|
Будь-яка присутність на цьому фашистському заході це — ганьба та відкрита підтримка російських воєнних злочинів. Більше того, це участь в історичній брехні. Так званий "День Перемоги" — фіктивне свято, фальшивка, створена Сталіним. Насправді війна закінчилася 8 травня, і все, що пов'язано з радянською інтерпретацією Другої світової, — брехня від початку до кінця. Без американської допомоги Сталін програв би війну протягом першого ж року. Радянська армія не вміла воювати, все тріщало по швах. Німці дійшли б до Уралу, якби не масштабна допомога Заходу. Війна, до якої готувався Сталін, була з самого початку приречена на поразку. Будь-яка військова перемога завжди подається як досягнення режиму і неминуче призводить до негативних наслідків. Лише військовий розгром режиму може започаткувати політичні зміни в Росії. Це не теорія — це аксіома, підтверджена всією російською історією. Якщо ми хочемо змін, ми повинні зробити все можливе, щоб Україна перемогла. Тотальний розгром путінської армії — наш єдиний шанс. Можливо, його вже втрачено, можливо, ми запізнилися. Але поки цей режим не буде військовим чином розгромлено, поки це не дійде до умів тих, хто сьогодні верещить від радості, хто сміється і живе війною як частиною буденності, — нічого не зміниться. Український прапор у Севастополі — це наш єдиний шанс на зрушення в масовій свідомості. Іншого шансу не існує. Гаррі Каспаров |
9 травня 2025
|
На що чи кого може натякати ім’я нового Папи. Новообраний глава Католицької Церкви — Роберт Френсіс Прево — узяв ім’я Лев XIV. А ще Лев XIII (це вже для нас): - Заснував Українську колегію в Римі — спеціально для українських священиків. - Дав перші вказівки щодо створення Українського патріархату з центром у Львові. Тож вибір імені Лев XIV може бути не просто шанобливою традицією, а й програмою дій. Чи стане новий Папа продовжувачем курсу Лева XIII — час покаже. |
9 травня 2025
|
Папа Лев XIV народився в Чикаго, США, і має подвійне громадянство — американське та перуанське. Він провів значну частину свого священницького служіння в Перу, де працював місіонером, викладав та займався адміністративною діяльністю. З 2023 року він очолював ватиканське відомство, відповідальне за призначення єпископів . Його обрання стало результатом чотирьох турів голосування 133 кардиналів, які зібралися на конклав у Сикстинській капелі. Після появи білого диму над Ватиканом, Папа Лев XIV звернувся до вірян з балкона собору Святого Петра зі словами: «Мир вам усім». Він підкреслив важливість миру, діалогу та єдності в Церкві та світі . Його обрання сприймається як спроба об’єднати різні фракції в Церкві. Папа Лев XIV вважається поміркованим лідером, який прагне продовжити курс Папи Франциска на інклюзивність та місіонерську відкритість . Це нова епоха для Католицької Церкви, і світ уважно спостерігає за першими кроками нового понтифіка. |
8 травня 2025
|
Мораль: Жінки на підсвідомому рівні обирають більш рішучих і мужніх особин протилежної статі, здатних захистити її і потомство. Мораль коротша: Фіг цих жінок розбереш. --- Одна дівчинка отримала у школі гарну оцінку, а інша погану. Перша поверталася додому й підстрибувала, упала і зламала ногу. А друга йшла сумна, опустила голову, і знайшла гаманець із грошима. Мораль: Усі події, що відбуваються в житті, тягнуть за собою вервечку інших подій. Тому не варто переживати через дрібні похибки і впадати в ейфорію через незначні перемоги. Мораль коротша: Бог його знає, де знайдеш, де загубиш. --- Один хлопчик добре плавав, а інший зовсім не вмів. Пішли вони купатися. Перший заплив далеко, у нього звело ногу і він потонув. А другий плескався поруч із берегом і навіть не застудився. Мораль: У сучасному цивілізованому суспільстві, на відміну від первісного, уміння робити будь-що не додає нам шансів вижити, а навпаки наражає на зайвий ризик. Мораль коротша: Менше вимахуєшся, більше вцілієш. --- В одного хлопчика батьки сильно пиячили, палили і ніде не працювали. А в іншого, батьки були вчені, лайкою не висловлювалися і до обіду переодягалися. Перший хлопчик виріс, не п'є, не палить, навчається у виші. А другий пішов другою ходкою за гоп-стоп, бо не вистачало на дозу. Мораль: Діти, які живуть в умовах теплиці, часто стають нездатними протистояти реаліям дійсності, що оточує їх поза домівкою. Мораль коротша: Бог його знає, як цих дітей виховувати. З мережі |
