Шамрай О.Г. Місто на скелястих берегах Тясмину: історичний нарис / О.Г. Шамрай та ін. - Черкаси :  Вертикаль, 2009. - 243 с.: іл. з автогр. О. Шамрая.

Шановному Валерію Михайловичу!

З найкращими побажаннями здоров'я та творчих успіхів.

З повагою від авторів, О. Шамрай.

6.10.09.

ШАМРАЙ Олександр ГригоровичШАМРАЙ Олександр Григорович

Народився 3 серпня 1970 р. в селі Завадівка Кам’янського району. Закінчив історичний факультет Кіровоградського педінституту та Дніпропетровський регіональний інститут державного управління Української Академії державного управління при Президентові України. Кандидат історичних наук, магістр державного управління. Працював учителем історії Кам’янської середньої школі № 1. Призер обласних конкурсів ,,Учитель року” (1996, 1998). В 1998 – 2000 рр. та 2003 – 2005 рр. працював заступником голови Кам’янської райдержадміністрації, в 2000 – 2003 рр. – інспектором районного відділу освіти. У 2006 р. обраний міським головою Кам’янки. Впродовж тривалого часу займається краєзнавчими дослідженнями, бере активну участь у краєзнавчому русі. Очолює районну організацію Національної спілки краєзнавців України. В 2004 р. ініціював проведення в районі щорічних учнівських науково-практичних краєзнавчих конференцій, за результатами яких видається збірник публікацій ,,Джерело”. Автор книги ,,Їхній подвиг житиме у віках” та близько 30 публікацій, співавтор книг ,,Місто на скелястих берегах Тясмину”; ,,Черкаський край в особах. 1941 – 2001. Кам'янщина”, ,,Культурноосвітня сфера та духовне життя українського села в 1943 – 1950 рр.” Нагороджений Почесною грамотою Міністерства освіти і науки України нагрудним знаком ,,Відмінник освіти України”. Делегат ІІІ і ІV з’їздів Національної спілки краєзнавців України.

Підоплічко Іван Григорович (02.08.1905–20.06.1975) – вчений-зоолог, палеонтолог, академік АН УРСР. До 115-річчя від дня народження

Іван Григорович Підоплічко – видатний вчений у галузі зоології, палеонтології, археології, антропології, доктор біологічних наук (1951), професор (1952), дійсний член АН УРСР (1967), Заслужений діяч науки УРСР.

     

Народився 2 серпня 1905 р. в с. Козацьке (нині Звенигородський район Черкаської області). Закінчив Вищі педагогічні курси в м. Корсунь (1924) та зоологічний факультет Ленінградського інституту прикладної зоології та фітопатології (1925–1927). Працював асистентом та спеціалістом відділу ентомології Київської сільськогосподарської дослідної станції (1925–1930), старшим асистентом лабораторії служби обліку Українського науково-дослідного інституту цукрової промисловості (1931). Аспірант Українського науково-дослідного інституту геології ВУАН (1932–1933) та Інституту зоології та біології ВУАН (1933–1935). Потім працював старшим науковим співробітником Інституту археології АН УРСР (1934–1941, 1945–1947); молодшим (1935), старшим науковим співробітником (1935–1938), завідувачем відділу палеозоології (1938–1973), заступником директора з наукової роботи (1955–1957), директором (1965–1973), завідуючим Палеонтологічним музеєм (1973–1975) Інституту зоології АН УРСР. Одночасно керував групою антропології Інституту мистецтвознавства, фольклору та етнографії АН УРСР (1956–1964) та був директором Центрального науково-природничого музею АН УРСР (1973–1975).

     

Паралельно займався викладацькою діяльністю: доцент кафедри палеонтології та історичної геології (1939–1941, 1945–1952), проректор з наукової роботи (1947–1948), професор кафедри історичної геології (1952–1959) Київського державного університету ім. Т. Г. Шевченка.

     

Учасник Другої світової війни (1941–1945). Пройшов шлях від рядового до помічника начальника штабу полку, воював на Південно-Західному, Сталінградському, Центральному, Першому Білоруському фронтах.

     

Був заступником головного редактора Української Радянської Енциклопедії (1958–1967).) Обирався головою Комісії по охороні природи АН УРСР (1955–1964), головою Музейної ради при Президії АН УРСР (1965–1975), академіком-секретарем (1966–1970) Відділення загальної біології АН УРСР.

     

Заступник голови президії Республіканської ради Товариства охорони природи УРСР (1953–1961). Член редколегії журналу «Наука і життя» (1955–1975). Відповідальний редактор збірників «Матеріали з антропології України» (1960–1973). Відповідальний редактор журналу «Вестник зоологии» (1967–1975). Віце-президент Всесоюзного теріологічного товариства (1973–1975).

