Раїсу ВасилівнуТанану, шевченкознавця,  музеєзнавця, краєзнавця, заслуженого працівника культури України (2000), члена Національної спілки краєзнавців України (2011).

Свою трудову діяльність у музеї Т. Г. Шевченка вона розпочала  1971 року, приїхавши до Канева разом із родиною з Харківщини. З початку працювала науковим співробітником відділу «Життя і творчість Т.Г. Шевченка», а з 1975 року завідувачем науково-дослідного експозиційного відділу «Історія Шевченкової могили».

Маючи прекрасний дар організатора, Раїса Василівна 15 років очолювала профспілкову організаціюЗаповідника.

Вона відома як дослідник історії Тарасової гори, визначних постатей української культури і мистецтва. Її  праці широко використовуються  в науковій і просвітницькій роботі. Автор книг та понад 300 публікацій в наукових збірниках і періодичних виданнях та пресі.

Нагороджена Почесними грамотами Верховної Ради України, Міністерства культури України. Лауреат обласної краєзнавчої премії імені М. Максимовича (2014).

Про її наукову і культурно-освітню діяльність усі бажаючі могли ознайомитися оглянувши книжкову виставку «Подвижниця музейної справи – Танана Раїса Василівна», що була розгорнута в конференц-залі  під час заходу. На ній було представлено видання дослідниці та праці, що написані нею у співавторстві.

У картотеці відділу бібліотеки Заповідника в розділі «Бібліографія публікацій працівників Шевченківського національного заповідника» міститься 203 описи публікацій Р. В. Танани, здійснених нею в часописах, газетах за різні роки. Ці описи увійшли до біобібліографічного довідника «Раїса Василівна Танана» (Черкаси, 2009).

Раїса Василівна завжди була найактивнішим читачем бібліотеки. Під час роботи над своєю останньою науковою темою «Видатні діячі української культури на могилі Тараса Шевченка» створила іменну картотеку, яку подарувала бібліотеці.

ЛИСТОПАД

– 130 років від дня народження Станіслави КорвінШимановської (1889–1938), співачки, педагога,

сестри К. Шимановського, уродженки с. Тимошівка

Кам’янського району.

1 – 80 років від дня народження Федора Миколайовича

Стригуна (1939), актора, режисера, народного

артиста України, лауреата Національної премії

України імені Тараса Шевченка, уродженця

с. Томашівка Уманського району.

1 – 60 років з часу затоплення сіл Черкащини водами

Кременчуцького водосховища (1959).

1 – 40 років Черкаському Будинку торгівлі (1979).

5 – 90 років від дня народження Ігоря Олександровича

Дзеверіна (1929–2001), літературознавця, академіка

НАН України, уродженця смт Драбів.

7 – 120 років від дня народження Миколи Федоровича

Комарницького (1899–1984), педагога, журналіста,

краєзнавця, бібліографа, колишнього жителя

м. Умань.

27

7 – 110 років від дня народження Івана Кириловича

Маловічка (1909–1937), поета, прозаїка, уродженця

с. Верещаки Лисянського району. Був репресований.

10 – 110 років від дня народження Івана Терентійовича

Семиволоса (1909–1943), поета, уродженця с. Квітки

Корсунь-Шевченківського району. Був репресований.

11 – 100 років від дня народження Ольги Яківни Кусенко

(1919–1997), актриси, народної артистки України,

уродженки м. Канів.

11 – 90 років від дня народження Василя Дем’яновича

Шпака (1929–2012), майстра декоративного

мистецтва, уродженця с. Чеснівка Лисянського

району.

16 – 80 років від дня народження Анатолія Трохимовича

Барчука (1939–2015), кіноактора, народного артиста

України, уродженця с. Бабанка Уманського району.

17 – 75 років від дня народження Михайла Тадейовича

Мартинюка (1944), вченого-фізика, професора,

колишнього ректора Уманського державного

педагогічного університету імені Павла Тичини.

20 – 150 років від дня народження Михайла Миколайовича

Марковського (1869–1947), літературознавця, уродженця

с. Ксаверове Городищенського району.

28

21 – 50 років від дня народження Віталія Миколайовича

Вергая (1969–2015), солдата АТО, який загинув на

Донбасі. В м. Черкаси його ім’ям названо вулицю.

22 – 80 років від дня народження Григорія Павловича

Білоуса (1939–2011), письменника, заслуженого

працівника культури України, колишнього жителя

м. Черкаси.