8 травня 2025
|
▪️Попередніх Пап обирали протягом двох-трьох днів — але у ХІІІ столітті конклав тривав рекордні майже три роки. Детальніше: https://www.pravda.com.ua/news/2025... |
7 травня 2025
|
Сідаю, як завжди, на заднє сидіння, навскіс від водія. І раптом: — Добрий вечір, пристебніться, будь ласка! Чиста, оксамитова українська. Увечері. В Одесі! Я аж брову підняла — і, звісно, привіталась і пристебнулась. Бо це було не формальне «для галочки», а спокійне, впевнене прохання людини, яка поважає себе й тебе. Зазвичай я в дорозі мовчу. Щось пишу, читаю, редагую. А тут — голос водія поставлений, дикція чітка, спокійна, інтонація— мов у ведучого аудіокниги «Солов’їна для душі». І сам водій — ненав’язливо, природньо-справжній. Зав’язалась розмова. Виявилось Артем — із Донецька. Від початку війни — в Одесі. З 2022 року разом із дружиною та донькою — свідомо перейшли на українську. Каже: — Коли втрачаєш усе, не хочеш нічого рашистського. І додає: — Ви, одесити, не цінуєте те, що маєте! А й справді… І далі понеслось про значення слів, їх етимологію й нюанси: — А ви знаєте різницю між «безкоштовно» і «безоплатно»?, — питає він мене) — Так і завжди цю різницю підкреслюю. — А скільки є слів-замінників у російського «масло»? Так: олива, мастило — і це ж не одне й те саме! Посміхається… Говорив захоплено, влучно. А далі продовжує: — Я не люблю суржик і «суржиководів». Це ж не наша — це рашистська з українським акцентом! Що це за больниця, ресниця, беременна… Є ж: лікарня, вія, вагітна! Я на мить завмерла. Сама із центру України, і до мішанини звикла. А тут — людина, яка десятки років говорила російською, — говорить про українську з такою повагою, що я відклала телефон і просто слухала його… — Я не мовний радикал, — продовжує Артем. — Говоріть, як звикли, якщо важко українською, але ніколи не захищайте нічого російського. Вони не терплять українського. Вони його знищують. Стирають. Викорінюють. І я знаю, про що кажу. Ми говорили ще. Я згадала про наш #прильотний_Compass. Він чув, читав, співчуває… І раптом каже: — До речі, ви теж не зовсім чистою українською говорите. — Як це?! — я аж «очі викотила», сміюсь. — Мене в Одесі всі записують, як Тетяну Українку! — Але є у вас слова, які «проскакують»… — м’яко сказав Артем. І він таки правий. Бо любов до мови — не завжди про гучні гасла. Це про увагу. До деталей. До слів. Різниці. Інтонацій… Мій настрій цього вечора був такий, як треба. Бо я зустріла водія з Донецька. Без пафосу. Просто — людину, яка тримає українське. Кожним словом. І мені цього було достатньо. Тут і зараз. Дякую тобі, Артеме. Такі зустрічі — як ліхтарик на дорозі. І світить він довше, ніж здається. #CompassКомунікація #говориукраїнською |
7 травня 2025
|
Основні мови богослужіння: • Українська — головна мова літургії в Україні та в більшості діаспорних Мови країн проживання вірних у діаспорі: • Англійська - у США, Канаді, Великій Британії, Австралії; • Іспанська, португальська - у Латинській Америці; • Німецька - у Німеччині та Австрії; • Польська, чеська, словацька - у відповідних країнах; • Італійська - в Італії; • Французька - у Франції, Бельгії, Швейцарії тощо. УГКЦ прагне зберігати українську ідентичність, але також пристосовується до мовного середовища, щоб Служба Божа була зрозумілою для всіх вірних. |
