Форум Лисичьей Балки

Темы для публикаций и разговоров


Церква та релігія
27 сентября 2013 Валерій Бурій

Вопросы-ответы Интервью Все записи

... 6 ...

Бурій Валерій, пользователь 1ua
Валерій Бурій


Каталоги
Киев КНУКИ - результаты поиска Каталоги
Москва РСК по НТЛ
Киев НБУВ
Киев КНУКИ
Киев КНУТД
Киев КНЛингУ
Киев Университет КРОК
Киев НАУ
Киев Ин-т геофизики
Киев Ин-т зоологии
Киев Ин-т картофелеводства
Киев Ин-т разведения и генетики животных
Киев ЭК НИБУ
Киев Издания НИБУ
Киев ТМПБК НИБУ
Киев Газеты НИБУ
Киев Указатель НИБУ
Киев КРБУ НИБУ
СР по ИУ НИБУ
Киев Музей Ханенко
Киев Музей МНИАЦ
Днепр ГорЦБС
Днепр ДГМА
Днепр ДГУВД
Днепр ДНУЖТ
Днепр НМетАУ
Днепр ДРИГУ
Днепр ОИППО
Днепр ОНМБ
Донецк ОНМБ
Харьков УИПА
Харьков НФУ
Харьков ЦНТИ
Симферополь НАПКС
Запорожье ЗМАПО
Запорожье ОНМБ
Полтава УМСА
Мелитополь ТГАТУ
Луганск ОНМБ
Николаев ННПБ
Ровно ГорЦБC
Херсон ОУНБ
Херсон ХГАУ
Херсон ХАНО
Херсон ОНМБ
Винница НМУ
Винница ГПУ
Ивано-Франковск ОУНБ
Артемовск ГорЦБС
Мариуполь МГУ
Мариуполь Сводный
Мариуполь ГорЦБC
Краматорск ГорЦБС
Нежин НГУ
Феодосия ФПТ
Ин-т зоологии ОРФ
Школьные учебники Стандартный поиск



Найдено в других каталогах:Киев НБУВ (1)Киев ЭК НИБУ (1)Винница ГПУ (1)
Формат представления найденных документов:
полныйинформационныйкраткий
Отсортировать найденные документы по:
авторузаглавиюгоду изданиятипу документа
Поисковый запрос: (<.>A=Яворський, Едуард Никифорович$<.>)
Общее количество найденных документов : 3
Показаны документы с 1 по 3
1.
Щ313(2Ук)7-8
М 69

Михайлов, Микола Микитович.
Оскар Сандлер [Текст] : биография отдельного лица / М.М. Михайлов, Е.Н. Яворський. - К. : Муз. Україна, 1976. - 54 с. : іл. - (Творч. портр. укр. композиторів). - Б. ц.
ББК Щ313(2Ук)7-8
Рубрики: Композитори України
Музика України ХХ ст.


Доп.точки доступа:
Яворський, Едуард Никифорович; Сандлер, Оскар Арнольдович про нього
Экземпляры всего: 2
КХ (2)
Свободны: КХ (2)
Найти похожие
2.
Щ313(4УКР)6-8
Я 227

Яворський, Едуард Никифорович.
Віталій Губаренко [Текст] : биография отдельного лица / Е.Н. Яворський. - К. : Муз. Україна, 1972. - 50 с. : іл. - (Творчі портр. укр. композиторів). - Б. ц.
ББК Щ313(4УКР)6-8
Рубрики: Музика України ХХ ст.


Доп.точки доступа:
Губаренко, Віталій Сергійович про нього
Экземпляры всего: 10
КХ (10)
Свободны: КХ (10)
Найти похожие
3.
Щ335.41
Я 227

Яворський, Едуард Никифорович.
Зоя Христич [Текст] : биография отдельного лица / Е.Н. Яворський. - К. : Муз. Україна, 1975. - 96 с. : іл. - (Майстри мистецтв України). - Б. ц.
ББК Щ335.41
Рубрики: Оперний театр
Театр--оперний України


Доп.точки доступа:
Христич, Зоя Петрівна про неї
Свободных экз. нет

24 августа 2013

Бурій Валерій, пользователь 1ua
Валерій Бурій
Одеська національна наукова бібліотека ім. М. Горького

