвер). Зверніть увагу на будинок №4 'Чорна кам'яниця', буди­нок Корнякта (№ 6) - пізніше пе­ребудований Яном III Собеським на Королівський палац з італійським двориком, де можна випити відмінної кави, і будинок № 24, де Петро І вручав грамоту безподаткової торгівлі книгами Ставропігій­ському братерству. У цих будин­ках відкриті філії Історичного музею. У будинку №10, палаці Любомирських - експозиція музею етнографії, музею меблів і порцеляни т. 8 (0322) 74-33-88). В будинку N9 2 (палац Бандінеллі) - музей скла. Обов'язково підніміться на Ратушу (65 м, 350 сходів), звідки відкривається чу­дова панорама міста. Екс­курсії проводяться до 18 години, але екскурсовод часто відсутній, тому домовляйтеся заздалегідь.

Визначні пам'ятки

• Від пл. Ярослава Осмомисла - пл. Старий Ринок - вул. Богдана Хмельницького - найстаріша частина міста. Тут розташовані: костел Казимира (1656-64, вул. Кривоноса, 1); костел Марії Сніжної (XIII ст.); оборонний монастир бенедиктинок (1595) з костелом Всіх Святих (1597-1616); церква св. Івана Хрестителя (1250), за леген­дою тут похована Констанція, дружина кн. Лева й дочка угор­ського короля Бели IV; оборонна церква св. Миколи (1264); церква св. Онуфрія (1518) з монастирем. Тут в 1573 р. Іван Федоров надрукував перші українські книги, тут він і похова­ний 1583р.; церква св. Параскеви П'ятниці (ХІV-ХVІІ ст.), оборонного типу, з елементами готики й бароко, з унікальним п'ятиярусним іконостасом (XVII ст.); костел св. Мартіна (1738); будинки в стилі модерн. Праворуч піднімається гора Ви­сокий Замок.

• Вірменський кафедральний Ус­пенський собор (1356-70) із хрестами-'хачкарами', фрес­ками (ХІV-ХV ст.) і комплек­сом споруд, що утворюють внутрішній дворик (вул. Вірмен­ська, 7-13).

Поруч із площею Ринок на вул. Руській розміщується чудо­вий ансамбль Успенської церк­ви. Домінанта ансамблю - вежа Корнякта, що побудована в 1572-1578 рр. італійцем Петром Барбоном. Її четвертий ярус і ба­рочне завершення із чотирма вежами були добудовані напри­кінці XVII ст. Спрямована на 66-метрову висоту вежа виразно контрастує з витягнутою Успен­ською церквою. ЇЇ спору­джено в 1591-1629 рр. на кошти Львівського братства, владик Молдавії, українського гетьмана Сагайдачного і московського царя Федора Івановича. До вежі Корнякта прилягає каплиця Трьох святителів (1578-91, арх. А. Підлісний). Кам'яний різьблений портал каплиці - шедевр архітек­турної пластики XVI - XVII ст. Перлиною львівської архітектури є ансамбль собору св. Юра, виконаний у стилі рококо. Його за­клав у 1744 р. архітектор і скуль­птор Бєрнард Меретин, а закінчи­ли Сєбастьян Фєсінгєр і скульптор Й. Пензель у 1764 р. У храмі збе­рігся найстаріший в Україні дзвін 'Староюрский', відлитий 1341 р. 1772 р., після поділу Польщі, Львів перейшов у володіння Австрії і став називатися Лембергом. Через рік тут був заснований університет. Становлення Львова як культур­ного центру українців почалося із заснування 1848 р. у Лемберзі (Львові) 'Головної руської ради', що сприяло зростанню самосвідомості русинів (українців) на Галичині. Львів - батьківщина відомого письменника Я ван Захер-Мазоха (від імені якого походить поняття 'мазохізм'), фантаста Станіслава Лема, американського політика Збігнева Бжезинського. У Львові похований засновник львівської математичної школи, видатний математик Стєфан Банах (1892-1945), на його честь названий Банахів простір.

(725 тис. жителів)