Форум города Ватутино Черкасской области

Дуб червоний (Quercus rubra) — дерево родини букових (до 30-35 м заввишки) з густою, широкояйцевидною кроною, міцними гілками і товстим прямим стовбуром.

Морфологічна характеристика

Кора сіра, тонка, гладка. Молоді пагони голі, червоно-бурі, гладкі. Листки глибоковиємчасті, тонкі, блискучі, до 15-20 см, із 3-5 загостреними лопастями з кожної сторони листа, при розпусканні червонуваті, влітку темно-зелені, світліші знизу, восени, перед опаданням, у молодих дерев — червонуваті, у старих — буровато-коричневі. Квітки одностатеві. Рослина однодомна. Цвіте одночасно з розпускання листя, в кінці травня — на початку червня.

Гілочка дуба червоного з жолудями

Жолуді кулястої форми, до 2 см, червоно-коричневі, знизу обрубані, на відміну від дуба звичайного достигають восени наступного після цвітіння року. Плодоносить стабільно та достатньо з 15-20 років. В молодому віці росте швидше європейських дубів.

Поширення та екологічна приуроченість

Росте в лісах, на берегах річок, де немає застою води в ґрунті, на північ від 35 паралелі Північноамериканського материка, включно до Канади. Звичайне дерево широколистяних та змішаних лісів. Надає перевагу захищеним долинам та невисоким пагорбам, також росте на південних та східних схилах від дна долини середніх ярусів гір та плато.

Морозостійкий, світлолюбний, легко переносить бокове затінення, але потребує повного освітлення верхівки крони. Вітростійкий, не вибагливий до родючості ґрунту, витримує кислі ґрунти, але не переносить вапнякових та мокрих ґрунтів.

Стійкий до шкідників та хвороб, у тому числі й до борошнистої роси. Має великі фітонцидні властивості.

До Європи був завезений в XVII столітті. Кора дуба містить багато таніну. Завдяки великій декоративності, стійкості до агресивного навколишнього середовища, заслуговує найширшого використання в зеленому будівництві, для створення одиничних та групових насаджень, алей, масивів, обсадження доріг та вулиць.

За своїми декоративними та механічними властивостями деревина дуба червоного поціновується в деревообробній промисловості. За механічними властивостями значно поступається деревині дуба звичайного, у своєму складі має менше танінів, тому поступається стійкістю вітчизняному виду в сирих умовах використання.

Валерій Бурій

Дендрофлора Ватутіного та його околиць.

Дуб звичайний або черешчатий (Quercus robur L., синонім Q.pedunculata) — однодомна рослина родини букових (Fagaceae).

Опис рослини

Могутнє дерево 20-50 м заввишки з шатроподібною або широкопірамідальною кроною і міцними гілками. Молоді гілки зеленувато-бурі або червонуваті, голі або ледве опушені. Стовбур товстий 1-1,5 м у діаметрі. Кора темно-сіра, товста з поздовжніми тріщинами. У молодих дубків кора сіра, гладенька. Молоді пагони голі, оливково-бурі, ребристі, з овальними бруньками.

Листки короткочерешкові, видовжено-оберненояйцеподібні, донизу звужені, перистолопатеві (7-40 см завдовжки). Лопаті тупі, округлі, вирізи між ними неглибокі. Молоді листки опушені, у старих листках опушення тільки на жилках. Листорозміщення чергове.

Квітки одностатеві. Рослина однодомна. Тичинкові квітки зібрані в пониклі сережки, кожна квітка має 68-роздільну зеленувату оцвітину і 6-10 тичинок. Маточкові квітки зібрані по 2-5 у пазухах верхніх листків на довгих квітконосах, дрібні (до 2 мм у діаметрі) з редукованою оцвітиною. Маточка одна з червонуватою трилопатевою приймочкою і нижньою зав'яззю.

Плід — горіх (жолудь) голий, бурувато-коричневий (1,5-3,5 см завдовжки), на довгій (3-8 см завдовжки) плодоніжці. Жолудь розміщений у блюдце- або чашеподібній мисочці (0,5-1 см завдовжки).

Відомі дві форми дуба звичайного — рання та пізня. У раннього дуба листки розпускаються у квітні і на зиму обпадають, а у пізнього листки розпускаються на два-три тижні пізніше і на молодих рослинах залишаються на зиму.

Поширення

Дуб звичайний — основна лісоутворююча порода Лісостепу, росте в суміші з сосною, грабом, ясенем, ялиною, буком. Світлолюбна рослина. Цвіте у травні. Плоди достигають у вересні — жовтні.

Росте на більшій частині України, в Степу рідше, головним чином в долинах річок. Він займає 26,3% площі державного лісового фонду України.
Практичне використання

Танідоносна, деревинна, лікарська, фітонцидна, харчова, медоносна, фарбувальна, кормова, декоративна і фітомеліоративна рослина.

Кора і деревина дуба є джерелом для одержання одного з найкращих світових дубителів.

У корі дуба міститься 5,4-14% катехінових танідів, у деревині — і,4-7,7, у листках — 5-9,5, у галах — до 27,2%.

Для дубильно-екстрактової промисловості найкращою вважається кора дуба у віці 15-20 років. Оскільки кора його є гарним дубителем, її використовують безпосередньо як дубильний матеріал, а з деревини виробляють дубильні екстракти. Маючи велику масу, дубова деревина є одним з основних джерел для виробництва танідів.

У науковій медицині використовують кору дуба — Cortex Quercus, в якій, крім дубильних речовин, містяться елагова й галусова кислоти, вуглевод левулін, слиз, цукор, крохмаль, білки, мінеральні речовини. Вона має в'яжучі і протизапальні властивості. Відвар кори використовують для полоскань при гінгівітах, стоматитах, ангінах та при запаленні слизової оболонки глотки й гортані, а також для лікування опіків і при отруєннях алкалоїдами і солями важких металів.

У народній медицині кору дуба використовують для лікування фурункулів на шиї, для припинення кровотечі з рани; внутрішньо відвар дубової кори використовують при виразці шлунка, при кровотечах із шлунка, надмірних менструальних кровотечах, проносах і частих позивах на сечовипускання. У вигляді ванн дубову кору застосовують від надмірного потіння ніг. Використовують її також для лікування рахіту, золотухи тощо. Висушене насіння дуба, потовчене на порошок, застосовують при захворюванні сечового міхура, при проносах.

Жолуді багаті на крохмаль (40%), дубильні речовини (5-8%); жирну олію (до 5%), цукри, ефірну олію, білки тощо.

Із підсмажених жолудів готують каву, якою лікують рахіт, анемію і золотуху у дітей. Вона корисна також нервовохворим і при надмірних менструальних кровотечах. Із жолудів і коренів цикорію дикого (петрів батіг) виготовляють каву, яка є не тільки поживним, а й лікувальним засобом при шлунково-кишкових захворюваннях.

У ветеринарії кору дуба широко застосовують як в'яжучий протипроносний засіб.

Деревина дуба

Дуб має високоякісну деревину красивого забарвлення і текстури. Вона щільна, важка, міцна, пружна, надзвичайно міцна на повітрі, у землі і під водою, помірно розтріскується і жолобиться, легко колеться, стійка проти загнивання і домового гриба.