Бібліотека працює:
понеділок-четвер – з 9.00 до 19.00; субота-неділя – з 10.00 до 18.00
Вихідний день – п’ятниця. Останній четвер місяця – санітарний день

Електронний каталог

Поиск :
Новые поступления
Простой поиск
Авторы
Издательства
Серии
Тезаурус (Рубрики)
Электронный каталог : Яворський Едуард Никифорович - Зоряний шлях Національної філармонії України
Яворський Едуард Никифорович - Зоряний шлях Національної філармонії України

Недоступно
0 из 1
Книга
Автор: Яворський Едуард Никифорович
Зоряний шлях Національної філармонії України : Історія. Минуле. Сучасне
Издательство: Музична Україна, 2003 г.
ISBN 966-8259-01-7

Сохранить

Книга
XIV> 13540
589156 Главный филиал

Яворський, Едуард Никифорович.
Зоряний шлях Національної філармонії України : Історія. Минуле. Сучасне / Едуард Никифорович Яворський.– К. : Музична Україна, 2003.– 160 с. : іл.
Резюме англ.– 1000 пр. – На укр. яз.
ISBN 966-8259-01-7 : 120.00.

ББК Щ313(4УКР)-63л7

-- 1. Філармонії – Україна. 2. Музичне життя в Україні.

24 августа 2013

Бурій Валерій, пользователь 1ua
Валерій Бурій
Табачник Д.В./СО6

Яворський, Едуард Никифорович.
Зоряний шлях Національної філармонії України [Текст] : історія. Минуле. Сучасне / Е. Н. Яворський. - К. : Музична Україна, 2003. - 159 с.: фото. - ISBN 966-8259-01-7
На обкл. авт. не зазнач.
Рубрикатор НБУВ: Щ303(4УКР-2К)-63 л7 Щ113(4УКР-2К)927.12


Тематичні рубрики: Цивільні будівлі та споруди Києва


Географічні рубрики: Київ, м.


Видання зберігається у :
Основний фонд

24 августа 2013

Бурій Валерій, пользователь 1ua
Валерій Бурій
З ЛИСИЧОЇ БАЛКИ - ВУГІЛЛЯ, ГАЗ
ТА ЕЛЕКТРОЕНЕРГІЯ
Енергетична інвестиційна компанія 01.07.2013 розкрила першу пачку бурого вугілля в кількості більше 500 тонн на Мокрокалигірському буровугільному родовищі (с. Лисича Балка Катеринопільського району).
Про це повідомляє прес–служба компанії. Зазначається, що все видобуте буре вугілля буде відвантажене споживачам на внутрішній ринок України. З 1 серпня компанія планує збільшити обсяг видобутку до 30000 тонн на місяць.
Враховуючи факт, що буре вугілля – найкраща сировина для процесу газифікації, Енергетична інвестиційна компанія у своїй роботі почала використовувати альтернативні джерела енергії з бурого вугілля. Для відкачування води на новому Мокрокалигірському родовищі бурого вугілля в Черкаській області компанія встановила газогенераторну установку, яка працює на бурому вугіллі. Буре вугілля використовується у вигляді буровугільних брикетів.
Як інформує Енергетична івестиційна компанія, Установка була розроблена і впроваджена фахівцями компанії спільно з ученими України. Споживання брикету з бурого вугілля становить 20-40 кг на годину, що повністю покриває потребу насосів в електроенергії. При цьому з такого обсягу бурого вугілля можна виробляти до 200 куб. м генераторного газу з калорійністю 1200 ккал / кг.
У планах компанії - створення замкнутого циклу виробництва за допомогою бурого вугілля. Так, видобуте на Мокрокалигірському родовищі буре вугілля буде перероблятися в теплову та електричну енергію за допомогою електростанції, що працює на газі з бурого вугілля на борту кар’єра. Вироблена енергія буде використана у виробництві брикету і добрив з бурого вугілля, а також продаватися споживачам.

Валерій БУРІЙ

* МІСТЕЧКО НАД ТІКИЧЕМ: міжрайонне незалежне видання (Катеринопіль). - 2013. - 11 черв. - С.3.

