Питання-відповіді Інтерв'ю Всі записи

... 1

Сова Микола, користувач 1ua
Микола Сова

http://shpola.gov.ua... class='contentpagetitle_homepage_style' style='font-size: 15px; line-height: normal; font-family: Arial; color: rgb(0, 0, 153); text-decoration: none;'>У Лебединському стаціонарному відділенні територіального центру соціального обслуговування Шполянського району проведено „День відкритих дверей”http://shpola.gov.ua... title='PDF' rel='nofollow' style='color: rgb(0, 0, 153); text-decoration: none;'>http://shpola.gov.ua... alt='PDF' style='border: none;'>http://shpola.gov.ua... alt='Друк' style='border: none;'>
Понеділок, 06 жовтня 2014, 09:07

http://shpola.gov.ua... alt='DSCN3729' width='300' height='225' style='margin: 5px; float: left;'>У Лебединському стаціонарному відділенні територіального центру соціального обслуговування (надання соціальних послуг) Шполянського району до Міжнародного дня людей похилого віку  проведено „День відкритих дверей”. 
Відбулася зустріч підопічних з першим заступником голови райдержадміністрації Березою І.А., начальником управління соціального захисту населення Ракітіним А.П., директором територіального центру Двірником П.В. 
     Представники районної організації Товариства Червоного Хреста завітали до  ветеранів з солодощами  до святкового  столу.

 Учні місцевої СШ №1 та народний аматорський фольклорний ансамбль
 ,, Барвінок ” с. Лебедин привітали  ветеранів  подарунками, квітами та  концертом улюблених народних пісень. Для підопічних  відділення організований святковий обід.

 

Слова вдячності і шани   всім ветеранам війни та праці, що знайшли свою домівку в Лебединському стаціонарному відділенні, звучали  в цей осінній день, побажання довгих років щасливого життя та мирного неба над головою.http://shpola.gov.ua... alt='стдом 1' width='300' height='225' style='margin: 5px; float: left;'>

 

6 жовтня 2014

Сова Микола, користувач 1ua
Микола Сова

Внаслідок бездіяльності влади дуже скоро у селі Лебедин Шполянського району може бути повністю зруйновано старовинний вітряний млин. Про цеhttp://shpola.in.ua/... target='_blank' style='margin: 0px; padding: 0px; border: 0px; outline: 0px; vertical-align: baseline; text-decoration: none; color: rgb(40, 40, 40); background: transparent;'>інформує кореспондент «Шполи онлайн».

Вітряний млин, який є прикрасою села і приваблює багатьох туристів, виглядає жалюгідно і стрімко руйнується.

http://dzvin.org/wp-... style='margin: 0px; padding: 0px; border: 0px; outline: 0px; vertical-align: baseline; text-decoration: none; color: rgb(255, 224, 0); background: transparent;'>http://dzvin.org/wp-... alt='IMG_7070-Medium' width='450' height='600' style='margin: 15px auto; padding: 0px; border: none; outline: 0px; vertical-align: baseline; height: auto; clear: both; display: block; max-width: 460px; background: transparent;'>

Влада заплющила очі й нічого не робить для його порятунку, що виклинає невдоволення місцевої громади.

