7 липня за новим стилем (24 червня ст. ст.) святкуємо Різдво чесного славного Пророка, Предтечі й Хрестителя

Господнього Іоанна

Серед численного сонму угодників Божих цей святий перевершує всіх, і Сам Ісус Христос казав про нього, що немає людини славнішої поміж народжених жінками.Батьками Іоанна були священик Захарія і дружина його Єлизавета, люди доброчесні й праведні. До самої старості не мали дітей і благали Господа, щоби послав їм дитину. І одного разу архангел Гавриїл за велінням Божим явився Захарії у храмі й сповістив, що в нього народиться син, назвати якого треба Іоанном, тобто милістю Божою, і син цей стане великою людиною у Бога, буде Предтечею, або попередником, Христовим. Захарія не повірив і просив архангела засвідчити провісництво. Тоді архангел сказав, що позаяк Захарія не вірить словам його, то стане німим доти, доки не народиться в нього син. Так і сталося. Коли ж народився хлопчик, то й батько знову почав говорити і багато пророкував про свого сина.Докладно про ті дивовижні події розповідається в Євангелії від Луки, у першому розділі. Тут же скажемо лише, що виріс з Іоанна чоловік доброчесний і святий. По смерті своїх батьків пішов у пустелю, де жив у печері. Не боявся ні звірів, ні лихих людей, вірячи, що Бог захистить його. Весь час проводив у молитві й пості, харчувався диким медом та акридами (сараною).Бог звелів Іоаннові проповідувати, що Христос уже народився і незабаром почне Сам навчати людей. Іоанн ходив по селах і містах, котрі розташовувалися поблизу Йордану, і скрізь промовляв: «Покайтеся, бо гряде Царство Небесне... Не можна вам залишатись грішниками, бо прийшов Христос». З усіх усюд стікався народ і каявся у гріхах. На знак того, що Бог прощає їм, Іоанн хрестив їх у Йордані.Усіх навчав Іоанн любити одне одного і допомагати один одному. «У кого дві одежини, — казав він, — той нехай дасть злиденному, і в кого є їжа, зроби те ж, поділися з голодним».Багатьох людей хрестив Іоанн, багатьох грішників навернув до Бога. Дехто запитував його, чи не Месія він. Іоанн відповідав: «Ні! Я хрещу вас водою, але йде сильніший за мене, Котрому я не годен і ременя розв’язати на взутті». Пророк говорив про Ісуса Христа.

* * *

А В НАРОДІ цей день відзначають ще як празник Івана Купала. У старих писаних джерелах Купало — поганський бог земних плодів, якого вшановували в день літнього сонцевороту. Празникування відбувалось (і нині відбувається в оновленому вигляді) з багатьма своєрідними обрядами та піснями. Головними атрибутами є Купало та Марена, яких у різних місцевостях України готували по-різному. Але майже скрізь відбувалися ворожіння дівчат, пускання вінків на воду, щоб узнати, хто суджений дівчини, стрибання через вогонь (зазвичай парами). Головне ж — пошуки чарівної квітки папороті. Хто має таку, може бачити, як мандрують дерева і чути, як ведуть вони свою тиху розмову; може розуміти мову всякого створіння; може навіть бачити, де в землі заховано скарби. Певна річ, папороть, як і інші спорові рослини, квіту не має. Але від цього стародавні повір’я та обряди не стали менш гарними й зворушливими.Купальські ж пісні — це окрема частина народної творчості, чи й не найкраща.

Ой, на Івана, ой, на Купала

Красна дівчина зілля копала,

Квіти збирала, віночка плела,

Далі водою його пускала.

— Плинь, віночку,по синій хвилі,

Поплинь, віночку,де живе милий!..

***

Бурій В. Пророка Іоана Хрестителя // Бурій В. М. Народно-православний календар / Валерій Бурій. — Черкаси: Вертикаль, 2009. — С.44-45.

АНІСТРАТЕНКО Віталій В’ячеславович (02. 07. 1960, Ташкент) – зоолог. Д-р біол. н. (2004). Премія ім. І. Шмальгаузена НАНУ (2004). Закін. Черкас. пед. ін-т (1984). Від 1987 – в Ін-ті зоології НАНУ (Київ): від 2004 – пров. н. с. Вивчає фауну, систематику, екологію, зоогеографію, палеонтологію, філогенію та еволюцію прісновод. і мор. молюсків Європи, зокрема Азово-Чорномор. басейну.

Пр.: Гомеоморфия: суть явления и его значение для систематики и филогенетики (на примере брюхоногих моллюсков) // ВЗ. 1998. Т. 32, № 1–2; Периодизм в развитии фауны моллюсков третичных бассейнов Восточного Паратетиса // Доп. НАНУ. 2002. № 2; Minute patellogastropods (Mollusca: Lottiidae from the Middle Miocene of Paratethys) // Acta Geologica Polonica. 2007. Vol. 57, № 3 (співавт.); Новые данные о составе, структуре и генезисе понто-каспийской фауны брюхоногих моллюсков в Азово-Черноморском бассейне // ЗЖ. 2007. Т. 86, вып. 7.

ЧЕРКАЩИНА: ЦІКАВЕ КРАЄЗНАВСТВО

Кожна людина – це світ, який із нею народжується й помирає.

Генріх ГЕЙНЕ

ОСОБИСТОСТІ: ЗНАНІ ТА МАЛОВІДОМІ

 НЯ НАРОДИВСЯ

Пам’ятні літературні дати Черкащини 2021 року

Експрес-інформація організаторам дитячого читання

Серед них:

240 років від дня народження Тимківського Василя Федоровича (1781 – 1832).

    Народився на хуторі Тимківщина (нині с. Богуславець) Золотоніського району. Письменник, перекладач, політичний діяч. Дядько Михайла Максимовича. Писав оди, епіграми, віршовані «порівняння пір року». Автор книг «Історія Бессарабії» (рукопис було втрачено під час повені в Санкт-Петербурзі), «Князь Курбський» (її доля невідома). Переклав книги С. Галема «Жизнь графа Миниха», «Путешествия Морица по Англии».

 

Січень

6 – 90 років від дня народження Фролової Маї Флорівни (1931 – 2013).