     

І. Г. Підоплічка вважають засновником археозоологічних досліджень в Україні. Він здійснив реконструкцію пізньопалеолітичного житла з кісток мамонта, створив теорію антигляціалізму, обґрунтував час появи людини на Землі. Детально розробив і ввів до наукової практики колагеновий метод визначення геологічного віку кісток. Свої наукові дослідження І. Г. Підоплічко проводив на значній кількості матеріалів, здобутих під час участі у понад 100 експедиціях у різні регіони. Він відкрив багато давніх археологічних стоянок – Чулатов, Гінці, Новгород-Сіверський, Добранічівка, Мізин, Межиріч. Науковий доробок І. Г. Підоплічка понад 1000 друкованих праць.

     

Нагороджений медалями «За оборону Сталінграда» (1944), «За перемогу у Великій Вітчизняній війні 1941–1945» (1945), орденами Червоної Зірки (1944), Трудового Червоного Прапора (1971).

     

Лауреат Державної премії Української РСР за наукову розробку та створення Центрального науково-природничого музею АН УРСР (1975).

     

Помер І. Г. Підоплічко 20 червня 1975 р., похований на Байковому кладовищі в м. Київ.

                                                        * * *

Бурій В. Серпень // Бурій В. М. Народно-православний календар / Валерій Бурій. — Черкаси: Вертикаль, 2009. — С. 49-58.

Бурій, В.М. Календар-2020: природа м. Ватутіне та його околиць / Валерій Бурій та ін. – Львів, 2019. – 13 с.: фото. (Серпень).

Лариса Сергіївна ТРАЩЕНКО, журналіст, член НСЖУ:

Маю чудовий календар з краєвидами Ватутіного та цитатами Святого Письма, що нагадують , наприклад : "Не хлібом самим буде жити людина, але кожним словом, що походить із уст Божих".Один з упорядників календаря - Валерій Михайлович Бурій , вчитель , краєзнавець , журналіст , автор багатьох книг , документальних нарисів про людей нашого краю , природу, суспільні процеси. З підвалин історії з-під його пера проступають до нас призабуті імена наших земляків , сучасників , відкриваються архіви важливого і вагомого , але чомусь меншовартісного ,зашореного новими віяннями і модою на прагматичну заможність і силу, на все те , що при бажанні можна купити за гроші.Валерій Михайлович - автор світлин календаря

Серпень

1

90 років від дня заснування (1930) Інституту зоології ім. І. І. Шмальгаузена НАН України (на той час – Інститут зоології та біології Всеукраїнської академії наук)

50 років від дня відкриття (1970) Музею космонавтики ім. С. П. Корольова (Житомир)

120 років від дня народження Олександра Івановича Копиленка (1900–1958), українського письменника, критика, педагога

120 років від дня народження Віри Петрівни Новинської (1900–1982), української актриси, співачки

100 років від дня народження Богдана Івановича Осадчука (1920–2011), українського публіциста, журналіста, історика, політолога, соціолога

90 років від дня народження Івана Олександровича Манжари (1930–2004), українського поета-сатирика, байкаря

 

2

День Повітряних Сил Збройних Сил України

Відзначається щорічно в першу неділю серпня відповідно до Указу Президента України № 579/2007 від 27.06.2007 р. 

90 років від дня народження Сергія Івановича Кучука-Яценка (1930), українського вченого в галузі електрозварювання

 

3

130 років від дня народження Антіна Чекмановського [справж. – Антон Нивинський (1890–1945)], українського письменника, журналіста, громадського діяча

90 років від дня народження Миколи Сидоровича Пушкаря (1930–1995), українського вченого в галузі кріобіології

 

4

140 років від дня народження Євгенії Макарушки [Мулик (1880–1977)], української громадської діячки, активістки жіночого руху (США)

140 років від дня народження Трохима Миколайовича Романченка (1880–1930), українського письменника, поета, перекладача, етнографа, громадського діяча

 

5

170 років від дня народження Гі де Мопассана [повне ім'я – Анрі Рене Альбер Гі (1850–1893)], французького письменника

125 років від дня народження Федора Андрійовича Козубовського (1895–1938?), українського археолога, музеєзнавця, бібліографа (Дату народження подано за УРЕ, ЕІУ. За іншими даними народився 15.07.1895 р.) 

110 років від дня народження Євгена Михайловича Кочиша (1910–1984), українського письменника (Сербія)

 

6

Всесвітній день боротьби за заборону ядерної зброї (День Хіросіми)

90 років від дня народження Віктора Івановича Трефілова (1930–2001), українського фізика, матеріалознавця

 

7

150 років від дня народження Осипа Петровича Куриласа (1870–1951), українського живописця, графіка (Дату народження подано за УРЕ, ЕСУ, біографічним довідником «Мистецтво України». За іншими даними народився 07.07.1870 р.) 

