|
Найбільша концентрація монастирів УГКЦ спостерігається у Львівській архієпархії, де розташовано вісім чоловічих і 13 жіночих монастирських структур . Загалом, в Україні УГКЦ володіє приблизно 20% усіх монастирів . УГКЦ має розгалужену мережу монастирів не лише в Україні, а й у країнах діаспори, зокрема в США, Канаді, Польщі, Бразилії, Австралії, Аргентині, Італії та інших . Серед найвідоміших чернечих спільнот УГКЦ — Чин святого Василія Великого, Студити, Згромадження сестер служебниць Непорочної Діви Марії, Салезіянське згромадження та інші . |
Що відомо про августинців в Україні: 1. У Речі Посполитій (куди входили українські землі до кінця XVIII ст.) августинці мали кілька монастирів, зокрема в Польщі та Литві. На території сучасної України августинці діяли епізодично, часто під егідою католицької шляхти. 2. Відомі кілька монастирів августинців латинського обряду, зокрема: • Луцьк — монастир августинів був збудований у XVII столітті. • Львів — діяли окремі осередки (хоча у Львові переважали інші ордени). 3. Після поділів Речі Посполитої та переходу більшості українських земель під Російську імперію, діяльність латинських чернечих орденів (зокрема й августинців) значно занепала. 4. У сучасній Україні августинці практично не присутні як окремий орден. Вони можуть діяти лише в окремих спільнотах римо-католицької церкви, але постійної чи чисельної присутності не мають. Серед українських монахинь: Жіночих гілок августинок в Україні не зафіксовано як помітної спільноти. Домінують інші згромадження — василіянки (греко-католички), сестри-служебниці, францисканки, сестри Милосердя та ін. Висновок: Так, поодинокі монахи августинці в Україні були, переважно у XVI–XVIII століттях, переважно в містах із розвиненим римо-католицьким середовищем. Проте масового поширення чи відомих українських августинців/августинок не було. |
Бо тут, в Україні, Мама — не образ із книжки. Мама — це та, що тримає світ, коли він розвалюється. Мама — це та, що стоїть біля воріт у темну ніч і молиться, аби ті ворота знову відчинились. Це та, що на руках винесла дитину з-під обстрілів — і повернулась допомагати іншим. Це та, що щовечора ставить ложку на стіл для сина — якого немає, але якого вона чекає. Це мама, яка читає Псалтир замість колискової. Яка гладить шолом, ніби голову. Яка ховає сина — і стоїть у чорному, не в прокльонах, а в подяці. Бо її син — живий перед Богом. Це день про таких матерів. Про живі ікони, що ходять нашими вулицями. Про святих без німбів — у хустках, у шинелях, у лікарських халатах. Це ті, хто не має часу на сльози — бо в них ще є кому жити. І сьогодні не хочеться говорити. Хочеться тільки стояти мовчки. Як у храмі. І дивитися в очі тій, хто народила Героя. Хто щодня тримає цей світ у своїй молитві. І прошепотіти: Мамо… Дякую. За силу, яку не видно, але яка сильніша за сталь. За любов, що не зникає навіть у могилі. За те, що ти — жива. Що твоя віра тримає небо. І нехай сам Господь торкнеться Твоїх долонь, пригорне Твоє втомлене серце і скаже так, як тільки Він може сказати: «Я збережу тих, кого ти любиш. Я збережу тебе»…Василь Рудніцький |
Вони красиво проїхалися українським поїздом до Києва, погуляли навіть площею біля Михайлівського Золотоверхого, демонстративно (по- російськи: визивающе!) спілкуючись, жартуючи, насміхаючись над російською загрозою удару. І поставили Путіну та російській кліці ультиматум: або перемир'я на місяць з понеділка, або рішуче озброєння України, тобто включення Заходу всією потугою економіки у перемогу України. Для збереження доброго тону подзвонили Рудому Діду на поле гольфу у Флориду, щоб наче й він був при ділі... Вони - це лідери Великої Британії, Франції, Німеччини та Польщі (ну, роль останньої - це роль посередницького хабу чи перевалочного пункту). Стармер, Макрон, Мерц і Туск. І поїхали додому. З московського навітря донеслися насмішки: дипломатичний туризм, покаталися і т.