24 серпня 2014

Сова Микола, користувач 1ua
Микола Сова

МОЄ РІДНЕ СЕЛО ЛЕБЕДИН

Лебединці у День незалежності зберуться, щоб відзначити День села. Як пише у своєму листі до редакції Валентина Панасівна Коливай, Лебедин, чи не єдине село в районі, якому присвячені народні пісні:
«Ой, під лісом та під Лебедином…», «Ой, що ж бо той за ворон…» та колискова «Шкода ліса Лебедина». Вони є у збірках українських народних пісень. А ще лебединці мають багато сучасних авторських пісень, в яких увіковічена їхня любов до рідного краю. Ось і минулого року у День села начальник відділу культури і туризму Дмитро Вовк представив гостям свята власну пісню про Лебедин на слова О. Темненко.
Валентина Панасівна у нинішньому році теж написала пісню, присвячену рідному селу.
http://shpolavisti.c... width='500' height='289' border='0' class='post_img' style='border: 0px;'>
МОЄ РІДНЕ СЕЛО ЛЕБЕДИН
(пісня для хору)
Срібляться ставки, квітують сади,
Врожаєм колоситься поле…
Рідне навіки село Лебедин,
Нехай обмина тебе горе.
Приспів:
Лебедів кущ, Лебедів кущ,
Козацької слави колиска.
Як не любити тебе, Лебедин?
Тут серцю моєму все близьке.
В древніх писаннях є заповіт:
«Тримайся куща цього, сину.
Він збереже споконвічний твій рід,
Він збереже Україну».
Приспів.
Храмів навколо багато у нас,
В душі ж нехай сяє один,
Такий же святий, як Шевченко Тарас,
Як рідне село Лебедин!
 Приспів:
 Лебедів кущ, Лебедів кущ,
Козацької слави колиска.
Як не любити тебе, Лебедин?
Тут серцю моєму все близьке.
'Шполянські  вісті' - 23.08.2013р.


23 серпня 2013

Сова Микола, користувач 1ua
Микола Сова

Мало хто з лебединців пам’ятає, звідки у селі з’явилася приповідка і хто її придумав: «Коли в Лебедині народжується дитина, то її виносять на дорогу і показують, в якому напрямку знаходяться Москва, Одеса…».

Виникла вона не на порожньому місці, адже вже багато років жителі Лебедина, можна сказати, професійно займаються вирощуванням овочів і фруктів на продаж. Возять смачну продукцію на ринки великих міст. За часів Радянського Союзу їх часто можна було зустріти в Москві, а в останні двадцять років – у великих обласних центрах та столиці. Вирощували все: картоплю, яблука, груші, сливи, а з середини 80-х років минулого століття започаткували малиновий бізнес.

http://shpolavisti.c... height='233' width='350' style='max-width: 100%; height: auto; vertical-align: middle; border-top-width: 0px; border-right-width: 0px; border-bottom-width: 0px; border-left-width: 0px; border-style: initial; border-color: initial; border-image: initial; font-family: Arial, Helvetica, sans-serif; font-size: 14px; line-height: 21px; margin-top: 5px; margin-right: 5px; margin-bottom: 5px; margin-left: 5px; float: left; '>

Ось як для родини Оксани Іванівни Сімонової (на фото вгорі) малинові заробітки у червні – чи не найголовніші. Працює вона вихователем у навально-виховному комплексі, а в період відпустки – на власному городі, де господарі дбайливо доглядають кілька соток різних сортів малини. «Сезон збору триває приблизно три тижні, - пояснює господиня, демонструючи різновиди ягід. – Ось тут у нас росте ранній сорт Київська, тут - Рубін». Є на городі у Сімонових й інші сорти. Деякі назви й не пам’ятають. Кущі її сягають іноді вище людського зросту. «Як і будь-яка інша рослина, - пояснює Оксана Іванівна, - малина потребує ретельного догляду, лінивих не любить. Її й просапувати регулярно потрібно, і підв’язувати, і підживлювати».

http://shpolavisti.c... height='375' width='250' style='max-width: 100%; height: auto; vertical-align: middle; border: 0px; margin: 5px; float: right;'>Нинішній рік видався урожайним на малину, тож і не дивина, що селом час від часу можна побачити людей, які прямують до центру села – здати перекупщикам ягоду. Тут щодня кілька автомобілів стоїть. Сімонови зібраний врожай не здають, а воліють продавати самостійно – син Богдан возить малину на Кіровоградщину, в інші міста, де таки врожаєм похвалитися не можуть.

