|
(Саме так, 6 років тому ДБР ще вважало, що коли Президент затримується на посаді понад 5-річний конституційний термін, хоча б і через воєнний стан – це саме захоплення влади. А не героїчна самопожертва нашого слоняри. Такі були часи) Протягом всього літа 2019 Порошенка викликали на допити в цій і в інших справах авторства Портнова, а той писав в своєму телеграм-каналі анонси слідчих дій і постіронічні коментарі. В жовтні я долучився до команди адвокатів Петра Порошенка – через те, що як російський адвокат я тоді працював в захисти українських моряків в справі ФСБ, і знав фактуру «керченського інциденту» з іншого боку. З того часу в нас багато що змінилося, в тому числі 4 генпрокурора (і вже півроку ми очікуємо від Зеленського кандидатуру п’ятого). З десятків справ проти Порошенка за проєктами Портнова жодна так і не «злетіла». Романтична фаза його медового місяця з Офісом Президента тривала десь до початку 2020, коли виплили записи розмов в кабінеті тодішнього директора ДБР Романа Трубі, на яких той кричав на підлеглих, відкрито вимагаючи виконувати вказівки Портнова і забаганки Зеленського. Потім стосунки стали більш сухі й ділові, але співпраця з ОП і вплив на процеси ніколи повністю не припинялися. Андрій Портнов остаточно виїхав з України в червні 2022. Його. Лебединою піснею була заготовка тексту супроводжувального листа для санкцій проти Порошенка в лютому 2025. (про це я писав в попередньому пості). «Петиція громадян» на сайті Президента не набрала 25000 голосів, але чернеткою Портнова поспішно скористалася міністр економіки Свириденко. Зараз Президент Зеленський відбивається від нашого позову з цього приводу в Верховному Суді. В цій справі і в подальшому йому доведеться обходитись без послуг Портнова. Це не означає, що спадщина Портнова пропаде – за останні роки в нього виросли достойні свого вчителя спадкоємці. Завтра в Шевченківському суді, наприклад, слухатиметься наш відвід слідчому ДБР Артему Яблонському. В 2013-2014 він був голосіївським прокурором і брав участь в переслідуванні учасників Майдану, а в 2020 став заступником начальника управління ДБР по розслідуванню злочинів проти Майдану. Останні три місяці він регулярно потрапляє на наші радари як голова слідчих в справі 62023000000000007 – наполегливо розслідує, що може Порошенко був сірим кардиналом за кулісами «Харківських угод» 2010 року. Минулої п’ятниці він влаштував обшук вдома в колишнього посла в ЄС Костянтина Єлісєєва і під привидом «пошуку інформації про події 2009-2010 років» вилучив його телефон. В якому про 2010 рік очевидно, нічого не було, проте було актуальне листування з дипломатами різних країн ЄС про українську внутрішньополітичну ситуацію 2025 року. Це вже втягнуло МЗС України в поки що тихий дипломатичний скандал – бо листування дипломатів захищено Віденською конвенцією, і не всім послам подобається, що колишній прокурор Януковича раптом читатиме що вони пишуть колегам про Зеленського. Вчора «Букви» оприлюднили ще один документ авторства Яблонського – тепер він хоче, щоб МЗС повідомило йому «про усі заходи, вжиті МЗС України та Президентом України у період з 07.06.2014 по 20.05.2019 для повернення анексованих РФ тернторій АР Криы ти м. Севастополя». Характерно, що заходи, вжиті для повернення територій після 20.05.2019 слідство чомусь вже не цікавлять. Мабуть, там успіхи в цій сфері були такі очевидні, що нема чого і розслідувати. Є ознаки, що Портнов цінував свого учня, може навіть пишався його успіхами як Дамблдор Гаррі Поттером. В кожному разі у квітні «Закон і бізнес» навіть випустив статтю про те який Яблонський фахівець і як чудово і ефективно він розслідує злочини Порошенка. До речі саме на контрасті між стилями Андрія Портнова і Артема