Бочки, зроблені з деревини дуба

Деревина дуба використовується у суднобудуванні, меблевій промисловості, для виробництва клепки, паркету, шахтних і гідротехнічних споруд, для виготовлення ободів, шпиць, полозків, фанери, токарних і різьбярських виробів. Деревина дуба не має особливого запаху, з неї виготовляють діжки під коньяк, вино, пиво, спирт, оцет, олію. Дуб є прекрасним паливом.

Дуб звичайний і скельний — гарні весняні пилконоси. Бджоли збирають з них багато високопоживного пилку, в окремі роки з жіночих квіток збирають нектар. Але на дубі часто появляються медяна роса і падь. У місцях, де дуб займає великі масиви, бджоли збирають багато медяної роси і паді, з яких виробляють непридатний для зимового поїдання мед. Щоб уникнути масової загибелі бджіл під час зимівлі, падевий мед відкачують.

Листки дуба містять пігмент кверцитин, яким залежно від протрави фарбують вовну і валяні вироби в жовтий, зелений, зеленувато-жовтий, коричневий і чорний кольори.

Жолуді обох видів дуба є високопоживним кормом для диких тварин і свійських свиней. Проте спостерігаються отруєння жолудями (особливо зеленими) інших свійських тварин. Найчутливіші до отруєння корови (особливо дійні) і коні, менш чутливі вівці.

Нерідко в культурах дуба випасають худобу, що завдає великої шкоди нормальному росту й розвитку молодих рослин.

Дуб звичайний і скельний використовують у зеленому будівництві як декоративні і фітонцидні рослини. При створенні приміських гаїв, алей, куртин, поодиноких насаджень у парках і лісопарках. Відомі такі декоративні форми дуба звичайного: з пірамідальною кроною і форма, у якої листя обпадає на 15-20 днів пізніше, ніж у звичайного. Дуб скельний досить декоративний своїми темно-зеленими, шкірястими листками, схожими на вічнозелені. Він має такі декоративні форми: плакучу, пурпуроволисту (червоні листки навесні, зелені — влітку), особливо декоративна мушмулолиста форма.

Дуб звичайний рекомендується як головна порода в лісомеліоративних насадженнях, в полезахисних лісових смугах, в протиерозійних насадженнях по балках і ярах, на змитих ґрунтах. Його можна висаджувати вздовж зрошувальних каналів, оскільки його коренева система не дренує стінок каналів і не руйнує їх покриття.

Валерій Бурій

НАШІ ЗЕМЛЯКИ

АНАТОЛІЙ СТЕПАНОВИЧ ГРИЦЕНКО

Место рождения, образование. Родился в селе Багачевка Звенигородского района Черкасской области. После 8-го класса школы А.Гриценко поступил в суворовское училище в Киеве. В 1979 году окончил Киевское высшее военное авиационное инженерное училище. В 1993-м - Институт иностранных языков Минобороны США, в 1994-м - оперативно-стратегический факультет Университета Военно-воздушных сил США, в 1995-м - Академию ВС Украины.

Карьера. За 25 лет армейской карьеры проходил службу в строевых частях, работал преподавателем в военном вузе, на штабных должностях в Минобороны Украины, возглавлял Управление проблем военной безопасности и военного строительства Научно-исследовательского центра Генерального штаба Вооруженных Сил Украины.

А.Гриценко - полковник запаса, кандидат технических наук, автор свыше 100 научных работ, изданных в Украине, Бельгии, Нидерландах, США, ФРГ и Швейцарии.

По завершении военной службы работал руководителем Аналитической службы аппарата Совета национальной безопасности и обороны Украины. С декабря 1999 года - президент Украинского центра экономических и политических исследований им.А.Разумкова. Кроме того, с февраля 2000 года - внештатный консультант Комитета по вопросам национальной безопасности и обороны Верховной Рады Украины, а с ноября 2000-го - член Общественного совета экспертов по внутриполитическим вопросам при Президенте Украины. В 2004 году А.Гриценко работал в избирательном штабе Виктора Ющенко, принимал самое активное участие в написании программы оппозиционного кандидата на пост Президента.

А.Гриценко - трижды глава оборонного ведомства. Первое назначение на этот пост получил в феврале 2005-го в правительстве Юлии Тимошенко. Затем руководил ведомством в Кабмине Юрия Еханурова. 4 августа 2006 года назначен главой Минобороны в правительстве Виктора Януковича Верховной Радой по квоте Президента В.Ющенко. Второй в Украине (после Валерия Шмарова) гражданский Министр обороны.

На внеочередных парламентских выборах-2007 прошел в Верховную раду под №4 пропрезидентского блока 'Наша Украина - Народная самооборона'.

Взгляды и оценки. 'Оранжевый' глава Минобороны - последовательный сторонник вступления Украины в Евросоюз и НАТО. Впрочем, это не мешает его попыткам сохранить имеющиеся и восстановить утраченные взаимовыгодные отношения военно-промышленных комплексов Украины и России. А.Гриценко - противник проведения всенародного референдума относительно вступления страны в Североатлантический альянс. Считает, что этот вопрос должно решить высшее политическое руководство - Верховная Рада, Президент и правительство. Выступает за полную профессионализацию украинской армии и за полное ее материальное обеспечение бизнес-структурами (на основе публичных конкурсов). Декларирует и старается демонстрировать европейские подходы в деятельности оборонного ведомства - в частности, открытость и подотчетность армии обществу.

После скандала с образованием коллеги - Министра юстиции Романа Зварича - и последовавшего за ним 'провокационного' предложения Премьера Ю.Тимошенко разместить на сайте Кабмина дипломы всех министров А.Гриценко первым обнародовал фотокопии своих дипломов на веб-странице своего министерства.

В конце 2006 года украинская общественность стала свидетелем конфликта между Ю.Гриценко и Генеральной прокуратурой Украины во главе с Александром Медведько. Министр обороны был не согласен с выводами коллегии ГПУ о состоянии дел в армии (в частности, о 'повальной' угрозе для жизни и здоровья военнослужащих и сохранности госимущества). В свою же очередь он обвинил руководство Генпрокуратуры в сознательном перекручивании фактов и в бездеятельности (по части того, что уличенные в преступлениях высокопоставленные чиновники Минобороны так и не понесли наказания).

Во время острого политического кризиса 2006-2007 гг., возникшего на фоне жесткого противостояния правящей парламентско-правительственной коалиции и главы государства, занимал выраженную пропрезидентскую позицию. Хотя уже к концу 2007-го стал жестким оппонентом В.Ющенко. Не может похвастаться теплыми отношениями и со своим бывшим шефом и нынешним главой оборонного ведомства Ю.Ехануровым.

Многие избиратели, ожидающие появления в Украине некой 'третьей силы' в крыле украинских демократов, в значительной степени связывают свои надежды и с именем экс-министра обороны. Сам А.Гриценко говорит, что его сегодня не устраивает ни политика 'Нашей Украины', ни политика Блока Юлии Тимошенко, и что он готов возглавить собственный политический проект. Но главная трудность на этом пути - отсутствие мощных финансовых ресурсов.

Семья, хобби. А.Гриценко женат. Супруга - Юлия Мостовая - известная журналистка, заместитель главного редактора влиятельной газеты 'Зеркало недели'. Имеет четверых детей (два сына и две дочери).