На сусідньому городі теж гамірно – тут збирають врожай усією родиною. Любов Іванівна разом з донькою Оксаною малину здають, а помічники — майбутній семикласник Вова та його 4-річний брат Назар (на фото внизу) теж біля мами й бабусі заробляють. Як кажуть, на морозиво…

У розмовах жодного разу не довелося почути скарг на життя. В Лебедині народ підприємливий. Так тут повелося з діда-прадіда. Правило просте – працюватимеш, то й матимеш віддачу, прибуток.  

Щоправда, останнім часом селяни скаржаться на закупівельні ціни. Вони ж на ту саму малину суттєво знизилися, що не дозволяє заробити, як колись. Винними в цьому вважають перекупників, які змовляються і не дають господарям вищу ціну. Якщо раніше за 1 літр ягоди платили 10 гривень, то зараз подекуди більше 7 гривень не дають. Селяни стверджують, що ціна на малину у великих містах, куди везуть лебединську ягоду, не лише не знизилася, а й щороку підвищується.    

Катерина Вальчиковська

8 липня 2013

Сова Микола, користувач 1ua
Микола Сова
                ЛЕБЕДИНСЬКОМУ   ГЛОБУСУ - 40!

В

Виявляється, давно вже я не чув цих, відомих всім мандрівникам, рядків Олега Митяева. Останнього разу, здається, це було років так із двадцять тому, коли в промоченому наскрізь дощами лісі в скелястому каньйоні, складав свій рюкзак та мокрий намет. А тепер несподівано знов почув знайомі ноти від зовсім юних виконавців шкільного гурту 'Нотка'...

Минулої п'ятниці педагоги, учні та запрошені гості Лебединського НВК №2 провели урочисте засідання географічного товариства 'Глобус'. І на те була неаби­яка причина — товариству виповнилося поважних 40 років. У вже далекому 1972-му воно було засноване учи­телем географії Валентиною Панасівною Коливай, нині Заслуженим учителем України, і вже незабаром про нього знали в різних куточках тодішнього СРСР. Ста­ти членом шкільного науково-географічного товариства «Глобус» було справою честі кожного учня Лебединської школи №2, бо екологічні справи «глобусят» звучали на всю країну...

26 років товариство очолювала В. П. Коливай, а після виходу на заслужений відпочинок цю почесну естафету передала вчителю історії С. О. Осаулі. Останні дев'ять років на чолі «Глобуса» шкільний географ С.В.Говор.

Як і належить кожній солідній організації, нині то­вариство має чимало своїх дійсних та почесних членів. Серед почесних - науковці, викладачі, письменни­ки, журналісти, космонавти, люди інших серйозних професій. Серед дійсних - юні 'глобусята', майбутні мандрівники, дослідники, інтелектуали та автори кни­жок, учителі та інші достойні люди, якими в майбутньо­му заслужено пишатиметься наше суспільство.

Самому 'Глобусові' є що згада­ти за минулі десятиліття активної діяльності. Членство в почесних зібраннях, відзначені достойними на­городами численні учнівські наукові роботи, високі місця за захист рефератів на всесоюзних конференціях, далекі і близькі туристичні походи, природоо-хоронницька діяльність в своєму краї... Роботу «Глобуса» висвітлено в II томі Географічної енциклопедії України (стор. 181). Гості, колишні члени то­вариства, із задоволенням та щири­ми емоціями згадували свої найкращі часи, проведені в його лавах. Молодь ділилася звітами про останні походи та веселі туристичні заходи, які влаштува­ли для них педагоги. Лунали спогади, показувалися фото- та відеокадри, да­рувалися сувеніри. Думаю, найбільш оригінальним подарунком тут стала вода, привезена з далекого озера Бай­кал. Чиста, прозора, питна. Вона враз нагадала мені про мій колишній скарб, отриманий в подарунок з далекої Ама­зонки - пляшку води з великої річки. Але ту я б ніколи не ризикнув пити...