24 – 100 років від дня народження Петра Логвиновича

Варгатюка (1919–2000), вченого-історика, доктора

історичних наук, професора, уродженця

с. Берестівець Уманського району.

26 – 110 років від дня народження Олександра

Степановича Левади (справжнє прізвище – КосякЛевада; 1909–1995), письменника, сценариста,

лауреата Національної премії України імені Тараса

Шевченка, уродженця с. Кривчунка Жашківського

району.

27 – 135 років від дня народження Миколи Івановича

Радзієвського (1884–1965), композитора, заслуженого

артиста України, уродженця смт Єрки Катеринопільського

району.

27 – 125 років від дня народження Івана Івановича

Падалки (1894–1937), художника, уродженця

с. Жорнокльови Драбівського району. Був

репресований.

29

29 – 120 років від дня народження Езри Йосиповича

Фінінберга (1899–1946), єврейського поета,

перекладача, уродженця м. Умань.

ГРУДЕНЬ

1 – 120 років від дня народження Василя Івановича

Овчаренка (1899–1978), актора і режисера,

народного артиста України, уродженця с. Драбівці

Золотоніського району.

1 – 70 років від дня народження Віктора Григоровича

Лисанюка (1949), фахівця в галузі плодівництва,

доктора сільськогосподарських наук, уродженця

с. Сабадаш Жашківського району.

4 – 80 років від дня народження Антанаса

Аугустиновича Петраускаса (1939), колишнього

директора Черкаської обласної філармонії,

заслуженого працівника культури України.

6 – 100 років з початку Першого Зимового походу Армії

УНР, який охопив майже всі райони сучасної

Черкаської області (1919).

8 – 100 років від дня народження Катерини Логвинівни

Ющенко (дівоче прізвище – Рвачова; 1919–2001),

вченого-математика, заслуженого діяча науки

України, уродженки м. Чигирин.

9 – 30 років з часу утворення Черкаського обласного

краєзнавчого товариства (1989). Від 2008 р. –

30

Черкаська обласна організація Національної спілки

краєзнавців України.

9 – 70 років від дня народження Михайла Степановича

Панзюка (1949), композитора, заслуженого працівника

культури України, почесного громадянина м. Ватутіне

Звенигородського району.

13 – 155 років від дня народження Віктора Петровича

Зелінського (1864–1940), генерал-полковника Армії

УНР, уродженця с. Петраківка Катеринопільського

району.

18 – 60 років від дня народження Наталії Володимирівни

Горішної (1959), поетеси, перекладача, жительки

м. Черкаси.

19 – 100 років від дня народження Миколи Васильовича

Затовського (1919), вченого-електроенергетика,

уродженця с. Паланка Уманського району.

20 – 120 років від дня народження Євгена Антоновича

Слабченка (псевд. – Ежен Деслав; 1899–1966),

кінорежисера, сценариста, уродженця с. Таганча

Канівського району.

20 – 90 років від дня народження Павла Петровича Соси

(1929–2000), краєзнавця, заслуженого працівника

культури України, колишнього жителя м. Черкаси,

уродженця с. Жовнине Чорнобаївського району.

31

21 – 150 років від дня народження Василя Григоровича

Петрушевського (1869–рік смерті невідомий),

науковця, композитора, хормейстера, уродженця

с. Косарі Кам’янського району.

28 – 125 років від дня народження Іллі Львовича

Майзеліса (1894–1978), шахіста, перекладача,

уродженця м. Умань.

     27  –  100 років від дня народження Дяченка Олександра Сергійовича (1919 – 1984).

    Народився в с. Киченці Корсунь-Шевченківського району. Літературознавець, перекладач. Учасник Другої світової війни, за бойові заслуги нагороджений орденами та медалями. Закінчив філологічний факультет Київського державного університету імені Т. Шевченка. Там же працював викладачем на кафедрі журналістики.

    Автор книжок «Натхненне слово про революцію», «Про людські характери», «Подвиг народу», «Пись­менник і його твір», «Літописці великого подвигу», «Воїни і літопи­сці» та ін., наукових праць, публікацій у періодичній пресі. Перекладав з російської мови твори В. Бєлінського, А. Макаренка, О. Сабурова тощо.

    Був членом Національної спілки письменників України.

     30   –   110 років від дня народження Троянкер Раїси Львівни (1909–1945).