7 травня 2025
|
Це пояснюється кількома факторами: 1. Міжнародна присутність УГКЦ • УГКЦ діє не лише в Україні, а й у діаспорі: Канаді, США, Бразилії, Аргентині, Австралії, Великій Британії, Італії тощо. • У цих країнах часто служать не тільки українці, але й священники місцевого походження, які перейняли візантійську традицію та стали частиною УГКЦ. 2. Приєднання до УГКЦ осіб із латинського обряду • Іноді римо-католицькі священники з інших національностей (наприклад, італійці, американці, поляки) переймають візантійську традицію й служать у структурах УГКЦ. 3. Покликання серед людей інших національностей • УГКЦ не є «етнічно закритою» церквою. Хоч вона має українське коріння, її двері відкриті для всіх охочих, хто сприймає її духовність, обряд і богослов’я. Приклади: • У Канаді, Аргентині та США є священники українського обряду, які не є українцями - як за походженням, так і за мовою. • У Римі в Папському українському колегіумі святого Йосафата іноді навчаються іноземці, зацікавлені у східному католицизмі. Так, у Українській Греко-Католицькій Церкві (УГКЦ) служать священники різних національностей, не лише українці. Це зумовлено глобальною присутністю Церкви та її відкритістю до різних культур. Священники інших національностей в УГКЦ: 1. Австралія В єпархії Святих Апостолів Петра і Павла в Мельбурні служать священники з України, Югославії, а також австралійці за походженням. Це свідчить про інтеграцію місцевих покликань у структуру УГКЦ. 2. Західна Європа У країнах Західної Європи, таких як Швейцарія, Данія та Норвегія, українські греко-католицькі священники проводять Божественну Літургію в римо-католицьких храмах. Це відбувається через відсутність власних церков УГКЦ у цих країнах, і місцеві римо-католицькі громади надають свої храми для богослужінь. Відкритість до інших національностей УГКЦ, хоч і має українське коріння, не є етнічно закритою. Церква відкрита для всіх, хто сприймає її духовність, обряд і богослов’я. Це дозволяє людям різних національностей стати частиною УГКЦ, як вірянами, так і священниками. Таким чином, УГКЦ є багатонаціональною спільнотою, яка об’єднує вірян і духовенство з різних культур і країн, зберігаючи при цьому свою унікальну візантійську традицію та духовність. |
7 травня 2025
|
1. Де і коли померла Пресвята Діва Марія? Існують дві основні традиції: • Єрусалимська традиція (східна, переважно православна): Марія померла в Єрусалимі. Найчастіше вказують на місце, яке нині називається Гетсиманією – там розташована Церква Успіння Пресвятої Богородиці. • Ефеська традиція (деякі католики): Вважається, що вона могла померти в Ефесі (сучасна Туреччина), куди її нібито забрав апостол Іван Богослов. Там навіть є дім, який шанується як «Дім Богородиці». Час смерті невідомий точно. Християнська традиція припускає, що вона прожила ще багато років після Воскресіння Ісуса – зазвичай говорять про 15 років після Вознесіння Христа, тобто приблизно в 40–50-х роках І століття. 2. Похорон і могила • У православній традиції вважається, що апостоли були чудесним чином зібрані зі всіх країн у Єрусалим, щоб попрощатися з Марією. • Вона померла мирно, “успінням”, а її тіло поховали в гробниці у Гетсиманському саду. Це місце досі вшановується як її усипальниця. • Через три дні після поховання гробницю відкрили – тіла там не було. 3. Вознесіння на небо (Успіння і Внебовзяття) • У православній Церкві подія відома як Успіння Пресвятої Богородиці: вірується, що Марія померла природною смертю, але на третій день її тіло й душу взято на небо. Це не вважається буквальним «Вознесінням», як у випадку з Ісусом. • У католицькій Церкві 1950 року папа Пій XII проголосив догмат: Внебовзяття Пресвятої Діви Марії – що вона була взята на небо з тілом і душею. Не уточнюється, чи померла вона перед тим, чи була взята живою (є дві думки). 4. Коронування Пресвятої Богородиці • У католицькій традиції існує свято «Коронування Пресвятої Діви Марії як Цариці неба і землі», яке символізує її славу після Внебовзяття. Це сцена зображена в багатьох іконах і фресках. • У православ’ї подібна ідея виражена через шанування Марії як «Чеснішої від Херувимів» і «Цариці небесної», але окремого свята коронування немає. |