п. подібні гримаси. Сміється той, хто сміється останнім... З українського диванного жаб'ятника залунали в унісон голосочки колишніх урядовців - мовляв, Європа відстає в реакції на події. Так, демократія завжди відстає в швидкості реакції - так, як добропорядний громадянин завжди відстає в реакції, коли на нього нападає бандит. Але демократія і вміє мобілізуватися та давати відсіч. Так, як це було і в другу світову, коли США півтора року монялися з допомогою своєму найпершому союзнику - Великобританії, а Росія\СССР була вірним союзником Третього Рейху. Як та історія закінчилася - знаєте... Візит чотирьох лідерів Заходу та їх ультиматум Путіну - історичний. Бо вони прекрасно знають, що Росія на справжнє перемир'я не піде і Москва вже про це заявила - кажуть, мовляв, давайте з 15 числа (відтягнути максимально час, ага) почнемо переговори з Україною у Стамбулі. На тих же умовах, погоджених переляканими неукраїнцями Арахамією та Рєзніковим. Якраз. Дзуськи! Візит чотирьох означає початок реального створення європейського оборонного союзу замість струхлявілого НАТО, підточеного Америкою та ложно прийнятою демократією, недоречною у військових справах. У цьому союзі Україна буде провідною державою, бо єдина в Європі має армію з бойовим досвідом. А ще візит 4-х означає посилення допомоги Україні замість циркання чайною ложкою а-ля Байден, не кажучи вже про блокування її Трампом і його діджеєм Венсом :). Ознаки посилення вже бачимо: 1) Німеччина стала засекречувати свої передачі зброї Україні і новий канцлер заявив про намір передати ракети Таурус, 2) США вимушено погодилися, щоб Німеччина передала ракети до Хаймарсів та Петріотів. ... А ще Франція пообіцяла військову допомогу Польщі, якщо (чи - коли?) на неї хтось (знаємо цього московського Хтося !) нападе. Ну, таке вже було - більше 80 років тому... Тоді Франція не тільки не допомогла, але й сама сіла на 5 точку. Тепер, схоже, виправляється :) Отже, Карфаген буде зруйнований - Росія розпадеться! Слава Україні! PS У маленькій, мікроскопічній країні Європи - Люксембургу розпочалося формування спецтрибуналу, який буде судити Росію. Люксембург не може допомогти зброєю і грошима в силу своєї малості, але може стати великим своїм трибуналом над кривавою Москвою. |
У своєму першому інтерв’ю, опублікованому 9 травня, новообраний Понтифік засудив російське вторгнення, наголосивши, що це навмисна спроба загарбання територій, вмотивована прагненням влади. "З моєї точки зору, це (війна) справжнє імперіалістичне вторгнення, де Росія хоче завоювати територію з міркувань сили і власної переваги через її стратегічне розташування, а також через велику цінність того, що Україна має для Росії в культурному, історичному і промисловому плані. Це вже доведено, в Україні відбуваються злочини проти людяності. Ми повинні молитися Богу за мир, але я думаю, що ми також повинні бути яснішими", - сказав понтифік. Папа Римський додав, що "навіть деякі політики в нашій країні не хочуть визнавати жахи цієї війни і зло, яке чинить Росія всіма своїми діями там, в Україні". |