Валерій Бурій

НАШІ ЗЕМЛЯКИ

Маломуж Микола Григорович

Генерал армії України.

Очолював Службу

зовнішньої розвідки України

з квітня 2005 року

по червень 2010 року.

Народився 23 вересня 1955 року в с. Скаліватка Звенигородського району Черкаської області.

В 1973 році закінчив Ватутінську середню школу №6.

У 1982 році з відзнакою закінчив Київський державний університет імені Т. Г. Шевченка. За фахом — юрист.

Від грудня 1983 року почав проходити службу в органах державної безпеки України.У різні часи обіймав посади оперуповноваженого, старшого оперуповноваженого, начальника напрямку, заступника начальника відділу, начальника управління Служби безпеки України.

З грудня 1998 року по березень 2005 року М. Г. Маломуж працював заступником голови Державного комітету України у справах релігій.

Третього квітня 2005 року Указом Президента України призначений Головою Служби зовнішньої розвідки України. У 2008 році М. Г. Маломужу присвоєно військове звання генерала армії України. У жовтні 2010 р. його звільнено у запас.

За період військової служби в органах державної безпеки та зовнішній розвідці України М. Г. Маломуж нагороджений орденом князя Ярослава Мудрого V ступеня (2009 рік), медалями: «За відзнаку у військовій службі» І ступеня (1990 рік), «За мужність і відвагу» (2007 рік), «За відзнаку в службі» II ступеня та І ступеня (2003, 2004 роки), «За бездоганну військову службу» І ступеня (2006 рік), «За військову доблесть» (2006 рік), «За особливі заслуги» (2006 рік), «За мужність при виконанні службових завдань» (2007 рік) та іншими, а також відомчими заохочувальними відзнаками: «Почесний співробітник зовнішньої розвідки України» (2006 рік), «За заслуги» (2009 рік), відомчими відзнаками СБ України «Вогнепальна зброя» (2005 рік), «Холодна зброя» (2008 рік) та іншими нагородами.

Валерій Бурій

НАШІ ЗЕМЛЯКИ

Олександр Андрійович Гриценко (*29 серпня 1957, Ватутіне) — український поет і культуролог. Директор Українського центру культурних досліджень Мінкультури України (з липня 2002).

Народився 29 серпня 1957 р. в м. Ватутіне на Черкащині, українець, дружина Надія (1969) — історик; дочка Анастасія (1980) — економіст.

Освіта
Закінчив факультет кібернетики Київського державного університету ім. Т. Г. Шевченка, «економічна кібернетика» (1980)
Закінчив аспірантуру там же. Захистив кандидатську дисертацію «Розробка інформаційного й програмного забезпечення задачі планування постачання місцевих будматеріалів».
Стипендіат Фулбрайта (ун-т штату Пенсильванія, 1997), Центральноевроп. ун-ту (Будапешт, 2000), Міжнародної програми досліджень політики (Будапешт, 2002).

Життєвий шлях
1980-90 — інженер, н.п. катедри економічної кібернетики, Київ. ун-т ім. Т.Шевченка.
1990-92 — ред. відділу поезії, ред. відділу критики, редакція журналу «Всесвіт».
05.1992-09.94 — радник Міністра культури України.
09.1994-07.2002 — директор Ін-ту культурної політики, Укр. центр культур. досліджень,

Громадська робота
Член НСПУ (1990),
неодмінний секр. Київ. наук. т-ва ім. П.Могили (з 1990).

Літературна творчість

Автор збірки «Карта буднів».

Перекладає українською мовою англійських та польських прозаїків і поетів.

Осн. публікації:
зб. поезій «Карта будня» (1987),
«Культурна політика: концепції й досвід» (1994),
«Своя мудрість: Національна міфологія і громадянська релігія в Україні» (1998),
«Нариси української популярної культури» (співавт., ред.-упорядник, 1998),
«Культура і влада. Теорія і практика культурної політики в сучасному світі» (2000),
«Герої і знаменитості в українській культурі» (1999, співавт., ред.-упорядник),
«Пророки, пірати, політики і публіка. Культурні індустрії та державна політика в сучасній Україні» (2003, співавт.),
численні літ.-критичні статті в укр. і заруб. виданнях,
переклади (Е.Дікінсон, В.Гомбрович, Т. С. Еліот, Е. Е. Каммінгс та ін.).

Співавт. проєкту «Концепції державної культурної політики України» (1995).

Член авт. колективу довідників:
«Хто є хто в українській політиці» (1993, 1995, 1996) та
«Хто є хто в Україні» (1997).

Володіє польською, англійською мовами.

Захоплення: книжки, блюзова музика.

Посилання
Офіційна Україна сьогодні Гриценко Олександр Андрійович
Національна спілка письменників України. Письменницький довідник

Валерій Бурій

ДЕНДРОФЛОРА ВАТУТІНОГО ТА ЙОГО ОКОЛИЦЬ

Калина звичайна (Viburnum opulus)

Вчені припускають, що назва цієї чудової рослини пішла від слів «розкалити», «розкалений» - із-за характерного забарвлення її плодів, які схожі на колір розжареного заліза. У похмурі дні пізньої осені вони і дійсно здаються яскравим вогнем, який горить на тлі фарб листопада і сумовитих голих гілок дерев.

У часи Запорозької Січі в наших краях калину іноді також називали дівочою ягодою - вона була уособленням дівочої краси, ніжності, любові і сімейного щастя.

Не дивно, що в Україні і Росії про калину склали таку незліченну кількість казок і легенд, віршів і пісень. Одна з найдавніших, пов'язаних з калиною легенд, свідчить: «Колись з полону турецького, з берега басурманського, пливли через море брат і сестра. Він досяг рідного берега, а вона потонула у бурхливих хвилях морських. Прощаючись з братом, дівчина стала просити його: «Не пий, братик, з цього моря води, не лови в озері риби, не коси по лугах трави, не рви в саду яблучка, не ламай в лісі калини. Вода в морі - то кров моя, риба - тіло моє, трава - коса, яблука - обличчя, а калина - краса моя!».

В інших легендах про калину на цю рослину перетворюється падчерка, вбита злою мачухою. Цілий ряд легенд оповідає про перетворення на калину наречених бідного селянина, солдата або козака.

Так, одна з них розповідає про сільську дівчину та хлопця, які втекли від рідних. Вони сподівалися повінчатися, але так і не змогли здійснити свій намір. Від печалі хлопець став в чистому полі терном, а дівчина - калиною. Калина, яка відтоді цвіте по весні, немов би одягає фату нареченої.

У старовинній козачій пісні, вмираючий на чужині козак, просить насипати курганчик йому в головах і посадити калину, прикрашену яскравими кольорами.

Калина звичайна - кущ або невелике деревце заввишки 1,5-4,5 м. У часи Дніпровських плавнів ця рослина зустрічалася по берегах річок, річечок і струмочків, по ярах і плавневих балках. Особливо багато калини росло у Базавлукських і Червинських (в околицях сучасних сіл Покровського, Ленінського і Мар’янського) плавнях.

У деяких селах Нікопольщини існував звичай висаджувати калину біля колодязів, а початок її цвітіння ще першими поселенцями сприймався як важлива фенологічна ознака: «Сій ячмінь, поки не зацвіла калина».

