Форум Лисичьей Балки

Темы для публикаций и разговоров

Церква та релігія

27 сентября 2013

Валерій Бурій

Вопросы-ответы

Интервью

Все записи

...

Валерій Бурій

1022-15 Штрихи до біографій / авт.-упоряд. В.М. Бурій. – Черкаси : «ІнтролігаТОР», 2014. – 100 с.

НОВІ КНИГИ

Щойно побачила світ книга ШТРИХИ ДО БІОГРАФІЙ / автор-упорядник В.М. Бурій. – Черкаси: «ІнтролігаТОР», 2014. – 100 с.

До збірника увійшли маловідомі тексти Марії Галич (1901-1974), письменниці, уродженки с. Суха Калигірка, що на Катеринопільщині, її новелетки «Перстень», «Хліба нема», «Убили» та спогад про Григорія Косинку, цікавий епізод із його життя. З незначними скороченнями подається нарис літератора, педагога і видавця Юхима Кримського (1838-1915), батька відомого вченого Агатангела Кримського, «Киевской губернии город Звенигородка и его Соборный Храм» (1914). Варто прочитати уривки із спогадів Ервіна Скорецького (1925) «Моя Одісея», про Ватутіне 50-х років минулого століття, котрий нині проживає у США. До книги також увійшли дві роботи доктора історії, професора Острозької академії П.М. Кулаковського «До історії єврейської колонізації Правобережної України: Звенигородський кагал у другій половині XVIII ст.», «Історія села Лисича Балка» ( до речі, Петро Михайлович є уродженцем цього села Катеринопільського району).

Укладач, В.М. Бурій, додав розгорнуті біобібліографічні довідки про творчу та наукову діяльність Марії Галич, Юхима Кримського, Петра Кулаковського.

Книга адресується, насамперед, краєзнавцям, учням, студентам, учителям, бібліотекарям, широкому загалу читачів.

Валерій Бурій

Наукові публікації:

Кулаковський П. Документи Брацлавського воєводства 1566–1606 років / Упор.: Микола Крикун, Олексій Піддубняк; вступ Микола Крикун; покажчики Олексій Вінниченко, Микола Крикун; відпов. ред. Олег Купчинський (НТШ: серія «Історичні джерела». – Т. 8) – Львів, 2008. – 1220 с. (рецензія) // Вісник НТШ: Інформаційне видання Світової ради Наукових товариств ім. Шевченка. – 2009. – Число 41. – С. 56–58.
Кулаковський П. Міська проблематика на сеймику Волинського воєводства (перша половина ХУІІ ст ) // Волинський регіональний збірник. – Кременець, 2009. – С. 123 – 139.
Кулаковський П. Роль і значення Путивля в Смоленській війні 1632–1634 рр. // Путивльський краєзнавчий збірник. Вип. 5 / Державний історико-культурний заповідник у м. Путивлі. – Суми: Університетська книга, 2009. – С. 96–109.
Кулаковський П. Посольський звичай у стосунках між Річчю Посполитої і Кримським ханством (початок XVII ст.) // Наукові записки. Серія «Міжнародні відносини». – Острог, 2009. – Вип. 1. – С. 3–25.
Кулаковський П. Дерманський Свято-Троїцький монастир: приєднання до унії в 20-х роках ХVІІ ст. (в співавторстві з Н. Лопацькою) // Покликання. Збірник праць на пошану професора о. Юрія Мицика. – Київ, 2009. – С. 76–96.
Кулаковський П. Прикордонна торгівля між Річчю Посполитою і Московською державою (1618–1648 рр.) // Історія торгівлі, податків та мита. Збірник наукових праць / За ред. О.О. Дячка. – Дніпропетровськ, 2009. – Вип. 2. – С. 148–163.
Кулаковський П.М. Прикордонна торгівля між Річчю Посполитою і Московською державою (1618–1648 рр.) // Історія торгівлі, податків та мита. Збірник наукових праць / За ред. О.О. Дячка. – Дніпропетровськ, 2010. – Вип. 2. – С. 91–106.
Кулаковський П.М. Люблинская уния 1569 г. и эволюция правовой системы украинских воеводств Речи Посполитой //Праблемы інтэграцыі і інкарпарацыі ў разіцці Цэнтральнай і Усходней Еўропы у перыод ранняга Новага часу. Матэриялы міжнароднай навуковай канферэнцыі, прысвячанай 440-годдзю Люблинскай уніі. – Мінск: «БІП-С ПЛЮС», 2010. – С. 246–259.
Кулаковський П.М. Полянівський мирний договір 1634 р. і спроби створення військового союзу між Річчю Посполитою та Московською державою // Наукові записки. Серія «Міжнародні відносини». – Острог, 2010. – Вип. 2. – С. 3–21.
Кулаковський П.М. Анатолій Бойко у Дніпропетровському університеті: спостереження і спогади // У боях за історію (до 50-річчя професора Анатолія Бойка). – Запоріжжя, 2010. – С. 70–76.

Валерій Бурій

П. Кулаковський брав участь в наукових конференціях:

1. Українські генеалогічні читання – 27-29 травня 2011 р. – доповідь „Панський рід Єльців на Київщині (середина XV – середина XVII ст.)»

2. Україна і Велике князівство Литовське в XIV–XVIII ст.: політичні, економічні, міжнаціональні та соціокультурні відносини у загальноєвропейському вимірі (22 – 24 вересня 2011 р., Кам’янець-Подільський) – доповідь «Організація оборони південних рубежів українських земель Великого князівства Литовського у першій половині XVI ст.»

3. Кременецькі читання з історії Волині (29 – 30 вересня 2011 р.). – доповідь «Політичні угрупування (факції) шляхти волинського воєводства в 30 – 40-х рр. XVII ст.»

4. Острозька академія: історичні традиції та сучасність (5 жовтня 2011 р.) – доповідь «Антична традиція в працях острозького культурно-освітнього центру».

5. Другі сфрагістичні читання (22 – 24 листопада 2011 р.) – доповідь Роль печатки в діяльності Руської канцелярії».

Всього понад 100 позицій. Найбільш важливі після захисту докторської дисертації:

1. Позиція сеймиків українських воєводств щодо податків і мит у Речі Посполитій (перша половина XVII ст.) // Історія торгівлі, податків та мит. Збірник наукових праць / За ред. О.О. Дячка. Дніпропетровськ, 2007. С. 91–100.

Козацьке посольство на сейм 1659 року // Гадяцька унія 1658 року. – Київ, 2008. – С. 109–127.

