|
(Віталій Портников) Поява короля Чарльза III на відкритті нового парламенту Канади, ймовірно, залишиться однією з найважливіших подій для Північної Америки – подією, яку ще згадуватимуть у підручниках як один із ключових епізодів і в біографії монарха, і в історії Канади, і в історії Великої Британії. Король, який з’явився у своєму далекому королівстві саме тоді, коли бундючний правитель сусідньої держави зазіхає на його суверенітет, і який завершив тронну промову цитатою з культового серіалу про вічну свободу справжньої Півночі – справді епічний персонаж. І це ми говоримо про чоловіка, який усе життя існував у тіні своєї знаменитої й надзвичайно популярної матері – і якому, здавалося, самою долею було визначено залишатися цією тінню монархії. Але якби серіал “Корона” знімали знову, візиту короля до Канади варто було б присвятити окрему серію. І це був би значно важливіший сюжет, ніж вічні пошуки королівською родиною свого місця у сучасному світі. Бо тепер Чарльзу вже нічого й шукати не доводиться. Це сучасний світ потребує його підтримки. Це канадські піддані прагнули бачити його у залі парламенту і чути промову монарха. Це вони обурювалися тим, що їхній король не відповів Дональду Трампу на зазіхання на суверенітет Канади і навіть не скасував запрошення президенту США здійснити безпрецедентний другий державний візит до Великої Британії. Хоча ще кілька місяців тому будь-хто здивувався б, якби король раптом почав робити політичні заяви – тим паче щодо подій у Канаді та довкола неї. Багатьом канадцям монарх здавався анахронізмом з минулого, чия присутність на престолі нібито заважає Канаді стати повністю самостійною державою. Але у критичний момент не знайшлося жодного іншого інструменту, щоб так яскраво і гідно продемонструвати, чим державні інституції Канади відрізняються від інституцій Сполучених Штатів Америки. І чому в Канаді – за самою природою її державного устрою – не може статися те, що може статися в Америці: коли одна людина здатна докорінно змінити саму суть суспільних відносин, саму тканину держави. Бо наявність конституційного монарха унеможливлює узурпацію влади, навіть саму думку про таку узурпацію. І, до речі, це не тому, що сама інституція монарха перестала бути архаїчною. Це тому, що архаїчним стає світ навколо монархій. Бо лідери республік починають поводитися так, ніби вони королі, а не вибрані народом чиновники. Бо знову виникають сумніви у пріоритеті міжнародного права – і тепер вже не лише у Москві, а й у Вашингтоні дозволяють собі ставити під сумнів суверенітет сусідніх країн. І виходить, що від архаїчного хуліганства та зневаги до народів і держав можна захиститися архаїчною гідністю. Король в Оттаві є очевидною і безумовною альтернативою президентові у Вашингтоні – настільки очевидною, що це зрозуміє навіть Дональд Трамп, який зазвичай не бажає розуміти нічого, що йому не подобається. Але з таким королем навіть Трамп змушений рахуватися – бо у своїх мріях він сам монарх і мусить поважати таких самих, як він. Перший королівський візит Чарльза III – це не лише виступ монарха у парламенті, а й пряме звернення до державних традицій Канади. Традицій, які базуються на тому, що цю державу будували люди, які свого часу хотіли залишитися в союзі з Великою Британією, тоді як Сполучені Штати створювали ті, хто цього союзу не бажав. І лише згодом мешканці Північної Америки зрозуміли, що краще співіснувати у цих двох цивілізаційних векторах, ніж продовжувати вічну боротьбу між собою. Саме нерозуміння цієї спадщини з боку Дональда Трампа і породжує його образливі розмови про “51-й штат”. І, звісно, викликає бажання захиститися від такого несподіваного “наступу” – за допомогою короля. До речі, це актуально не лише для канадців. У Гренландії – так само. За місяць до візиту Чарльза ІІІ до Канади король Данії Фредерік X відвідав Гренландію – вже вдруге за останній рік. Так, це був значно