17 листопада 2012

Сова Микола, користувач 1ua
Микола Сова

http://shpola.gov.ua...>Ювілей фольклорного колективу «Барвінок»

http://shpola.gov.ua... title='PDF'>PDF

Друк

 

 

Лебединському народному аматорському фольклорному колективу «Барвінок» - 30 років! Святкування ювілею улюбленого колективу відбулося минулої п’ятниці в Лебединському сільському клубі. Така дата об’єднує учасниць, берегинь української народної пісні. Справжні лебединські козачки збирають, відтворюють і намагаються передати глядачеві старовинну українську пісню. Цінністю колективу являється їх репертуар. Вони намагаються почути і передати душу народної пісні, яка звучала багато років тому, в таких піснях відчуваєш душу рідного краю.

20 років колективом керує Любов Онищенко, уродженка Лебедина, якій в нащадок від її родини дісталась велика колекція українських народних пісень. Любов Семенівна зібрала навколо себе справжніх любителів всього українського. Кожна учасниця колективу: Гребенюченко Ганна Митрофанівна, Медяник Любов Костянтинівна, Терещенко Олена Іванівна, Остропальченко Олена Сільвейстрівна, Власова Марія Єрміловна, Балан Тамара Михайлівна не тільки гарно співають, - вміють вони гарно вишивати, тож кожну їх оселю прикрашають українські рушники, скатертини, серветки, доріжки. Кожна з учасниць колективу вишила собі для виступу на сцені українську сорочку та фартух.

За час своєї творчої діяльності колектив «Барвінок» став знаним і улюбленим не тільки в районі. Вони - лауреати та переможці конкурсів та фестивалів фольклору «З глибин народних», «Добром і піснею красується земля», «Садок вишневий коло хати», «Великодні передзвони» та ін.

З 2007 по 2012 рік колектив незмінний учасник «Сорочинської ярмарки», де вони і переможці і дипломанти, в 2011 році отримали Гран-прі. 14 жовтня колектив побував на острові Хортиця в м. Запоріжжі, де став лауреатом конкурсу. Тож, популярності і слави колективу не позичати. Їх репертуар уже записано на диски і розповсюджується по області, та й всій Україні.

З нагоди свята для колективу лунали привітання від Юрія Бугайова, голови Шполянської райдержадміністрації; Людмили Глухенко, заступника директора обласного центру народної творчості; Наталії Савченко, завідуючої фольклорним відділом ОЦНТ; Дмитра Вовка, начальника відділу культури і туризму райдержадміністрації; Олексія Рудаса, сільського голови села Лебедин. Вітали в цей день ювілярів їх колеги: народний аматорський фольклорний коллектив «Берегиня» та народний аматорський ансамбль українських народних інструментів «Вечорниці» міського Будинку культури, аматорські колективи з Лебедина.

 

6 листопада 2012

Сова Микола, користувач 1ua
Микола Сова

ЮНІ ТАЛАНТИ

http://content.foto.... width='600' height='553' border='0' alt='' style='border-top-width: 0px; border-right-width: 0px; border-bottom-width: 0px; border-left-width: 0px; border-style: initial; border-color: initial; '>
Якби зумів я стать чарівником, Я б примирив усіх: і Схід,
і Захід, Щоб не палала матінка-земля, Не плакала кислотними дощами. Що нам
ділить? Навіщо воювать? Хіба для болю родиться людина? Брудні це ігри
нерозумних дядь! Про це кажу Вам я - іще дитина. Просніться нелюди! Планета у
вогні! Хіба в душі у вас не серце б'ється? Прошу, покайтесь, поки є ще час, Бо
в Бога теж колись


терпець ввірветься. Якби зумів я стать чарівником, то
примирив би всіх: сестру і брата, А покарав лиш тих, хто сіє зло, Підсовуючи
яблука розбрату


Ярослав Турчак

Найкращий сон


Пішла до Бога рано ти, бабусю, Не розказала всіх
своїх казок. До тебе більше я не притулюся, І по голівці не погладиш ти.


Заколядую я у чужій хаті,


Чужа бабуся вийде на поріг.