110 років від дня народження Віри Лисенко [справж. – Лесик (1910–1975)], української письменниці (Канада)

100 років від дня народження Степана Пилиповича Бевзенка (1920–2005), українського мовознавця, педагога

 

8

День військ зв’язку

Відзначається щорічно відповідно до Указу Президента України № 154/2000 від 01.02.2000 р.

140 років від дня народження Володимира Петровича Левинського (1880–1953), українського вченого, філософа, публіциста, редактора, журналіста, громадсько-політичного діяча

 

9

Міжнародний день корінних народів світу

Відзначається щорічно відповідно до рішення Генеральної Асамблеї ООН A / RES / 49 / 214

День працівників ветеринарної медицини

Відзначається щорічно в другу неділю серпня відповідно до Указу Президента України № 1035/2001 від 01.11.2001 р.

День будівельника

Відзначається щорічно в другу неділю серпня відповідно до Указу Президента України № 273/93 від 22.07.1993 р. 

190 років від дня народження Пармена Петровича Забелло [справж. – Забіла (1830–1917)], українського скульптора

130 років від дня народження Михайла Євдокимовича Івченка (1890–1939), українського письменника, прозаїка, журналіста, літературознавця

90 років від дня народження Віктора Григоровича Бар’яхтара (1930), українського вченого-фізика

 

10

130 років від дня народження Макара Олександровича Кушніра (1890–1951), українського журналіста, громадсько-політичного діяча

 

11

110 років від дня народження Юрія (Марата) Васильовича Андрущенка (1910–1975), українського поета, журналіста

70 років від дня народження Стіва (Стівена, Стефана, Степана) Возняка (1950), американського винахідника українського походження, піонера комп’ютерних технологій, конструктора одного з перших персональних комп’ютерів у світі

 

12

Міжнародний день молоді

Відзначається відповідно до рішення Генеральної Асамблеї ООН A / RES / 54 / 120 

210 років від дня народження Аполлона Миколайовича Мокрицького (1810–1870), українського та російського живописця, педагога (Дату народження подано за біографічним довідником «Мистецтво України», УРЕ. За іншими даними народився 28.07.1810 р., 28.08.1810 р.) 

130 років від дня народження Олександра Йосиповича Вишнівського (1890–1975), українського військового діяча, полковника Армії УНР

110 років від дня народження Олекси (Олеся) Несторовича Гай-Головка [справж. – Головко (1910–2006)], українського письменника, поета, літературознавця, журналіста, громадського діяча (Канада)

110 років від дня народження Олексія Пилиповича Кривчені (1910–1974), українського та російського співака

 

13

130 років від дня народження Володимира Івановича Кедровського (1890–1970), українського публіциста, журналіста, військового та громадсько-політичного діяча, полковника Армії УНР

 

14

Винесення чесних древ Животворного Хреста Господнього. Медовий Спас

15

День археолога

Відзначається щорічно відповідно до Указу Президента України № 694/2008 від 06.08.2008 р.

 

16

160 років від дня народження Жуля Лафорга (1860–1887), французького поета-символіста

100 років від дня народження Генрі Чарлза Буковського (1920–1994), американського письменника, поета, сценариста

90 років від дня народження Василя Степановича Гвоздецького (1930), українського вченого в галузі електрозварювання, фізика

 

18

270 років від дня народження Антоніо Сальєрі (1750–1825), італійського та австрійського композитора, диригента, педагога

140 років від дня народження Осипа Кириловича Кузьми (1880–1954), українського видавця, культурно-освітнього діяча

 

19

Преображення Господнє. Яблучний Спас

Всесвітній день гуманітарної допомоги

Відзначається відповідно до рішення Генеральної Асамблеї ООН A / RES / 63 / 139 

День пасічника

Відзначається щорічно відповідно до Указу Президента України № 815/97 від 15.08.1997 р. 

240 років від дня народження П’єра-Жана Беранже (1780–1857), французького поета

 

20

125 років від дня народження Омеляна Нижанківського (1895–1973), українського піаніста, органіста, композитора, музиколога, педагога

100 років від дня народження Василя Онуфрійовича Власенка (1920–1986), українського літературознавця

 

21

125 років від дня народження Юрія Юрійовича (Георгійовича) Вороного (1895–1961), українського хірурга, який здійснив першу у світі операцію з пересадки органа (нирки) живій людині

110 років від дня народження Дмитра Блажейовського (1910–2011), українського історика, майстра художньої вишивки, священника, церковного діяча

110 років від дня народження Юрія Григоровича Костюка (1910–1995), українського письменника, драматурга, сценариста, критика, мистецтвознавця, театрознавця

 

22

120 років від дня народження Петра Григоровича Юрченка (1900–1972), українського архітектора, мистецтвознавця

100 років від дня народження Рея Дугласа Бредбері (1920–2012), американського письменника, драматурга, сценариста

 

23

День Державного Прапора України

Відзначається щорічно відповідно до Указу Президента України № 987/2004 від 23.08.2004 р. 