2. Представництво Волинського воєводства на сеймах Речі Посполитої 1632–1647 рр. // Парламентцкія структуры ўлады ў сістэме дзяржаўнага кіравання Вялікага княства Літоўскага і Рэчы Паспалітай у XV–XVIII стагоддзях. Матэриялы міжнароднай навуковай канферэнцыі (Мінск–Наваградак, 23–24 лістапада 2007 г.). – Мінск: «БІП-С ПЛЮС», 2008. – С. 246–259.

3. Колонізаційна діяльність Конецпольських на київському Задніпров’ї // Записки НТШ. – Львів, 2008. – Т. CCLVI: Праці Історично-філософської секції. – С. 497–523.

4. Посольський звичай у стосунках між Річчю Посполитої і Кримським ханством (початок XVII ст.) // Наукові записки. Серія «Міжнародні відносини». – Острог, 2009. – Вип. 1. – С. 3–25.

5. Дерманський Свято-Троїцький монастир: приєднання до унії в 20-х роках ХVІІ ст. (в співавторстві з Н. Лопацькою) // Покликання. Збірник праць на пошану професора о. Юрія Мицика. – Київ, 2009. – С. 76–96.

6. Прикордонна торгівля між Річчю Посполитою і Московською державою (1618–1648 рр.) // Історія торгівлі, податків та мита. Збірник наукових праць / За ред. О.О. Дячка. – Дніпропетровськ, 2010. – Вип. 2. – С. 91–106.

7. Люблинская уния 1569 г. и эволюция правовой системы украинских воеводств Речи Посполитой //Праблемы інтэграцыі і інкарпарацыі ў разіцці Цэнтральнай і Усходней Еўропы у перыод ранняга Новага часу. Матэриялы міжнароднай навуковай канферэнцыі, прысвячанай 440-годдзю Люблинскай уніі. – Мінск: «БІП-С ПЛЮС», 2010. – С. 246–259.

8. Полянівський мирний договір 1634 р. і спроби створення військового союзу між Річчю Посполитою та Московською державою // Наукові записки. Серія «Міжнародні відносини». – Острог, 2010. – Вип. 2. – С. 3–21.

9. Заснування монастирів на Чернігово-Сіверщині у першій половині ХУІІ ст. // Наукові записки. Серія «Історичне релігієзнавство». – Острог, 2010. – Вип. 3. – С. 119–131.

10. Клієнти і політичні прихильники Яна і Томаша Замойських на студіях у Замойській академії // Akademia Zamojska i Akademia Ostrogska w perspektywie historyczno-kulturowej. Wsp??czesne implikacje dla wsp??pracy transgranicznej / [red. H. Cha?upczak, J. Misiagiewicz, E. Balashow]. – Zamo??: Wydawnictwo Officina Simonidis, 2010. – S. 107–118.

11. Острозька ординація // Енциклопедія історії України / Ред.. кол. В.А. Смолій та ін. – К.: Наукова думка, 2010. – Т. 7: Мл–О. – С. 687–688.

12. Федір Єлець – представник панів Київського воєводства першої половини XVII століття // Записки НТШ. – Львів: Наукове товариство імені Шевченка, 2010. – Т. CCLХ: Праці Комісії спеціальних (допоміжних) історичних дисциплін. – С. 105–146.

13. Володимирський і Берестейській єпископ Йосиф Баковецький (бл. 1590 – 1654 рр.) // Наукові записки. Серія «Історичне релігієзнавство». – Острог, 2011. – Вип. 4. – С. 124–137.

14. Формування мережі ярмарків на Лівобережній Україні в другій половині XVI – першій половині XVIІ ст. // Історія торгівлі, податків та мита / За ред. О.О. Дячка. – Дніпропетровськ, 2011. – Вип. 1 (3). – С. 68–77.

1. Канцелярія Руської (Волинської) метрики 1569–1673 рр. Студія з історії українського регіоналізму в Речі Посполитій. - Острог; Львів, 2002. - 304 с.

2. Чернігово-Сіверщина у складі Речі Посполитої (1618–1648): Наукове видання. К.: Темпора, 2006. 496 с.

Відмінник освіти України - 2001 р.

Підручники, посібники , методичні рекомендації:

1. Методичний посібник з курсу “Історія держави і права зарубіжних країн” (завдання і матеріали до семінарських і контрольних занять). - Острог, 1998. - 62 с.

2. Методичний посібник з курсу «Історія Центрально-Східної Європи». - Острог, 1999. - 50 с.

3. Тестові завдання і матеріали з курсу 'Історія держави і права зарубіжних країн' - Острог, 2004. - 55 с.

4. Римське приватне право. Практикум. – Острог: Вид-во Національного університету «Острозька академія», 2009. – 44 с.

Відповідальний редактор серіїї 'Міжнародні відносини' (Наукові записки НаУОА); член редколегій серій 'Історичні науки', 'Релігієзнавство' (Наукові записки НаУОА), 'Студій і матеріалів з історії Волині' (Кременець), 'Історії торгівлі, податків та мита' (Дніпропетровськ).

Керівник науково-дослідної лабораторії 'Міжнародні відносини у Центрально-Східній Європі Х-ХХІ ст.', керівник науковї теми 'Інтеграційні та інкорпораційні процеси в Центрально-Східній Європі в XVI - XXI ст.'

Науковий керівник трьох захищених кандидатських дисертацій (Н. Лопацька, І. Плевако, С. Дарчик); одна дисертація (Т. Ковальчук) подана до захисту.

Наукові інтереси:

Річ Посполита в системі міжнародних відносин XVI - XVII ст.; Соціальна історія України XVI - XVII ст.; Історія українського права; Регіональна історія.

Валерій Бурій

http://www.oa.edu.ua... border='0' align='right' style='margin: 3px 0px 0px; padding: 0px; border: none;'>

Кафедра країнознавства

Керівництво

http://www.oa.edu.ua... alt='' style='margin: 0px 10px 0px 0px; padding: 3px; border: 1px solid rgb(74, 83, 116); float: left;'>Завідувач кафедри:Кулаковський Петро Михайлович, доктор історичних наук, професор

Роб. тел.: (03654) 3-08-32
Офісні години: Пн., Ср.,- Пт. 9.00-17.00; Вт. 15.20 – 16.20

Методист кафедри:Бартосевич Людмила Степанівна

Роб. тел.: (03654) 3-08-32
Офісні години: з 8:45 по 17:45; Обідня перерва: з 14:00 по 15:00 год.