16 августа 2013

Бурій Валерій, пользователь 1ua
Валерій Бурій
БІОГРАФІЧНА ДОВІДКА В УКРАЇНСЬКІЙ ВЕРСІЇ ВІКІПЕДІЇ

Бурій Валерій Михайлович (* 15 лютого 1957, с. Лисича Балка) — український педагог, краєзнавець, журналіст та релігієзнавець. Член Національної спілки журналістів України та Національної спілки краєзнавців України.
Біографія

Валерій Михайлович Бурій народився 15 лютого 1957 року в селі Лисича Балка Катеринопільського району на Черкащині в родині колгоспників.

У 1972 році з похвальною грамотою закінчив сільську восьмирічну школу. Вчителями були К. М. Добровольська, Л. Ф. Олійник, В. І. Григор'єва, М. І. Пересунько, С. М. Рейдало, Л. М. Домніцька та інші.

В 1976 році з відзнакою закінчив агрономічне відділення Звенигородського сільськогосподарського технікуму.

У 1984 році успішно закінчив природничий факультет Черкаського державного педагогічного інституту, де здобув професію учителя біології та хімії; протягом 1988–1989 років студіював релігієзнавство у Київському державному університеті імені Т. Г. Шевченка, після чого став лектором-методистом обласної категорії з проблем релігієзнавства.

Перебуваючи у війську, Валерій Бурій 1976–1978 роках навчався в Новосибірському вищому військово-політичному училищі.

З 1984 по 2009 працював учителем хімії; протягом 10 років був лектором-методистом обласної категорії Звенигородської районної організації товариства «Знання», а протягом 1996–2004 років очолював методичне об'єднання вчителів хімії Ватутінського міського відділу освіти, входив до складу атестаційної комісії педагогічних працівників Ватутінської ЗОШ № 6 (2000–2009 роки) та обласної акредитаційної комісії профтехосвіти (1998, 2006).

У 2000 році Валерію Михайловичу Бурію присвоєно звання «Старший учитель», він нагороджений Почесною грамотою управління освіти Черкаського облвиконкому.

Закінчив дистанційний курс Міжнародної Біблійної школи (Австрія, Відень, 1991рік), Біблійний курс Євро-Азійського дивізіону АСД (Росія, Тула, 1992 рік), Біблійний кореспондентський курс (США, 1994 рік), Всеросійську заочну Біблійну школу «Нове життя» російсько-норвезької християнської місії світового євангелізму (Росія, Сочі, 1994 рік), Біблійний курс братства незалежних місіонерських громад «Сім'я» (Польща, 1995 рік), заочний курс вивчення Біблії (Житомир, 1999 рік).

Валерій Михайлович Бурій — конфесієзнавець, викладав курс «Історія християнської церкви» Біблійної школи (1997), релігієзнавства Уманської філії приватного навчального закладу, «Європейський університет» (2004–2005), виконував обов'язки експерта-релігієзнавця комісії з альтернативної служби Ватутінського міськвиконкому (1999–2009); читав курс медичної хімії для студентів Ватутінської філії Черкаського медичного коледжу (2007–2009), був директором приватного підприємства «Сплайн» (2008–2011)

У 1975 році звенигородська газета «Шевченків край» (Звенигородка) опублікувала першу замітку Валерія Бурія «Декабристам присвячено». В 1987 році він закінчив школу громадських кореспондентів при редакції цієї газети, а в 1997 році став громадським кореспондентом газети «Місто робітниче», членом редакційної ради, літературним співробітником (2006–2009 рр.).

Валерій Бурій — член Національної спілки журналістів України та Національної спілки краєзнавців України, клубу незалежних українських письменників «Оратанія». Був одним з ініціаторів створення Ватутінської міської організації НСЖУ. У 2007 році нагороджений Почесною грамотою Національної спілки журналістів України та Почесною грамотою Черкаської обласної ради: першою — за вагомий внесок в українську журналістику, другою — за вагомий внесок у розвиток місцевого самоврядування та багаторічну краєзнавчу роботу.

Нині Валерій Бурій перебуває на творчій роботі, входить до складу громадської організації — спілки «Земляцтво Катеринопільщини». Він автор близько 1000 науково-популярних нарисів, публіцистичних статей, заміток, короткого словника-довідника «Твоє Ватутіне від А до Я» (2003), книг «Вибрані розвідки, статті та замітки» (2008), «Лисича Балка: відома та невідома» (2009), «Народно-православний календар» (2009), співавтор альманахів «Плуг», «Надвисся», всеукраїнських науково-методичних часописів «Хімія», ювілейного збірника «Ватутіне: вчора і сьогодні» (2007).

