|
1. Булгаков етнічний росіянин, батьки якого приїхали з росії і отримали в Києві тепле і гарно оплачуване містечко – вчити аборигенів молитися російській православній церкві. Трохи згодом і до кінця життя батько Булгакова був ЦЕНЗОРОМ, яки вирішував що можна, чого не можна читати МАЛОРОСАМ. 2. Сам Михаїл Булгаков, вихований своїми батьками у відповідності до РОСІЙСЬКОЇ традиції щиро і відкрито ЗНЕВАЖАВ українців. Зневага до українців проходить ЧЕРВОНОЮ НИТКОЮ крізь всі його найважливіші твори і неодноразово висловлювалася письменником у листах та коментарях. Українці в творах Булгакова завжди другорядні і смішні персонажі, які не є прикладом наслідування, а лише об'єкти висміювання і глуму. 3. Булгаков не любив Київ, як вважають його прихильники. Він любив себе в Києві. Вважав себе елітою, розумнішим, спритнішим, важливішим за жителів Києва. Факт номер один, який підтверджує відсутність любові до Києва – Булгаков ВТІК із Києва, коли Київ потребував захисту в період визвольних змагань 1917-1921 р.р. Факт номер два – як тільки трапилася нагода, Булгаков переїхав у Москву і клав на "улюблений" Київ великий болт. Затямте, друзі, улюблене НЕ КИДАЮТЬ!! Називати Булгакова киянином і шанувати за відверто українофобську літературу – це самоприниження. Вам може подобатися його стиль, ви можете з ностальгією згадувати свою юність, коли буяли гормони і ви вважали себе Мастєром чи Маргаритою. Але якщо ви здатні скласти 2+2, ви обов'язково вийдете на прості і зрозумілі речі: шанування Булгакова це запрошення руского міра в Україну. Бо спочатку ви любите Кота Бегемота, потім Булгакова, а потім вам і путін "правільниє вєщі говоріт" і російський народ вам хороший, а "політікі плохіє". Ось що таке рускій мір і ось як він просуває інтереси РОСІЇ в Україні. Тому мені жаль, якщо вас тригерить повернення України до українськості, друзі. Бо це значить, що рускій мір міцно пустив коріння у вашій голові і ви, навіть будучи зараз патріотами України, намагаєтеся тягнути в Україну рускій мір, який зробить рускімі ваших дітей і приведе до нової війни. До речі, ви задумувалися, чому Булгаков став популярним в Україні, а українські письменники ні? А відповідь проста. Бо росіяни-комуністи їх вбили. Для того, щоб ви читали Булгакова і інших росіян, а не українців. Підпишіться на Serhii Marchenko і бережіть УКРАЇНСЬКУ культуру. Бо вона рідна і своя, а не зайдина #булгаков #київ |
Якщо українцям нав’яжуть вибори через "Дію", це може стати останнім реальним голосуванням, а не "зручним кроком у майбутнє". Чому? Напишу розлого і по фактам... 1. Таємниця голосу не гарантується. Онлайн-голосування технічно не може повністю гарантувати, що: ніхто не бачить, за кого ти голосуєш; на людину не тиснуть вдома, на роботі, в армії, в окупації. Паперовий бюлетень у кабінці — досі єдиний стандарт свободи волевиявлення у світі. 2. Війна = ідеальні умови для маніпуляцій. Кібербезпека під час війни — слабке місце навіть у США. Україна: постійно під кібератаками РФ; має частину громадян за кордоном, в окупації, без стабільного доступу до зв’язку. Будь-який збій = легітимність виборів знищена. 3. Немає незалежного контролю. "Дія" — продукт виконавчої влади, а не незалежної виборчої системи. Якщо влада: адмініструє платформу, контролює дані, оголошує результат, то це конфлікт інтересів, а не демократія. 