Де ж ти, моя зозуленько сивенька?


Вже не зустрінеш із семи доріг... Залишила рушник,
що вишивала, Та образи, що мамі дарувала. Залишила любов свою і мрії: „Життя не
буде, доню, без надїГ.


Злетіла в небо рано ти, бабусю,


Не заспівала всі свої пісні.


Прокинусь вранці, тихо усміхнуся,


Бо пригортала ти мене у сні.


Діана Турчак




http://img.mail.ru/r... class='IEpng' border='0' width='15' height='15' style='border-top-width: 0px; border-right-width: 0px; border-bottom-width: 0px; border-left-width: 0px; border-style: initial; border-color: initial; '>
- - Пусть всегда будет солнце03:04 

1 червня 2012

Сова Микола, користувач 1ua
Микола Сова

Лебединська сільська рада



Село Лебедин

В   самому центрі карти України — Чер­каська область, а в її серці — село Лебедин. Площа села - 10053,4 га, населення станом на 01.01.2009 року становить 4168 жителів.

Сільським головою вже декілька термінів жителі села обирають Галату Віктора Микола­йовича.

Про походження назви села існує декілька легенд. За однією з версій, назва села могла походити від назви вели­чезного лісового масиву від Тікича до Тясмина, серед якого воно колись знаходилося. Вперше «Ліс Лебедин» показаний на карті Боплана 30-х років XVII століття. За місцевою ле­гендою назва села походить від козака Лебедя, який перший поселився серед лісу та заснував поселення. Інша легенда твердить про те, що в давні часи, коли річки та струмки були повноводнішими, в цій місцевості водилося багато водо­плавних птахів, в тому числі, й лебедів, які і сьогодні не обминають ставки села.

В 1779 році в Лебедині з'явилися чотири монахині: Магда-лина, Трифілія, Дарія і Февронія і неподалік Лебедина в лісі започатковується Свято-Миколаївський жіночий монастир, який існує і понині.

Відомо, що в 1823 році в Лебедині побував малий Тарас Шевченко зі своєю сестрою Катериною, яка приходила в Миколаївський жіночий монастир помолитися перед шлюбом за щасливе подружнє життя. Спогади про це потім послужили основою створення знаменитої поеми «Гайдама­ки», де є цілий розділ під назвою «Лебедин».

У1932—33 роках село пережило страшний Голодомор, втративши тисячі людей, у 2008 році тут було встановлено пам'ятний Знак жертвам Голодомору.

В 1991 році почала діяти Преображенська церква, а в 1993 році настав час другого відродження і Свято-Миколаївської обителі, до якої почали повертатися колишні черниці.

Прославили село видатні земляки: Лозовий Анатолій Олексійович хірург, професор Київського інституту імені Амосова; Кохно Микола Арсентійович - професор АН України; Комісаренко Олександр Анатолійович — худож­ник; Кравченко Володимир Степанович — голова правління тресту «Київміськбуд-2»; Гаркуша Олександр Іванович -директор ЛГЗ м. Тюмень.

Особливою повагою на селі користується родина Колива-їв. Ці люди довгий час працювали на шкільній ниві, віддаючи часточку своєї душі дітям. Валентина Панасівна має звання «Заслужений вчитель України», а Ілля Іванович довгий час був керівником зразкового дитячого колективу „ Лебедин-ські козаки', який неодноразово отримував призові місця на музичних конкурсах України.

 

 

На сьогоднішній день в Лебедині функціонує 3 навчально-виховні комплекси (директори: Поліщук Віра Олексіївна, Осаула Лідія Іванівна та Кравченко Світлана Григорівна), дільнична лікарня (головний лікар — ВоликМикола Семе­нович), аптека, будинок пристарілих (завідуюча — Галата Таїсія Григорівна), сільський Будинок культури (дирек­тор - Кононенко Володимир Валерійович) та сільський клуб (завідувач — Голобор Віра Яківна), 3 бібліотеки (бібліотека­рі - Гаврих Валентина Олексіївна, Чистякова Марина Ми­колаївна та Коваленко Людмила Дмитрівна), краєзнавчий музей (директор — Єлінецький Іван Олексович). В селі на­лічується більше 20-ти торгових точок. Село газифіковано.