Валерій Бурій листується з відомими людьми, земляками, героями його публікацій.
Література
Життєві істини Валерія Бурія: зб. ст. і матеріалів. — Черкаси: Вертикаль, 2012. — 51 с.: іл. — (Подвижники краєзнавства Черкащини).
Бурій В. М. Вибрані розвідки, статті та замітки. Вип. 1 / Валерій Бурій. — Черкаси: Вертикаль, 2008. — 71 с.: фотогр.
Бурій В. М. Лисича Балка: відома та невідома: іст. — краєзн. нарис / Валерій Бурій. — Черкаси: Вертикаль, 2009. — 72 с.: фотогр.
Бурій В. М. Народно-православний календар / Валерій Бурій. — Черкаси: Вертикаль, 2009. — 95 с.: ілюстр.
Бурій В. М. Твоє Ватутіне від А до Я: корот. словник — довід. / Валерій Бурій. — Ватутіне — Черкаси: Витоки, 2003. — 20 с.
Ватутіне: вчора і сьогодні (історія міста в нарисах і спогадах). — К.: Колорит, 2007. — С. 2; 41-43; 94-99; 121; 123; 147; 173–176.
Бурій В. Мій край: система роботи з хімії краєзнавчо-екологічного змісту / Валерій Бурій // Хімія. — К.: Шкільний світ. — 2006. — № 5. — С. 21 — 24.
Бурій В. М. Еколого-краєзнавчі знання на уроках хімії та в позаурочний час / Валерій Михайлович Бурій // Хімія: науково-методичний журнал. — Х.: ВГ Основа, 2005. — № 5 (89). — С.13 — 15.
Журналісти Черкащини: 1954–2004 : бібліограф. довідник. — Черкаси: Брама, 2003. — С. 31.
Мельниченко В. Краєзнавство Черкащини: сторінки історії / В. М. Мельниченко. — Черкаси: Вертикаль, 2010. — С. 105–106; 111.
Мельниченко В. М. Краєзнавство Черкащини в роки незалежності / Василь Мельниченко // Краєзнавство Черкащини. — Черкаси: Вертикаль, 2011. — № 9. — С. 17-18; 20.
Пономаренко М. Ф. Краєзнавці Черкащини: біобібліограф. словник / Михайло Пономаренко. — Золотоноша, 2003. — С. 21.
Дергач В. Праобрази головних персонажів трилогії «Кара історії»: Бурій В. М. / Василь Дергач // Надвисся: літ.- історичн. альманах. — Черкаси, 2010. — № 3. — С. 87-88.
Дергач В. Суд землі / Василь Дергач // Дергач В. Кара історії: роман-трилогія. — Черкаси, 2010. — С. 541–548.
Дергач В. Перед судом цивілізації / Василь Дергач // Дергач В. Вирок історії : кіносценарій. — Черкаси, 2013. — С. 406–412.
Дергач В. Україною серце лікую: вибрані твори / Василь Дергач. — Черкаси, 2008. — С. 482; 528–530; 531–534; 564–567.
Дергач В. Дискусія: Валерію Бурію: вірш / Василь Дергач // Дергач В. Душею в слові озовусь: поезія різних літ. — Черкаси, 2011. — С. 148.
Найденко О. Краєзнавство як стан душі [про В. М. Бурія] / Ольга Найденко // Катеринопільський вісник. — 2012. — 21 лют. — С. 3.
Блажко П. З любов'ю до людей і рідного краю [про В. М. Бурія] / Петро Блажко // Місто робітниче (Ватутіне). — 2007. — 16 лют. — С. 2.
Посилання
Особиста сторінка
Публікації Валерія Бурія та про нього у каталозі Національної бібліотеки НАН України імені Вернадського
Черкаська обласна рада. Нагороди
Визначні постаті Катеринопільського району на сайті Катеринопільської ЦБС
Відомі люди села Лисича Балка. Лисичобалківський навчально-виховний комплекс «Дошкільний навчальний заклад — загальноосвітня школа І-ІІ ступенів»
Ватутінська ЗОШ № 6. Наші здобутки
Категорії:
Народились 15 лютого
Народились 1957
Українські краєзнавці
Українські педагоги
Українські журналісти
Українські релігієзнавці




Остання зміна цієї сторінки: 15:27, 11 серпня 2013.