    Народилася в м. Умань. Поетеса, журналіст. Авторка збірок поезій «Повінь», «Горизонт», «Суровая лирика», публікацій у періодиці. Брала участь у Другій світовій війні, була військовим кореспондентом.

    Померла в м. Мурманськ, похована на місцевому цвинтарі, могила втрачена.

Листопад

    5   –   90 років від дня народження Дзеверіна Ігоря Олександровича (1929 – 2001).

    Народився  в  смт.  Драбів.  Літературознавець,  критик,  академік  НАН  України.  Закінчив  Львівський університет.  Навчався  в  аспірантурі  інституту  літератури  імені Т. Шевченка. Тут він пройшов шлях від аспіранта до професора, доктора філологічних наук, академіка Академії Наук УРСР, директора Інституту літератури імені Тараса Шевченка. Працював головним редактором журна­лу «Радянське літературознавство».

    Автор книг «Остап Вишня», «Проблема сатири в революційно-демократичній естетиці», наукових розвідок із пи­тань теорії літератури, історії та культури.

    Лауреат премії в галузі лі­тературної критики імені О. Білецького, лауреат Національної премії України імені Тараса Шевченка.

    Був членом Національної спілки письменників України.

     7  –  120 років від дня народження Комарницького Миколи Федоровича (1899 – 1984).

    Народився в с. Трипілля на Київщині, жив у м. Умань. Літературознавець, журналіст, історик, бібліограф, один із найвідоміших краєзнавців Черкащини. Закінчив Уманську чоловічу гімназію. Навчався на природничому відділенні фізико-математичного факультету Київського університету, протягом життя активно займався самоосвітою. Учасник Другої світової війни. У липні 1942 року потрапив в оточення та полон. Із цього часу до травня 1945 року поневірявся по концентраційних таборах України та Німеччини. Після війни перебував у радянських таборах та спецпоселенні на Уралі. І тільки у жовтні 1946 року повернувся в Україну.

    Працював журналістом у місцевих газетах «Робітничо-селянська правда», «Уманська зоря», науковим співробітником Уманського державного історичного архіву. Зробив значний внесок у дослідження історичного минулого краю.

    Автор збірки «Поет революції» (про І.Ю. Кулика), співавтор книжки «Умань», енциклопедичного видання «Історія міст і сіл УРСР. Черкаська область», «Шевченківського словника» тощо. Автор більше 1000 статей, краєзнавчих досліджень, наукових розвідок, численних літературознавчих публікацій у періодиці, в тому числі в журналах «Жовтень», «Радуга», «Радянський архів», «Военно-исторический журнал». Готував до друку власну літературознавчо-краєзнавчу книгу нарисів-розповідей «Алеями та стежками Софіївки» (на жаль, книга залишилась неопублікованою). Краєзнавчі доробки М. Комарницького є у багатьох музеях, архівах, наукових закладах України.

     7   –   110 років від дня народження Маловічка Івана Кириловича (1909 – 1937).

    Народився в с. Верещаки Лисянського району. Поет, прозаїк. Друкуватися почав із 1928 року. Належав до літературної організації «Нова генерація». Автор поетичних збірок «Головам на плечах», «Шефи», «Помор’я», «В книзі маємо мову про ніч штормову», збірок оповідань і нарисів «Мореїн із Комі», «З історії Одеського порту», «На кордоні» та інших.

    Зазнав репресій. Звинувачувався у націоналістичній діяльності. Був засуджений до розстрілу. У 1955 році реабілітований посмертно (за відсутністю складу злочину).

     10   –   110 років від дня народження Семиволоса Івана Терентійовича (1909 – 1943).

    Народився в с. Квітки Корсунь-Шевченківського району. Поет. Із шкільних років захоплювався літературою. Обдарований юнак переїхав до Києва й влаштувався слю­сарем на кінофабрику. Незабаром став асистентом сценарної май­стерні. Знайомство з відомими артистами та письменниками допомогло йому утвердитись як поету. Це був час приходу в літературу нових сил. Згодом навчався і пра­цював у Московському інституті світової літератури. В 1931-32 рр. працював у літературно-художньому журналі «Темпи», що виходив на будівництві Дніпрогесу, а в 1933-34 рр. був літературним консультантом кабінету молодого автора при видавництві «Український робітник» (м. Харків). Належав до літературної організації «Молодняк».