140 років від дня народження Олександра Гріна [справж. – Олександр Степанович Гриневський (1880–1932)], російського письменника

120 років від дня народження Лавра (Лаврентія) Івановича Дяченка (1900–1937), українського поета, публіциста

 

24

День Незалежності України (1991)

Відзначається щорічно як державне загальнонародне свято відповідно до Постанови Верховної Ради України № 2143-XII від 20.02.1992 р.

250 років від дня народження Шарля-Луї Лесюра (1770–1849), французького історіографа, публіциста, дослідника історії українського козацтва

 

25

80 років від дня народження Марії Миколаївни Влад (1940–2017), української письменниці, поетеси, журналістки, громадської діячки

80 років від дня народження Миколи Григоровича Жулинського (1940), українського літературознавця, критика, громадсько-політичного діяча (Дату народження подано за УЛЕ, ЕСУ, сайтом Інституту літератури ім. Т. Г. Шевченка НАН України. За іншими даними народився 25.07.1940 р.)

 

26

280 років від дня народження Жозефа-Мішеля Монгольф’є (1740–1810), французького вченого, винахідника повітряної кулі

140 років від дня народження Гійома Аполлінера [справж. – Аполлінарій Костровицький (1880–1918)], французького поета, критика, художника

130 років від дня народження Абдулли Абілєвича Лятіф-заде (1890–1938), кримськотатарського поета, літературознавця, перекладача, критика, педагога

110 років від дня народження Матері Терези [справж. – Агнес Гонджа Бояджиу (1910–1997)], албанської черниці, громадської діячки, засновниці доброчинних місій, лауреатки Нобелівської премії миру (1979)

 

27

250 років від дня народження Георга Вільгельма Фрідріха Гегеля (1770–1831), німецького філософа, творця систематичної теорії діалектики

 

28

Успіння Пресвятої Богородиці. Перша Пречиста 

130 років від дня народження Дмитра Юрійовича Загула (1890–1944), українського поета, публіциста, літературознавця, критика, перекладача, педагога, громадського діяча

100 років від дня народження Василя Васильовича Глушка (1920–1998), українського вченого, геолога, педагога

70 років від дня народження Івана Юрійовича Яцканина (1950), українського письменника, публіциста, перекладача, журналіста, редактора, видавця (Словаччина)

 

29

Перенесення Нерукотворного Образа Господнього. Горіховий Спас

День авіації

Відзначається щорічно в останню суботу серпня відповідно до Указу Президента України № 305/93 від 16.08.1993 р. 

240 років від дня народження Жана Огюста Домініка Енгра (1780–1867), французького живописця

120 років від дня народження Сергія Федоровича Домазара [справж. – Давиденко (1900–1987)], українського письменника, прозаїка, публіциста, перекладача

110 років від дня народження Олександра Івановича Юрженка (1910–1999), українського вченого в галузі фізичної хімії

 

30

День шахтаря

Відзначається щорічно в останню неділю серпня відповідно до Указу Президента України № 304/93 від 16.08.1993 р. 

160 років від дня народження Ісаака Ілліча Левітана (1860–1900), російського живописця-пейзажиста

130 років від дня народження Юліана Юрія Максимчука (1890–1980), українського філателіста, юриста, громадського діяча

120 років від дня народження Сергія Вікторовича Шамрая [Шамраєв (1900–1939)], українського історика (Дату народження подано за ЕІУ. За іншими даними народився 29.08.1900 р.)

31

130 років від дня народження Андрія Васильовича Волощака (1890–1973), українського поета, громадського діяча

Цього місяця виповнюється:

90 років від часу заснування (1930) Уманського державного педагогічного інституту імені Павла Тичини (на той час – Інститут соціального виховання)

Серпень

12 – 80 років від дня народження Мицика Вадима Федоровича (1940).

    Народився в с. Вишнопіль Тальнівського району. Етнограф, краєзнавець, журналіст, доктор філософії в галузі культурології. Навчався на факультеті журналістики Київського державного університету імені Тараса Шевченка, але за участь у національно-патріотичному русі був із нього виключений. Згодом закінчив Черкаський педагогічний інститут. Працював учителем у м. Умань, редакціях газет Жашкова та Тального, директором Тальнівського музею історії хліборобства. Досліджує українську народну творчість, поселення трипільської цивілізації, історію краю. Автор книг «Міста Сонця», «Священна країна хліборобів», «Ялинине райце», «Родини», «Каша – мати наша», «Вишне поле», «Мициківська левада. Творчість однієї родини», «Родина на майдані», альбомів «Писанки», «Син Землі і Сонця».