4. Світ не голосує так -не тому що “відсталі”. Жодна зріла демократія не проводить загальнонаціональні вибори лише онлайн. Навіть Естонія (яку постійно ставлять у приклад) — має паперову альтернативу, багаторівневу перевірку і інший рівень довіри до інституцій. Україна цього не має. 5. Це ідеальний інструмент для “виборів без вибору”. Один раз -"для зручності". Другий — "бо війна". Третій — "бо так швидше". А потім — чому ви обурюєтесь, система ж показала результат... Онлайн-голосування в країні з війною, корупцією і слабкими інституціями — це не прогрес. Це короткий шлях до керованої демократії з кнопкою “підтвердити”. І якщо суспільство це проковтне — то проблема буде вже не в «Дії». А в тому, що люди добровільно віддали свій голос системі, яку не контролюють. Так демократії не розвивають — їх так закривають. @Mila Ya https://www.facebook.com/mila.ya.11... |
кутя вареники з картоплею та грибами оселедець голубці грибна підлива пісний борщ тушкована фасоля з морквою та цибулею капуста тушкована з пшоном риба смажена вінегрет пампушки і святковий калач |
...Обов`язково перед Різдвом галичани кололи свиню, щоб було що їсти на свята. На вулиці стояв густий, ароматний запах вудженого мнєса, шинки, ковбас і шпондерів. Отак йшов по вулиці і біля кожної хати стояла бочка. А з неї снувався запашний дим. І вже тільки від одного запаху було зрозуміло, що в Україну прийшли різдвяні свєта. . А в хаті пахло пампухами. Баба робила пампухи з маком, родзинками, вишнями і з рожею. Найсмачніші пампухи були з рожею. Такого пампуха аж хотілося вхопити ще гарячим і бігом з‘їсти. Але баба всьо виділа і давала по руках, бо пампухи з рожею можна їсти тільки на Святу вечерю. . На Галичині до свєт готувалися всі: від малого до великого. То була традиція. То було щось божественне. На Святий вечір готували 12 пісних страв. А потім святкували Різдво, Марії, Степана. . Наготовлена їжа в хаті — це ще одна традиція галичан. Не дай Боже, жиби хтось подумав, що в хаті живе срана господиня, оферма якась... . І ми готувалися до великого святкового марафону. В хаті тільки щось різали, парили, варили, мастили і перемащували. Вікна стояли запотівші від пари, а баба мала вдосталь сил гонити і командувати, коли щось було не так. Командувала і молилася. . А ми малі хтіли пампухів і хтіли вже, щоб свєта борше настали, щоб можна було накласти цілу миску куті і їсти її великою ложкою. Такою смачною, як у дитинстві кутя не була більше ніколи! . На Святвечір терлися бурячки з хроном, робилися голубці з тертої бульби, зверху политі присмаженою цибулькою, вареники з капустою, вареники з грибами, грибна мачанка, борщ з вушками, горох намочений і відварений, цілий баняк бульби, риба смажена, узвар зі сушеня... . Одночасно готувалися страви до пісного Святвечора і також вибадовувалися ще всякі розмаїті ситні наїдки, які можна було з’їсти на Різдво, Марії, Степана. В баняках варилися ратиці на холодець, а в духовці запікалася кишка. Ще пеклися пляцки, сирник, завиванці. . Здавалося, що вже все було готове і наварене-напарене-насмажене... І я із замилуванням Божим чекала на першу зірку, щоб нарешті просто сісти до столу. Але нє! Баба криком давала команду: «Селедця нема! Бігом до магазину купити селедця з головою і молочком!» . Коли селедець вже лежав на тарілці, зверху присипаний порізаними кільцями цибулі, баба сплескувала руками і говорила: «Ну, Слава Богу, ніц не забули! А то будуть з нас люди сміятися, шо ми на свєта в хаті ніц не маємо їсти!» . Перша зірка зійшла. Помолилися до образів. Сіли. «Йой, а ну бігом на кутики столу зубчики часнику поклади, жиби всі були здорові! Забули. І соли постав, шоби ми ся цілий рік не сварили»,— знову не замовкала баба. . А під столом у нас лежало сіно, духмяне таке і снопки соломи по кутках стояли. . Починали з куті. І баба вже на діда поглядала чи буде він кутю до стелі підкидати і дивитися чи прилипне зерно. Після минулорічних таких ритуалів, баба нам заборонила кутю підкидати. Казала, що її дуже крижі болять по взвишках лазити і білити потім. А дідо ласкаво дивився на бабу, на нас малих, підморгував нам теплим поглядом, чекав, щоб баба відвернулася...