Загальна інформація про кафедру

Кафедра створена1 червня 2006 р. з метою підготовки фахівців за напрямом 0302«Міжнародні відносини», спеціальністю 6.030205«Країнознавство».

Сьогодні кафедра є потужним освітнім і водночас науковим колективом спеціалістів високої кваліфікації, здатним забезпечити необхідну якість навчання. У штаті кафедри працюють на постійній основі 2 доктори наук, професори, 1 кандидат наук, професор, 2 кандидати наук, доценти і 2 викладачі-асистенти. Співробітники кафедри є авторами монографій з актуальних проблем міжнародних відносин і країнознавства, посібників та підручників з профільних дисциплін напряму «Міжнародні відносини», які рекомендовані МОН України для студентів вищих навчальних закладів.

Наявність належної матеріально-технічної бази, сучасного інформаційного забезпечення, професорсько-викладацького складу високої кваліфікації, широка мережа зв’язків з органами державної влади різних рівнів, науковими інститутами і центрами, туроператорами і турагенціями — базами практичної підготовки — дозволяє забезпечити якісну підготовку фахівців двох освітньо-кваліфікаційних рівнів:

- бакалаврів — за спеціальністю 6.030205 «Країнознавство»;

- магістрів — за спеціальністю 8.03020501 «Країнознавство».

Студенти спеціальності «Країнознавство» вивчають дисципліни соціально-гуманітарної, фундаментальної та професійної підготовки, в тому числі:

http://www.oa.edu.ua...>загальне та туристичне країнознавство;
http://www.oa.edu.ua...>історію та теорію міжнародних відносин;
http://www.oa.edu.ua...>міжнародне право;
http://www.oa.edu.ua...>міжнародні економічні відносини;
http://www.oa.edu.ua...>основи дипломатичної та консульської служби;
http://www.oa.edu.ua...>менеджмент та маркетинг міжнародного туризму;
http://www.oa.edu.ua...>інтеграційні процеси і міждержавні об’єднання в сучасному світі;
http://www.oa.edu.ua...>іноземні мови (англійська, німецька, польська) та ін.

Навчаючись на бакалавраті спеціальності «Країнознавство», студенти мають змогу обрати спеціалізацію «Міжнародний туризм» або «Європейський Союз».

Після здобуття освітньо-кваліфікаційного рівня бакалавра випускникам присвоюється кваліфікація бакалавра з країнознавства.

Після здобуття освітньо-кваліфікаційного рівня магістра випускникам присвоюється кваліфікація магістра з країнознавства, політолога-міжнародника, перекладача.

Протягом навчання студенти проходять мовно-перекладацьку, країнознавчу, асистентську практики. Базами практик є Міністерство закордонних справ України, Міністерство культури України, обласні і районні державні адміністрації, туристичні підприємства України, міжнародні міжурядові та неурядові організації, Національний університет «Острозька академія» (відділ міжнародного співробітництва).

Для студентів спеціальності «Країнознавство» організовуються туристичні та навчальні поїздки як в Україні (на міжнародні конференції, виставки, ярмарки, фестивалі тощо), так і за кордон (у Польщу, Білорусь, Чехію, Угорщину, Австрію, Францію, Німеччину та ін.). Студенти-країнознавці мають змогу брати участь у міжнародних обмінних програмах, міжнародних школах тощо.

Випускники спеціальності країнознавство — це політологи-міжнародники, які знаються на країнах і регіонах світу (їх географії, історії, особливостях економічного, політичного, культурного, етнонаціонального, духовного розвитку, демографічній ситуації, міграційних процесах, екологічних проблемах, міжконфесійних стосунках тощо), володіють відповідними іноземними мовами і вміють аналізувати вплив регіональних чинників на зовнішню політику держав та міжнародні відносини.

Функціональні обов’язки фахівця з країнознавства полягають передусім у пошуку і обробці спеціальної інформації політичного, економічного, культурно-духовного та міжнародно-правового характеру, у складанні документів та забезпеченні листування, виконанні аналітичних, консультативних, експертних функцій щодо особливостей розвитку окремих країн і регіонів та забезпеченні тим самим міжнародних контактів і переговорів у сфері зовнішніх зносин держави та недержавних структур, розвитку туристичного бізнесу, здійсненні усного і письмового перекладу тощо.

Випускники спеціальності «Країнознавство» можуть працевлаштуватися:

- у центральних органах і установах Міністерства закордонних справ України на виконавських посадах;

- у дипломатичних представництвах (аташе, референт, дипломатичний агент, дипломатичний кур’єр, секретар дипломатичного агенства);

- у державних структурах та відомствах, установах (держадміністрації, міжнародні відділи профільних міністерств тощо);

- у приватних структурах, які здійснюють діяльність у галузі міжнародних відносин (міжнародні відділи юридичних фірм, експертно-консультативні групи тощо);

- у міжнародних міжурядових та неурядових організаціях;

- у наукових і дослідницьких інститутах з вивчення міжнародних відносин і зовнішньої політики держав світу;

- у туристичних агенціях;

- у готельно-ресторанному бізнесі;

- у партіях та інших громадських організаціях;

- у вищих навчальних закладах, коледжах (випускники освітньо-кваліфікаційного рівня «магістр»).

Випускники спеціальності «країнознавство» можуть займати посади:

- аташе;

- дипломатичний агент;

- дипломатичний кур’єр;

- експерт із суспільно-політичних питань країн/регіонів;

- консультант із суспільно-політичних питань країн/регіонів;

- консультант із суспільно-політичних питань (в партіях та інших громадських організаціях); - політичний оглядач;

- міжнародник-аналітик;

- науковий співробітник (політологія);

- перекладач;

- гід-перекладач;

- викладач вищого навчального закладу;

- організатор подорожей (екскурсій);

- фахівець з туристичного обслуговування;

- гід, екскурсовод;

- туризмознавець;

- консультант з подорожей;

- інспектор з туризму;

- експерт, референт чи консультант рекламних агентств.

Кафедра видає збірник наукових праць «Наукові записки Національного університету «Острозька академія». Серія «Міжнародні відносини».

При кафедрі функціонують:

- наукова лабораторія:«Лабораторія дослідження міжнародних відносин у Центрально-Східній Європі X-XXI ст.»;

- науковий проект:«Інтеграційні та інкорпораційні процеси в Центрально-Східній Європі XVI-XXI ст.»(0110U002652);

- науковий гурток:«Українсько-польські стосунки XX ст.», керівник — доц. Шишкін І. Г.