скромніший візит, ніж поїздка британця – так і традиції данської корони суттєво відрізняються від британських, король Данії є просто людиною, яка із задоволенням спілкується з країною і народом, а не правителем на престолі. Але символізм цього візиту мало чим відрізняється від канадського. Адже гренландці – які традиційно відчувають більше прихильності до королівської сімʼї, ніж до самої Данії, – так само прагнуть захиститися від амбіцій Трампа, нагадуючи про королівську інституцію. Хтось, звичайно, може спитати: ну добре, а що реально може зробити монарх, якщо президент найпотужнішої держави у світі захоче застосувати силу? Як колись іронічно запитував Сталін про Ватикан: “Скільки у Папи дивізій?” Але гідність – важлива частина будь-якого національного опору. У Папи тепер справді небагато дивізій, але саме присутність Івана Павла II на престолі у Ватикані сприяла краху комунізму і руйнуванню радянської системи так, як не змогла б жодна армія. Президент іншої найпотужнішої держави у світі вже три роки безуспішно намагається підкорити український народ – і разом зі своїми оскаженілими співвітчизниками скрегоче зубами. Адже апеляція до державної традиції та поваги до гідності створює атмосферу, в якій народ пам’ятає про своє право вибору і відчуває себе захищеним від чужого свавілля. Саме тому Північ завжди буде вільною. 01.06.2025 |
2 червня 2025
|
Колишній президент Польщі та лідер партії “Солідарність” Лех Валенса відреагував емоційною заявою на перемогу Кароля Навроцького — консерватора й представника правих сил — на виборах президента Польщі. “Демократія впала у Польщі 1 червня 2025 року. Не тому, що немає вільних виборів. А тому, що половина суспільства обрала президента — сутенера, кіболя, шахрая, брехуна та наркомана, ще й за активної підтримки католицької церкви. Це не мій президент. Це не моя церква. Нинішній результат — “дзеркало польського суспільства”, в якому демократія більше не тримається на таких цінностях, як чесність, порядність і повага. Висловлюю співчуття жінкам, ЛГБТ+ спільноті, науковцям та всім мислячим людям, яким доведеться співіснувати з новою політичною реальністю. Через два роки Чарнек відповідатиме за верховенство права, Ковальський — за армію, Менцен — за економіку. І тоді ми без війни станемо російською землею. Польща — моя Батьківщина, але це вже не моя країна. Я перестаю читати новини. Мені потрібно подбати про себе. Прощавай, Польще!'' #Букви |
2 червня 2025
|
1. Я дам їм благодаті, необхідні в їхньому стані. 2. Я встановлю мир у їхніх родинах. 3. Я потішатиму їх в усіх труднощах. 4. Я стану їх безпечним портом у житті, а особливо в годину смерті. 5. Я благословлятиму їх у їхніх починаннях. 6. Грішники знайдуть у Моєму Серці джерело та океан милосердя. 7. Холодні душі стануть ревними. 8. Ревні душі незабаром досягнуть досконалості. 9. Я благословлятиму оселі, в яких будуть вшановувати образ мого Серця. 10. Імена тих осіб, які поширюватимуть це богослужіння, будуть написані у Моєму Серці. 11. Я дам священикам дар зворушити найбільш закам’янілі серця. 12. У надмірі милосердя Мого Серця я обіцяю всім, хто прийматиме Святе Причастя у Перші п’ятниці місяця дев’ять місяців поспіль з метою винагороди за гріхи, що Моя любов дасть їм благодать покаяння, що вони не помруть у гріхах, ні без Таїнств, і Моє Серце буде їм впевненим прибіжищем в останню годину життя. |
2 червня 2025
|
|
29 травня 2025
|
Йорґ Цвікер (Jörg Zwicker) — австрійський диригент, віолончеліст, педагог, ментальний коуч, знаний фахівець з барокового репертуару. Під його орудою у квітні в Києві прозвучали «Пасхальна ораторія» та «Magnificat» Йоганна Себастьяна Баха у виконанні Liatoshynskyi Capella. Концерт і відкриті майстеркласи Йорґа Цвікера з історично інформованого виконавства відбулися в межах проєкту OPEN OPERA UKRAINE, Національний будинок музики та Національна філармонія України. Андрій Коляда поспілкувався з музикантом. Коректорка: Natalia Subbotina |