    Відома дитяча письменниця. Народилася в м. Сміла, там і пройшло її дитинство. Згодом сім’я переїхала до Західної України. Закінчивши школу зі срібною медаллю, Мая Фролова вступила до Чернівецького університету на факультет російської філології, який закінчила в 1955 р. Після одруження майбутня письменниця, через постійні відрядження чоловіка, за професією військового, долає тисячі кілометрів уздовж і впоперек колишнього Союзу. Деякий час живе в Москві, Магадані, Владивостоці, Грузії. Працювала редактором у книжкових видавництвах Москви, Магадану, в радіокомітеті у Владивостоці.

    У 1971 р. Мая Флорівна стала членом Спілки письменників України. А в 1972 р., на запрошення та за клопотанням відомого черкаського письменника Миколи Негоди, вона переїздить із Грузії до Черкас.

    Літературну творчість Мая Фролова розпочала в 1962 р. Саме тоді вийшла її книга для дітей молодшого віку «Солнечная Северяния». Пізніше з’являються книги для дітей старшого віку: це повісті «Задумайся о себе», «Ау, мама!...», «Над Травдой-рекой», «А вы мне – кто?», «Весенний коридор», «Девочка, которая придумала себя», «Не спеши становиться на колени…», «Найди меня, мама!», «Де народився, там і згодився», «Мальчики, любите девочек! Атас!», «М’яч у піднебессі».

    Майже 40 років Мая Флорівна керувала літературно-творчим гуртком «Пегасик» у Черкаській обласній бібліотеці для дітей.

    Лауреат літературної премії ім. В. Короленка.

    14 квітня 2013 року письменниця пішла з життя. Похована Мая Флорівна в м. Черкаси.

9 – 85 років від дня народження Пепи Вадима Івановича (1936).

    Народився в смт. Драбів. Поет, прозаїк, журналіст, сценарист. Автор поетичних збірок для дітей «Найкращий трамвай», «Прилетів лелека», «Скажи мені, соколе», книг прози «Не підведи, брате», «Ключі од вирію», «Україна в дзеркалі тисячоліть», кіносценаріїв «Андрій Головко», «Петро Панч», «Право на мрію» та ін.

    Лауреат літературно-мистецької премії імені І. Нечуя-Левицького та літературної премії імені О. Гончара.

    Член Національної спілки письменників України.

13 – 85 років від дня народження Захарченка Василя Івановича (1936 – 2018).

    Родом із Полтавщини, але мешкає в Черкасах. Письменник. Автор прозових творів «Співучий корінь», «Трамвай о шостій вечора», «Стежка», «Дзвінок на світанні», «У п’ятницю після обід», «Лозові кошики», романів «Клекіт старого лелеки», «Прибутні люди», «Білі вечори», «Великі лови», повістей «І настали жнива…», книги оповідань «Очима до голубих віконниць», щоденників «На відстані зойку», «У магнієвому спаласі».

    У 1968-1981 роках зазнав репресій.

    Лауреат Національної премії України імені Т. Шевченка, літературних премій імені А. Головка, Ю. Яновського, О. Гірника, Д. Нитченка.

    Був членом Національної спілки письменників України.

15 – 150 років від дня народження Кримського Агатангела Юхимовича (1871 – 1942).

    Видатний учений-енциклопедист, поет, прозаїк, фольклорист, академік АН України. Тривалий час мешкав у Звенигородці. Володів понад 60 мовами. Написав десятки книг – наукових розвідок та сотні наукових статей. Автор збірки поезій «Пальмове гілля», прози – «Бейрутські оповідання», повістей – «Андрій Лаговський» та ін.

    У 1941 році був репресований, помер у в’язниці.

    Був членом Національної спілки письменників України.

16 – 90 років від дня народження Дробного Івана Семеновича (1931 – 2018).

    Народився в с. Богуславець Золотоніського району. Поет, літературознавець. Його перу належать поетичні збірки «Добридень, люди», «Білий світ», «Троїсті музики», «Блакитне дерево Дніпра», «Груша серед поля», «В Златокраї жито половіє», «Котить заєць кавуна», прозові книги «Хата з лободи», «Вереснева золота печаль», «За пагорбами літ», літературознавчі розвідки й публіцистичні нариси.

    Лауреат літературної премії «Берег надії» імені В. Симоненка.

    Був членом Національної спілки письменників України.

 

Лютий

15 – 110 років від дня народження Полянкера Григорія (Гершла) Ісааковича (1911 – 1997).

    Народився в м. Умань. Прозаїк. Автор оповідань «На тому березі», «Від Дністра до Дунаю», «Дядя Яша», «Розлука», повістей «Вугілля», «Біля джерел», «Шойл із Бапілля», «Син Вітчизни», романів «Випробування вірності», «Булочник із Коломиї», «Старий Сантос і його нащадки», «Близкие и знакомые», «Доля художника», «Секрет долголетия», «Учитель из Меджибожа», «Було на Поділлі містечко», «Було колись містечко…» та ін.

    Зазнав репресій у 1951-1955 роках.

    Був членом Національної спілки письменників України.

23 – 100 років від дня народження Гончарука Захара Власовича (1921 – 1993).

    Народився в с. Коритня Монастирищенського району. Поет, перекладач. Автор поетичних збірок «Голубиний ранок», «Дніпрові думи», «Доля», «Квінта», «Злагода», «Апасіоната: (на концерті Святослава Ріхтера)», «Домінанта», «Моя Константа» та поеми для дітей «Господарочка».

    Був членом Національної спілки письменників України.

28 – 195 років від дня народження Юркевича Памфіла Даниловича (1826 – 1874).

    Народився в с. Ліпляве Золотоніського повіту на Полтавщині (нині Канівський район). Видатний український філософ, педагог, професор Київської духовної академії та Московського університету. Основні філософські праці – «Ідея», «Серце і його значення у духовному житті людини згідно з ученням Слова Божого», «З науки про людський дух», «Матеріалізм та завдання філософії», «Мир з ближнім як умова християнського співжиття», «З приводу статей богословського змісту, вміщених у філософському лексиконі», «Докази буття Божого».

 

Березень

10 – 160 років від дня смерті Т.Г. Шевченка (1861).