    Лауреат премій імені Вікентія Хвойки та Михайла Максимовича.

    Заслужений працівник культури України.

    Член Національної спілки журналістів України, Національної спілки краєзнавців України та Національної спілки майстрів народного мистецтва України.

26 – 55 років від дня народження Солончук Людмили Леонідівни (1965).

    Народилася в м. Умань. Поетеса. Закінчила Ватутінське медичне училище та Уманський державний університет імені П. Тичини. Керівник районного літературно-мистецького об’єднання «Звенигора».

    Автор поетичних збірок «Дожниця», «Птах туману», «Поки летить стріла», «Візьми мене до раю», «Чекання вишневого Бога», «На спокутницькій тверді», «Спасівчане небо», збірок для дітей «Каштанове малятко», «Прилітай, журавлику!», «Вітер у гостях».

    Лауреат літературної премії імені В. Мисика та літературно-мистецької премії імені О. Олеся.

    Член Національної спілки письменників України.

Вересень

1 – 75 років від дня народження Оберемок Віри Климівни (1945 – 2015).

    Народилася в с. Русалівка Маньківського району. Закінчила факультет журналістики Київського державного університету; імені Т. Шевченка. Працювала в обласних та районних редакціях газет, у бібліотеці, очолювала літстудію. Автор збірки оповідань та етюдів «Дві половинки серця», збірок для дітей «Їжакова сімейка», «Дівчинка і Білочка». Прозові мініатюри Віри Климівни друкувались у періодичних виданнях України, Австралії, Канади, США.

    Була членом Національної спілки письменників України.

8 – 80 років від дня народження Борща Миколи Івановича (1940).

    Народився в с. Ташлик Смілянського району. Поет, краєзнавець. Закінчив Черкаський педагогічний інститут. Вчителював у Товмацькій школі на Шполянщині, нині – заступник голови Черкаської обласної організації Національної спілки краєзнавців України.

    Автор збірок поезій «Шукаю вічну таїну», «Блискавки болю», «Роздоріжжя», «Приходь, приходь, щедрий вечір, до нас кутю їсти», «Платонів хутір – геніїв колиска», збірки краєзнавчих нарисів «З вершин славетних українців» та книжок для найменших «Наша киця комизиться», «Ой, Дениско коня пасе», публікацій у періодиці.

    Лауреат премії імені М. Максимовича.

    Член Всеукраїнської спілки краєзнавців.

21 – 65 років від дня народження Пасічної Катерини Петрівни (1955).

    Народилася в с. Лізки Канівського району. Поетеса, дитяча письменниця. Закінчила факультет журналістики Київського державного університету ім. Тараса Шевченка. Авторка книг «Нічний експрес», «Атлантида», «Вінець терновий», «Молитва птахам», «Два ангели над твердю ночі», «Заморожена в снігах», збірки віршів для дітей «Чому ворона чорна», публікацій у періодиці.

Член Національної спілки письменників України.

23 – 120 років від дня народження Фефера Іцика (Ісаака) Соломоновича (1900 – 1952).

Народився в м. Шпола. Єврейський поет, драматург, перекладач, громадський діяч. Автор поетичних збірок «Тріски», «Крафт», «Про себе і таких, як я», «Камінь на камені», «Юнаки», «Вибране», «Смерть Елі», п’єс «Сажотрус», «Сонце не згасає», «Здорові були», публіцистичних і літературно-критичних статей. Перекладав єврейською мовою твори Т. Шевченка, І. Франка, П. Тичини, М. Рильського.

    Репресований. Реабілітований у 1955 році.

Жовтень

9 – 40 років від дня народження Галаєвої Оксани Миколаївни (1980).

    Народилася у Криму, тривалий час мешкає в м. Черкаси. Поетеса, прозаїк, літературознавець. Закінчила Переяслав-Хмельницький державний педагогічний університет, магістратуру Черкаського національного університету імені Богдана Хмельницького (факультет української філології і журналістики), Слов'янський державний педагогічний університет.

    Авторка поетичних збірок «Ієрогліфи тиші», «Коралові рифи (рими)», «Вітражі», літературознавчих досліджень творчості письменників Черкащини «Магія образного слова», численних публікацій у колективних збірках та часописах.

    Член Національної спілки письменників України.

22 – 75 років від дня народження Горбенка Івана Степановича (1945 – 2013).

    Народився в с. Шабельники (нині Тіньки) Чигиринського району. Поет. Автор збірок «Вірші з шухляди», «Найщиріші в світі вірші», «Істина», «Натхненний Бахусом», «Батурин. Кольори моєї пам’яті», «Нате!!!», «Прощай, Україно!!!» «Пісні жагучого кохання», «Дивлюся в очі смерті», «Тріумвірат надії», книг для дітей «Батькові вірші», «Оксанка і Маринка», «Невеличкий словник для маленьких діточок», публікацій у періодиці.