Яблонського помітна еволюція правоохоронної системи України в російському напрямку за останні роки. Сила Портнова була в його приватному впливі на стратегічно розміщених на посадах ще до 2014 суддів. Він ставився до них як до власного активу, і в певному сенсі оберігав їхню репутацію. В наших справах це проявлялося як спроба створити для судді «сіру зону», щоб не змушувати його ухвалювати рішення, яке виглядає явно свавільним і не дає простору тлумачити сумніви на корись «ну суддя так бачить». Яблонський явно ставиться до суддів вже як до безлімітного службового ресурсу, від якого очікується автоматичне штампування всього, що робиться «іменем президента», і який не шкода палити. Не він цей ресурс створював, і йому байдуже, чи цей або ця конкретна суддя залишиться на посаді надовго. Всі судді перед усім «государевы люди» - так само як російськи. Обшук, наприклад, санкціонувала суддя Гуртова, так і написавши в ухвалі, що «слідчими (розшуковими діями встановлена причетність до вчинення зазначеного злочину Єлісєєва». В березні та сама суддя обрала застави по 400 млн грн двом звичайним водіям з Управління державної охорони, яким в відкрито кажуть, що вони не вийдуть з СІЗО, поки не дадуть показання, що перед виборами в 2019 вони возили валізи з грошима від Путіна для Порошенка. Покійний Портнов робив все, що йому було потрібно, в менш скандальний спосіб, але його епоха сьогодні завершилась. Його спадкоємці вже не переймається такими тонкощами. Як і їхні старші брати по розуму з ФСБ, вони зневажають м’яку силу корупції, і полягають на простих державницьких рішеннях, чим брутальніше, тим краще. Юристам старої школи, навіть таким хитрим і цинічним як Портнов, настає час уступити своє місце |
24 травня 2025
|
Нобелівську премію він отримав не з психології, а з економіки. Бо довів: людина - ірраціональна істота. Навіть коли він думає, що мислить логічно. У нас є дві системи мислення: Система 1 швидка, автоматична, емоційна. Вона блискавично реагує: "небезпека!", "приємно", "довіра". Саме вона вибирає кого ми боїмося, кого любимо, кого зневажаємо. Система 2 повільна, логічна, раціональна. Вміє зважувати, аналізувати, порівнювати. Але лінива. І не завжди вмикається. Більшість наших рішень - побутових, фінансових, моральних - приймаються системою 1. А система 2 тоді лише виправдовує іх розумними словами. Що це означає для життя? Людина може все зрозуміти: "вони мене не люблять", "мені боляче", "я брешу собі" - і продовжувати жити, як і раніше. Він може знати, що його тривога безпідставна, але паніка все одно охоплює. Він може усвідомити, що пора залишити руйнівні стосунки - але він залишається. Це не дурно. Це не суперечність. Це просто різні рівні психіки. Розуміння в голові. І біль в тілі, в емоціях, в підсвідомості. Чому це важливо? Тому що багато людей звинувачують себе в тому, що вони не можуть просто взяти це і вирішити проблему. Вони думають, що "я все розумію, тому мушу справлятися". Людський розум не працює як калькулятор. Він працює як живий організм: повільно, інертно, з глибоко зшитими реакціями. І ось чому відкриття Канемана є революцією☝️ Він довів, що навіть в економіці, де всі рішення здаються раціональними, людина поводиться нераціонально. Отже, тим більш ірраціональним він буде в любові, страху, стражданнях. Результат: Якщо ти страждаєш, навіть все знаючи - це не слабкість. Це ти людина. І ключ до зцілення - не "знову зрозуміти", а йдеться про те, щоб навчити своє тіло, емоції та несвідоме жити по-новому. #філософія #психологія |
22 травня 2025
|