12 августа 2013

Бурій Валерій, пользователь 1ua
Валерій Бурій
Яворський Едуард Никифорович(1928-2012) - український музикознавець і лібретист. Народився 8 червня 1928 року в с. Лисича Балка Катеринопільського району. Український музикознавець, лібретист.Член Спілки композиторів України. Закінчив Київську консерваторію (1953), працював редактором Київської телестудії (з 1958), референтом у справах музики Міністерства культури УРСР (з 1964), заступником директора Київського Театру Опери й Балету, головним редактором журналу «Музика» (з 1970).Автор лібретт музичних спектаклів, балетів «Дон Жуан» (К. 1969), «Вогненний шлях» В. Губаренка (1980) та ін. Автор праць «В. Губаренко» (1972), «Зоя Христич» (1975), «О. Сандлер» (1976).

4 августа 2013

Бурій Валерій, пользователь 1ua
Валерій Бурій
Руренко Аграфіна Ірінархівна -8.07.1930 року народження, народилася в с. Ступичному Катеринопільського району в сім'ї селян. У цьому ж році сім'я виїхала до міста Маріуполя. У 1939р. родина повернулася у с. Любисток Катеринопільського р-ну., звідкіля ходила до Мокрокалигірської середньої школи, де закінчила 7 класів.У 1947р. вийшла заміж за Руренко Дмитра Платоновича механізатора місцевого колгоспу ім. Петровського с. Лисича Балка, народила та виховала З дітей. З ранніх років працювала в колгоспній польовій ланці цього ж колгоспу. Пізніше (приблизно з 18 років) пішла працювати на тваринницьку ферму. В 60-х роках перейшла працювати на свиноферму. За високі досягнення та визначні успіхи досягнуті у розвитку сільського виробництва та виконання п'ятирічного плану, продажу продукції землеробства та тваринництва Указом Президії Верховної Ради СРСР від 8.04.1971р. присвоєно звання Героя Соціалістичної праці.З 1973 року по 1985 рік (до виходу на заслужений відпочинок) працювала на посаді голови сільської ради с. Лисича Балка. Будучи на пенсії працювала 2 роки на посаді начальника цивільного захисту села.

