Теми для публікацій та розмов
|
|
Валерій Бурій Цього року Світле Воскресіння Христове православні святкують 19 квітня (6 квітня за ст. ст.), на тиждень пізніше, ніж католики.
Іудеї відзначали Пасху (в перекладі — «позбавлення», «проходження») як річницю звільнення від єгипетського рабства. Суть християнської Пасхи — загальне звільнення від рабства під владою самої смерті та гріха — докладно сформулювали на Нікейському церковному соборі 325 р. Воскресіння Христове пов’язане зі спасінням людей. Спасіння людей — із їх оновленням завдяки покаянню. Так «зусилля» людини й Господа поєднуються.
Загалом «Празникові празників» присвячено 40 днів, протягом яких Христос після Воскресіння перебував на землі. Перший тиждень після Великодня називається Світлою седмицею, коли скасовуються піст у середу та п’ятницю й земні поклони, а замість вранішніх і вечірніх молитов слід співати Пасхальні часи. Богослови тлумачать вісім днів святкування як один, належний до вічності, коли «часу не стане». Недарма серед простих вірян ще в давнину склалось уявлення про те, що саме на Великдень відкриваються ворота Раю. Служителі ж церкви наголошують: те, що відбувається на Небесах, — таємниця для тих, хто живе на землі.
В українських землях постало багато яскравих празникових звичаїв. Так, справжніми витворами мистецтва є писанки, кожна з яких неповторна. Втім, у різних місцевостях поширені певні характерні орнаменти й кольори. Писанкарки спочатку моляться за тих, кому призначені їхні вироби, а вже потім беруться до роботи. Писанки для дітей традиційно розфарбовували світлими кольорами, для юнаків і дівчат — яскравими й насиченими, для літніх людей — червоними тонами, додаючи «пояс». Поважним господарям і господиням дарували писанки зі складними орнаментами. Червоний колір на писанках і крашанках символізує животворчу кров Сина Божого, пролиту під час Розп’яття заради очищення людства від гріхів.
Важливою рисою святкувань є традиційно велика увага до нужденних, яким кожен намагається посильно допомогти.
Валерій Бурій Лазарева субота — рухомий празник, прив’язаний ще в апостольські часи до шостого тижня Великого посту. Праведний Лазар пролежав уже чотири дні в могилі, коли до Віфанії, де він помер, прийшов Син Божий. Лазареві сестри, вірні Христові послідовниці Марфа і Марія, гірко оплакували брата. Спаситель спочатку втішав їх, а потім звелів відчинити склеп і покликав: «Лазаре! Вийди звідти!» Померлий послухався і з’явився перед натовпом (Лазар прожив після того ще 30 років). Подія привернула до Господа багатьох нових учнів. Утім, це надзвичайно посилило лють ворогів Христа, і вони вирішили Його знищити. Уже після Воскресіння Христового Лазар став єпископом на острові Кіпр. Згодом був долучений до лику святих.
В шосту (Вербну) неділю Великого Посту — згадують про Вхід Господній до Єрусалима. Коли Христос прибув до Єрусалима, Його зустрічали як довгоочікуваного Месію, зі справді царськими почестями. Безпосередньою підставою для такого врочистого в’їзду стало чудо з Лазарем — вияв сили Живого Бога. Натовп іще не прагнув віддати Вчителя на ганебну страту, а встеляв Йому дорогу пальмовими гілками — символами перемоги. Українські ж віряни приносять до церков для освячення гілочки верби.
В українських землях і Лазарева субота, і Вербна неділя вважаються святами, які годиться проводити в колі сім’ї, починаючи зі спільного відвідування вранішньої служби. За померлих родичів моляться вдома й приносять на їхні могили по кілька освячених вербових гілочок.
***
Що можна робити в Лазареву суботу:
– піти до церкви на службу
– поміркувати над фрагментом Євангелія, присвяченому відродженню Лазаря
– підготувати вербу для Вербної неділі
– спекти гречані млинці, приготувати страви з каш і бобових
– незважаючи на піст, в Лазареву суботу можна побалувати себе рибною ікрою.