Стебла рослини вкриті сіро-бурою корою, поцятковані подовжніми тріщинами. Цікаво, що наукова назва калини в перекладі з латинської мови є не що інше, як давньоримське позначення клена звичайного. І, дійсно, листя цих двох рослин зовні дуже схоже.

По своїй формі листя калини супротивні, трьох або п’ятилопатеві, крупнозубчасті, з нижнього боку опушені.

На окрему увагу заслуговують і квітки рослини. Плоскі білі суцвіття калини ботаніки називають зонтиковидною мітелкою. Кожне з них обрамлене великими білими квітками, а усередині нього помітні інші квітки - дрібні і непоказні. Спостерігачеві, який зазвичай помітив їх, здається, що не усі квітки в суцвітті розпустилися, але, насправді, саме ці дрібні квітки і дають плоди. Великі ж квітки безплідні, вони розпускаються на 4-5 днів раніше і служать для залучення обпилювачів.

До речі, калина - відмінний медонос. З її гектара збирають до 15,7 кг меду! Оскільки нектар в квітках лежить відкрито, він доступний і для коротко-хоботних комах (жуків і мух), які також беруть участь в запиленні. Виконавши свою функцію, гарний пустоцвіт обсипається на землю.

Восени ягоди калини дозрівають і стають гіркими на смак. Після морозів гіркота слабшає і вони стають гіркувато-солодкими. В них містяться вітаміни С і Р, дубильні речовини, каротин, різні мікроелементи. Наприклад, заліза в калині в 2-3 рази більше, ніж в інших ягодах. У плоскому насінні є до 21% цукру.

З плодів калини виготовляють компоти, наливки, лікери, желе, приправи до м’ясних блюд, пастилу, мармелад. Разом з корою, в якій багато вітамінів С і Д, дубильних речовин і смоли, їх широко використовують в народній медицині.

Крім того, з плодів калини отримують яскравий харчовий барвник, а кора раніше використовувалася для забарвлення шерсті в темно-зелений колір. З молодих лозин у старі часи плели кошики і козуби, а деревина нерідко застосовувалася для виготовлення шевських цвяхів і всіляких виробів.

Нині виведено багато декоративних сортів калини, які використовують для озеленення міських вулиць і парків. У зимову пору їх ягоди є бажаною їжею для зимуючих в птахів і радують погляд перехожих.

Цікаві факти
Рід калини об’єднує близько 200 видів, які зустрічаються по усій Землі, за винятком Австралії і Антарктиди. Так, в Японії і на Філіппінах широко поширена калина запашна, в Північній Америці - калина канадська, в Південній Америці - калина лавролиста.
У 1910 р. ботаніки ввели в культуру знайдену в Кореї калину Карлеза. Нині вона акліматизувалася у багатьох країнах Європи, у тому числі і в Україні.
На гербах багатьох міст України є зображення калини. Є присутнім воно і на гербі Нікопольського району.

Герб Нікопольського району (Дніпропетровська область)

Ягоди і кора калини звичайної в народній медицині
В народній медицині широко використовують ягоди калини як послаблюючий, потогінний, заспокійливий і дезінфікуючий засіб. Ще у часи Великої Скіфії кору калини застосовували як кровоспинний засіб і для зняття судоми. Кору калини зазвичай заготовлювали ранньої весни, коли вона легше відділяється від кори, і сушили в теплих провітрюваних приміщеннях.
При кашлі, застуді, в якості заспокійливого і загальнозміцнюючого засобу 3-4 рази в день (замість чаю) приймати настій з 2 чайних ложок калини, узятих на склянку окропу.
При запаленні ясен готують відвар з узятих в однаковій пропорції кори калини і листя щавлю кінського. Полоскати 3-4 рази в день.
При недокрів’ї, легеневих кровотечах, хворобах селезінки корисно споживати у будь-якому вигляді ягоди калини.
При носових кровотечах залити склянкою води кімнатної температури 10 г ягід калини. Приготувати відвар. Приймати по одній столовій ложці 3 рази в день.
При гіпо- і авітамінозах упродовж 2-3 тижнів в їжу перед сніданком вживають по 50 г ягід калини. Корисні також виготовлені з ягід калини джеми і киселі.
При щедрих менструаціях залити склянкою окропу 10 г ягід калини. Кип’ятити 30 хвилин, охолодити, процідити. Приймати по одній столовій ложці 3 рази в день до їди.
При вуграх двічі в день упродовж 2-3 тижнів протирати шкіру соком ягід калини.
При виразковій хворобі шлунку замість чаю 2-3 рази в день пити настій з трави суниці і листя калини, узятих в однаковій пропорції.
При хворобах печінки і жовчовивідних шляхів перемішати 0,5 кг меду і 0,5 кг протертих ягід калини. Приймати по десертній ложці 3 рази в день за годину після їди.
При проносах змішати рівні частини плодів калини, кори верби ломкої і квіток коров’яку. Приготувати настій: 2 столових ложки суміші на склянку окропу. Кип’ятити на слабкому вогні, процідити (кип’ятити 20-25 хвилин). Приймати по одній столовій ложці 3 рази в день перед їдою.
При гострому бронхіті змішати узяті по 5 г ягоди калини і сухого листя чорної смородини. Залити склянкою окропу. Пити по 1/2 склянки 3-4 рази в день.
При підвищеному кров’яному тиску приймати 2-3 рази в день в їжу ягоди калини з цукром, які перебродили.

Валерій Бурій

ДЕНДРОФЛОРА ВАТУТІНОГО ТА ЙОГО ОКОЛИЦЬ

ВЕРБА

Верба — рослина надзвичайно цікава. Вона викликає інтерес не лише як символ України, незвичайний біологічний вид, але і як ритуальна рослина.

В попередній статті я розповідав легенду про вербу і калину, незмінні символи нашої держави. Тому зараз я хочу поговорити про цікаві характеристики і факти, які вдалося дослідити нашим біологам. А потім ми поринемо у таємниці біблійної історії і дізнаємося, чому саме цю рослину освячують напередодні Пасхи.

Отож, що ж повідомляють нам науковці:

1. зовнішній вигляд рослин цієї групи дуже різноманітний: від дерев до чагарників;

2. колір листя: від зеленого до сіро-білого;

3. листочки різноманітних форм: широкі, еліптичні, вузькі, довгі, рівненькі і зубчасті;

4. період цвітіння в одних видів на початку весни, в інших влітку;

5. навіть вбитий в землю корінець може дати коріння і прорости;

6. велика варіативність назв: верба біла, ламка, плакуча, мигдалева, червона, корзинова, чорнотал, жовтолозник, бредина, верба вухаста, чорніюча, чорницеподібна, лапландська, повзучий тальник.

Не менш цікаву інформацію надає нам християнська традиція. Ти, мабуть, чув «Вербна неділя», «освячувати вербу», а ще популярне «не я б'ю, верба б'є...» Чому ж саме верба? Не береза чи дуб, не клен чи липа, не осика чи вільха? Зацікавило? =)

Тоді читай далі! Євангельська оповідь говорить, що, коли Ісус Христос воскресив Лазаря з мертвих, багато людей повірили, що він дійсно Син Божий. На вході в Єрусалим Ісуса зустрічало багато людей. Вони встеляли дорогу пальмовим гіллям і своїм одягом, вшановуючи Його. Ось чому на згадку про цю подію навіть через багато сотень років люди несуть до церкви зелені гілочки. А оскільки в нашому природному середовищі в цей час розпускається лише верба, вкриваючись маленькими листочками, то саме вона обрана для освячення.