Деградація повна. Скоро треба буде міняти на якесь інше свято, бо Путін, найбездарніший з диктаторів, виродив його повністю. Представництво - рекордно низьке, хоча дата кругла. Раніше в Москвф збиралися до сотні лідерів і представників країн, починаючи від президента США, а зараз ледь набралось 20, половина з яких - представники країн третього світу або невизнаних квазі-утворень. Навіть найближчі друзі по БРІКСу - прибули не всі. Це провал. На трибунах, крім Путіна, представники Китаю, Вʼєтнаму, Єгипту, Бразилії, Білорусі, Вірменії, Казахстану, Угорщини і Словаччини. І це так смішно… Російської федерації у 1945 році - не було. А її прапор - триколор - був прапором колабораціоністів-власовців. Комуністичного Китаю в 1945 році - не було. Серед союзників-переможців була Китайська Республіка - це тепер Тайвань. Єгипту як сучасної держави - тоді не було, це була британська колонія. Вʼєтнаму не існувало, це була французська колонія. Білорусі, Вірменії і Казахстану - не існувало, це були республіки в складі СРСР. Сербія - ну ви зрозуміли. Угорщина і Словаччина взагалі були союзниками нацистів, воювали проти радянської армії, творили військові злочини в Київській і Чернігівській областях. Саме угорські нацисти здійснили Корюківську трагедію - українську Хатинь - коли в 1943 році вирізали смт Корюківка на Чернігівщині, і вбили більше 7000 людей - ледь не все населення села. Через кілька днів ці садисти повернулися - і добили тих, хто вижив під час першої каральної операції. Бразилія - дійсно воювала на боці країн антигітлерівської коаліції, і єдина країна південної Америки, яка брала участь у війні солдатами, це факт. Це єдина держава з присутніх на найвищому рівні, яка існувала в часи Другої світової в тому вигляді, як і зараз. Зімбабве, Буркіна-Фасо і ще кілька колишніх британських (голандських, французських) колоній не рахуємо. Так само, як і лідерів Осетій-Абхазій-Сербських республік. Коротше, крім Бразилії - зібрався цілий клуб «переможців»))) Обличчя товаріща Сі в стилі «бляха, шо я тут роблю?» - безцінне. |
Хто такі августинці? Августинці — це спільнота монахів, які живуть за «Правилом святого Августина». Основні риси їхнього життя включають: • Спільнотне життя: життя у братерстві, де все — від молитви до майна — є спільним. • Служіння іншим: активна пастирська діяльність, місіонерство, освіта та соціальна допомога. • Духовна глибина: пошук Бога через розум, любов і спільне прагнення до істини. Орден має присутність приблизно в 50 країнах світу і відомий своєю відданістю бідності, служінню та євангелізації. Папа Лев XIV та його шлях в ордені Папа Лев XIV — перший Папа з Ордену Святого Августина. Він вступив до ордену в 1977 році, склав вічні обіти в 1981 році та був рукоположений у священики в 1982 році. Протягом 2001–2013 років він обіймав посаду пріора генерального ордену, очолюючи його на глобальному рівні. Його багаторічна місіонерська діяльність у Перу та адміністративний досвід у Ватикані сформували його як духовного лідера з глибоким розумінням потреб Церкви та світу. Його обрання на папський престол є історичною подією, оскільки він став першим Папою з Ордену Святого Августина та першим американцем на цій посаді. |
1) 15 березня 2022, заява для преси Ватикану: "Вторгнення Росії - це відверте порушення міжнародного права і гріх проти миру". 2) 27 квітня 2022, Великодня проповідь у соборі святого Петра: "Ми не можемо мовчати, коли наші брати і сестри в Україні страждають від обстрілів та вимушеного переселення". 3) 10 червня 2022, виступ перед делегацією ООН в Римі: "Справжній мир має базуватися на справедливості та милосерді; все інше - зрада людяності". 4) 5 жовтня 2023, презентація програми "Pax Ucraina" в Римі: "Святий Престол готовий виступити посередником в діалозі, що відновить територіальну цілісність України під міжнародними гарантіями". 6) 2 квітня 2025, відеозвернення напередодні конклаву: "Війна - це трагедія для невинних; наш християнський обов'язок - захищати життя, а не підживлювати агресію". |
|
| Закрити |