28 – 100 років від дня народження Пономаренка Михайла Федоровича (1920 – 2010).

    Народився в с. Підставки Золотоніського району Поет, літературознавець, перекладач, краєзнавець. Закінчив філологічний факультет Черкаського педагогічного інституту та факультет французької мови Київського інституту іноземних мов. Працював у галузі освіти 60 років.

    Фундатор краєзнавчої роботи, організував у Золотоніській середній школі №4 краєзнавчий гурток «Глобус», товариство «Слідопит», заснував та очолював (на громадських засадах) Золотоніський районний краєзнавчий музей. Брав участь в археологічних експедиціях республіканського масштабу, розробляв програму з питань виявлення, паспортизації та охорони пам'яток археології Черкащини. Дослідив рукописи вченого Михайла Максимовича. Знайшов автора відомої української народної пісні «Чорнії брови, карії очі» (Костянтин Думитрашко).

    Автор понад 4-х тисяч статей та заміток про історію Черкащини. Основні праці – «Золотоніський краєзнавчий музей», «Про назву міста Черкаси», «Походження назви міста Канів», «Краєзнавство на Черкащині», «Державотворчі процеси на Черкащині», «Письменники Черкащини» (у співавторстві), «Подорож Златокраєм» (у співавторстві) та ін. Активний учасник створення та член редколегії серії книг «Історія міст і сіл України. Черкаська область».

    Михайла Федоровича називали поліглотом, він опанував французьку, німецьку, англійську, іспанську, польську та словацьку мови. Перекладав твори з італійської, чеської, португальської, грецької та інших мов.

    Заслужений учитель України.

    Лауреат премій імені В. Антоновича та М. Максимовича.

    Був членом Всеукраїнської спілки краєзнавців.

29 – 120 років від дня народження Бена (Бендюженка) Степана Федоровича (1900 – 1937).

    Народився в с. Лозуватка Шполянського району. Поет. Автор збірки поезій «Солодкий світ», публікацій у періодиці. У 1997 р. вийшла його книга «Поезії».

    Репресований. Розстріляний у Черкасах. Реабілітований у 1958 р.

    Був членом Національної спілки письменників України.

30 – 110 років від дня народження Гриба Кузьми Кіндратовича (1910 – 1997).

    Народився на Вінничині. Прозаїк. Закінчив Вінницький педагогічний інститут. Вчителював у школах та технікумах. У вересні 1941 р. організував із учнями Тальянківського технікуму підпільну групу, а потім підпільну організацію, яка діяла в Уманському, Тальнівському, Маньківському районах. Згодом організація переросла в партизанський загін, котрий брав участь у визволенні Корсунь-Шевченківського, Тального й Умані.

    Автор збірок повістей та оповідань «В зоряну ніч», «Партизанські таємниці», «Назустріч юності», повістей «Бойове завдання», «Побратими», «Алінка», «Зрадливі кульбаби», «Климко», «Перший постріл».

    Лауреат літературної премії імені Лесі Українки.

    Був членом Національної спілки письменників України.

Листопад

7 – 65 років від дня народження Горбань Світлани Петрівни (1955).

    Народилася в м. Оха (острів Сахалін, Росія). Прозаїк. Закінчила Черкаський педагогічний інститут. Вчителювала. Перші прозові твори друкувала під псевдонімом Марина Хайдак.

    Авторка книг «Надія: сплутані пазли», «Зодчий із пекла», «Роман з містом», «Якщо полюбиш прокляття», публікацій у колективних збірках та періодиці.

    Дипломант Всеукраїнських конкурсів романів, кіносценаріїв та п’єс «Коронація слова» (2004, 2009 та 2015 рр.), лауреат першого Всеукраїнського конкурсу гостросюжетного роману «Золотий Бабай».

    Член Національної спілки письменників України.

19 – 95 років від дня народження Хижняка Володимира Матвійовича (1925 – 1998).

    Народився у м. Черкаси. Прозаїк, журналіст, перекладач. Автор збірок повістей і оповідань «Любар», «Дивовижне перо», «Жовтий жасмин», перекладів романів Д. Болла, А. Крісті та ін.

    Був членом Національної спілки письменників України.

30 – 85 років від дня народження Чередниченка Дмитра Семеновича (1935).

    Народився в с. Межиріч Канівського району. Поет, прозаїк, перекладач, літературознавець, мистецтвознавець. Закінчив Київський педагогічний інститут, учителював, працював у редакціях та видавництвах, редагував українознавчий часопис «Жива вода». 