і ми малі хапали ложку і кидали кутю до самісінької стелі. . Сміялися так щиро, що в хаті ставало затишно й ще більш святково... . Як баба, то зовиділа, ставала до нас сваритися, шо ми дивуглєди, не шануємо її крижі. А дідо підливав бабі келєшок домашнього вина і говорив: «Файно зерно прилипло до стелі. Пшениця цього року вродить фист, буде Україна багатою. На другий рік знову сядем до столу, зустрінемо ще одне Різдво!» . Потім ми збирали ложки, виделки зі столу і йшли з бабою надвір ворожити на судженого. Лижками товкли одна до одної і дослухалися звідки пси начнуть брехати. Якщо пси не гавкали, то починали лижками товкти до плоту, щоб голосніше було. Товкли так, що аж штахєти відлітали. А пес мені завжди брехав з якоїсь буди десь там за річкою далеко... Баба казала, шо мій суджений буде не наш, з єнакшого села, шо те єнакше село там, де її першострічна сестрінка по вуйкові Миколі жиє. . Я завжди з сміялася з бабиних пояснень, бо в неї в кожному селі було першострічна або другострічна сестрінка. А баба мені заповідала, що кавалєра треба такого брати, щоби в нього руки не зі сраки росли, бо як знайду собі лейдака, то буду сама ґарувала, хлоп мусить бути до праці, а не для насіння. . Потім ми вже хтіли бігти по сусідах колядувати. Але спершу колядували в хаті. Баба мусіла перевірити чи добре знаємо колядки, бо одного року переплутали слова і співали: «А віл стоїть трясеться, Йосип смутно пасеться». За таке могли дістати від баби по крижах. . І ми з колядою вибігали у різдвяну ніч! Дивилися на ясні зорі, такі далекі, недосяжні, холодні, але вони ставали такими радісними і святковими. Баба казала, що з кожної зірки на нас дивляться наші померлі родичі і оберігають нас. Їм сьогодні також світло і радісно, бо на землі Христос ся рождає! І на землі люди стають хоча б трішки добрішими і щасливішими, бо славлять його. І в людях зарождається світло. З Різдвом! Автор допису Христя Кішик |
Три Нобелівських лауреата жили в Харкові Харків’яни зняли перший фільм у Російській імперії. Вперше атомне ядро розщепили в Харкові Танк Т-34 створений у Харкові Харків – міжнародне студентське місто Ринок Барабашова – найбільший ринок в Європі. Найбільша площа в Європі розташована в Харкові. В Харкові побудована перша бетонна будівля - Держпром Перший трамвай Харкова був кінним. В Харкові відбувся найбільший безкоштовний концерт в Україні.(2008 ,Queen) Харківський національний університет – найстаріший і великий ВУЗ України. Перший Палац піонерів і жовтенят був відкритий у Харкові. Перша дитяча залізниця в Харкові Перший в Україні аеропорт був побудований в Харкові. Лінії Харківського метрополітену тягнуться на 40 кілометрів. 21 житель Харкова літав у космос Найстаріший зоопарк України знаходиться в Харкові. Харків'янин Юрій Кнорозов розшифрував ієрогліфи індіанців Майя І якщо Ви дочитали до кінця, дуже багато відомих танцюристів із Харкова ! Якщо їх перелічувати, не вистачить одного поста. Харків був і буде українським Юлія Клименюк |
Раніше у побуті наших прадідів таких традицій та обрядових елементів було значно більше, і внести усі їх в наші будні практично неможливо. Втім, є особливо хороші звичаї, які були знаковими колись і здатні прикрасити та зробити затишнішими свята і в наш час. УП.Життя зібрала дев'ять давніх традицій, які отримали нове дихання або набувають популярності. У вас ще є час їх підтримати і запровадити й у власній родині |