Детальніше: http://www.oa.edu.ua... style='margin: 0px; padding: 0px; color: rgb(74, 83, 116);'>http://www.oa.edu.ua...

Валерій Бурій

Ім?я: Кулаковський Петро Михайлович

Інформація про користувача: Завідувач кафедри міжнародних відносин та країнознавства, виконуючий обов’язки професора, доктор історичних наук

http://naub.org.ua/w... alt='Кулаковський Петро Михайлович' width='107' height='150' class='photo' style='margin: 0px; padding: 0px; border: 0px;'>
Архів автора:

Посольський звичай у стосунках між Річчю Посполитою та Кримським ханством (початок ХVІІ ст.)

Червень 9th, 2009

http://naub.org.ua/w... alt='' style='margin: 0px; padding: 0px; border: 0px;'>

У статті на прикладі посольств Речі Посполитої, очолюваних королівським секретарем Лаврином Пісочинським) (1601, 1602, 1603 рр.) простежується дипломатичний церемоніал та етикет, характерний для двору кримського хана. Встановлено, що обов’язок забезпечення іноземних посольств на території Кримського ханства покладався на кримську дипломатію, але вона від цього обов’язку інколи ухилялася. Виявлені факти порушення дипломатичного протоколу з боку дипломатичної служби хана, проаналізовано вплив «братства» і дарів на стан відносин між Річчю Посполитою і Кримським ханством.

1 коментар

Прикордонна торгівля між Річчю Посполитою і Московською державою (1618-1648 рр.)

Квітень 11th, 2009

http://naub.org.ua/w... alt='herb_rzeczpospolitej_obojga_narodow' width='109' height='180' style='margin: 0px; padding: 0px; border: 0px;'>

Митні пункти на Чернігово-Сіверщині та київському Задніпров’ї були створені лише після впровадження у 1643 р. нового податку – індукти, яка накладалася на імпортовані товари[1]. Це сеймове рішення далося непросто, зважаючи на спротив з боку шляхти. Принагідно слід зазначити, що на місцях збір цього податку бойкотувався як приватними особами, так і опосередковано представниками королівської адміністрації. Заснування митних комір та прикомірків мало на меті покінчити з бойкотом і, як наслідок, збільшити надходження до Коронного скарбу. На території Чернігівського воєводства митні пункти відкривалися у Чернігові, Новгороді-Сіверському, Ніжині, Батурині, Конотопі, Ромнах. Скарбовий писар Станіслав Ушинський протягом 7 – 30 квітня 1644 р. відкрив митні пункти у Ромнах, Конотопі, Ніжині й Батурині. Суколектор (помічник збирача податків) Василь Комонецький 25 квітня того ж року відкрив митну комору в Чернігові. 29 квітня та 1 травня він заснував митні комори у Лоєві та Любечі, що адміністративно належали до Київського воєводства[2]. Приблизно в той само час митні пункти були встановлені в населених пунктах київського Задніпров’я – Острі, Красному і Гадячі[3].

3 коментаря

Судочинство у чернігівському воєводстві (1635 – 1648)

Березень 24th, 2009

http://naub.org.ua/w... alt='1' width='200' height='245' style='margin: 0px; padding: 0px; border: 0px;'>

Чернігівське воєводство було створене сеймовою конституцією 1635 р. Ще раніше, 1633 р., рішенням сейму створювався Чернігівський повіт. Ці дві події остаточно відкрили регіон для поширення на нього судової системи, притаманної для інших українських воєводств Речі Посполитої. Як наслідок, у обох повітових центрах воєводства виникли ґродські, земські й підкоморські суди. На основі збережених матеріалів можна ствердити, що початково їх робота характеризувалася нерегулярністю. Пояснюється це фактом діяльності в регіоні королівських і сеймових комісій, що часто перебирали на себе функції земських і підкоморських судів. Після створення повіту, а згодом воєводства чернігівська шляхта отримала доступ до судів загальнодержавного значення: сеймового та коронного трибуналу. Діяльність всіх згаданих судів базувалася на нормах Волинського статуту, які поступово зближалися з нормами коронного права.
Ключові слова: Чернігівське воєводство, ґродський суд, земський суд, підкоморський суд, Волинський статут. Читати далі…

12 коментарів

http://naub.org.ua/i... alt='Публікація статті' border='0' style='margin: 0px; padding: 0px; border: 0px;'>Ім?я: Кулаковський Петро Михайлович

Інформація про користувача: Завідувач кафедри міжнародних відносин та країнознавства, виконуючий обов’язки професора, доктор історичних наук

Кулаковський Петро Михайлович

Архів автора:

Посольський звичай у стосунках між Річчю Посполитою та Кримським ханством (початок ХVІІ ст.)

Червень 9th, 2009

У статті на прикладі посольств Речі Посполитої, очолюваних королівським секретарем Лаврином Пісочинським) (1601, 1602, 1603 рр.) простежується дипломатичний церемоніал та етикет, характерний для двору кримського хана. Встановлено, що обов’язок забезпечення іноземних посольств на території Кримського ханства покладався на кримську дипломатію, але вона від цього обов’язку інколи ухилялася. Виявлені факти порушення дипломатичного протоколу з боку дипломатичної служби хана, проаналізовано вплив «братства» і дарів на стан відносин між Річчю Посполитою і Кримським ханством.

Читати далі…

1 коментар

Прикордонна торгівля між Річчю Посполитою і Московською державою (1618-1648 рр.)

Квітень 11th, 2009

herb_rzeczpospolitej_obojga_narodow

Митні пункти на Чернігово-Сіверщині та київському Задніпров’ї були створені лише після впровадження у 1643 р. нового податку – індукти, яка накладалася на імпортовані товари[1]. Це сеймове рішення далося непросто, зважаючи на спротив з боку шляхти. Принагідно слід зазначити, що на місцях збір цього податку бойкотувався як приватними особами, так і опосередковано представниками королівської адміністрації. Заснування митних комір та прикомірків мало на меті покінчити з бойкотом і, як наслідок, збільшити надходження до Коронного скарбу. На території Чернігівського воєводства митні пункти відкривалися у Чернігові, Новгороді-Сіверському, Ніжині, Батурині, Конотопі, Ромнах. Скарбовий писар Станіслав Ушинський протягом 7 – 30 квітня 1644 р. відкрив митні пункти у Ромнах, Конотопі, Ніжині й Батурині. Суколектор (помічник збирача податків) Василь Комонецький 25 квітня того ж року відкрив митну комору в Чернігові. 29 квітня та 1 травня він заснував митні комори у Лоєві та Любечі, що адміністративно належали до Київського воєводства[2]. Приблизно в той само час митні пункти були встановлені в населених пунктах київського Задніпров’я – Острі, Красному і Гадячі[3].