11 – 115 років від дня народження Кравченка Федора Тихоновича (1906 – 1965).

    Народився в м. Кам’янка. Прозаїк, драматург. Автор книг прози «Хліб», «Барикади на селі», «Джерело», «На дорогах України», «Отаманові дуби», «Старт», «Семья Наливайко», «Еловая тетрадь», п’єс «Жаркое лето», «Однажды вечером».

18 – 125 років від дня народження Суровцової Надії Віталіївни (1896 – 1985).

    Письменниця, громадська діячка. Авторка численних нарисів про українських письменників, вміщених у книзі «Спогади», та циклу мініатюр «Колимські силуети».

    У 1927 році була безпідставно заарештована, без суду ув'язнена й відправлена в табори ГУЛагу, де перебу­вала до 1954 року.

18 – 60 років від дня народження Стеценка Станіслава Миколайовича (1961).

    Прозаїк, журналіст. Автор детективів, триллерів, романів: «КДБ проти Ніндзя», «Чорна акула в червоній воді», «Щоденник закоханого піонера», «Сенсація», «Монстр», «Вся влада радам», «Війни художників». Один із авторів «Антології українського жаху» та «Антології сучасної української прози».

    Дипломант Міжнародного літературного конкурсу «Гранослов».

    Член Національної спілки письменників України.

30 – 125 років від дня народження Гедзя Юхима (Савицького Олексія Васильовича) (1896 – 1937).

    Народився в м. Золотоноша. Прозаїк, гуморист-сатирик, драматург. Автор книг гумору й сатири «Буває й таке», «Автор Троянденко», «Завзятий середняк», «Принципіально», «Троглодити», «Бубна-козир», «Конкурс на гопак», «Тихою сапою», п’єс «Надія», «Секретар пухтресту» та ін.

    Репресований у 1937 році.

    Був членом Національної спілки письменників України.

 

Квітень

2 – 85 років від дня народження Карпенка Григорія Павловича (1936).

    Народився в с. Чапаєвка Золотоніського району. Прозаїк, автор книг «Промінь-велетень», «До зустрічі в ефірі», «Від краплини», «Полудень», «Голубе плесо».

    Член Національної спілки письменників України.

4 – 115 років від дня народження Золотаревського Ісаака Яковича (1906 – 1973).

    Народився в м. Черкаси. Поет-сатирик. Писав переважно російською мовою. Співпрацював із журналами «Крокодил», «Перець» та ін. Окремими виданнями вийшли його збірки сатиричних віршів «Соль вопроса», «Специфический профиль», «Белые вороны», «В порядке зарядки», «Головна перешкода», «По движущимся целям». Працював також у галузі поетичного перекладу.

    Був членом Національної спілки письменників України.

4 – 185 років від дня народження Гнилосирова Василя Степановича (1836 – 1900).

    Письменник, журналіст, педагог, громадський діяч. Автор поеми «Закохана», казки «Царівна-русалка», численних публікацій у періодиці.

    У 1873 – 1900 рр. жив у Каневі, доглядав могилу Т.Г. Шевченка. Зібрав багато меморіальних матеріалів, залишив цінну рукописну спадщину.

    Заснував перший музей поета – Тарасову світлицю, де започаткував «Книгу для відвідувачів», яка ведеться вже понад 100 років. Спочатку Василь Степанович сам фіксував відомості про відвідувачів місця вічного спочинку поета, згодом дійшов висновку, що такі записи вони можуть самі залишати в спеціальній книзі. Перший відгук у ній у 1897 р. зробив український композитор М. Лисенко.

 

Травень

1 – 85 років від дня народження Савченка Анатолія Олексійовича (1936 – 2014).

Народився в м. Звенигородка. Поет, прозаїк. Автор збірок «Стежинкою в стиглому житі», «Є куточок на землі», «Понад Тікичем», «Нічого такого», «На неокраєнім крилі», «І Слово диха на долоні», «Хто довкола, або Білі пелюстки глоду», численних публікацій у періодиці. Окремі його вірші стали піснями.

1 – 70 років від дня народження Сахна В’ячеслава Федоровича (1951).

    Народився в с. Старий Коврай Чорнобаївського району. Прозаїк, перекладач. Його перу належать прозові книги «Підкидьок», «Людолови савани», переклади з іспанської, португальської, англійської мов творів Р.П. Валеро, Х.К. Мартіні, Ф.Г. Павона.

    Член Національної спілки письменників України.

20 – 60 років із часу встановлення Національної премії України імені Тараса Шевченка (1961).

22 – 160 років від дня перепоховання Т.Г. Шевченка на Чернечій горі в м. Канів (1861).

 

Червень

10 – 70 років від дня народження Шкляра Василя Миколайовича (1951).

    Народився в с. Ганжалівка Лисянського району. Прозаїк, перекладач. Автор книг «Шовкова нитка», «Перший сніг», «Живиця», «Черешня в житі», романів «Праліс», «Тінь сови», «Ностальгія», «Ключ», «Елементал», «Кров кажана», «Чорне сонце», «Характерник», «Самотній вовк» та ін. Автор дитячих книжок «Шовкова нитка», «Черешня в житі», «Шовковий дощик», «Песик Гав, соловейко, джміль і два жолуді», «Помста Баби Яги».

    У 2009 р. вийшов роман Василя Шкляра «Залишенець» («Чорний Ворон»), який розповідає про діяльність Холодноярської республіки. Ця книга охоплює чотири роки війни, яку більшовики розпочали в 1921 р. проти Української Народної Республіки. Багато критиків називають його найкращим твором ХХІ ст. Цій темі присвячений і роман «Маруся», який побачив світ у 2014 р.

    Перші українські переклади В. Шкляра – це переклади класиків вірменської літератури А. Бакунца, А. Сагіяна, В. Давтяна, В. Ананяна. Пізніше він переклав романи «Декамерон» Дж. Бокаччо, «Тарас Бульба» М. Гоголя (за першим виданням 1835 року).

    Лауреат Народної премії України імені Т. Шевченка та Всеукраїнської літературної премії імені В. Симоненка.

    Член Національної спілки письменників України.

15 – 160 років від дня народження Варнака Охріма (Василенка Онопрія Омеляновича) (1861 – 1921).