Народні прикмети:
– якщо в Лазареву суботу посіяти горох, він дасть хороший урожай
– в цей день молоді дівчата ходили по домівках і співали спеціальні пісні – “Лазар”; та з них, хто одягне весільний наряд, може вийти заміж в цьому році.
Валерій Бурій
Опублікована молитва освячення мирянами пасок вдома
DuhFront17.04.2020
Благословення пасхальної трапези мирянським чином
(під час карантину)
Голова сім’ї збирає біля пасхальної трапези всю родину і побожно виголошує: Христос Воскрес із мертвих, смертю смерть подолав, і тим, що в гробах, життя дарував!
Далі промовляє: Господу помолимось. Присутні відповідають: Господи, помилуй.
Молитва благословення хліба (пасок)
Далі промовляє: Владико Святий, Отче Вседержителю, Предвічний Боже! Освяти хліб цей Твоїм святим духовним благословенням, щоб був він усім, що споживають його для здоров’я тілесного. Захисти нас від недуг та всякого ворожого підступу, – через Господа нашого Ісуса Христа, що з неба зійшов, дає життя й спасіння світові, з Тобою живе і царює в єдності Святого Духа нині, і повсякчас, і на віки вічні.
Присутні відповідають: Амінь.
Далі промовляє: Господу помолимось.
Присутні відповідають: Господи, помилуй.
Молитва благословення пасхального агнця
Далі промовляє: Господи Ісусе Христе, Боже наш, страви м’ясні благослови ? та освяти ?. Щоб ми споживаючи ці благословенні й освячені страви Твоє благословення зі здоров’ям одержали. Бо Ти є правдива Пожива й Податель добра і все благословляєш і освячуєш, Христе Боже наш, і Тобі славу віддаємо, з Безначальним Твоїм Отцем і з Пресвятим і Милосердним і Животворчим Твоїм Духом, нині, і повсякчас, і на віки вічні.
Присутні відповідають: Амінь
Молитва на благословення молочних та інших страв
Далі промовляє: Господу помолимось.
Присутні відповідають: Господи, помилуй.
Далі промовляє: Владико Господи Боже наш, що все сотворив, благослови сир, молоко, писанки й крашанки та іншу поживу, й нас збережи у благості Твоїй, щоб ми, вживаючи в їжу ці, щедро подані Тобою дари, наситились і невимовною Твоєю благістю, радіючи що воскрес із мертвих Господь наш Ісус Христос. Бо Твоя є влада, Отця, і Сина, і Святого Духа, нині, і повсякчас, і на віки віків.
І всі присутні висловпюють свою згоду промовляючи: Амінь.
Голова сім’ї окроплює трапезу освяченою водою та промовляє: Боже наш! Нехай зійде Твій Святий Дух на нас і на цю трапезу! Благослови її та освяти, через окроплення цією освяченою водою, благодаттю Твоєю в ім’я Отця, і Сина, і Святого Духа. Амінь.
Голова сім’ї вітає присутніх зі святом: Христос Воскрес!
Усі відповідають: Воістину Воскрес!
Валерій Бурій ЧЕРКАЩИНА: ЗАХОПЛЮЮЧЕ КРАЄЗНАВСТВО
Наймолодша в Україні. Вип. 4. Черкаській області – 65 років : бібліогр. покажч. / Комун. закл. «Обл. універс. наук. б-ка ім. Тараса Шевченка» Черкас. облради ; [уклад. : Л. Т. Демченко, Н. В. Адешелідзе, А. І. Левченко ; наук. ред. В.М. Мельниченко]. – Черкаси : ОУНБ ім. Тараса Шевченка, 2019. – 392 с.
Бібліографічний покажчик містить інформацію про Черкащину.
Видання адресоване працівникам культури і освіти, краєзнавцям, студентам і учням, усім, хто цікавиться історико-культурною спадщиною Черкащини.