Відбувається це за тиждень до Великодня. І зветься він Вербною неділею. Така увага до цієї рослини пояснюється ще й тим, що вона вважається символом весни, родючості, здоров'я, радості і і життя. Крім того, рослина має магічні і лікарські властивості. В народі кажуть, що вона може зцілювати: знімати головний біль, лікувати від безпліддя, заліковувати рани, забирати негативну енергію.

Дехто стверджує, що на Русі використовували вербу для припинення бурі, граду, пожеж. Споконвіку вона захищала людей, худобу, землі від усього злого і нечистого.

Валерій Бурій Місто Ватутіне
29.10.2011
Рубрика: Міста та села Черкащини
Коментарів немає »

Загальні відомості

Площа міста – понад 14,0 кв. км.

Чисельність населення – 20,1 тис. осіб.

Час заснування – 1947 рік.

У травні 1952 року селище Ватутіне віднесено до категорії міст районного підпорядкування. Статус міста обласного підпорядкування здобуто в червні 1992 року. Місто Ватутіне розкинулося на правому березі тихоплинної річки Шполка, в її мальовничій долині, на межі Катеринопільського і Звенигородського районів. Місто розташоване за 110 кілометрів від обласного центру. На околиці міста – залізнична станція Богачеве, за 10 кілометрів від нього – автотраса Черкаси – Умань.

Історична довідка

Міста, як і люди, мають свою долю. Місту Ватутіне долю визначили шахтарі. З 1947 р., з початком будівництва буро-вугільного комплексу поблизу Юрківського басейну – Юрбасу, як його називали в народі, і розпочинається біографія міста. Указом Президії Верховної Ради УРСР від 19.04.1949 р. територію новобудови перетворено в селище міського типу і названо ім’ям видатного полководця, Героя Радянського Союзу, генерала армії Миколи Федоровича Ватутіна, під командуванням якого війська І-о Українського фронту під час Великої Вітчизняної війни брали участь в історичній Корсунь-Шевченківській битві і визволили від фашистських окупантів Шевченків край. Тоді ж Ватутіне було оголошене республіканською комсомольською ударною будовою.

Минали роки. Місто росло, будувалися нові підприємства. Після гірничої первістки -шахти “Октябрина” – нові дати історії шахтарського колективу (тресту «Ватутінвугілля»): ЮТЕЦ і брикетна фабрика (1952 р.), Юрківський вугільний розріз (1953 р.), Звенигородський вугільний розріз (1966 р.); шахти: 4-біс (1955 р.), 4-біс “Юрківська” (1958 р.), «Юрківська Західна» (1966 р.), «Ватутінська-Північна» (1969 р.), «Козацька» (1973 р.), «Богачівська» (1978 р.), відродження шахти «Богачівська» на Новоукраїнському родовищі (1987 р.), розпочато будівництво Мокрокалигірського вугільного розрізу (1988 р.). Усе це - плоди праці шахто-будівельного управління. У кожного з цих підприємств – своя історія, про яку можна писати окремі книги.

Сьогодні наймолодше місто в області Ватутіне – значний промисловий і культурний центр.

Економіка

У місті діють підприємства різних форм власності, які відносяться до таких галузей промисловості:

- вугільна – державне підприємство «Ватутінвуглереструктуризація»;

- чорна металургія – ВАТ «Ватутінський комбінат вогнетривів» – одне з великих підприємств України з видобутку та переробки вторинних каолінів Новоселицького і Мур-зинського родовищ (каолін, мертель, шамот);

- машинобудування і металообробка -ДВАТ «Ватутінський ремонтно-механічний завод», який займається металообробкою, машинобудуванням, ремонтом різної техніки та випускає продукцію ливарного виробництва;

- лісова і деревообробна – ТОВ «Гален-1» (виробництво високоякісної дошки), ПП «Древекс» (переробка деревини);

- промисловість будівельних матеріалів Ватутінський комбінат будівельних матеріалів (виробництво цегли);

- харчова і переробна – ВАТ «Ватутіне хліб», ПП «Імпульс» і ТОВ «Агропром-В» (переробка зерна, виробництво борошна, торговельна діяльність), ВАТ «Ватутінський м’ясокомбінат», ПП Стаднійчук (виробництво ковбас, копченостей, торговельна діяльність).

Місто має будівельну індустрію: мехколона 25 АК «Південбудмеханізація» , БМУ-5, управління механізованих робіт.

Транспортні організації: відкриті акціонерні товариства «Ватутінське АТП-17163», «Ватутінське АТП-2362» та вантажно-транспортне управління державного підприємства «Ватутінвуглереструктуризація». У місті будується 70-квартирний житловий будинок, ведеться будівництво заводу склопластикових труб. На території колишнього заводу залізобетонних виробів планується відкриття нового виробництва.

Соціальна сфера

Сьогодні ватутінцям надають послуги 68 магазинів, 20 закладів громадського харчування, 13 підприємств побуту, 39 малих підприємств.

Міська лікарня має сім відділень на 150 ліжок. Тут щорічно лікуються майже 6 тисяч ватутінців і жителів навколишніх сіл Жителів міста обслуговують чотири бібліотеки, широкоформатний кінотеатр «Жовтень» , міський народний історичний музей.

З 1 серпня 1997 року виходить у міська громадсько-політична газета «Місторобітниче», працює літоб’єднання «Витоки» міське радіомовлення, студія місцевого кабельного телебачення «Центр БІТМ ЛТД».

Стадіон “Шахтар” та 7 спортивних клубів сприяють активному розвитку спорту міста. У першості Черкаської області з футболу постійно бере участь футбольна команда ФК «Авангард». Дитячий професійний футбольний клуб «Ретро» – переможець і призер багатьох міжнародних турнірів.

Освіта

Навчання і виховання в місті забезпечують чотири загальноосвітні школи, чотири дошкільні дитячі установи, станція юних техніків, дитячо-юнацька спортивна школа, дитяча школа мистецтв, філія Черкаського медичного коледжу, профтехучилище імені Героя Радянського Союзу В.Ф. Орлова.

Культура

У вісімнадцяти гуртках та самодіяльних колективах міського Палацу культури беруть участь понад триста осіб.Десять творчих колективів носять почесне звання «народний».

Місто Ватутіне підтримує дружні стосунки зі своїми містами-побратимами: російським містом Валуйки Бєлгородської області (в с. Чепухіно, нині с. Ватутіне, Валуйського району народився М.Ф. Ватутін), українським містом Сміла Черкаської області – та сторожовим катером «Ватутінець».

Валерій Бурій Енергетична-інвестиційна компанія побудує у Ватутіному теплоелектростанцію на бурому вугіллі
29.03.2013 14:45

Енергетична-інвестиційна компанія має намір збудувати теплову електричну станцію потужністю 12 МВт і тепловою потужністю 20 Гкал/год, що працюватиме на бурому вугіллі у Ватутіному Черкаської області.

Про це сказано у повідомленні компанії.

Наразі компанія розробила і затвердила техніко-економічне обгрунтування для будівництва ТЕС.