    Народився в с. Коврай Золотоніського району. Український письменник, публіцист, театральний критик і громадський діяч. Друкувався в журналах «Дзвінок», «Зоря», «Літературно-науковий вісник», «Маяк». Автор збірки «Мусій Кріпиця, або Правда кривду переважить», подорожніх нотаток «Від Севастополя до Золотоноші».

 

Липень

12 – 70 років від дня народження Слободяника Анатолія Леонідовича (1951).

    Народився в с. Кинашівка Маньківського району. Поет, журналіст. Автор поетичних збірок «Пісні над Тікичем», «Щедрую матері», «Левади солов’їні».

    Член Національної Спілки журналістів України.

28 – 75 років від дня народження Слабошпицького Михайла Федотовича (1946).

    Народився в с. Мар’янівка Шполянського району. Прозаїк, критик, громадський діяч. Автор прозових книг для дітей «Славко й Жако», «Хлопчик Валь», «Озеро Олдан», «З голосу нашої Кліо», «Норвезький кіт у намисті», «Чудасія на балконі», «Брат знаменитого воротаря»; романів «Марія Башкирцева», «Тодось Осьмачка», «Никифор Дровняк із Криниці» «Автопортрет художника в зрілості»; повістей «Душі на вітрах», «Гілка ялівцю з Сааремаа»; критичних та літературознавчих книг «Літературні профілі», «Роман Іваничук», «Василь Земляк», «Українець, який відмовився бути бідним», «Не загублена українська людина», «25 українських поетів на вигнанні», «Що записано в книгу життя. Михайло Коцюбинський та інші», «Наближення до суті. Літературні долі»; книжок-мемуарів «Протирання дзеркала», «Тіні в дзеркалі» та «З пам’яті дзеркала. Те, чого ви не прочитаєте в історії літератури»; спогадів «Пейзаж для Помаранчевої революції», «Гамбіт надії» та ін.

    Лауреат безлічі літературних премій, в тому числі й Національної премії України імені Т. Шевченка, літературних премій імені Л. Українки та «Берег надії» імені В. Симоненка.

    Член Національної спілки письменників України.

29 – 60 років від дня народження Кикотя Валерія Михайловича (1961).

    Народився в с. Червона Слобода Черкаського району. Поет, перекладач, прозаїк, публіцист. Автор збірок поезій «Вірші», «Промені самотності», «Один аспект мого життя», «Королева дощу», «Сніг помирає на землі», «Тексти на піску», «Квітка у вогні», «25 американських поетів у перекладі Валерія Кикотя», «Кількома мазками акварелі», публікацій у періодиці. Переклав окремі твори Е. По, У. Уїтмена, Р. Уоррена, Е. Дікінсона та ін.

    Лауреат літературної премії «Берег надії» імені В. Симоненка.

    Член Національної спілки письменників України.

 

Серпень

4 – 160 років від дня народження Зіньківського Трохима Оврамовича (Аврамовича) (1861 – 1891).

    Письменник, перекладач, літературознавець, публіцист, вчений, громадський діяч. Автор оповідань, віршів, байок, літературознавчих студій, політологічних трактатів. Один із перших дослідив європейський вимір постаті Т. Шевченка («Тарас Шевченко в світлі європейської критики»)

    Жив у Смілі, Шполі та Черкасах.

18 – 90 років від дня народження Гончарука Якова Власовича (1931 – 2000).

    Народився в с. Коритня Монастирищенського району. Прозаїк. Автор повістей «В сузір’ї Велеса», «Шануйся змолоду», казки для дітей «Зайчик-прибивчик», художніх нарисів.

    Був членом Національної спілки письменників України.

23 – 100 років від дня народження Костюківського Якова Ароновича (1921 – 2011).

    Народився в м. Золотоноша. Письменник, сценарист. Співавтор збірок сатиричних віршів та мініатюр «Можете скаржитися!», «Займайте ваші місця!» «Книга без байок», «Тарапунька і Штепсель», « Продовжуємо наш концерт» автор сценаріїв фільмів (у співавторстві з Л. Гайдаєм) «Операція И та інші пригоди Шурика», «Кавказька полонянка», «Діамантова рука».

26 – 65 років від дня народження Ракшанова Володимира Борисовича (1956).

    Народився в с. Мехедівка Драбівського району. Прозаїк, літературознавець. Автор книг «Будять дзвони», «Привіт, Америко!», «Творчість гетьмана Івана Мазепи, його постать у світовій літературі та публіцистиці», збірок для дітей «Абетка для малечі», «Чумаки, чумаченьки» та ін.

    Член Національної спілки письменників України.

    Проживає в США.

29 – 35 років від дня народження Зеленько (Швед) Ірини Вікторівни (1986).

    Народилася в с. Хацьки Черкаського району. Поетеса. Авторка ліричної збірки «Переселення» та збірки віршів для дітей «Сів метелик на жирафу», численних публікацій у періодиці. Засновниця сільського аматорського літературно-мистецького клубу «Провесінь».

    Членкиня Національної спілки письменників України.

 

Вересень

2 – 130 років від дня народження Филиповича Павла Петровича (1891 – 1937).

    Народився в с. Кайтанівка Катеринопільського району. Поет, літературознавець, перекладач, професор. Автор збірок поезії «Земля і вітер», «Простір», низки літературознавчих статей про творчість Т. Шевченка, М. Коцюбинського, О. Кобилянської, О. Олеся, М. Рильського та ін. Перекладав твори переважно французських поетів Беранже, Барб’є, Верлена.

    Репресований у 1936 році.

    Був членом Національної спілки письменників України.

18 – 110 років від дня народження Мицика Федора Олексійовича (1911 – 1941).

    Народився в с. Вишнопіль Тальнівського району. Журналіст, поет. Автор збірок «Моїй землі», «Поезії», «Моя починається пісня». Загинув на фронті.

    Посмертно був прийнятий до Спілки письменників України.

26 – 120 років від дня народження Скляренка Семена Дмитровича (1901 – 1962).