***
105. Бурій, В. М. Ватутінезнавство : події, факти, персоналії / Валерій Бурій. – Черкаси : Вертикаль, 2015. – 271 с. : іл. – Містить бібліогр.
***
141. Бурій, В. М. Вибрані розвідки, статті та замітки. Вип. 2. Катеринопільщина : події, факти, персоналії / Валерій Бурій. – Черкаси : Вертикаль, 2016. – 107 с. : іл. – Містить бібліогр. – Хронолог. покажч.: с. 104–106.
З історії населених пунктів Катеринопіл. р-ну : Гуляйполе, Єрки, Катеринопіль, Лисича Балка, Мокра Калигірка, Петраківка, Суха Калигірка, Шостакове. Видатні діячі, імена яких пов’язані з краєм.
***
143. Кулаковський, П. Історія села Лисича Балка (незакінчена) / Петро Кулаковський // Штрихи до біографій / [авт.-упоряд. В. М. Бурій]. – Черкаси, 2014. – С. 41–46.
***
1882. Штрихи до біографій / [авт.-упоряд. В. М. Бурій]. – Черкаси : Інтроліга ТОР, 2014. – 99 с. : іл.
Маловідомі тексти письменників-земляків М. Галич, Ю. Кримського, П. Кулаковського, Є. Скорецького. Матеріали про них.
*** *** ***
Нераденко, Т. М. Правобережна Черкащина : туристично-краєзнавчий потенціал : до 65-річчя Черкас. обл. / Нераденко Тетяна Миколаївна ; [упоряд. Т. М. Нераденко] ;
Упр. освіти і науки Черкас. облдержадмін., Черкас. територ. від-ня Малої акад. наук України, Черкас. обл. орг. Нац. спілки краєзнавців України. – Черкаси : Чабаненко Ю. А., 2018. – 497 с. : іл. – Містить бібліогр.
Бурій В.М. - С. 265-266; 361; 380; 396; 494.
Пам’ятки, визначні місця, музеї, заповідники, мистецькі
заклади, культові споруди Правобережної Черкащини
https://www.facebook.com/photo.php?..." data-ploi="
https://scontent.fkbp1-1.fna.fbcdn...." data-plsi="
https://scontent.fkbp1-1.fna.fbcdn...." class="_5dec _xcx" href="
https://www.facebook.com/photo.php?..." data-render-location="timeline" id="u_ps_jsonp_24_5_7" style="color: rgb(56, 88, 152); cursor: pointer; text-decoration-line: none; display: block; position: absolute; font-family: inherit; top: 0px; left: 0px; width: 256px; height: 256px;">
https://scontent.fkbp1-1.fna.fbcdn...." data-src="
https://scontent.fkbp1-1.fna.fbcdn...." alt="Світлина від Валерія Михайловича Бурія." width="382" height="260" style="border: 0px; position: absolute; left: -2px; top: 0px;">
" data-ploi="
https://scontent.fkbp1-1.fna.fbcdn...." class="_5dec _xcx" href="
https://www.facebook.com/photo.php?..." data-render-location="timeline" id="u_ps_jsonp_24_5_8" style="color: rgb(56, 88, 152); cursor: pointer; text-decoration-line: none; display: block; position: absolute; font-family: inherit; top: 0px; left: 258px; width: 256px; height: 256px;">
https://scontent.fkbp1-1.fna.fbcdn...." data-src="
https://scontent.fkbp1-1.fna.fbcdn...." alt="Світлина від Валерія Михайловича Бурія." width="256" height="362" style="border: 0px; height: auto; min-height: initial; position: relative; width: 256px;">
https://www.facebook.com/photo.php?..." data-ploi="
https://scontent.fkbp1-1.fna.fbcdn...." class="_5dec _xcx" href="
https://www.facebook.com/photo.php?..." data-render-location="timeline" id="u_ps_jsonp_24_5_9" style="color: rgb(56, 88, 152); cursor: pointer; text-decoration-line: none; display: block; position: absolute; font-family: inherit; top: 258px; left: 0px; width: 171px; height: 170px;">
https://scontent.fkbp1-1.fna.fbcdn...." data-src="
https://scontent.fkbp1-1.fna.fbcdn...." alt="Світлина від Валерія Михайловича Бурія." width="173" height="253" style="border: 0px; position: absolute; left: -1px; top: 0px;">