4 августа 2013

Бурій Валерій, пользователь 1ua
Валерій Бурій
Матула Петро Мусієвич- український громадський діяч США, автор ідеї та учасник створення пам'ятника Василю Липківському у США. Народився Петро Матула у 1928 році у селі Лисича Балка Катеринопільського району Черкаської області. Усі його рідні були корінними селянами. Батько, Мусій Германович, деякий час перед утечею з Лисичої Балки (1932), працював у сільській раді 'книговодом' (бухгалтером). Мати, Килина Тарасівна, була гарною господинею, виховувала двох діточок: Петруся і його старшу сестричку Тосю. Здобуттю освіти Петрові Матулі перешкоджали різні події: перші чотири класи десятирічної школи були успішно закінчені, а п'ятий перервала війна. Решту середньої освіти хлопець отримав в українській школі у Німеччині, в яку вступив після 'воєнної перерви' у 1945 р. і закінчив у 1949 р.З дитинства Петрусь захоплювався конструюванням, будуванням, технологією. Родина Матул і тисячі інших українців вирушають самотужки на Захід. Хлопцеві тоді було 15 років. Отже, родина Матул потрапила до Брецлау, що у Польщі (тепер Вроцлав), де її представників помістили у бараках разом з раніше насильно привезеними молодими людьми з України, т.зв. 'остарбайтерами'. Усі вони працювали на фабриці Круппа. Ця праця тривала до кінця 1944 року. Фронт був близько і тому необхідно було вирушати далі на Захід. Таким чином Матули дійшли до Баварії в Західній Німеччині. Одного дня, на майдані того німецького містечка, місцеві 'бауери' (фермери) обирали серед українців робочу силу. Кожен з членів родини Петра потрапив до різних господарів. Таке роз'єднане життя тривало аж до капітуляції Німеччини у травні 1945 року. Родина Матул опинилась в окупаційній зоні американців. Скоро після капітуляції почали організовуватися національні табори біженців: українські, польські, російські і т.п. По всіх окупаційних зонах Західної Німеччини була ціла мережа українських таборів. У них українці влаштували досить цивілізоване життя: були церкви, школи, театри, були наукові доповіді, були спортивні і молодіжні організації, був Пласт і т.п. Табір, в якому перебували Матули, знаходився у місті Ваґнера, Байройті. Школа цього табору була визнана німецьким міністерством освіти. Кінцеві іспити здавалися перед комісією українських викладачів з участю німецького представника. В тій школі Петро Матула закінчив середню освіту у 1949 році.Всього в ФРН сім'я Матул пробула 6 років. У кінці 1949р., одна українська родина, яка сама жила в таборі, заручилась за Матул, що в Америці вони матимуть роботу і не будуть на утриманні американського суспільства. На основі такої запоруки Матули дістали дозвіл їхати до Америки.На початку шкільного 1947 року Петро Матула познайомився з гарною українкою Олею, чий табір був перевезений з міста Бамберга до м.Байройта через консолідування малочисельних таборів. Народилась дівчина і виросла у Києві. До Америки приїхала у 1950 році зі стипендією до коледжу у штаті Небраска. У 1953 р. Петро та Ольга одружилися. Пані Ольга Матула активно займається благодійною діяльністю Сестрицтва Св. Ольги при УПЦ Св.Андрія, що у Вашингтоні. Вся благодійна діяльність сестрицтва спрямована для потребуючих в Україні.У післявоєнний період розпочалась третя хвиля української еміграції до Північної Америки. У 1940 році до Нью-Йорка родину Матул було привезено військовим кораблем. З Нью-Йорка 'працедавець' привіз родину Матул вантажівкою на 'постійне' перебування до сусіднього штату Нью-Джерсі. Родині відвели окреме помешкання і наступного дня кожен пішов шукати собі працю. Перше, на що натрапив молодий Матула, було миття посуду у ресторані. Наступною роботою було миття автомобілів на бензинозаправці. Кількома місяцями пізніше пан Петро вступає до інженерного колледжу. Після закінчення коледжу всі 50 років Петро Матула пропрацював інженером. А вечорами всі ці 4 роки пан Петро ходив до школи здобувати ступінь маґістра. Наступні 11 років пан Матула пропрацював у 5-ох інженерних фірмах. У 1966 році родина переїхала в околицю Вашинґтона, де Петро Мусійович почав працювати у дослідній лабораторії морського флоту Америки. Після 36 років праці в ній, пішов на пенсію у 2002 році.Зв'язок з Україною Матули мали через родичів. Ще за радянських часів Мусій Германович та Килина Тарасівна почали листуватися з рідними і висилати їм пакунки. Через деякий час пана Петра відшукав його двоюрідний брат з Катеринополя (Черкаської обл.) і по цей день вони підтримують жвавий зв'язок.

4 августа 2013

Бурій Валерій, пользователь 1ua
Валерій Бурій
Кулаковський Петро Михайлович народився 9 липня 1962 року у селянській родині селі Лисича Балка Катеринопільського району Черкаської області.Протягом 1969-1977 рр. навчався у Лисичобалківській восьмирічній школі. У 1977-1984 рр. - навчався у Тальянківському радгоспі-технікумі Тальнівського району, після його закінчення працював на різних роботах у рідному селі. Служив у війську (1981-1983). Після служби в армії працював монтером відділення зв'язку у селищі Катеринопіль.У 1984-1989 рр. навчався на історичному факультеті Дніпроопетровського державного університету. 1989 року вступив до аспірантури цього ж університету. 10 жовтня 1992 року успішно захистив кандидатську дисертацію. Після захисту дисертації працював старшим науковим співробітником Інституту української археографії та джерелознавства НАН України.З грудн 1994 р. П.М. Кулаковський працює старшим викладачем, пізніше доцентом, професором Національного університету 'Острозька академія'.У 1995 р. Петра Кулаковського було обрано заступником голови Острзького осередку Українського історичного товариства.Із жовтня 2001 р. - доцент П. Кулаковський є докторантом кафедри давньої історії України Львівського національного університету ім. І. Франка. У 2007 р. наш земляк успішно захистив докторську дисертацію.У науковому доробку П.М. Кулаковського кілька сотень опублікованих і неопублікованих праць. Зараз наш краянин працює над історією рідного села Лисичої Балки.Нині П.М. Кулаківський завідує кафедрою країнознавства Національного університету 'Острозька академія'.