    Народився в с. Прохорівка Канівського району. Прозаїк, перекладач. Видав понад 60 книжок оповідань, повістей, романів. Серед них – збірки оповідань та нарисів «Вітер з гір», «Десять ченців», «Домаха Завгородня», «Оповідання про почуття», «Радість людського існування», «Завжди разом», повісті «Тиха пристань», «Страх», «Матрос Ісай», романи «Бурун», «Шлях на Київ», «Помилка», «Карпати», «Святослав», «Володимир» та ін. Перекладав з російської, латинської, білоруської мов.

    Був членом Національної спілки письменників України.

28 – 100 років від дня народження Лисенка Василя Федоровича (1921 – 1993).

    Народився в с. Залізнячка Катеринопільського району. Прозаїк, критик, драматург. Автор збірки «Ярослав Галан», сценаріїв «Павло Дибенко», «Золота зброя», «Микола Скрипник», «Бджілка», роману «Поле бою», повісті «Загибель Олександра Македонського, або Жінка з таємницею» та ін.

    Був членом Національної спілки письменників України.

 

Жовтень

12 – 80 років від дня народження Воробйова Миколи Панасовича (1941).

    Народився в с. Мельниківка Смілянського району. Поет, художник. Автор книг «Пригадай дорогу мені», «Місяць шипшини», «Ожина обрію», «Прогулянка одинцем», «Верховний голос», «Іскри в слідах», «Човен», «Срібна рука», «Оманливий оркестр», збірок віршів для дітей «Лугова криничка», «Зелені трав’яні зайчики». Поезії М. Воробйова перекладені кількома іноземними мовами.

    Зазнав репресій у 1966 – 1985 роках.

    Лауреат літературних премій, зокрема й Національної премії України імені Т. Шевченка.

    Член Національної спілки письменників України.

18 – 145 років від дня народження Єфремова Сергія Олександровича (1876 – 1939).

    Народився в с. Пальчик Катеринопільського району. Вчений-літературознавець, громадсько-політичний і державний діяч, літературний критик, історик літератури, академік Української Академії Наук, член Наукового товариства ім. Т. Шевченка у Львові.

    Сергій Єфремов був засновником української демократично-радикальної партії, «Товариства українських поступовців», «Української партії соціал-федералістів». За гострі публіцистичні виступи на захист української національної культури й політичних свобод у дореволюційний період неодноразово заарештовувався російською владою.

    Автор монографічних нарисів про видатних українських письменників: «Марко Вовчок», «Тарас Шевченко», «Співець боротьби і контрастів» (у виданні 1926 р. – Іван Франко), «Михайло Коцюбинський», «Іван Нечуй-Левицький», «Іван Карпенко-Карий», «Панас Мирний» та ін. Важливе місце у творчості С. Єфремова займають видання «Щоденника» та «Листування» Т. Шевченка. Історико-літературні погляди вченого найповніше представлені в його фундаментальній двотомній праці «Історія українського письменства».

    У 20-х роках зазнав репресій, помер у таборах ГУЛагу.

19 – 115 років від дня народження Воскрекасенка Сергія Іларіоновича (1906 – 1979).

    Народився в с. Лазірці Канівського району. Письменник, перекладач. Автор збірок поезій «Штурм», «Березнева ніч», «Поезії», «Сатира», «Цілком серйозно», «Березова каша», «Взагалі і зокрема», «Від душі», «І всерйоз, і жартома», «Подивись на себе з боку», «І так далі», «Сатиричні мініатюри», поеми «Сержант Іван Рахуба», збірки поезій для дітей «Веселинки» та ін.

20 – 90 років від дня народження Завальнюка Леоніда Андрійовича (1931 – 2010).

    Народився в м. Умань. Поет-пісняр, прозаїк, сценарист, художник. Автор збірок поезій «В пути», «За отступающим горизонтом», «Стихи о доме», «На полустанке», «Лирика», «Это реки», творів прози «Три толстяка», «Родька», «Лирическая повесть», творів для дітей «Как заяц Прошка волшебником был», «Как Прошка друга искал», «Зеркальце», «Веселая азбука», «Времена года» та ін.

 

Листопад

7 – 120 років від дня народження Красицького Дмитра Филимоновича (1901 – 1989).

    Народився в с. Зелена Діброва Городищенського району. Прозаїк, літературознавець. Правнук Т. Шевченка. Автор низки біографічних повістей з питань шевченкознавства: «Дитинство Тараса», «Тарасова земля», «Юність Тараса», «Дітям про Шевченка», «Тарасові світанки», «І оживе добра слава».

    Був членом Національної спілки письменників України.

26 – 105 років від дня народження Щербака (Мишалова) Миколи Івановича (1916 – 2010).

    Народився в с. Топильна Шполянського району. Поет, літературознавець. Автор збірок «Вітри над Україною», «П’янкий чебрець», «Шлях у вічність», «Багаття», «Волошки», «Пахощі суцвіття», «Чебрець», низки літературознавчих статей.

    З 1944 року жив у еміграції.

    Був членом Національної спілки письменників України.

 

Грудень

1 – 65 років від дня народження Юрика Пилипа Сергійовича (1956).

    Народився в с. Баландине Кам’янського району. Поет-гуморист, публіцист, фольклорист, перекладач. Автор збірок поезій «Пісня волі», «Католицька хортиця», «Поклик Святослава» збірок гумору й сатири «Даремний переляк», «П’ятнадцята премія», «Сповідь вовкодава. Вибране», «Де ти вештаєшся?», «Осляче тріо», «Ворожіння на кавовій гущі, або Конституція Пилипа Юрика (Орлика)». Засновник письменницького порталу https://pilipyurik.com

    Лауреат літературних премій імені С. Олійника та С. Руданського.

8 – 80 років від дня народження Паниченко Людмили Василівни (1941).

    Народилася в м. Чигирин. Поетеса, публіцистка, педагогиня. Авторка збірок «Відлуння синьої зорі», «Загадки», «Обриси крила», «Світанок над Тясмином», «Сяйво метеорита», «Листи на снігу», «Зоряна орбіта», книжок для дітей «Кладочка», «П’ять братів живуть у хаті», «Казки». Друкується в часописах Канади, Австралії, Америки.

Членкиня Національної спілки письменників України.

8 – 70 років від дня народження Шамрая Миколи Яковича (1951).