Сільвиконком активно співпрацює з керівництвом рай-держадміністрації та районної ради, завдяки чому у 2006 році придбано будинокдля сім'ї вчителя, у 2007 проведено ремонт сільського Будинку культури, навчальні заклади під­ключено до мережі Інтернет, 2008 рік — проведено ремонт сільського закладу культури, в лікувальному закладі запро­ваджено сімейну медицину. У 2009 році замінено вікна на склопакети у Лебединських навчальних закладах №1 та №2.

У 2009 році футбольна команда «Шпола-ЛНЗ-Лебедин» зайняла перше місце в чемпіонаті області серед футбольних команд першої ліги, юнацький склад - друге місце

24 лютого 2012

Сова Микола, користувач 1ua
Микола Сова

 

 

ЛЕБЕДИН

Лебедин — одне з найстаріших сіл району, про яке збереглось чимало архівних документів. Це пов'язано з тим, що з 1657 по 1845 року у селі діяв чоловічий Георгіївський монастир, в якому освічені священики вели записи історичних подій. Крім того, монастирська церква, яка з 1845 року після закриття монастиря, стала звичайною парафіяльною церквою, вела регулярну реєстрацію народжень дітей, одружень і поховань померлих, що теж дає цінні документальні дані про минуле Лебедина. Такої кількості документів не збереглось про жоден населений пункт Шполянщини. Найбільш грунтовно дослідив ці документи місцевий краєзнавець Іван Єлінецький. Частину з них він використав при написанні книги 'Роки і люди', присвяченій 150-річчю Лебединського насіннєвого, раніше цукрового, заводу, яка вийшла в світ в Черкасах у 1996 році. Вона допомогла автору уточнити ряд даних з історії нашого краю і, села Лебедин зокрема.

За документами можна зробити висновок, що село Лебедин виникло приблизно в середині XV ст., коли наш край входив до складу Литовського князівства.

Згідно місцевої легенди, першим жителем села був козак       Лебідь  який збудував свою хатину в лісовій хащі   густого

-лебединські старожили навіть показують місце на краю

урочища Чичкове, де нібито Лебідь збудував християнську капличку, на місці якої у XVII ст. виник чоловічий монастир. Зараз тут знаходиться приміщення сільської школи №2.

Друга версія пояснює назву села від великої кількості птахів лебедів, які в XV ст. сотнями гніздились в очеретах річки Турії, .що протікає поблизу. Назва ж річки пішла від диких биків — -турів. яких у ті часи водилось багато в Лебединському лісі і ?с з поширенням вогнепальної зброї були повністю винищені у 18ст. Та сама річка докорінно змінила вигляд і нині це

-каскад ставків, які тягнуться від Лебедина до Журавки, Ще одну гіпотезу походження назви села пов'язують з

половцями, які кочували на землях Шполянщини в XII—ХЇІІ п Як відомо, половці називали себе куманами, в перекладі з яввьотюркської — білий, білокрилий лебідь. (І.Єлінецький та інші. Роки і люди. Черкаси, 1996, стор. 4).

На думку автора, назва села з'явилась пізніше, ніж назва Лебединський ліс, яка вже зустрічається у литовських . документах XV ст. Видається малоймовірним, що назва маленького лісового села могла дати назву велетенському лісовому масиву, який у XV ст. займав площу близько 2000 кв.км.. простягаючись від річки Велика Вись до річки Тясьмин на Чигиринщині. Це вже значно пізніше, у XVIII—XIX ст. ліс був  значно вирубаний для потреб виробництва поташу і селітри, коли в багатьох районах лісу будували поташні буди і селітряні ?винці—майдани, а згодом - для підігріву казанів на цукрових заводах. Після викорчовування лісових ділянок під гльськогосподарські угіддя у XX ст. лісовий масив остаточно розпався на окремі, значно менші шматки, які зараз називають Грабський, Шполянський, власне Лебединський, Джиголові   ліси

 

У давнину великий ліс з якоїсь причини отримав назву      Лебединський, а згодом, мабуть, від назви лісу і виникле у ньому в XV ст. село отримало назву Лебедин. А взагалі, це питання вимагає ще певних досліджень.