https://www.facebook.com/photo.php?..." data-ploi="
https://scontent.fkbp1-1.fna.fbcdn...." class="_5dec _xcx" href="
https://www.facebook.com/photo.php?..." data-render-location="timeline" id="u_ps_jsonp_24_5_a" style="color: rgb(56, 88, 152); cursor: pointer; text-decoration-line: none; display: block; position: absolute; font-family: inherit; top: 258px; left: 173px; width: 170px; height: 170px;">
https://scontent.fkbp1-1.fna.fbcdn...." data-src="
https://scontent.fkbp1-1.fna.fbcdn...." alt="Світлина від Валерія Михайловича Бурія." width="173" height="256" style="border: 0px; position: absolute; left: -1px; top: 0px;">
https://www.facebook.com/photo.php?..." data-ploi="
https://scontent.fkbp1-1.fna.fbcdn...." class="_5dec _xcx" href="
https://www.facebook.com/photo.php?..." data-render-location="timeline" id="u_ps_jsonp_24_5_4" style="color: rgb(56, 88, 152); cursor: pointer; text-decoration-line: none; display: block; position: absolute; font-family: inherit; top: 258px; left: 344px; width: 170px; height: 170px;">
https://scontent.fkbp1-1.fna.fbcdn...." data-src="
https://scontent.fkbp1-1.fna.fbcdn...." alt="Світлина від Валерія Михайловича Бурія." width="172" height="247" style="border: 0px; position: absolute; left: -1px; top: 0px;">
Бурій Михайло Олександрович
22 квітня 2019 12:9
https://polk.inter.ua/uploads/veter..." alt="Бурій Михайло Олександрович" style="margin: 0px; padding: 0px; border: 0px; outline: 0px; vertical-align: baseline; background: transparent; max-width: 100%; display: block;">
Мій батько, гвардії рядовий БУРІЙ Михайло Олександрович (16.04.1920-27.06.1963), уродженець с. Лисича Балка, нині Катеринопільського району Черкаської області. Народився в селянській родині. Його батька, Олександра Макаровича (1896-1938), мого діда, розстріляли сталінські опричники. У родині було четверо дітей. Закінчив Кіровоградське ФЗУ. Столяр. Водій. У війську з 1941 року. Учасник бойових дій (1943-1945) в роки Другої світової війни. На одному і сайтів в Інтернеті я прочитав опис нагородження і суть подвигу мого батька. Цитую мовою оригіналу: «Приказ 26 отдельному гвардейскому Полоцкому Краснознаменному ордена Красной Звезды полка 17 октября 1944 г. №024/Н. Действующая армия. От имени Президиума Верховного Совета Союза СССР награждаю: медаллю «ЗА ОТВАГУ»: 1. Орудийного номера 1-го дивизиона гвардии красноармейца БУРИЯ Михаила Александровича за то, что 19.09.44 г. в районе гор. Иецава ОП дивизиона подвергся нападению немецких автоматчиков. Тов. БУРИЙ смело бросился навстречу наступающим автоматчикам, увлекая за собой остальных гвардейцев. Гранатами, ружейным и пулеметно-автоматным огнем атака была отбита, противник был отброшен. 21.09.44 г. от бомбежки авиацией противника загорелся лес в районе ОП. Пожар угрожал боеприпасам. Тов. БУРИЙ, оценив обстановку, первым бросился на ликвидацию пожара, чему последовали и его товарищи. Пожар был ликвидирован, боеприпасы спасены. 1920 года рождения, украинца, члена ВЛКСМ. Командир 26 ОГМПКОКЗЛ гвардии майор НАЛБАНДОВ. Начальник штаба полка гвардии подполковник САМОЙЛЕНКО» (ЦАМО: ф. 33, оп. 717037, ед. хран. 145, № записи:150962184). М.О. Бурій нагороджений також указом президії Верховної Ради СРСР від 9 травня 1945 року медаллю "За победу над Германией в Великой Отечественной войне 1941-1945 гг.". Після війни працював водієм у місцевому лисичобалківському колгоспі.