    Народився на хуторі Згар Золотоніського району. Поет, прозаїк. Автор збірок поезій «Великодній дзвін», «Рвані дороги в долоні моїй», «Хресний вік», збірки новел «Доле, грішнице моя», публікацій в періодиці.

    Член Національної спілки письменників України.

    Лауреат Всеукраїнської літературної премії імені В. Симоненка.

23 – 95 років від дня народження Іщенка Миколи Григоровича (1926 – 2013).

    Народився в с. Лузанівка Кам’янського району. Прозаїк, доктор філології, журналіст, державний діяч. Автор прозових книг «Вишням цвісти навесні», «Доброго дня, Ярино!», «Коли помиляється друг», романів «Сонячні межі», «Ближче як на сто голок», «Скарб», «Сусіди», «Смуга відчуження», «Течія», «Твердь», «Барви літа», літературознавчих праць.

    Лауреат премії імені Я. Галана.

    Був членом Національної спілки письменників України.

25 – 105 років від дня народження Легота (Ворушила) Андрія Тодосійовича (1916 – 2005).

    Народився в м. Корсунь-Шевченківський. Поет, перекладач. Автор поетичних збірок «Лірика», «За дротами», «Чим серце билось», «Вибрані поезії», «Калинові шуми», «Відлуння душі», публікацій в періодиці.

    З 1944 року був у еміграції, в 2003 році переїхав до Києва, де й помер.

    Лауреат премії Української Могилянсько-Мазепинської академії наук.

 

Використана література:

    Волинець Л. М. Письменники Черкащини : біобібліогр. покажч. / Л. М. Волинець, М. Ф. Пономаренко, М. І. Пшеничний. – Черкаси : Редакц.-видавн. відділ облполіграфвидаву, 1990. – 84 с.

    Криничка : антол. творів письм. Черкащини для дітей та юнацтва : в 2 т. Т. 1 / авт.-упоряд. В. Коваленко. – Черкаси : Видавець Чабаненко Ю. А., 2009. – 423 с.

    Криничка : антол. творів письм. Черкащини для дітей та юнацтва : в 2 т. Т. 2 / авт.-упоряд. В. Коваленко. – Черкаси : Видавець Чабаненко Ю. А., 2009. – 389 с.

    Пам’ятні дати Черкащини у 2020 році [Електронний ресурс] // КЗ «Обл. універс. наук. б-ка ім. Т. Шевченка» Черкас. облради [сайт]. – Електрон. дані. – Режим доступу : Режим доступу : https://library.ck.ua/files/07.04.2.... – Назва з екрану.

    Пам’ятні літературні дати Черкащини 2016 року : експрес-інформ. / КЗ «Обл. б-ка для дітей» Черкас. облради. – Черкаси, 2015. – 24 с.

    Письменники Черкащини : вибрані твори. Кн. 1 / упоряд. Г. П. Білоус. – Черкаси : Видавець Чабаненко Ю. А., 2007. – 516 с.

    Письменники Черкащини : вибрані твори. Кн. 2 / упоряд. Г. П. Білоус. – Черкаси : Видавець Чабаненко Ю. А., 2007. – 512 с.

    Поліщук В. Т. Література рідного краю : підручник / В. Т. Поліщук, М. П. Поліщук. – Черкаси : Видавець Ю. Чабаненко, 2013. – 512 с.

Петро Кулаковський, уродженець села ЛИСИЧА БАЛКА, отримав звання “Заслужений працівник освіти України”

Кулаковський Петро Михайлович народився 9 липня 1962 року у селянській родині селі Лисича Балка Катеринопільського району Черкаської області.Протягом 1969-1977 рр. навчався у Лисичобалківській восьмирічній школі. У 1977-1984 рр. - навчався у Тальянківському радгоспі-технікумі Тальнівського району, після його закінчення працював на різних роботах у рідному селі. Служив у війську (1981-1983). Після служби в армії працював монтером відділення зв'язку у селищі Катеринопіль.У 1984-1989 рр. навчався на історичному факультеті Дніпроопетровського державного університету. 1989 року вступив до аспірантури цього ж університету. 10 жовтня 1992 року успішно захистив кандидатську дисертацію. Після захисту дисертації працював старшим науковим співробітником Інституту української археографії та джерелознавства НАН України.З грудн 1994 р. П.М. Кулаковський працює старшим викладачем, пізніше доцентом, професором Національного університету 'Острозька академія'.У 1995 р. Петра Кулаковського було обрано заступником голови Острзького осередку Українського історичного товариства.Із жовтня 2001 р. - доцент П. Кулаковський є докторантом кафедри давньої історії України Львівського національного університету ім. І. Франка. У 2007 р. наш земляк успішно захистив докторську дисертацію.У науковому доробку П.М. Кулаковського кілька сотень опублікованих і неопублікованих праць. Зараз наш краянин працює над історією рідного села Лисичої Балки.Нині П.М. Кулаківський завідує кафедрою країнознавства Національного університету 'Острозька академія'.

Президент України Петро Порошенко присвоїв звання «Заслужений працівник освіти України» (2017) професору кафедри країнознавства Національного університету «Острозька академія» Петру Кулаковському.

В Острозькій академії Петро Михайлович працює ще з часів відродження цього освітньо-культурного осередку. Зараз займає посаду професора кафедри країнознавства, є доктором історичних наук. Петро Кулаковський — автор низки монографій, підручників, навчальних посібників, наукових публікацій з історії України, історії держави і права зарубіжних країн тощо. Його творчий доробок становить близько 140 наукових праць.

До слова, у 2001 році Петро Кулаковський був нагороджений нагрудним знаком МОН «Відмінник освіти України».

Петрів піст

Щороку через тиждень після Трійці починається Петрівський піст, який закінчиться на свято апостолів Петра і Павла 12 липня. Цей літній піст, що зараз ми називаємо Петровим, або апостольським, раніше називали постом П’ятдесятниці. Церква призиває нас до цього посту за прикладом святих апостолів, які, прийнявши Святого Духа в день П’ятдесятниці, у пості й молитві готувалися до всесвітньої проповіді Євангелія.