    Автор збірки віршів «Мій призов», публікацій у періодиці. Готував до друку другу поетичну збірку «Героїка». Однак побачити світ вона не змогла – в 1937 році поета було безпідставно заарештовано. В грудні 1943 року він помер, а твори його нової збірки в роки Другої світової війни було втрачено.

    Реабілітований посмертно в 1958 році.

    Був членом Національної спілки письменників України.

     20  –  150 років від дня народження Марковського Михайла Миколайовича (1869 – 1947).

    Народився в с. Ксаверове Городищенського району. Літературознавець, критик. Автор праць із давньої української літератури та літератури XIX ст. «Антоній Радивиловський, український проповідник XVII ст.», «Бродячий анекдот в мало-російській народній словесності», «Історія виникнення і створення «Мертвих душ», «Шевченко в Кирило-Мефодіївському братстві», статей про М. Гоголя та інших українських  письменників.

     22  –  80 років від дня народження Білоуса Григорія Павловича (1939 – 2011).

    Народився на Сумщині, жив та працював у м. Черкаси. Письменник, літературознавець, есеїст, перекладач. Його дядьки по батькові – Олекса Григорович – доктор філософських наук, професор; Дмитро Григорович – відомий поет, лауреат Державної премії імені Тараса Шевченка. Під впливом останнього Г. Білоус почав писати вірші ще в початкових класах. Дмитро Григорович познайомив його тоді з живими класиками Остапом Вишнею та Андрієм Головком.

    Закінчив Київський геологорозвідувальний технікум, трохи працював за фахом, та невдовзі творче слово переважило. Вже по переїзді до Шевченкового краю став журналістом, письменником, головним редактором часопису «Холодний Яр».

    Автор збірок поезій «Зоряний колодязь», «Терноцвіт», поеми про Г. Сковороду «Вогонь у камені», книги прози «Рудоман», книжки поем із коментарями «Провидці правди і свободи», художньої публіцистики «Слова, слова, спасіте наші душі», поетичної збірки для дітей «Хитрі оченята», публікацій у періодиці.

    Лауреат Міжнародної літературної премії імені Г. Сковороди, обласної літературно-публіцистичної премії «Берег надії» імені В. Симоненка та літературно-мистецької премії імені М. Старицького.

    Був членом Національної спілки письменників України, а з 1999 по 2010 рік – очолював її Черкаську обласну організацію. За його керівництва активно працювало обласне літературне об’єднання імені В. Симоненка, проводилось безліч літературних конкурсів. Працював із обдарованою молоддю – навчав, підтримував, ділився секретами  літературної праці.

     24   –   130 років від дня народження Лебедя Максима Максимовича (1889 – 1939).

    Народився в с. Келеберда Канівського району. Поет, пісняр. Літературну діяльність розпочав у 1920-х роках у Полтаві. На­лежав до літературної організації «Плуг», де працював разом з П. Усенком, Г. Епіком, Л. Первомайським.

    Автор віршів та текстів пісень. Друкуватися почав із 1923 року в газетах та часописах «Селянська правда», «Червоний шлях», «Зірка», «Плуг», «Всесвіт», «Плужанин» тощо.

    Репресований у 1934 році. Реабілітований посмертно у 1991 році.

     26 – 110 років від дня народження Левади (справжнє прізвище – Косяк-Левада) Олександра Степановича (1909 – 1956).

    Народився в с. Кривчунка Жашківського району. Поет, прозаїк, публіцист, драматург, кіносценарист, громадський діяч. Навчався на літературному факультеті Вінницького педагогічного інституту. Свій творчий шлях почав як журналіст. У роки Другої світової війни служив у діючій армії – спе­ціальним кореспондентом фронтових газет. Нагороджений бойовими орденами і медалями. Після війни працював у Міністерстві культури, був першим заступником голови Держкіно України, секретарем  правління  Спілки  письменників України.

    Автор збірок віршів «Поезії», «Березень-жовтень», памфлету «Плач полонянок», роману «Півден­ний Захід» (у співавторстві), п’єс, драматичних творів «Камо», «Марія», «Нові п’єси», «Дра­ми і комедії», «Фауст і смерть», «Бути чи не бути?», «Здрастуй, Прип’ять», «Перстень з діамантом», книжок спогадів «Повість про ранній ранок», «Ріки невпинна течія», кіносценаріїв «Правда», «Берег надії», «Родина Коцюбинських», «Ескадра повертається на Захід», «Кінець Чирви Козиря» тощо.

    Лауреат Національної премії України імені Тараса Шевченка.