Декілька важливих цитат про Україну з різних творів і промов: 1. Україна, Азербайджан, Південна Корея, Туреччина та Іран відіграють роль принципово важливих геополітичних центрів. 2. Без України росія перестає бути євразійською імперією. Без України росія досі може боротися за імперський статус, але тоді вона стала б переважно азіатською імперською державою. 3. Якщо москва поверне собі контроль над Україною з її 52-мільйонним населенням (за роки після виходу книги населення України зменшилося майже на 20 мільйонів) і великими ресурсами, а також виходом до Чорного моря, то росія автоматично знову отримає можливість перетворитися в потужну імперську державу, що розкинулася в Європі і в Азії. 4. Вітаю путіна: нікому до нього не вдавалося перетворити 40 мільйонів українців у русофобів. — Під час російської інтервенції в Україну (11 квітня 2014) 5. росія може мати скільки завгодно ядерних валізок, але оскільки $500 млрд російської еліти лежить в наших банках, ви ще розберіться, чия це еліта, Ваша або вже наша? 6. Незалежність України кинула виклик домаганням росії на божественне призначення бути прапороносцем всієї панслов'янської спільноти. 7. росія не може бути в Європі без України, тоді як Україна може бути в Європі без росії. 8. Великий ризик полягає в тому, що росією управляє ірраціональний лідер із манією величі. Це хвилює багатьох росіян. Припустимо, що путіну вдасться назавжди відокремити Крим від України: він отримає Крим, але втратить Україну на багато десятиліть, оскільки викличе потужну націоналістичну реакцію проти москви! Українці визначають свою ідентичність через свою землю. путін робить жахливу помилку", - заявляв політолог на конференції з безпеки в Мюнхені. 9. Культурно та політично Україна є, насамперед, центральноевропейською державою, і аж ніяк не евразійською державою чи містичною концепцією якоїсь спільноти. 10. Новий світовий порядок буде будуватися проти Росії, на руїнах Росії і за рахунок Росії 11. Україна – це настільки важлива держава, що не тільки росія, але і інші сусіди, включаючи Європу, повинні бути зацікавлені в тому, щоб Україна стала стабільною, демократичною і процвітаючою країною 12. Україна, звичайно, може зіграти роль мостику між Заходом і Сходом, але ця роль може бути виконана лише за умови, що Україна буде стабільною і демократичною країною Враховуючи роль Бжезинського у формуванні зовнішньополітичного порядку денного США, його важко назвати пророком. Це один із найкрутіших стратегів, який детально та чітко визначив роль України в інтересах США та для всього Світу. Читайте, робіть висновки, поширюйте! … Та підписуйтесь - https://t.me/AnatoliyAmelin |
22 травня 2025
|
Перед цим суд не задовольнив клопотання ультраправого кандидата Джордже Сіміона щодо скасування результату виборів. Більше: https://www.pravda.com.ua/news/2025... |
22 травня 2025
|
Господи, дай мені силу - стояти, коли падає світ, мовчати з гідністю, коли кричить несправедливість, і говорити - коли правду ховають у тіні. Дай мені серце - не з каменю, а з вогню, щоб зігрівати, а не палити, нести світло, а не страх. І хай кожен мій крок буде - не для слави, а для правди. Не для себе, а для тих, хто ще не має сили, але має надію. |
22 травня 2025
|
У моменти скорботи не думай, що Бог тебе покинув. Навпаки, Він поруч, спостерігає, підтримує й очікує, що ти з вірою пройдеш свій шлях. Як золото очищується вогнем, так і душа людини загартовується через випробування. Тож не падай духом, не бійся труднощів і не нарікай. Прийми все з довірою до Бога, бо Він знає, що робить. Він веде тебе до світла, навіть якщо зараз навколо темрява. І коли випробування мине, ти побачиш, як сильно змінився, як багато навчився й наскільки міцнішою стала твоя віра. |
22 травня 2025
|