Подвиг Петровського посту менш суворий, ніж Чотиридесятниці: під час Петрівки (так у народі називають цей піст) устав Церкви передбачає утримуватися від риби, вина й олії лише у понеділок, середу і п’ятницю. В інші ж дні утримуватися тільки від риби.

У суботу та неділю цього посту, а також у дні пам’яті великого святого або дні храмового свята також дозволяється риба.

Церква, вшановуючи апостолів Петра й Павла, які просвітили західний морок, прославляє Петрову твердість і Павлів розум і вбачає у них образ навернення грішників: в апостолі Петрі – образ того, хто відвернувся від Господа й покаявся, в апостолі Павлі – образ того, хто спочатку противився проповіді Господній, а потім увірував.

Встановлення Петрового посту

Установлення Петрового (Апостольського) посту належить до перших віків Церкви. Про церковне установлення цього Посту згадується в Постановленнях Апостольських: “Після П’ятдесятниці святкуйте одну седмицю, а потім постіться, справедливість вимагає і радіти після прийняття дарів від Бога, і поститися після полегшення плоті”. Але особливо цей піст утвердився, коли у Константинополі й Римі, який тоді ще не відпав від Православ’я, були зведені храми на честь первоверховних Апостолів Петра і Павла. Освячення константинопольського храму відбулося в день пам’яті Апостолів 29 червня ст. ст. (12 липня н. ст.), і з того часу цей день став урочистим і на Сході, і на Заході. У Православній Церкві закріпилося приготовлення благочестивих християн до цього свята постом і молитвою.

Святий Афанасій Великий, описуючи у своїй промові до імператора Констанція нещастя, заподіяні аріанами православним християнам, зазначає: “Народ, що постився в тиждень наступний за П’ятдесятницею, пішов для молитви на кладовище”. Цей літній піст, який зараз ми називаємо Петровим, або Апостольським, раніше називали Постом П’ятдесятниці. Церква закликає нас до цього посту за прикладом Апостолів, які прийнявши Святого Духа в день П’ятдесятниці, в пості й молитві готувалися до всесвітньої проповіді Євангелія.

Тривалість посту

Тривалість Петрового посту залежить від того, рано чи пізно буває Пасха. Він завжди починається з закінченням Триоді, або після седмиці П’ятдесятниці, і закінчується 28 червня ст. ст. (12 липня н. ст), якщо свято святих Апостолів Петра і Павла не припадає на середу або п’ятницю. Найбільш тривалий Петрів піст – шість тижнів, а найкоротший – тиждень й один день. Антиохійський патріарх Феодор Вальсамон у ХІІ ст. наказав: “За сім днів і більше до свята Петра і Павла всі вірні, тобто миряни і монахи, повинні поститися, а ті, що не постяться, нехай будуть відлучені від спілкування православних християн.”

За словами святителя Іоанна Златоуста, піст із вірою надає міцності, укріплює проти сил безтілесних; і той, хто молиться як слід, і разом поститься, не багато потребує; а хто потребує не багато, той не буде сріблолюбцем і подаватиме милостиню. Хто поститься, той стає легким і окрилюється і з бадьорим духом молиться.

Чому Петрів піст настає після П’ятдесятниці?

Ми не постимося під час П’ятдесятниці, бо в ці дні Господь перебуває з нами. Не постимося, бо Сам Спаситель сказав: “Чи ж ви можете змусити, щоб постили гості весільні, поки з ними ще є молодий?” Спілкування з Господом є немовби їжею для християнина. Отже, під час П’ятдесятниці ми живимося Господом, Який з нами спілкується. “Після тривалого свята П’ятдесятниці піст особливо потрібен, щоб його подвигом ми очистили наші думки і зробилися гідними дарів Святого Духа, – пише святий Лев Великий. – За цим святкуванням, яке Дух Святий освятив Своїм зішестям, звичайно настає всенародний піст, благодійно встановлений для лікування душі й тіла, і тому слід проводити його з належним благоволінням. Бо те, що є насолодою для нашої зовнішньої людини, для внутрішньої є загибеллю і руйнуванням, і навпаки, розумна душа тим більше очищується, чим більше вбиває плоть.” Тому вчителі, що просвітили прикладом і настановленням усіх членів Церкви, початок битви за Христа ознаменували святим постом, щоб, виходячи на битву з духовним розбещенням, мати для цього добру зброю. Адже невидимі наші супротивники і безтілесні вороги не зможуть побороти нас, якщо ми не догоджатимемо плотським пристрастям.

Святий Лев Римський пише: “З апостольських правил, які навіяв Сам Бог, первостоятелі церковні, за напученням Святого Духа, найпершим постановили, щоб усі подвиги добродійства починати з посту. Це вони зробили тому, що заповіді Божі можна виконати добре лише тоді, коли воїнство Христове буде захищене від усіх спокус гріха святим утриманням. Таким чином, любі брати і сестри у Христі, ми повинні вправлятися в пості переважно в теперішній час, коли заповідається піст, із закінченням п’ятдесяти днів після Воскресіння Христового до зішестя Святого Духа, проведені нами у особливій урочистості. Цей піст було заповідано, щоб уберегти нас від безпечності, в яку легко впасти через довготривалий дозвіл на їжу, яким ми користувались. Якщо ниву нашої плоті не обробляти невпинно, на ній легко зростають терни, і приноситься такий плід, який не збирають до житниці, а прирікають на спалення. Тому ми повинні нині з усією старанністю зберігати те насіння, яке прийняли у наші серця від небесного Сіяча, і остерігайтеся, щоб заздрісний ворог якось не зіпсував дарованого Богом, і в раю чеснот не зросли терни пороків. А відвернути це зло можна лише милістю й постом.”

ПЕТРІВ ПІСТ

Щороку через тиждень після Трійці починається Петрівський піст, який закінчиться на свято апостолів Петра і Павла 12 липня.

Подвиг Петровського посту менш суворий, ніж Чотиридесятниці: під час Петрівки (так у народі називають цей піст) утримуються від риби, й олії лише у середу і п’ятницю.

У суботу та неділю цього посту, а також у дні пам’яті великого святого або дні храмового свята також дозволяється риба.