ТЕС являтиме собою газогенераторну міні-ТЕС на бурому вугіллі електричною потужністю 12 МВт і тепловою потужністю 20 Гкал / год.

ТЕС використовуватиме технологію газифікації бурого вугілля з подальшим використанням отриманого генераторного газу в газопоршневих електрогенераторних установках.

Електростанція працюватиме на бурому вугіллі з Мокрокалигірського родовища бурого вугілля.

Будівництво ТЕС на бурому вугіллі відбуватиметься у 2 черги.

Термін будівництва першої черги – 16 місяців.

Валерій Бурій Програма «Будуємо нове Ватутіне»

на 2011-2015 роки

Програма прийнята рішенням Ватутінської міської ради

від 1 березня 2011 року №4-8/VI

Вступ

Програма «Будуємо нове Ватутіне» на 2011-2015 роки, розроблена виконавчим комітетом Ватутінської міської ради на базі положень Програми Президента України «Україна для людей», Програми економічних реформ України на 2010-2014 роки «Заможне суспільство, конкурентоспроможна економіка, ефективна держава», на виконання рішення Черкаської обласної ради від 03.12.2010 № 2-2/V1 Про Програму „ Будуємо нову Черкащину” на 2011-2015 роки”. При розробленні Програми враховані основні напрямки стратегічного розвитку м.Ватутіне, визначені Стратегією розвитку міста до 2015 року, затвердженої рішенням міської ради від 24.12.2007 № 23-2/ V.

Програма об’єднала в собі заходи, спрямовані на вирішення основних проблемних питань громади м.Ватутіне .

Економіка міста Ватутіне має потенціал для забезпечення розвитку харчової, добувної, машинобудівної, деревообробної промисловості та промисловості з виробництва будівельних матеріалів, а також для розвитку малого підприємництва . З метою подолання наслідків кризи, яка негативно вплинула на роботу промислового комплексу міста, його життєдіяльність, на рівень доходів населення міста та не дала можливості виконати усі завдання, що були визначені Програмою соціально-економічного розвитку м.Ватутіне на середньострокову перспективу на період до 2010року, для виходу на якісно вищі рівні показників економічного та соціального розвитку міста необхідно здійснити аналіз реального стану справ в усіх сферах економіки та соціальної сфери міста, налагодити співпрацю влади та бізнесу,

забезпечити залучення інвестицій для подальшого розвитку міста, впровадження інноваційно-інвестиційних проектів та технологій у промисловому виробництві, житлово-комунальному господарстві.

Метою програми є підвищення ролі та відповідальності органів виконавчої влади, місцевого самоврядування та громади міста за реалізацію завдань соціально-економічного розвитку міста, модернізацію діючих та створення нових підприємств, розбудова транспортної інфраструктури, забезпечення ефективного використання фінансових та матеріальних ресурсів, підвищення рівня життя і добробуту населення міста, створення нових робочих місць, забезпечення якісного надання медичних послуг, збереження та розвиток закладів освіти та культури.

Програма є основним комплексним і координуючим документом в системі міських програм, яка визначає цілі, пріоритети, головні завдання та заходи щодо забезпечення динамічного і збалансованого розвитку міста у 2011-2015 роках. , які спрямовані на посилення соціального захисту інвалідів, малозабезпечених сімей, пенсіонерів, підтримку молоді, зменшення рівня безробіття, подолання корупції, поліпшення умов проживання, відпочинку громадян міста.

Основою для успішної реалізації програми стане системна робота органів виконавчої влади і місцевого самоврядування щодо прискорення економічного зростання, дотримання фінансової дисципліни, налагодження постійної півпраці між громадськістю, бізнесом і владою. Для фінансування будівництва, реконструкції об’єктів комунального господарства міста, оновлення його технічної бази, відновлення вулично-дорожньої мережі, капітального ремонту житлового фонду передбачається залучити кошти місцевого бюджету, підприємств та організацій виробничої сфери, малого бізнесу, підприємців-фізичних осіб, інших інвесторів. В зв’язку з обмеженістю коштів міського бюджету для забезпечення максимальної реалізації програми передбачається залучення коштів обласного та Державного бюджетів та інших джерел, не заборонених чинним законодавством України.

Загальний опис міста

Географічне положення. Історія міста

Місто Ватутіне розташоване в центральній частині Черкаської області за 120 км від обласного центру, в басейні річки Шполка.

Рельєф території рівнинний, в північній та південних частинах перетинається балками, що западають в долину р. Шполка. Абсолютна відмітка поверхні від 150-190м на водорозділі, до 123-125м в заливині р. Шполка в південній частині.

Клімат – атлантично-континентальний, що характеризується теплим літом та м’якою, з частими відлигами, зимою.

Середня річна температура повітря +7,20С. Переважний напрямок вітру в теплий період року (квітень-жовтень) – північний, в холодний період (листопад-березень) – південний. Ґрунтові води залягають на глибині 3-5 м.

Із заходу на схід територію міста перетинає магістральна колія Одеської залізниці (ст. Богачово), яка поділяє місто на дві частини. Житлова забудова зосереджена південніше від залізниці. Територія міста 11 км2, лісові насадження навколо міста понад 600 га, площа водоймища – понад 100 га, 26 га – парки і сквери.

м.Ватутіне засноване і виросло при освоєнні Юрківського та інших буровугільних родовищ поблизу с. Юрківка Звенигородського району Черкаської області.

В 1947 р. розпочалося будівництво Юрківського буро-вугільного комплексу у складі видобувних, переробних і допоміжних підприємств.

19 квітня 1949 р. територію новобудови (селище Шахтинське) перетворено в селище міського типу і названо іменем Героя Радянського Союзу, генерала армії Миколи Федоровича Ватутіна.

В травні 1952 р. селище Ватутіне віднесено до категорії міст районного підпорядкування, а 26 червня 1992 р. м. Ватутіне стало містом обласного значення. Міській раді підпорядковане с. Скаливатка.

Населення міста станом на 01.01.2011р. складає –18,5тис. чол.., в т.ч. м. Ватутіне – 17,8 тис. чол., с. Скаливатка 0,7 тис. чол..

Мінерально-сировинні ресурси

З корисних копалин навколо міста велике народногосподарське значення мають вторинні каоліни, родовища яких практично невичерпні та є сировиною для виробництва вогнетривів. Є поклади гранітогнейсу, суглинки гончарні, керамзитові глини, пісок для силікатної цегли, бентонітові глини.

Вигідне географічне розташування міста, близькість джерел сировини і ринків збуту продукції, розвинута мережа транспортних комунікацій, наявність кваліфікованих кадрів дають можливість для економічного розвитку промисловості. Разом з тим тенденції потенціалу населення дещо знизились, знизились доходи та платоспроможність населення, його життєвий рівень, низькою залишається народжуваність дітей у місті. Демографічний приріст протягом останніх 10 років має від’ємне значення (смертність перевищує народжуваність в 2-2,5 рази).