    Автор поетичних збірок «Оттава», «Межиріч», «Золоті струни», «Сад», «Рось», «Брама», «Родень», «Наші стежки додому», «Батиха», трилогії «Неопалима купина»; науково-популярного видання «Павло Чубинський»; книг для дітей «У країні майстрів», «Вишневий острів. Три повісті для дітей», «Щедринець», «Чебрики», «Ковзанка», «Ми будуємо дім», «Мандри Жолудя», «Жар-півень», «Гарна моя казочка?», «Священна діброва», «Летюча ящірка» та ін. Дмитро Чередниченко – автор підручників і посібників для молодших школярів: букваря «Материнка», читанок «Ластівка», «Біла хата», «Писанка», «Зелена неділя». Перекладав із литовської, чеської, словацької, білоруської, монгольської та латинської мов.

    Лауреат премій імені М. Рильського, П. Чубинського, І. Огієнка, Лесі Українки.

    Член Національної спілки письменників України.

Грудень

– 40 років від дня народження Карпи Ірени Ігорівни (1980).

    Народилася в м. Черкаси. Письменниця, співачка, журналістка, телеведуча та дипломат. Нині перший секретар із питань культури посольства України у Франції. Навчалася в Київському національному лінгвістичному університеті. Авторка збірок «Знес Паленого», «50 хвилин трави», «Фройд би плакав», «Добро і Зло», «З роси, з води і з калабані», «Письменниця, співачка, мандрівниця», «Добрі новини з Аральського моря», книг для дітей та підлітків «День усіх білок», «Піца «Гімалаї», публікацій у колективних збірках.

    Лауреат Премії Best Ukrainian Awards у номінації «Наймодніша письменниця» (2006).

14 – 180 років від дня народження Старицького Михайла Петровича (1840 – 1904).

    Народився в с. Кліщинці Чорнобаївського району. Письменник, перекладач, громадський діяч. Автор історичних романів «Розбійник Кармелюк», «Перед бурею», «Буря», «Біля пристані», «Руїна» «Молодість Мазепи», «Останні орли», п’єс «Не судилось», «У темряві», «Ой не ходи, Грицю», «Талан», «Богдан Хмельницький», «Маруся Богуславка», «За двома зайцями», безлічі поезій, одна з яких – «Виклик» – стала народною піснею «Ніч яка, Господи, місячна, зоряна…». Перекладав твори О. Пушкіна, М. Лєрмонтова, А. Міцкевича, Д. Байрона, Г. Гейне та ін.

    В Україні встановлена літературна премія імені Михайла Старицького за кращий історичний роман року.

 

Використана література:

    Діячі культури і мистецтв Черкащини – лауреати премій і почесних звань : довідник / Обл. універс. наук. б-ка ім. Тараса Шевченка. – Черкаси, 2003. – 48 с.

    Краєзнавці Черкащини : біобібліогр. довід. / Черкас. обл. орг. Нац. спілки краєзнавців України ; ЧНУ ім. Б. Хмельницького ; упоряд.: В. М. Мельниченко, Г. М. Голиш. – Черкаси : Вертикаль, 2016. – 219 с.

    Пам’ятні літературні дати Черкащини 2015 року : експрес-інформ. організаторам дит. читання / КЗ «Обл. б-ка для дітей» Черкас. обл. ради ; підгот.  В. М. Корженевська. – Черкаси, 2014. – 24 с.

    Письменники Черкащини : вибрані твори. Кн. 1 / упоряд. Г. П. Білоус. – Черкаси : Вид. Чабаненко Ю. А., 2007. – 516 с.

    Письменники Черкащини : вибрані твори. Кн. 2 / упоряд. Г. П. Білоус. – Черкаси : Вид. Чабаненко Ю. А., 2007. – 512 с.

    Поліщук В. Т. Література рідного краю : підручник / В. Т. Поліщук, М. П. Поліщук. – Черкаси : Вид. Ю. Чабаненко, 2013. – 512 с.

Календар знаменних дат

1 серпня

120 років від дня народження Олександра Івановича Копиленка (1900—1958), українського письменника, критика, педагога.

100 років від дня народження Богдана Івановича Осадчука (1920—2011), українського публіциста, журналіста, історика, політолога, соціолога.

3 серпня

130 років від дня народження Антіна Чекмановського (справж. — Антін Нивинський (1890—1945), українського письменника, журналіста, громадського діяча.

4 серпня

140 років від дня народження Трохима Миколайовича Романченка (1880—1930), українського письменника, поета, перекладача, етнографа, громадського діяча.

7 серпня

150 років від дня народження Осипа Петровича Куриласа (1870—1951), українського живописця, графіка.

100 років від дня народження Степана Пилиповича Бевзенка (1920—2005), українського мовознавця, педагога.