Читати далі…

3 коментаря

Судочинство у чернігівському воєводстві (1635 – 1648)

Березень 24th, 2009

1 Чернігівське воєводство було створене сеймовою конституцією 1635 р. Ще раніше, 1633 р., рішенням сейму створювався Чернігівський повіт. Ці дві події остаточно відкрили регіон для поширення на нього судової системи, притаманної для інших українських воєводств Речі Посполитої. Як наслідок, у обох повітових центрах воєводства виникли ґродські, земські й підкоморські суди. На основі збережених матеріалів можна ствердити, що початково їх робота характеризувалася нерегулярністю. Пояснюється це фактом діяльності в регіоні королівських і сеймових комісій, що часто перебирали на себе функції земських і підкоморських судів. Після створення повіту, а згодом воєводства чернігівська шляхта отримала доступ до судів загальнодержавного значення: сеймового та коронного трибуналу. Діяльність всіх згаданих судів базувалася на нормах Волинського статуту, які поступово зближалися з нормами коронного права.

Ключові слова: Чернігівське воєводство, ґродський суд, земський суд, підкоморський суд, Волинський статут.

Валерій Бурій

Лиси?ча Ба?лка — село в Україні, в Катеринопільському районі Черкаської області. Населення становить 505 осіб (станом на 01.01.2013 рік). В селі розташовані навчально-виховний комплекс (школа — дитсадок), будинок культури, бібліотека, амбулаторія, адмінбудинок місцевої агрофірми, поштове відділення, філія ощадбанку, магазини. Збереглися залишки древніх могил, польського кладовища, змієвих валів, дерев'яної церкви (2013).

Зміст

Історія

1760 року Звенигородський староста Фелікс Солтик надав право на осадження (заснування) слободи Руфіну Корицинському над річечкою — притокою Висі, як зазначається в дещо пізнішому документі 'над рудкою гнилою, що з криниць починається і називається «Лисича». Ототожнення місцевої річечки з «рудкою» дозволяє припустити наявність у ній болотної руди, придатної для виробництва низькоякісного заліза. Втім, ні тоді, ні пізніше ця руда широко не використовувалася, хоч уже 1780 року в поселенні проживав Федько Коваль, який, очевидно, займався ковальським ремеслом. 1765 року під час проведення люстрації (генеральної ревізії) корлівщини (маєтностей короля) Речі Посполитої у слободі вже було зафіксовано 9 слобожан, що ототожнювалися з числом дворів. Це означало, що в селі проживало близько 70 осіб. У наступне десятиліття населення зростало і в 1775 році згідно з подимним (реєстром будівель) у слободі нараховувалося 26 домів, 2 корчми і 1 гуральня. 1775 р. Ф. Солтик надав Лисичу Балку з правом оренди на 30 років Янові Соколовському.

В складі Російської імперії

Після входження Правобережної України в 1793 р. до складу Російської імперії Лисича Балка опинилася в складі Катеринопільського повіту Вознесенського намісництва. Одночасно, село продовжувало залишатися населеним пунктом Звенигородського староства. У 1795 р. у Лисичій Балці було 20 домів (близько 160 осіб). Далі адміністративне підпорядкування села неодноразово змінювалося — у 1797 р. село перебувало у складі Катеринопільського повіту Київської губернії, а 1802 р. — Звенигородського повіту тієї ж губернії. До 1854 р. село входило до Звенигородського староства, яке після смерті Соломеї Солтикової перейшло у володіння Потоцьких. В 1853 р. Лисича Балка з іншими населеними пунктами староства перейшли до царської казни. В 1864 році зазначалось, що в селі проживало 662 чоловік.

В 1900 році в селі було 240 дворів та проживало 1357 чоловік. В селі була православна церква, 1 каплиця, 1 приходська школа, кузня та 5 вітряних млинів.[2]

У ХХ сторіччі

Під час воєнних дій 1918 — 20 рр. влада неодноразово змінювалася. Наприкінці 1920-х рр. організовано ТСОЗ ім. Воровського (голова Я. М. Муковоз), згодом — колгосп ім Петровського (голова М. К. Маврин). Наприкінці 1931 р. кілька господарств об'єдналися в колгосп ім. Петровського (голова М. М. Журило).

Внаслідок Голодомору 1932 — 33 рр. в селі загинуло понад 200 чоловік, зазнали сталінських репресій (протягом 1937 — 38 рр. розстріляно близько 20 осіб).

У період окупації села фашистами тут було організовано общинне господарство. Частина отриманого врожаю залишалася в селі і розбиралася працівниками, а частину вивозили фашисти до Німеччини. На фронтах Другої світової війни воювало 140 жителів, 90 — загинуло, 50 — удостоєно бойових нагород. 13.03.1944 року село визволено від фашистів частинами ІІ Українського фронту. В 1975 році в центрі села встановлено пам'ятник 72 односельцям, які загинули на фронтах Великої Вітчизняної війни. Скульптуру виготовлено одеськими майстрами В. Соколовським та В. Давидовичем. На сільському кладовищі є пам'ятник невідомому солдату.

У 1949–1953 рр. — місцевий колгосп очолював Герой Радянського Союзу М. П. Цісельський; у 1963–1969 — А. М. Цицерківський. У 70-х рр. XX ст. колгосп ім. Петровського перейменовано на сільськогосподарську артіль (згодом колгосп) «Росія».

У 1976 р. зведено Будинок культури, бібліотеку. У 1997 р. колгосп реорганізовано КСП, а з 1999 р. — СТОВ «Зоря». Двадцять членів господарства вийшли з нього і стали одноосібниками. У 2000 р. СТОВ «Зоря» перейменовано на ТОВ агрофірма «Зоря», очолював його з 2001 р. Р. Х. Франчук.

Освіта

1934 р. — створено початкову школу;

1938 р. — збудовано нове приміщення школи; під час окупації села фашистами вона слугувала стайнею для коней;

1950 р. — школа стає семирічною;

1959 р. — у відбудованому приміщенні нової школи розпочато навчання;

1992 р. — школа почала називатися «загальноосвітня школа I–II ступенів»;

2004 р. — школу та дитячий садок «Теремок» було реорганізовано в навчально-виховний комплекс;

2012 р. — у школі навчалося 63 учні, дошкільників — 19, педагогічний колектив — 14 осіб.