В ході виконання заходів щодо залучення інвестицій у розвиток міста, відновлено виробництво цегли ТОВ „Ватутінський комбінат будівельних матеріалів» (підприємство створено на базі ВАТ „Ватутінський завод будматеріалів”). Розширено та модернізовано виробництво хлібобулочних та кондитерських виробів на ПАТ „ Ватутінський хлібокомбінат”, ТОВ „ Агропром-В” і продовжуються роботи по подальшій модернізації виробництва, розширенню асортименту продукції на цих підприємствах. Побудовано та введено в експлуатацію сучасний борошномельний комплекс потужністю 70тн/добу. Залучено інвестиції у розвиток підприємств ТОВ „Гален-1”, ПП „Древекс”, ТОВ „Асар” (переробка деревини, виробництво паркету). ТОВ „ Гален-1” та ТОВ „ Асар” залучили іноземні інвестиції.

Станом на 01.01.2011р. м. Ватутіне представлене слідуючими підприємствами у таких галузях промисловості:

· харчова:

- ТОВ „Агропром-В”,

- ПАТ „Ватутінський хлібокомбінат”,

- ПАТ „Ватутінський м’ясокомбінат”,

- ПП „Імпульс”;

· чорна металургія:

- ПАТ „Ватутінський комбінат вогнетривів”;

· деревообробна:

- ТОВ „Гален-1”,

- ТОВ „Асар” (мале підприємство, яке за результатами 2010 року введено в коло основних промислових підприємств),

- ПП „Древекс” (мале підприємство)

· машинобудівна та металообробна:

- ВАТ „Ватутінський ремонтно-механічний завод”

· виробництво будівельних матеріалів:

- ТОВ„Ватутінський комбінат будівельних матеріалів”

В зв’язку з тим, що територія міста обмежена і забудована, місто має проблеми щодо виділення земельних ділянок для створення нових виробництв. На 2011-2015 роки передбачається розвиток виробництва за рахунок введення нових потужностей на діючих підприємствах, реалізації інвестиційних проектів з модернізації виробництва.

Основні напрями роботи на 2011-2015роки

1.Забезпечення покращення роботи промислового комплексу міста, умов для стабільної роботи промислових підприємств міста, збільшення реалізації якісної, конкурентноспроможної продукції, активне впровадження енергозберігаючих технологій та заходів з енергозбереження, покращення фінансового стану промислових підприємств, створення нових робочих місць у промисловому виробництві:

· Відновлення роботи ПАТ „ Ватутінський м’ясокомбінат”, збільшення реалізації м’ясопродукції як на внутрішній, так і на зовнішній ринки, збільшення обсягів експорту продукції;

· Всебічне сприяння ПАТ „Ватутінехліб”, ТОВ „Агропром-В”, ПП „Імпульс” в реалізації інвестиційного проекту „Модернізація та розширення виробництва”;
Забезпечення щомісячного аналізу фінансово-господарської діяльності промислових підприємств міста з метою упередження та недопущення дестабілізації економіки;
Проведення спільних нарад по вирішенню проблемних питань підприємств, надання допомоги у просуванні продукції власного товаровиробника на внутрішньому ринку (підтримка підприємств з залученням засобів масової інформації, поширення інформації про продукцію підприємств шляхом розміщення на веб –сторінці ОДА, залучення підприємств до участі в ярмарках, виставках, інвестиційних форумах, проведення роз’яснювальної роботи серед учнівської та студентської молоді з метою залучення до робітничих професій, яких потребує промисловість міста);
Впровадження на підприємствах харчової промисловості світових стандартів якості;
Інформування промислових підприємств про існуючі та нові можливості у сфері енергозберігаючих технологій, запрошення до участі у виставках, форумах та інших заходах з енергозберігаючої тематики;
Постійний пошук вітчизняних та зарубіжних інвесторів для розвитку економіки міста.

2.Зменшення рівня корупції та тіньового сектору економіки.

3.Забезпечення населення міста якісним транспортним сполученням:
організація платних майданчиків для паркування автотранспорту на території міста;
надання всебічної допомоги ВАТ „ Ватутінське АТП-2362” та ВАТ „Ватутінське АТП-17163” у пошуках обсягів робіт ;
розроблення та затвердження паспорту міського автобусного маршруту відповідно до наказу Міністерства транспорту та зв’язку України від 07.05.2010 №278 ;
забезпечення своєчасного перегляду тарифів на перевезення пасажирів на міському маршруті;
забезпечення відшкодування перевізникам витрат за перевезення пільгових категорій населення відповідно до вимог чинного законодавства;
забезпечення ефективної роботи мобільної групи з контролю за перевізниками на території міста з метою недопущення виникнення аварійних ситуацій на дорогах міста;
забезпечення контролю за дотриманням перевізниками графіків руху автобусу.

4. Приведення доріг міста та внутрішнь- будинкових проїздів до належного технічного стану.

5.Облаштування дитячих та спортивних майданчиків біля багатоквартирних будинків.

6. Виконання Програми реформування та розвитку житлово-комунального господарства м.Ватутіне на 2009-2014 роки.

7. Виконання Програми „Питна вода на 2006-2020 роки по м.Ватутіне Черкаської області”.

8.Забезпечення розвитку якості телекомунікаційних послуг, впровадження нових технологій у сфері інформатизації:
забезпечення населення якісним радіомовленням;
відкрити поштове відділення по вул.Островського;
впровадження у міськвиконкомі власної веб-сторінки;
подальший розвиток кабельного телебачення;
всебічне сприяння СПД у створенні інтернет-кафе, інтернет-клубів для створення та розширення мережі доступу населення до системи „Інтернет”.

9. Забезпечення розширення мережі об’єктів торгівлі та сфери послуг, задоволення потреб населення якісними товарами та послугами, насичення ринку товарів відповідно до потреб населення:
сприяння у відкритті об’єктів торгівлі власному товаровиробнику;
створення сучасних підприємств торгівлі, розширення її мережі ;
удосконалення роботи ринку з продажу продовольчих та непродовольчих товарів;
організація виїзної торгівлі у святкові дні ;
висвітлення в засобах масової інформації роботи об’єктів торгівлі та побуту, відзначення кращих працівників закладів торгівлі та побуту до професійних свят.

10. Забезпечення впорядкування земельних відносин та землекористування:
вирішення питання встановлення меж м.Ватутіне, затвердження генерального плану міста;
поновлення грошової оцінки земель міста;
проведення інвентаризації земель міста;
оперативне вирішення земельних питань, які виникають у СПД та населення міста;
сприяння у виділенні земельних ділянок для виробників та інвесторів міста.

11. Заходи стосовно турботи про пенсіонерів, інвалідів багатодітних сімей та дітей – сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування:
Додаткове надання за рахунок місцевого бюджету соціальних пільг на оплату житлово-комунальних послуг інвалідам 1 та 11 груп по зору, членам сімей загиблих воїнів-інтернаціоналістів;
Надання допомоги в облаштуванні та наведенні належного благоустрою для відкриття приміщення для людей похилого віку, малозахищенених верств населення ( дітей, жінок), які потребують соціального захисту;
Відкриття соціального гуртожитку для тимчасового проживання осіб з числа дітей – сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, які перебувають на квартирному обліку Ватутінської міської ради;
Повне охоплення соціальним обслуговуванням громадян похилого віку , які потребують стороннього догляду;
Забезпечення всіх ветеранів Великої Вітчизняної війни безкоштовними ліками при стаціонарному лікуванні;
Забезпечення системи пільг для проїзду в міському пасажирському транспорті пенсіонерам, ветеранам, малозахищеним верствам населення.