39  

8 січня 2012

Сова Микола, користувач 1ua
Микола Сова

Лебедин (Шполянський район)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.

Цей термін має також інші значення. Докладніше — у статті http://uk.wikipedia.... title='Лебедин (значення)'>Лебедин (значення).

село Лебедин

http://uk.wikipedia.... title='Країна'>Країна

http://uk.wikipedia.... title='Україна'>Україна http://uk.wikipedia.... title='Україна'>Україна

http://uk.wikipedia.... title='Список областей України'>Область

http://uk.wikipedia.... title='Черкаська область'>Черкаська область http://uk.wikipedia.... title='Черкаська область'>Черкаська область

http://uk.wikipedia.... title='Район'>Район/міськрада

http://uk.wikipedia.... title='Шполянський район'>Шполянський район

Рада

Лебединська сільська рада

Код http://uk.wikipedia.... title='КОАТУУ'>КОАТУУ

7125783601

Картка на сайті http://uk.wikipedia.... title='ВРУ'>ВР

картка 

 

 

Основні дані

http://uk.wikipedia.... title='Населення'>Населення

4611

Площа

http://uk.wikipedia.... title='Км?'>км?

Густота населення

0 осіб/км?

http://uk.wikipedia.... title='Поштова індексація України'>Поштовий індекс

20634

http://uk.wikipedia.... title='Список телефонних кодів України'>Телефонний код

+380 4741

Географічні дані

http://uk.wikipedia.... title='Географічні координати'>Географічні координати

48°57?51? пн. ш.31°31?21? сх. д. (G)http://uk.wikipedia.... title='Географічні координати'>Координати: 48°57?51? пн. ш. 31°31?21? сх. д. (G)

Середня висота
над рівнем моря

208 http://uk.wikipedia.... title='Метр'>м

 

 

Місцева влада

Адреса ради

с. Лебедин, вул. Леніна, 165

http://uk.wikipedia.... title='Сільський голова'>Сільський голова

Галата Віктор Миколайович

 

 


Лебеди?н  http://uk.wikipedia.... title='Село'>село в http://uk.wikipedia.... title='Україна'>Україні, http://uk.wikipedia.... title='Шполянський район'>Шполянському районі http://uk.wikipedia.... title='Черкаська область'>Черкаської області. У селі мешкає 4611 людей.

[ред.]Походження назви

За однією з версій назва Лебедин походить від назви однойменного величезного лісового масиву. Вперше ліс Лебедин показаний на карті http://uk.wikipedia.... title='Боплан'>Боплана в 17 столітті.

За місцевою легендою,назва села походить від імені козака Лебедя, який першим поселився серед лісу та заснував поселення.

Ще одна легенда твердить,що у цій місцевості водилося багато водоплавних птахів,а особливо лебедів. Тому не виключено,що цей прекрасний птах і дав назву селу.

[ред.]Історичні відомості

Перша письмова згадка про село знаходяться у так званій http://uk.wikipedia.... title='Литовська метрика'>Литовській Метриці, де зазначено, що князь Казимир віддав Лебедин Івашку Львовичу на віленському сеймі http://uk.wikipedia.... title='1448'>1448 р.