4 августа 2013

Бурій Валерій, пользователь 1ua
Валерій Бурій

Бурій Валерій Михайлович - педагог, краєзнавець, журналіст, релігіє знавець. Народився Валерій Михайлович Бурій 15 лютого 1957 року в мальовничому селі Лисича Балка Катеринопільського району на Черкащині в родині колгоспників. У 1972 році він із Похвальною грамотою закінчив сільську восьмирічну школу, про яку зберіг найтепліші спогади та про вчителів К. М. Добровольську, Л. Ф. Олійник, В. І. Григор'єву, М. І. Пересунька, С. М. Рейдало, Л. М. Домніцьку та інших. У 1976 році закінчив з відзнакою агрономічне відділення Звенигородського сільськогосподарського технікуму. У 1984 році Валерій Бурій успішно закінчив природничий факультет Черкаського державного педагогічного інституту, де здобув професію учителя біології і хімії; протягом 1988–1989 рр. студіював релігієзнавство у Київському державному університеті імені Т. Г. Шевченка, після чого став лектором-методистом обласної категорії з проблем релігієзнавства. Перебуваючи у війську, В. М. Бурій 1976–1978 рр. навчався в Новосибірському вищому військово-політичному училищі. З 1984 по 2009 рік В. М. Бурій працював учителем хімії і протягом 10 років був лектором-методистом обласної категорії Звенигородської районної організації товариства «Знання», а протягом 1996–2004 рр. очолював методичне об'єднання учителів хімії Ватутінського міського відділу освіти, входив до складу атестаційної комісії педагогічних працівників Ватутінської ЗОШ № 6 (2000–2009 рр.) та обласної акредитаційної комісії профтехосвіти (1998, 2006 р.). У 2000 році В. М. Бурію присвоєно звання «Старший учитель», він нагороджений Почесною грамотою управління освіти Черкаського облвиконкому. А ще В. М. Бурій закінчив дистанційний курс Міжнародної Біблійної школи (Австрія, Відень, 1991 р.), Біблійний курс Євро-Азійського дивізіону АСД (Росія, Тула, 1992 р.), Біблійний кореспондентський курс (США, 1994 р.),
Всеросійську заочну Біблійну школу «Нове життя» російсько-норвезької християнської місії світового євангелізму (Росія. Сочі, 1994 р.), Біблійний курс братства незалежних місіонерських громад «Сім'я» (Польща, 1995 р.), заочний курс вивчення Біблії (Житомир, 1999 р.). В. М. Бурій — конфесієзнавець, викладав курс «Історія християнської церкви» Біблійної школи (1997 р.), релігієзнавства Уманської філії приватного навчального закладу, «Європейський університет» (2004–2005 рр.), виконував обов'язки експерта-релігієзнавця комісії з альтернативної служби Ватутінського міськвиконкому (1999–2009 рр); читав курс медичної хімії для студентів Ватутінської філії Черкаського медичного коледжу (2007–2009 рр.), був директором приватного підприємства «Сплайн» (2008–2011 рр.). У 1975 році газета «Шевченків край» (Звенигородка) опублікувала першу замітку В. Бурія «Декабристам присвячено», а в 1987 році він закінчив школу громадських кореспондентів при редакції цієї газети, а в 1997 році став громадським кореспондентом газети «Місто робітниче», членом редакційної ради, літературним співробітником (2006–2009 рр.). В. М. Бурій — член Національної спілки журналістів України та Національної спілки краєзнавців України, Клубу незалежних українських письменників «Оратанія», був одним із ініціаторів створення Ватутінської міської організації НСЖУ. У 2007 році нагороджений Почесною грамотою Національної спілки журналістів України та Почесною грамотою Черкаської обласної ради: першою — за вагомий внесок в українську журналістику, другою — за вагомий внесок у розвиток місцевого самоврядування та багаторічну краєзнавчу роботу. Нині Валерій Михайлович Бурій на творчій роботі, входить до складу громадської організації — спілки «Земляцтво Катеринопільщини».

4 августа 2013


... 6 ...


  Закрыть  
  Закрыть