Євангеліст Лука розповідає нам, що один з них глузував з Ісуса: “Хіба Ти не Христос? Спаси себе і нас!” (Лк 23:39) Він бачив у Христі не Спасителя, а, можливо, останній шанс вирватися від кари. У його серці не було каяття, лише злість, злоба і гіркота. Проте Ісус мовчав… Просто мовчав… Другий же… мовив слова, які змінюють усе: “Згадай мене, Господи, коли прийдеш у Царство Твоє.” Ісус відповів йому: “Істинно кажу тобі: сьогодні ж будеш зі Мною в раю.” (Лк 23:43) Яка сила у цих словах! Один погляд на розіп’ятого Ісуса, одне розкаяне слово - і дорога в рай відкрита. Ця сцена показує нам дві дороги, якими може піти серце людини навіть у найостаннішу мить життя. Обоє мали однакову долю. Обоє бачили того самого Христа. Але один - закрив серце, а інший - відкрив його і увійшов у вічність. Це пряма відповідь на вічне питання: «Чи Бог прощає в останню мить?» - Так! Але не тоді, коли ми шукаємо втечі від наслідків, а тоді, коли справді визнаємо свою провину і звертаємось до Христа з вірою. Ми всі в чомусь розбійники - поранені, падші, грішні. І щодня, не лише на хресті, Ісус між нами. В особі кожної людини, яку ми бачено на вулиці, дома, у церкві, магазині, парку… І щодня ми маємо вибір: чи будемо ми нарікати, глузувати, ображати, очорнювати, лити на людину бруд, виправдовувати себе… Чи визнаємо свою провину, промовимо: “Згадай мене, Господи,” - і дозволимо Йому ввести нас у своє Царство. Хрест - це не лише кінець. Це також двері. І Христос - ключ до цих дверей. Нехай цей образ двох розбійників буде для нас нагадуванням: ще не пізно. Ще відкриті небеса. Ще Христос чекає на покаянне слово. І Він готовий сказати кожному: “Сьогодні ж будеш зі Мною в раю.” Навчімося з цього уривку Євангелія осягнути одну просту істину: на осуд і образи з боку інших людей слід відповідати тихим мовчанням, даючи можливість Самому Богові у свій час звершити справедливий суд над ними. А на слова перепрошення і покаяння - відповідаймо любов’ю, молитвою і, що найважливіше, прощенням. о. Лука Бендик |
22 травня 2025
|
Пишу з власного досвіду і декількох тисяч людей, яких неправильно лікували, що призвело до інвалідності. Від бореліозу допомогає апітерапія, довготривала, по протоколу Еллі Лобель. Зважте на цю інформацію, це може врятувати життя. #Світлана_Третяк |
22 травня 2025
|
І не тому, що так легше жити, а тому, що без Нього все втрачає сенс. Людина без віри — як дерево без кореня. Воно ще може стояти, але перший вітер зламає його. А віра — то не втеча від реальності, а спосіб бачити її в правді. Ми, українці, вистояли століттями, бо вірили: не все вирішується тут і тепер. Над нами є Вища Правда, яка бачить кожну сльозу і чує кожне серце. Василь Стус |
21 травня 2025
|
Коли сильні виявляються безсилими, допомога приходить від мудрих . Держава, яка применшує своїх людей, щоб вони могли бути слухнянішими знаряддями в її руках, навіть для корисних цілей, виявить, що з "маленькими людьми" нічого великого насправді не можна досягти. Маленькі люди не будуть воювати за велику мету . А великими, тобто вільними , можна назвати лише тих людей , у яких є час для мудрості. Тому що б не сталося, залишаймося живими для великого . Не вмираймо раніше, ніж помремо . Не втрачаймо себе, не втрачаймо надію, не втрачаймо напрямок. Залишаймося живими, з собою, кожною клітиною свого тіла, кожною клітиною своєї шкіри. Вивчаймо , думаймо, читаймо , будуймо , творімо, пишімо. Залишаймося живим, залишаймося живим всередині себе, залишаймося живими і зовні. Бо колись прийде час і світ запитає кожного : " Хто ти ? " Якщо не знатимеш правди світ скаже тобі свою ... Яка тобі різниця людино, хто повернувся до тебе плечима , коли стоїш обличчям до істини ! Витрати на пошук правди завжди менші від тих, яких людина зазнає , коли погоджується жити в брехні . Бо окупація брехнею - також окупація .... |
21 травня 2025
|
21 травня 2025 |
|
| Закрити |