Пізніше Лебедин знаходився у власності відомих дворянських родин: українських князів http://uk.wikipedia.... title='Глинські'>Глинських (Олена Василівна Глинська вийшла заміж за Московського князя Василя і стала матір'ю царя http://uk.wikipedia.... title='Іван Грозний'>Івана Грозного), польських - http://uk.wikipedia.... title='Конецпольські'>Конецпольських, Любомирських, російських князів та поміщиків http://uk.wikipedia.... title='Потьомкін'>Потьомкіна, http://uk.wikipedia.... title='Висоцький'>Висоцького, http://uk.wikipedia.... title='Петро Федорович Лопухін'>Лопухіних,Роговських.

За люстрацією http://uk.wikipedia.... title='1552'>1552 Лебедином володіли спільно Ян Кельбовський та Михайло Грибунович.

Богдан Хмельницький після захоплення у війні з Конецьпольським «70 міст і сіл без числа і пасік незміряних, з яких були великі прибутки' у Лебедині мав свою пасіку. У селі ця місцина ще й досі зветься «Пасіка».

У http://uk.wikipedia.... title='1657'>1657 в Лебедині розпочато будівництво Георгіївського чоловічого монастиря. У XVII столітті монастир був у занепаді, але у другій половині XVII століття почався розквіт обителі. За активну підтримку козацьких заворушень монастир не раз отримував від українських гетьманів привілеї. Особливо монастир прославився під час'Коліївщини' (http://uk.wikipedia.... title='1768'>1768), коли підтримував http://uk.wikipedia.... title='Гайдамаки'>гайдамаків.

Князь Любомирський Францишек Ксаверій (1747-1819рр.) виділив у http://uk.wikipedia.... title='1779'>1779 зі своїх володінь частину землі для будівництва Свято-Миколаївського Лебединського жіночого монастиря.

У http://uk.wikipedia.... title='1823'>1823 в Лебедині побував малий http://uk.wikipedia.... title='Тарас Шевченко'>Тарас Шевченко зі своєю сестрою Катериною,яка приходила помолитися перед шлюбом за щасливе подружнє життя у Миколаївський жіночий монастир. Тодішіні спогади одного із монахів послужили основою створення знаменитої поеми 'Гайдамаки'.

 

http://uk.wikipedia.... title='Збільшити'>

У Лебедині діяла http://uk.wikipedia.... title='Ґуральня'>ґуральня та цегельня, церковнопарафіяльна школа, а уhttp://uk.wikipedia.... title='1875'>1875 відкрито однокласне початкове народне училище Міністерства народної освіти.

У http://uk.wikipedia.... title='1846'>1846 в Лебедині розпочалося будівництво http://uk.wikipedia.... title='Цукроварня'>цукроварні, а у http://uk.wikipedia.... title='1854'>1854 році було побудовано рафінацію. У http://uk.wikipedia.... title='1902'>1902 році пожежа знищила заводи, але брати Бродські побудували у http://uk.wikipedia.... title='1904'>1904 році новий потужний рафінадний завод, продукція якого цінувалася на міжнародному ринку. Нові корпуси заводу було збудовано із цегли, вони збереглися до наших днів.

Під час революційних подій 1917-1920-х років завод зупинився через нестачу сировини, оскільки колишні поміщицькі землі роздали селянам, які стали сіяти переважно зернові культури, а не цукрові буряки.

Майже 20 років завод не працював, а згодом його було демонтовано. У 1935-1936 роках на місці колишнього цукрозаводу збудували новий завод – з очищення насіння цукрових буряків, що в 2007 році відмітив своє 70-річчя. Нині Лебединський насіннєвий завод є одним з найпотужніших промислових підприємств в Україні.

За спонсорської підтримки Лебединського насіннєвого заводу сьогодні утримується сільський історико-краєзнавчий музей, заснований у 1989-90 роках у приміщенні колишньої майстерні школи № 1. Музей площею 120 м? має 4 оглядові зали та підсобне приміщення. Усі експонати місцевого походження, знайдені в Лебедині та його околицях. Директор музею – історик-краєзнавець І. Єленецький.

[

 

29 листопада 2011


... 1


  Закрити  
  Закрити