2013 р. — у школі навчається 60 учнів, дошкільників — 20, педагогічний колектив — 15 осіб.

За роки існування школи з її стін вийшло 1180 учнів (2013)

Природа

Село розташоване у лісостеповій зоні центральної частини Придніпровської височини, з хвилястим яружно-балочним рельєфом. Через село протікає дуже замулений струмок, який згадує ще Лаврентій Похилевич(1864), про нього також читаємо і в «Словнику гідронімів України» (К., 1979. — С. 317), впадає він в річку Велика Вись — басейн Південного Бугу). Клімат помірно-континентальний. Середня температура січня ?5,4 °C, липня +20,2 °C. Опадів 450–505 мм на рік. Для порівняння: у 1978 р. випало 479 мм опадів за рік, у 1979 р. — 477 мм, у 1980 р. 701 мм (за даними колгоспного агрометеопосту). Корисні копалини: буре вугілля, пісок, глина, уран та ін. Надра Мокрокалигірського родовища бурого вугілля в Лисичій Балці використовує ВТО «Енергетична інвестиційна компанія», яка підписала договір оренди земельної ділянки площею 62,9 гектара терміном на 49 років (листопад 2011 р.). Запаси родовища — 7,7 мільйона тонн бурого вугілля. Заплановано видобувати 100 тисяч тонн вугілля (2013 р.), а в 2014 — вже 300 тисяч. Експортні поставки будуть здійснюватися до Молдови, Болгарії, Угорщини, Китаю, Чехії, Туреччини.

На околиці села є унікальне лісове урочище. У монографії «Перспективная сеть заповедных объектов Украины» (К.: Наукова думка, 1987. — С.249) відомий український вчений-ботанік Ю. Л. Шеляг-Сосонко звертає увагу на крайню необхідність віднесення до категорії ботанічних заказників загальнодержавного значення лісового масиву «Лисича Балка». Об'єкт зарезервовано Постановою Державного комітету України по екології і раціональному природокористуванню від 15.10. 1990 р. № 20 та рішенням Черкаської обласної ради «Про обмежене використання територій, зарезервованих для організації заповідних об'єктів» від 22.04. 1991 р. На превеликий жаль, лісове урочище ще й досі не отримало статусу заказника загальнодержавного значення, а вікові дуби, інші цінні породи дендрофлори поступово вирубуються і може настати час, коли не буде чого охороняти. Заповідний режим доцільно встановити в лісах всієї балки, який добре представляє балочні ліси крайнього півдня лісостепу. У балці круті і сухі схили займають дубові ліси, татарськокленові, в травостоях яких на випуклій частині південного схилу переважає горобейник порпурово-голубий. Вище при зменшенні крутизни схилу цей вид змінюється осокою волосистою, а нижче — зірочником ланцетовидним, або конвалією травневою. В основі схилів і по днищу балки ростуть дубово-ліщинові ліси з переважанням в травостої осоки волосистої (в більш сухих умовах), або яглиці звичайної (у більш вологих місцях). У самих сухих екотипах 125-літній дуб черешчатий має висоту 19 метрів. Значно кращим ростом він відрізняється в більш вологих умовах нижньої частини схилів балки і її днища, де він у віці 155 років досягає висоти 31 метра. В підліску, крім названих превалюючих видів, найпоширеніші — горобина, бруслина бородавчаста, свидина криваво-червона і терен звичайний. Травостій утворюють звичайні поширені види. Тільки в самих сухих умовах до них домішуються світлолюбні види, в тому числі медунка, купина широколиста, залізняк бульбоносний, чемериця чорна, півник злаковидний.

Персоналії

Волков Пилип Григорович — Герой Радянського Союзу

Руренко Горпина Іринархівна — Герой Соціалістичної Праці

Кулаковський Петро Михайлович — доктор історичних наук

Петро Матула (*1928, с. Лисича Балка) — український громадський діяч у США, автор ідеї та найактивніший учасник створення пам'ятника Митрополитові Василю (Липківському) в США[3]

Яворський Едуард Никифорович — український музикознавець і лібретист; заслужений діяч мистецтв України, член Спілки композиторів України

Халабуденко Михайло Іванович — військовик, першобудівник космодрому Байконур, особисто знайомий з С. П. Корольовим, Ю. О. Гагаріним та іншими космонавтами

Домніцький Юрій Леонідович — військовик, начальник відділу з розробок замовлення озброєння і військової техніки департаменту закупівлі озброєнь Міністерства оборони України, член спілки «Земляцтво Катеринопільщини»

Колісник Іван Климович — відомий в Україні лікар-гінеколог

Бурій Валерій Михайлович — член Національних спілок журналістів та краєзнавців України, автор першої книжки про Лисичу Балку, член спілки «Земляцтво Катеринопільщини»

Відзначені орденами та званнями

почесне звання «Мати-героїня»

Шпілька Надія Миколаївна

Колісник Тетяна Андріївна

Дяченко Світлана Федорівна

орден Леніна

Задніпряний А. В.

орден Жовтневої революції

Шиятий І. Д.

орден Трудового Червоного прапора

Бурій В. О.

Домніцький В. Г.

М'ялковський Б. С.

Осіян О. П.

орден Трудової Слави ІІІ ступеня

Дикун В. О.

Небесний А. Ф.

Дідковський А. Ф.

Колісник С. М.

орден «Знак Пошани»

Бурій В. О.

Шиятий І. Д.

Савранський М. І.

Ковтун Л. Г.

Печиборщ Г. А.

медаль 'За трудову відзнаку («За трудовое отличие»)

Яворська Г. І.

Примітки

Вгору ? Постанова Черкаської обласної ради

Вгору ? Список населенных мест Киевской губернии. — К., 1900. — С. 686.

Вгору ? Газета «День» № 211, п'ятниця, 20 листопада 2009 «Історія одного далекого пам'ятника». Автор: Костянтин Липківський, доктор технічних наук, онук митрополита В. Липківського

Посилання

Погода в селі Лисича Балка

Література

Бурій В. М. Лисича Балка: відома та невідома : іст. — краєзн. нарис / Валерій Бурій. — Черкаси : Вертикаль, 2009. — 72 с. : фотогр.