29 травня 2025
|
На думку Орбана, у Європи є два шляхи розвитку — ліберальний та патріотичний. Ліберальний веде до централізації і глобалізму, і має бути відкинутий. |
29 травня 2025
|
Беруть вони з собою старшокласників, яким по 16-18 років, і їдуть куди-небудь місцями бойової слави, в місцеві аналоги села Крюково. Там у всього класу відбирають усі гаджети. А натомість видається рація, одна на взвод, кожному - речовий мішок, зброя і форма, справжня - колись належала учаснику війни. На шию кожному вішається розпізнавалка - хтось стає сержантом Янссеном, хтось рядовим Ван Молем, імена всі з того взводу, який конкретно це село обороняв. Висаджують всю ватагу кілометрів за 10 від села, і топають дітки по спеці з усім своїм барахлом. Години 2-3 топають. Зброя, яка не так багато важить спочатку, стає дуже важкою. Рюкзак натирає плечі. Хочеться кинути важкі речмішки і полежати. Хочеться поговорити, подуріти, а не можна. Той, кому сержант дістався, повинен увесь цей натовп тримати в порядку - щоб ішли тихо, не кричали, не відставали, уперед не забігали і не дурили (уявіть себе 17-річного на місці якогось пацана, якому треба раптово стримувати 15 осіб своїх однокласників). Доходять вони до села, тут їх викладач-командир веде до будинку, зупиняються. - Хто тут рядовий Ван Мол? - Я! - Коли ваш взвод підійшов до цього місця, рядовий Ван Мол підірвався на міні біля цього будинку. З цього моменту «рядовий» мовчить. Йдуть далі. - Хто тут рядовий Стевенс? - Я! У цьому місці взвод був атакований, рядовий Стевенс був поранений у стегно і загинув на місці від втрати крові, допомога не встигла підійти. Рядовий «замовкає». І так ідуть вони далі, доки не доходять до цвинтаря, і не бачать, як стоять у ряд, один за одним, камені з іменами тих, чиї розпізнавалки в них на шиї. І розуміють, що з 15 живими залишилися двоє - таких самих, як вони, вісімнадцятирічних салаг, яким хотілося дуріти, слухати музику, базікати з протилежною статтю, танцювати й цілуватися, а натомість - спрага, голод, біль, страх, утома, і для дуже багатьох - раптова й страшна смерть. Larry Grimm |
29 травня 2025
|
Його амбіційна ініціатива закінчилась скандалами, критикою та падінням довіри. |
29 травня 2025
|
ТІГРАН ОГАННІСЯН і МИКИТА ХАНГАНОВ 16-річні хлопчаки-герої з окупованого Бердянська, яких за проукраїнську позицію переслідували росіяни. Тигран навіть відсидів у в'язниці й 5 днів піддавався жорстоким катуванням. Юнаків звинувачували в диверсії на залізниці, постійно приходили з обшуками й допитами. А в останній свій день 24 червня 2023 року вони поранили колаборанта-поліцейського та застрелили окупанта-військового. Тоді ж із закинутої будівлі, де переховувались юні сміливці, пролунали слова Тіграна, відомі на весь світ: "Все, це смерть, пацани. Прощайте! Слава Україні!» Окупанти їх застрелили пострілами в голову й серце. Їхні юні полум'яні серця зупинилися в боротьбі за Україну. « Вони за Україну. Зривали плакати росіян, всіляко відстоювали свою позицію. Після початку великої війни Тігран навіть ходив у військкомат і відмовлявся разом із нами виїжджати з Украни », — розповіла мама Тіграна Оксана Староверова. В одному ряду з Олександром Мацієвським, Ігорем Дашко, Євгеном Лоскотом, що загинули зі словами "Слава Україні!", стоять юні сміливці з Бердянська. Тігран Оганнісян та Микита Ханганов. |
29 травня 2025
|
Зокрема, йдеться про введені ним 25% мита на товари з Канади та Мексики, 20% — на китайський імпорт, а також 10% тариф на імпорт усіх торговельних партнерів США, які обгрунтовувалися необхідністю зменшення торговельного дефіциту. Суд також скасував "взаємні" тарифи у розмірі від 20% до 50% на продукцію з 60 країн, які мали набути чинності 9 липня, якщо іноземні уряди не зможуть до того часу досягти угоди з Білим домом. Більше: https://www.pravda.com.ua/news/2025... |
29 травня 2025
|
| Закрити |