8 серпня

140 років від дня народження Володимира Петровича Левинського (1880—1953), українського вченого, філософа, публіциста, редактора, журналіста, громадсько-політичного діяча.

9 серпня

190 років від дня народження Пармена Петровича Забелло (справж. — Забіла (1830—1917), українського скульптора.

130 років від дня народження Михайла Євдокимовича Івченка (1890—1939), українського письменника, прозаїка, журналіста, літературознавця.

18 серпня

140 років від дня народження Осипа Кириловича Кузьми (1880—1954), українського видавця, культурно-освітнього діяча.

20 серпня

125 років від дня народження Омеляна Нижанківського (1895—1973), українського піаніста, органіста, композитора, музикознавця, педагога.

21 серпня

110 років від дня народження Дмитра Блажейовського (1910—2011), українського історика, майстра художньої вишивки, священника, церковного діяча.

110 років від дня народження Юрія Григоровича Костюка (1910—1995), українського письменника, драматурга, сценариста, критика, мистецтвознавця, театрознавця.

22 серпня

120 років від дня народження Петра Григоровича Юрченка (1900—1972), українського архітектора, мистецтвознавця.

23 серпня

120 років від дня народження Лавра (Лаврентія) Івановича Дяченка (1900—1937), українського поета, публіциста.

28 серпня

130 років від дня народження Дмитра Юрійовича Загула (1890—1944), українського поета, публіциста, літературознавця, критика, перекладача, педагога, громадського діяча.

31 серпня

130 років від дня народження Андрія Васильовича Волощака (1890—1973), українського поета, громадського діяча.

СЕРПЕНЬ

– 90 років Черкаському медичному коледжу (тепер –

Черкаська медична академія. 1930).

3 – 50 років від дня народження Олександра

Григоровича Шамрая (1970), історика, почесного

краєзнавця України, жителя м. Кам’янка.

10 – 130 років від дня народження Макара

Олександровича Кушніра (1890–1951), громадськополітичного діяча, журналіста, члена Центральної

Ради, одного із співзасновників ОУН, уродженця

м. Черкаси.

11 – 165 років з часу відкриття першого плавучого мосту

через Дніпро поблизу м. Черкаси (1855).

12 – 80 років від дня народження Вадима Федоровича

Мицика (1940), етнографа, краєзнавця, журналіста,

заслуженого працівника культури України, жителя

м. Звенигородка.

20

14 – 90 років Уманському державному педагогічному

університету ім. Павла Тичини (1930).

15 – 55 років з часу газифікації м. Черкаси (1965).

18 – 55 років від дня народження Ігоря Федоровича

Момота (1965–2014), генерал-майора, який загинув

на Сході України. Похований у м. Черкаси. У

м. Черкаси вул. Луначарського перейменована на

вул. Генерала Момота.

18 – 35 років від дня народження Олександра В’ячеславовича

Маламужа (1985–2014), військовослужбовця, який загинув

на Сході України, уродженця м. Черкаси. У м. Черкаси

вул. О. Невського перейменовано на вул. Олександра

Маламужа.

20 – 95 років з часу утворення Державного музеюзаповідника Т. Г. Шевченка у м. Канів (нині –

Шевченківський національний заповідник. 1925).

21 – 70 років від дня народження Миколи Миколайовича

Петрини (1950–2017), заслуженого артиста України,

колишнього керівника-засновника ансамблю народ

Освальд Сіфер, який народився 1 серпня  1930 року у селі Хатовка Гомельської області (Білорусія) в сім'ї службовців. Закінчив Дніпропетровський гірничий  інститут (1955), відділення журналістики Вищої партійної школи при ЦК Компартії України (1972). Працював гірничим інженером у Ватутіному. На газетній роботі з 1966 року - літературний працівник редакції обласної газети "Черкаська правда" (нині "Черкаський край"), позаштатний кореспондент обласної газети "Молодь Черкащини".

Писав про життя і діяльність робітничих трудових колективів, насамперед, шахтарських, проблеми комплексної механізації виробничих процесів у промисловості, на будівельних майданчиках, питання культурно-освітньої роботи, рецензії на спектаклі, кінофільми, художні твори. Автор ряду віршів, оповідань, нарисив, які друкувалися на сторінках газет і журналів.

                                            Я люблю на балкон выходить вечерами.

                                            Предо мной, словно сказочный, город лежит,

                                            В сотни тысяч гирлянд весь одетый огнями,

                                            Морем света бескрайним и чудным залит!

                                            ("Стихи о Ватутино") 

На превеликий жаль, упорядники антології "Рідне місто моє : Ватутіне літературне" (Черкаси, 1997) навіть не згадали нашого талановитого земляка. О.О. Сіфер - член Спілки журналістів з 1960 року. Помер 5 листопада 1978 року.

Валерій БУРІЙ