7 травня 2025
|
Андрій Гумницький (таке було його ім'я при народженні) народився 31 серпня 1832 року в селі Крива Таращанського повіту Київської губернії у сім'ї священика. І сам пов'язав своє життя із Церквою. Після закінчення Київської духовної семінарії він пішов на службу до Києво-Печерської лаври, на посаду секретаря канцелярії і отримав нове ім'я - Агапій. Водночас йому було близьким все українське, він любив поезію Кобзаря, приятелював із П.Кулішем та М.Драгомановим. Тож вільнолюбивого і "підозрілого" ченця відправили подалі з України на Афон та встановили стеження. Невдовзі знайшовся привід його арештувати і доправити в Росію. Однак дорогою його друзі організували втечу і Агапій опинився в Лондоні. Там він встановив зв'язок із російськими народниками та іншими опозиційними до царату діячами, зокрема О.Герценим та М.Бакуніним, публікував статті у їхніх виданнях. Зокрема Герценівський «Колокол» (1861, № 4) опублікував його статтю з приводу смерті Тараса Шевченка. Водночас А.Гончаренко (тоді він вже взяв це прізвище з міркувань безпеки) багато подорожував - побував в Османській імперії, Єрусалимі, Єгипті (де його намагалися вбити російські агенти). Після цього він вирішив емігрувати за океан. На новий 1865 рік він прибув до Нью-Йорка, де почав з викладання грецької мови та богослужінь для невеличких тодішніх російських та грецьких громад Америки. Тут же він створив православну парафію. Коли в 1867 році США купили Аляску й американська влада потребувала освічених людей, які могли б розтлумачити її мешканцям нові закони, адміністрація Аляски уклала угоду з Гончаренком про організацію російськомовних друкованих видань. Так з'явилося видання англійсько-російське видання «Alaska Herald» з додатком «Свобода» (українською та російською) та перша на американському континенті слов’янська друкарня. Прикметно, що вже у першому номері "Вісника Аляски" він опублікував власний прозовий переклад англійською уривків з поеми "Кавказ" Тараса Шевченка під назвою «Curious ideas of the poet Taras Shavchenko» («Цікаві думки поета Тараса Шевченка»). У наступних – уривки з "І мертвим, і живим..." та "Кавказу". Згодом він переїхав до Сан-Франциско, Каліфорнія, де разом з іншими політичними емігрантами з імперської Росії заснував так званий Клуб декабристів - першу слов'янську політичну організацію на території США. Також він заснував хутір "Україна" біля Ґейворда (передмістя Сан-Франциско), де намагався організувати українську комуну. Власне, тут, у створеній собою Україні і дожив віку о. Агапій Гончаренко з дружиною Альбіною Цітті. До останніх днів українці у США до нього зверталися за порадою та благословенням, називаючи "батьком" за мудрі настанови та активну діяльність. Помер Агапій Гончаренко 5 або 6 травня 1916 р. Похований разом із дружиною на своїй фермі, яку занесено до офіційного списку історичних місць Каліфорнії. А його хутір в 1999 році було оголошено державним заповідником «Україна». По собі о.Агапій Гончаренко залишив «Спомини» (1894), що завершуються так: "Моя Ненька Україна - джерело козацтва, яко же фінікс, воскресне на добро людям, на вічну правду і волю..." Ⓒ Diaspora.ua 2019 Текст підготовлено для Diaspora.ua на основі відкритих джерел, передрук і використання - ЛИШЕ за умови згадки перед текстом і активного посилання на Diaspora.ua. #УД_США #УД_Агапій_Гончаренко #УД_6_травня |
6 травня 2025
|
| Закрити |