Бурій В. М. Вибрані розвідки, статті та замітки. Вип. 1. / Валерій Бурій. — Черкаси : Вертикаль, 2008. — 71 с. : фотогр.

Кулаковський П. М. Історія села Лисича Балка (незакінчена) / Петро Кулаковський. — Острог, 2012.

Мельниченко В. М. Краєзнавство Черкащини : сторінки історії / Василь Мельниченко. — Черкаси : Вертикаль, 2010. — С. 105–106; 111.

Мельниченко В. М. Краєзнавство Черкащини в роки незалежності / Василь Мельниченко // Краєзнавство Черкащини. — Черкаси : Вертикаль, 2011. — № 9. — С. 17-18; 20.

Бурій В. Лисича Балка (відрізок історії) / Валерій Бурій // Туристичні меридіани (Черкаси). — 2000. — № 8 (листопад). — С. 4.

Бурій В. Лисича Балка і її люди: з віку у вік / Валерій Бурій // Нова Доба (Черкаси). — 1999. — 20 лип. — С. 8.

Бурій В. Лисича Балка: віддавна і тепер (краєзнавчі нотатки) / Валерій Бурій // Катеринопільський вісник. — 1997. — 15 жовт. — С. 3 — 4.

Бурій В. Лисича Балка: штрихи історії / Валерій Бурій // Авангард (Катеринопіль). — 1982. — 13 лист.

Бурій В. Топонімічний словник: Лисича Балка / Валерій Бурій // Авангард. — 1986. — 13 берез.

Бурій-Цісельський В. Свічко пам'яті не згасни! (Голодомор-33) / Валерій Бурій // Місто робітниче (Ватутіне). — 2007. — 23 лист. — С. 2.

Бурій В. Реабілітовані історією / Валерій Бурій // Катеринопільський вісник. — 2011. — 9 серп. — С. 2.

Бурій В. Лисича Балка: сталінський терор / Валерій Бурій // Надвисся (Черкаси). — 2010. — № 3. — С. 67 ?70.

Бурій В. Герої Радянського Союзу — наші земляки / Валерій Бурій // Катеринопільський вісник.- 2011. — 27 верес. — С. 3.

Бурій В. Історик Петро Кулаковський: біогр. ескіз / Валерій Бурій // Катеринопільський вісник. — 2004. — 17 серп. — С. 3.

Бурій В. Едуард Яворський: редактор, музикознавець, лібретист / Валерій Бурій // Місто робітниче. — 2003. — 25 лип. — С.4.

Бурій В. У Лисичій Балці виріс заслужений діяч мистецтв Едуард Яворський / Валерій Бурій // Містечко над Тікичем (Катеринопіль). — 2013. — 22 черв. — С. 5.

Наймолодша в Україні. Вип. 3. (Черкаській області — 60 років) : бібліогр. покажч. — Черкаси, 2013. — С.14,20-21,169.

Життєві істини Валерія Бурія: зб. ст. і матеріалів. — Черкаси : Вертикаль, 2012. — 51 с. : іл. — (Подвижники краєзнавства Черкащини).

Валерій Михайлович Бурій : біобібліогр. покажч.; тексти. — Черкаси : Вертикаль, 2013. — 224 с.

Журналісти Черкащини: 1954–2004 : бібліограф. довідник. — Черкаси : Брама, 2003. — С. 31.

Пономаренко М. Ф. Краєзнавці Черкащини: біобібліограф. словник / Михайло Пономаренко. — Золотоноша, 2003. — С. 21.

Ватутіне: вчора і сьогодні (історія міста в нарисах і спогадах). — К.: Колорит, 2007. — С. 2; 41-43; 94-99; 121; 123; 147; 173–176.

Найденко О. Краєзнавство як стан душі [про В. М. Бурія] / Ольга Найденко // Катеринопільський вісник. — 2012. — 21 лют. — С.3.

Блажко П. З любов'ю до людей і рідного краю [про В. М. Бурія] / Петро Блажко // Місто робітниче (Ватутіне). — 2007. — 16 лют. — С. 2.

Бурій В. Екологічний вандалізм на межі тисячоліть / Валерій Бурій // Катеринопільський вісник. — 2000. — 5 лют. — С. 6.

Бурій В. Вандалізм на межі тисячоліть / Валерій Бурій // Село і люди (Черкаси). — 2000. — 28 січ. — С. 3.

Бурій В. Бути ботанічному заказнику / Валерій Бурій // Авангард (Катеринопіль). — 1989. — 26 верес. — С. 3.

Валерій Бурій

Інформація про населений пункт:

Назва:

Лисича Балка

Тип:

село

Область:

Черкаська

Район:

Катеринопільський

Географічні координати:

Північна широта:

48° 47'

Східна довгота:

31° 08'

Висота над рівнем моря:

