Під самісіньким деревом абрикос, плодів несмітна сила, а ще на дереві скільки, що якби я мав двісті дронів, то  і ними за день не можливо все відвезти до Чернігова, чи там Носівку, а може до Золотої Балки, у них там цього добра нема, а тут сила силенна.

   А ще он вишні мої, так вродило, що під ними аж червоно було.

   А слив тих. Гілля уже гне до землі. Єх!.. - подумав дід, - дрони мої, дрони, де ви там, дайте діду хоч на старість бути підприємливим.

   Можна і з огірками дронів відправляти. Був  на ринку в Гадячі, огірки ціну мають. За кіло правлять аж 14 гривень. А тут щодня огірків відрами. 

   Немає тепер а ні волів, а ні коней, одне спасіння, дрони.

   Всюди дронам дорога відкрита. Творити  продовольчу програму  країни. Нести в суспільство новини. Готувати людей до виборів. Та скільки того незвіданого в дронів!

   Отак подумав я, вкладаю до ящика дрон і прямую, щоб робити заготівлю дров на зиму.

   Примром, можна і в Гадяч майнути автобусом, там поблизу міста, завжди хмизу  чимеленько. Отож буду звідти відправлдяти дроном ломаччя на зиму. Везти дрон в змозі 2 кіло. Вкладаю до контейнера ломацюгу за вагою, яку втримає дрон. І гайда. Дрон шмигнув миттєво. Дорога  йму відома. Двір дідів знає. Програму виконує залюбки. До посліднього автобуса  часу доволі, відвезе діда додому часу вистачить. Харч є. Вода в  пляшці. Жити можна. Не встиг і  подумати , а  дрон і прилинув, знову відправлення топлива для незнаної зими.

   Коли в вечірню пору, прибув дід до оселі, то побачив складовані паліччя. Ого!.. - каже дід,  -зима  не страшна!

  Пі-пі, ту-ту, чути сигнали дронів.  У них тембр різний, вони від різних кандидатів. Несуть виборцю пресу. А з гучномовців заклики. Пісень. А ще викинуть  біле полотнище, та на нім фільмів крутнуть.

   Полотнище буде височенько в небі, ну  приміром  метрів на 50 заввишки, так що людині далеко ходити і те треба, стань десь на грядці в холодку і видно всю програму. Та так видно, що навіть села що по сусідству все бачити будуть. І не потрібно вже ні палаток, ні працівників, що  пресу з них роздають.

   Гречки та пакунків уже ніхто не роздаватиме. бо дрони то тобі не якісь там гречкосії, у них все по правді.

   А вибори теж не без дронів. Потрібно старенькому діду до виборчої дільниці, на діду дрон, сідай, відтарахтарю тебе під самісінький стіл, де ти отримаєш бюлетень.

   Дрона не легко обвести навкруг  пальця, він не підкупний. Якщо вже бабуся вподобає кандидата, то те буде точнісінько, що навіть Центральна  Виборча не взмозі підтахлювати бюлетні.

   Отакі дрони. Дай Бог винахідникам сили та натхнення, щоб Україну  президент беріг, добра дбав.