12.Виплата пільг на оплату житлово- комунальних послуг в розмірі 50% багатодітним сім’ям.

13. Впровадження прогресивних форм торгівлі („товар по замовленню”, „доставка товару додому”, „продаж товарів в кредит”, „сезонні знижки”, „пільгові скидки для інвалідів війни”, „соціальні кошики”).

14. Для молодого покоління заплановано:
облаштування дитячих майданчиків в місцях багатоповерхової забудови;
ремонт та належне утримання дитячого майданчика у міському Парку культури та відпочинку;
організація відпочинку молоді (дискотека) в міському парку;
забезпечення реалізації соціальних проектів;
відзначення обдарованої молоді, кращих учнів шкіл грамотами та цінними подарунками;
належне утримання міського стадіону, підтримка дитячої футбольної команди, створення відповідних умов для залучення дітей до занять фізичною культурою та спортом шляхом збільшення проведення спортивно-масових заходів на місцевому рівні;
посилення контролю за негативними явищами в молодіжному середовищі шляхом організації діяльності рейдових бригад, залученням батьківських комітетів та громадськості;
організація відділом культури та туризму святкових заходів для дітей та молоді, виставок та концертів учнів дитячої школи мистецтв ;
забезпечення реалізації проекту спільної програми Держсоцслужби і Фонду народонаселення ООН «Підтримка у створені комплексної системи соціальних послуг для споживачів ін’єкційних наркотиків серед молоді», «Громадський центр соціальних послуг для ЛЖВ «Час життя»

15. Реалізація заходів щодо будівництва житла і модернізації житлово-комунального господарства:
щорічно вводити в експлуатацію не менше 300м2 житла за рахунок індивідуальних забудовників;
забезпечити прийняття в комунальну власність міста незавершеного будівництва житлового будинку ВАТ „Ватутінський РМЗ”, здійснити уточнення та перерахунок проектно-кошторисної документації, завершити будівництво будинку як соціального житла;
завершити реконструкцію ветхих будинків по вул. Пушкіна №3, №4, розпочати та провести до 2015 року реконструкцію будинків по вул. Пушкіна №6, №12;
закінчити реконструкцію вуличного освітлення міста, відновити освітлення усіх прибудинкових територій, кварталів;
забезпечити безперебійне постачання населенню міста холодної води;
забезпечити регулярне вивезення сміття, огородження майданчиків для збору сміття ліквідацію стихійних сміттезвалищ;
провести реконструкцію 2км напірного каналізаційного колектору від головної КНС до очисних споруд;
побудувати 1,641 км другої нитки водогону з поліетиленових труб від насосної станції Стебнівського водозабору на м. Ватутіне;
здійснити модернізацію З-х котлів на міській газовій котельні.

16.Покращення умов проживання людей здійснюватиметься шляхом:
організації благоустрою міського Парку культури та відпочинку, скверів на території міста, належного утримання інших об’єктів благоустрою;
підвищення якості питної води до вимог державних стандартів „Вода питна”;
збереження, проведення реконструкції та ремонту закладів освіти та культури;
створення умов для успішного розвитку малого та середнього бізнесу;
всебічно сприяти населенню міста, підприємствам усіх форм власності в отриманні дозвільних документів, реєстрації змін в статутних документах (дозвільний центр, державний реєстратор);
відкриття ФАП в Будинку культури с.Скаливатка.

В результаті реалізації Програми:

Виконання програми розвитку міста на 2011-2015 роки дозволить поліпшити інвестиційний клімат, забезпечити піднесення економіки, створити нові робочі місця для населення, значно покращити стан міського господарства, поліпшити умови життя, збільшити заробітну плату працюючих усіх галузей економіки, забезпечити належний соціальний захист інвалідів, пенсіонерів, малозахищених верств населення.

Обсяги промислового виробництва за рахунок розширення виробництва, залучення інвестицій зростатиме щорічно не менше ніж на 5%. В зв’язку з цим зростатиме чисельність працівників зайнятих в усіх сферах економічної діяльності.

Буде забезпечено збільшення потужностей виробництва кондитерських виробів з 17 до 20тн/добу, продукції тортової групи з 12 до 15тн/добу на ВАТ „ Ватутінехліб”, ТОВ „Агропром-В”, за рахунок залучення інвестиційних коштів на придбання автотранспорту, буде збільшено обсяги реалізації продукції підприємства на території інших регіонів України.

Збільшаться обсяги виробництва та реалізації продукції на ВАТ „Ватутінський м’ясокомбінат”, ТОВ „Ватутінський комбінат будівельних матеріалів”, робота яких була призупинена у 2009-2010 роках.

Щорічний обсяг інвестицій в економіку міста зростатиме на 6-10%.

За рахунок розвитку малого підприємництва прогнозується збільшити кількість малих підприємств до 2015 року на 10 одиниць та збільшити кількість осіб, зайнятих в малому бізнесі, шляхом реєстрації діяльності фізичних осіб на 1130 осіб.

Розвиток виробництва, підвищення продуктивності праці, застосування нових технологій у виробництві дозволить покращити умови праці, платоспроможність громадян. Так, середня заробітна плата працівників зросте до 2015 року до 2500 грн. проти 1560 грн., зростуть надходження до Пенсійного Фонду. Це дасть змогу покращити фінансовий стан сімей, збільшити споживання товарів, продуктів харчування.

В галузях економіки буде створено не менше 800 нових робочих місць. Бюджетні кошти будуть направлятись на фінансування соціально –значимих та комунальних об’єктів міста. Буде встановлено жорсткий контроль за використанням бюджетних коштів.

Буде збережено та реконструйовано житловий фонд міста, реалізовано ряд проектів у сфері освіти, культури.

До 2015 року планується повністю завершити газифікацію міста.

Міська лікарня буде забезпечена кваліфікованим медичним персоналом та сучасним діагностичним і лікувальним обладнанням, медичними препаратами. Буде відремонтовано поточним та капітальним ремонтом дороги міста, внутрішньобудинкові проїзди.

До 2015 року усі квартири мають бути обладнані лічильниками холодної води та лічильниками газу в будинках з газопостачанням).

За рахунок проведення намічених робіт на 2004-2010 роки по реформуванню житлово- комунального господарства, поточних ремонтів системи водопостачання, одовідведення, плопостачання, покращиться якість надання комунальних послуг в місті, стабілізується тарифна політика в комунальному господарстві, покращиться екологічний стан в місті, освітлення міста та його благоустрій.

Збільшиться товарооборот з відкриттям нових об’єктів торгівлі. Збільшиться кількість підприємств, що надають різноманітні послуги населенню. Обсяг надання побутових послуг зростатиме на 3% щорічно.

Виконання заходів з екологічного напрямку дозволить упорядкувати міське сміттєзвалище, зменшити кількість викидів від стаціонарних та пересувних джерел.

Виконання програми розвитку на 2011-2015рр. дозволить місту ліквідувати масу проблемних питань покращити свій фінансовий стан, забезпечити приток інвестицій, підвищити життєвий рівень населення і дозволить вивести місто на новий сучасний рівень розвитку.

Критеріями оцінки ефективності Програми є проведення моніторингу виконання основних показників економічного та соціального розвитку міста відповідно до рейтингових показників, затверджених Черкаською обласною державною адміністрацією.

...

Закрыть