160 м

Валерій Бурій

http://who-is-who.ua... alt='СЕЛО ЛИСИЧА БАЛКА'>

Валерій Бурій

село Лисича Балка
https://uk.wikipedia... title='Країна' style='text-decoration: none; color: rgb(11, 0, 128); background-image: none; background-position: initial initial; background-repeat: initial initial;'>Країна	https://uk.wikipedia... class='image' title='Україна' style='text-decoration: none; color: rgb(11, 0, 128); background-image: none; background-position: initial initial; background-repeat: initial initial;'>https://upload.wikim... width='20' height='13' srcset='//upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/4/49/Flag_of_Ukraine.svg/30px-Flag_of_Ukraine.svg.png 1.5x, //upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/4/49/Flag_of_Ukraine.svg/39px-Flag_of_Ukraine.svg.png 2x' style='border: none; vertical-align: middle;'> https://uk.wikipedia... title='Україна' style='text-decoration: none; color: rgb(11, 0, 128); background-image: none; background-position: initial initial; background-repeat: initial initial;'>Україна
https://uk.wikipedia... title='Список областей України' class='mw-redirect' style='text-decoration: none; color: rgb(11, 0, 128); background-image: none; background-position: initial initial; background-repeat: initial initial;'>Область	https://uk.wikipedia... class='image' title='Черкаська область' style='text-decoration: none; color: rgb(11, 0, 128); background-image: none; background-position: initial initial; background-repeat: initial initial;'>https://upload.wikim... width='20' height='13' srcset='//upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/7/76/Flag_of_Cherkasy_Oblast.png/30px-Flag_of_Cherkasy_Oblast.png 1.5x, //upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/7/76/Flag_of_Cherkasy_Oblast.png/39px-Flag_of_Cherkasy_Oblast.png 2x' style='border: none; vertical-align: middle;'> https://uk.wikipedia... title='Черкаська область' style='text-decoration: none; color: rgb(11, 0, 128); background-image: none; background-position: initial initial; background-repeat: initial initial;'>Черкаська область
https://uk.wikipedia... title='Район' style='text-decoration: none; color: rgb(11, 0, 128); background-image: none; background-position: initial initial; background-repeat: initial initial;'>Район/міськрада	https://uk.wikipedia... title='Катеринопільський район' style='text-decoration: none; color: rgb(11, 0, 128); background-image: none; background-position: initial initial; background-repeat: initial initial;'>Катеринопільський район
Рада	Лисичобалківська сільська рада^{https://uk.wikipedia... style='text-decoration: none; color: rgb(11, 0, 128); background-image: none; background-position: initial initial; background-repeat: initial initial;'>[1]}
Код https://uk.wikipedia... title='КОАТУУ' class='mw-redirect' style='text-decoration: none; color: rgb(11, 0, 128); background-image: none; background-position: initial initial; background-repeat: initial initial;'>КОАТУУ	7122283501
Картка на сайті https://uk.wikipedia... title='Верховна Рада України' style='text-decoration: none; color: rgb(11, 0, 128); background-image: none; background-position: initial initial; background-repeat: initial initial;'>ВР	картка
https://uk.wikipedia... class='image' style='text-decoration: none; color: rgb(11, 0, 128); background-image: none; background-position: initial initial; background-repeat: initial initial;'>https://upload.wikim... width='12' height='12' srcset='//upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/e/e2/Locator_Dot2.gif 1.5x, //upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/e/e2/Locator_Dot2.gif 2x' style='border: none; vertical-align: middle;'> https://uk.wikipedia... class='image' title='Розташування села Лисича Балка' style='text-decoration: none; color: rgb(11, 0, 128); background-image: none; background-position: initial initial; background-repeat: initial initial;'>https://upload.wikim... width='300' height='231' srcset='//upload.wikimedia.org/wikipedia/uk/thumb/f/f4/Katerinopilskyi.gif/450px-Katerinopilskyi.gif 1.5x, //upload.wikimedia.org/wikipedia/uk/thumb/f/f4/Katerinopilskyi.gif/600px-Katerinopilskyi.gif 2x' style='border: none; vertical-align: middle;'>

Основні дані
https://uk.wikipedia... title='Населення' style='text-decoration: none; color: rgb(11, 0, 128); background-image: none; background-position: initial initial; background-repeat: initial initial;'>Населення	505
Площа	0 https://uk.wikipedia... title='Км?' class='mw-redirect' style='text-decoration: none; color: rgb(11, 0, 128); background-image: none; background-position: initial initial; background-repeat: initial initial;'>км?
Густота населення	0 осіб/км?
https://uk.wikipedia... title='Поштова індексація України' style='text-decoration: none; color: rgb(11, 0, 128); background-image: none; background-position: initial initial; background-repeat: initial initial;'>Поштовий індекс	20532
https://uk.wikipedia... title='Список телефонних кодів України' class='mw-redirect' style='text-decoration: none; color: rgb(11, 0, 128); background-image: none; background-position: initial initial; background-repeat: initial initial;'>Телефонний код	+380 4742
Географічні дані
https://uk.wikipedia... title='Географічні координати' style='text-decoration: none; color: rgb(11, 0, 128); background-image: none; background-position: initial initial; background-repeat: initial initial;'>Географічні координати	https://upload.wikim... class='wmamapbutton noprint' title='показати положення на інтерактивній карті' alt='' style='border: none; vertical-align: middle; padding: 0px 3px 0px 0px; cursor: pointer;'>48°47?38? пн. ш.31°07?19? сх. д.https://uk.wikipedia... title='Географічні координати' style='text-decoration: none; color: rgb(11, 0, 128); background-image: none; background-position: initial initial; background-repeat: initial initial;'>Координати: https://upload.wikim... class='wmamapbutton noprint' title='показати положення на інтерактивній карті' alt='' style='border: none; vertical-align: middle; padding: 0px 3px 0px 0px; cursor: pointer;'>48°47?38? пн. ш. 31°07?19? сх. д.
Середня висота над рівнем моря	160 https://uk.wikipedia... title='Метр' style='text-decoration: none; color: rgb(11, 0, 128); background-image: none; background-position: initial initial; background-repeat: initial initial;'>м


Місцева влада
Адреса ради	20532, с. Лисича Балка , тел. 95-6-31
https://uk.wikipedia... title='Сільський голова' class='mw-redirect' style='text-decoration: none; color: rgb(11, 0, 128); background-image: none; background-position: initial initial; background-repeat: initial initial;'>Сільський голова	Римар Людмила Миколаївна
Карта
https://uk.wikipedia... class='image' title='Лисича Балка (Україна)' style='text-decoration: none; color: rgb(11, 0, 128); background-image: none; background-position: initial initial; background-repeat: initial initial;'>https://upload.wikim... width='290' height='195' srcset='//upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/9/93/Ukraine_location_map.svg/435px-Ukraine_location_map.svg.png 1.5x, //upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/9/93/Ukraine_location_map.svg/580px-Ukraine_location_map.svg.png 2x' style='border: none; vertical-align: middle;'> https://uk.wikipedia... class='image' title='Лисича Балка' style='text-decoration: none; color: rgb(11, 0, 128); background-image: none; background-position: initial initial; background-repeat: initial initial;'>https://upload.wikim... width='6' height='6' srcset='//upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/0/0c/Red_pog.svg/9px-Red_pog.svg.png 1.5x, //upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/0/0c/Red_pog.svg/12px-Red_pog.svg.png 2x' style='border: none; vertical-align: middle;'> Лисича Балка
https://uk.wikipedia... class='image' title='Лисича Балка (Черкаська область)' style='color: rgb(11, 0, 128); background-image: none;'>https://upload.wikim... width='290' height='243' srcset='//upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/4/40/Cherkasy_province_location_map.svg/435px-Cherkasy_province_location_map.svg.png 1.5x, //upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/4/40/Cherkasy_province_location_map.svg/580px-Cherkasy_province_location_map.svg.png 2x' style='border: none; vertical-align: middle;'>

Валерій Бурій

З НОВИМ 2014 РОКОМ, КРАЯНИ!

http://www.pravmir.r... alt='Новый год'>

...

Закрыть