Шановні друзі і колеги!
Дозвольте сердечно привітати вас із світлим святом Христового воскресіння!
Христос воскрес!
Валерій Бурій Чистий четвер – народна назва Великого четверга Страсної седмиці. В цей день Свята Церква згадує важливу подію – Тайну вечерю, під час якої Ісус Христос встановив Таїнство Святого Причастя (Євхаристії). Тайна вечеря не означає, що вона була якоюсь прихованою чи секретною. Її таємничість полягає в тому, що під час неї звершується для нас свята Таїна, стається незбагненне – хліб стає Тілом, а вино стає Кров’ю Христовою: «І коли вони їли, Ісус узяв хліб і, благословивши, переламав і, роздаючи ученикам, сказав: прийміть, споживайте, це є Тіло Моє. І, взявши чашу та воздавши хвалу, подав їм і сказав: пийте з неї всі, бо це є Кров Моя Нового Завіту, що за багатьох проливається на відпущення гріхів» (Мф. 26: 26 – 28).
Причастивши апостолів, Господь заповідав завжди звершувати це Таїнство. Таїнство Євхаристії звершується у нас і нині, і звершуватиметься до кінця віку.
Великий четвер – це спомин ще одної важливої події, коли Спаситель омив ноги Своїм учням, таким чином показавши нам приклад любові й смирення. Знявши з Себе верхній одяг, підперезавшись рушником, налив в умивальницю води і почав омивати ноги Своїм ученикам і обтирати рушником. Апостол Петро здивувався і відмовлявся спочатку, адже Спаситель робив те, що традиційно виконували раби, але Ісус Христос, пояснив: «Якщо не вмию тебе, не матимеш частини зі Мною… Отже, якщо Я, Господь і Учитель, умив вам ноги, то і ви повинні вмивати ноги один одному. Бо Я дав вам приклад, щоб і ви робили так само, як Я зробив вам. Істинно, істинно кажу вам: раб не більший за господаря свого, і посланець не більший за того, хто послав його. Якщо це знаєте, блаженні ви, коли виконуєте» (Ін. 13: 8, 14 – 17).
Таким чином, Господь, омивши ноги апостолам, показав нам, що, з одного боку, ми повинні дозволити Богу любити себе і прийняти Його любов, а з іншого – чинити так, як Він, з любові до інших. Окрім того, Він власним прикладом показав, що в Царстві Божому панує не земна слава чи звання, а любов і покірність. Тож з давніх часів в цей день було прийнято прибиратися у храмах на згадку про приготування у Сіонській горниці до Тайної вечері, приготування двома Його учениками пасхальної вечері та про спомин обмивання ніг апостолам.
Саме звідси походить народна традиція прибирати у домівках та випікати паски у Великий четвер, через що в народі його ще називають Чистим. Проте Чистий четвер стосується не стільки чистих вікон, дверей, підлоги… скільки очищення нашого серця, душі. Цей день спонукає нас зрозуміти готовність йти за Христом, любити ближніх, служити їм, бути смиренними. Тож твердження про те, що у Чистий четвер потрібно обов’язково вмитися до сходу сонця, щоби «змити з себе гріхи та неприємності» – ніщо інше, як звичайне марновірство. Умивання водою в будь-який час доби ніяким чином не призводить до духовного очищення і не «звільняє» від гріхів. До речі, так само, як і пірнання в ополонку на Водохреща… Жодного церковного припису для звершення такого дійства немає. Умивання – це важлива для особистої гігієни процедура, але її зовсім недостатньо, аби очистити душу. Лише Таїнство Покаяння, Сповідь і Святе Причастя дає нам таку можливість.