Будь-який союз України з Росією недоцільний і особливо вбивчий в економічному плані. Технологічно ми залишимося позаду всього світу. Нам треба включатися в світові ринки. Нам потрібні знання, щоб розвивати технології, які є на заході, але ніяк не в Росії. Ось я, росіянин до мозку кісток, але я вам кажу: нічого хорошого Україну не очікує, якщо вона піде в Росію”. Микола Амосов, видатний український хірург, біокібернетик, філософ, письменник.. Переклад інтерв'ю з російської на Українську - Рух за мову https://www.facebook.com/share/p/14... |
Про це пише видання The Guardian. Скандал виник після того, як Келлі разом із кількома іншими конгресменами опублікували відео, у якому вони звернулися до військовослужбовців із закликом не виконувати потенційно незаконних наказів. Ця заява була націлена на захист Конституції США та прав військових, проте викликала жорстку реакцію з боку адміністрації Трампа – президент США назвав це «заколотом». Глава Пентагону Піт Гегсет також різко розкритикував дії Марка Келлі. Він звинуватив сенатора у «сепаратизмі» й «схильності до заколоту», натякаючи на можливі юридичні наслідки. Гегсет наказав секретарю військово-морських сил розпочати розслідування щодо можливих порушень Келлі військового права і дисципліни військовослужбовців. Келлі у відповідь наголосив, що не дозволить собі бути заляканим тиском з боку Трампа або Міністерства оборони США. Сенатор заявив, що має «занадто багато заслуг перед країною», щоб мовчати, і закликав захищати конституційні права американців. Келлі опублікував у соцмережі Х відео, в якому порівнює свій життєвий шлях із «досягненнями» Трампа: «У 1991-му, коли Трамп доводив до банкрутства казино, я отримав поранення, виконуючи свій військовий обов’язок в Іраку і Кувейті. В 2001 році, коли Трамп сказав, що падіння веж-близнюків означає, що він тепер власник найвищого хмарочоса на Манхеттені, я доставив на космічному кораблі у космос прапори на знак вшанування жертв теракту 9\11. У 2003 році, коли Трамп писав вітальну листівку з днем народження цьому монстру Джеффрі Епштейну, я був тим, хто покривав прапором тіла моїх друзів-астронавтів, які загинули, коли вибухнув космічний шаттл «Колумбія», – йдеться у відео. Сенатор не виключив, що справа може дійти до судових чи дисциплінарних процедур, але сказав: «Я не збираюся зникати». Келлі та його союзники стверджують, що військовим слід пам’ятати про обов’язок не виконувати незаконних наказів, а не про те, щоб сліпо слухатися політичних вказівок. Розслідування проти сенатора викликало занепокоєння серед демократів – вони розцінили це як політичне переслідування і направили листи на адресу керівництва ВМС з критикою такого тиску. Марк Келлі – колишній капітан ВМС США, астронавт і сенатор від штату Арізона, який має широку підтримку в демократичному таборі. Він також відомий своєю прозахідною позицією щодо України та кількома візитами до Києва, де закликав до підтримки української оборони і безпекових гарантій. До речі, Ілон Маск у березні 2025 року назвав Келлі «зрадником» після того, як сенатор відвідав Україну та виступив на її підтримку. Саме в той час США призупинили будь-яку допомогу Україні – і Келлі приїхав, щоб підтримати країну, яка відбиває військову агресію росії. Після критики Маска Келлі оголосив, що позбудеться своєї Tesla. «Я купив Tesla, тому що вона була швидка, як ракетний корабель. Але тепер кожного разу, коли я їду на ній, я відчуваю себе рекламним щитом людини, яка руйнує наш уряд і завдає людям шкоди», – заявив сенатор. |
|
| Закрити |