Важливо пам'ятати, що піст – час духовного очищення. Багато священиків вважають, що особливе харчування служить доповненням до внутрішнього вдосконалення. Так що постарайтеся на цей час утриматися від сварок, гніву і лихослів'я. Під час посту радять обмежити кількість розваг (у тому числі слід максимально обмежити перегляд телевізора ), а вільний час приділяти молитві.

***

Картопля, тушкована з грибами

Взяти: 6-8 картоплин, 6 великих печериць (або інших грибів), 1-2 ріпчасті цибулини, зелень петрушки і кропу, зелену цибулю, олію, сіль і мелений перець за смаком.

Картоплю вимити, очистити і нарізати соломкою. Гриби вимити, обсушити і нарізати пластинками. Моркву натерти на крупній тертці, цибулю дрібно нарізати.

У каструлю покласти цибулю і моркву, влити 3-5 ст. ложок олії. Додати картоплю і гриби, посолити, поперчити за смаком і перемішати. Потім влити воду так, щоб вона доходила до верхнього рівня картоплі. Тушкувати в духовці під кришкою приблизно 30-35 хвилин при температурі 180 градусів до повної готовності.

Готову картоплю посипати зеленою цибулею, кропом, петрушкою.

Нинішнього року п’ятдесятий день після Великодня, коли православні святкують дванадесятий празник Трійці (П’ятидесятниці, Зішестя Святого Духа), припадає на 7 червня (25 травня за ст. ст.). Субота напередодні Трійці — «батьківська», коли слід особливо поминати померлих.

Християни урочисто відзначали празник уже з апостольських часів. Його приурочено до дня, коли на апостолів і Богородицю, які зібралися разом через десять днів після Вознесіння Христового, зійшов Святий Дух у вигляді вогняних язиків, котрі яскраво світили, проте не обпікали. Всі, хто їх бачив, почали вільно спілкуватися будь-якою мовою. Так, подарувавши навіть малоосвіченим можливість проповідувати Слово Боже різним народам, прославилася третя Особа Пресвятої Трійці. Цим наочно підтвердилася Триєдиність Господня, про яку свідчив Ісус Христос.

Українські віряни називають П’ятидесятницю Зеленою Неділею, бо ще на Русі разом із прийняттям християнства узвичаїлася й традиція цього дня прикрашати храми зеленим гіллям. Поступово почали заклечувати не тільки церкви, а й домівки, до гілок додалися квіти й запашні трави, а підлогу та подвір’я стали вистеляти лепехою, папороттю. Здавна дотримуються благочестивої заборони на використання гілок осики, бо на ній, за переказами, повісився Іуда Іскаріот після того, як зрадив Христа.

Під час богослужіння освячують воду й букети, які потім шанобливо зберігають на покутті, використовуючи потрошку за потреби. Не пізніше, ніж із ХVIII ст., до храму брали й потрійну свічку, яка мала горіти всю святкову літургію. Після служби традиційним є хресний хід для освячення криниць, а подекуди — також обійсть.

Господарі на празник намагаються не працювати, лише доглядають худобу. Гуцули в п’ятницю перед Трійцею встромляють ліщинові й дубові гілки між капустою, щоб захистити городину від шкідників.

червня — Початок Петрового посту

Подвиг Петрового посту менш строгий, ніж Чотиридесятниця (Великий піст). Під час Петрового посту статут Церкви приписує щотижня по понеділках, середах і п'ятницях утримуватися від вживання риби, вина й олії, і сухоїдіння на обід; у інші дні, а також по суботах, неділях цього посту й у дні пам'яті якого-небудь великого святого або храмового свята дозволяється риба.

За словами святителя Іоанна Златоуста, піст із вірою надає міцності, укріплює проти сил безтілесних; і той, хто молиться як слід, і разом поститься, не багато потребує; а хто потребує не багато, той не буде сріблолюбцем і подаватиме милостиню. Хто поститься, той стає легким і окрилюється, і з бадьорим духом молиться.

***

ПРИГОТУЙТЕ У ПЕТРІВ ПІСТ:

Картопляники з начинкою

600 г. картоплі, 250 г. грибів, 70 г. цибулі, 2 ст. ложки борошна, 70-100 г. олії (для смаження і до грибів ), сухарі для обкачування сформованих картопляників, сіль та спеції за смаком.

Почищену картоплю зварити і перекрутити через м'ясорубку, додати сіль, борошно та добре вимішати. Окремо протушкувати гриби із цибулею. Сформувати картопляники, вклавши всередину начинку з грибів, обкачати у сухарях і смажити на олії. Ще можна на 30 хв. покласти у духовку.

Гречана каша з морквою

100 г консервованого зеленого горошку, 0,5 скл. гречаної крупи, 4 морквини, сіль. Гречку замочити в холодній воді на 2 год. Моркву порізати кружечками. Половину викласти на дно каструлі, зверху викласти гречку, яку накрити рештою моркви. Кашу залити гарячою солоною водою, довести до кипіння, зняти з вогню і настояти 15 хв. Потім знову довести до кипіння і вимкнути газ. Коли страва трохи вичахне, всипати горошок з підливкою і гарно перемішати.

***

БІБЛІОГРАФІЯ:

Бурій В.М. Народно-православний календар / Валерій Бурій. - Черкаси: Вертикаль, 2009. - С.8-9.

Пісні страви. // Чабан А.Ю. Щедрий стіл Середньої Наддніпрянщини: монографія / А.Ю Чабан. - Чк., 2017.

***

Смолянский Б.Л. Религия и питание. – К., 1995.

Смолянський Б.Л. Харчуваня в православному християнстві – К., 1997.

Степанович Є.П. Страви української кухні в піст. – К., 1998.

Энциклопедия православной кухни. – Полтава, 1998.

Православная кухня: постная трапеза. – К., 2002.

Шимандерска Х. Постная кухня. – Х., 2008.

Рецепты православной кухни во дни поста. – Иваново, 1996.

Блюда православних постов и праздников. – Донецк, 2009.

Отец Вадим. Православное целебное питание в будни, посты, праздники. – Донецк, 2011.

Лущинская М.Н. Православная кухня на каждый день года : рецепты недорогих блюд согласно уставу церкви / Мария Лущинская. - Х.: Виват, 2017. - 223 с.