    Був членом Національної спілки письменників України.

     29   –   120 років від дня народження Фінінберга Езри Йосиповича (1899 – 1946).

    Народився в м. Умань. Поет, літературознавець, критик, перекладач. Один із найвизначніших ліриків єврейської поезії на ідиш. Жив у Києві. Працював вчителем, редактором. Учасник Другої світової війни.  Воював у діючій армії, був тяжко поранений.

    Автор збірок поезій «Дихання», «Вірші», «Країна і любов», «Ранок року», «Боротьба триває», «Інша земля», «Співучість», «Лірика», «З поля битви», «У великому полум’ї»,  «Вибрані  твори»  тощо.  Ряд  творів  присвятив  Україні – поеми «Дитинство на Україні», «Біля Дніпра», «Уманський напрямок» та ін. Перевів на ідиш «Фауста»  І. Гете, «93-й рік» В. Гюго, твори О. Пушкіна,  Т. Шевченка. М. Коцюбинського. 

Грудень

    12   –   85 років від дня народження Чучмія Івана Петровича (1934 – 2004).

    Народився на Київщині, жив і працював у м. Умань. Поет-гуморист, вчений, педагог. Закінчив Уманську сільськогосподарську академію, а згодом – аспірантуру та докторантуру цього ж навчального закладу. В 1990 році обирається професором кафедри генетики, селекції та насінництва Уманського державного аграрного університету, а з 1993 по 2004 рік очолює кафедру. Результати наукової роботи І.П. Чучмія висвітлені у понад 150 наукових працях: монографіях, навчальних посібниках, авторських свідоцтвах і патентах. Крім наукової і педагогічної праці, захоплювався літературною роботою. Був дійсним членом Уманського літературного клубу, керував університетською літературною студією, брав участь у художній самодіяльності.

    Автор збірок гуморесок «Смійтеся, добрі люди», «Смішне сьогодення», «Усміхнімось, браття», численних публікацій у поетичних збірках і періодиці. Підготував до друку, але не встиг видати, четверту збірку під назвою «Нудьгувати ніколи». За період  з 1994 по 2000 рік в альманасі «Холодний Яр» та в антології гумору Черкащини «Перепустка в безсмертя», а також в періодиці було опубліковано понад 800 його гуморесок.

    Лауреат премії Національної академії наук України імені В. Юр’єва.

     18   –  60 років від дня народження Горішної Наталії Володимирівни (1959).

    Народилася на Житомирщині, мешкає в м. Черкаси. Поет, перекладач. У 1983 році закінчила інженерно-оптичний факультет Чернівецького державного університету. Працювала інженером, викладачем, програмістом. Але з творчістю ніколи не розлучалася. Була керівником дитячого літературно-творчого гуртка «Пегасик», що діє в обласній бібліотеці для дітей.

    Автор поетичних збірок «Бджола на асфальті», «Розп’яття осені», «Совість», «Право на весну», «Сутність», «Гусінь янголів», «Горішина», «Різдвяне Немовля», «Поет у спідниці», «Під сонцем серця», «Люблю», «Срібні медальйони», книги для дітей «Дочекалися! Ура!!!». Підготувала три книги з творами своїх вихованців літературно-творчого гуртка «Пегасик», які мають назву «Пегасик» і пегасівці» (2011, 2012, 2013).

    Лауреат всеукраїнських літературних премій імені В. Симоненка та імені О. Олеся

    Член Національної спілки письменників України.

     27   –   95 років від дня народження Гандзюри Петра Полікарповича (1924 – 2011).

    Народився с. Михайлівка Кам’янського району. Письменник. Учасник Другої світової війни, перебував у підпільній організації і партизанському загоні. Мав бойові нагороди.

    В 1955 році закінчив факультет журналістики Київського державного університету імені Тараса Шевченка. Працював у редакціях журналів «Дніпро» та «Зміна», редактором газети «Друг читача», у видавництві «Радянський письменник».

    Автор трилогії про підпільників і народних месників «Назуст­річ бурі», «Розгнівана земля», «Похмура осінь», романів «Багряні ночі», «Партизанський кур’єр», «Поле не спить», «Маленька Марі» та ін.

    Був членом Національної спілки письменників України.

Використана література:

    Краєзнавці Черкащини : біобібліогр. довід. / Черкас. обл. орг. Нац. спілки краєзнавців України ; ЧНУ ім. Б. Хмельницького ; упоряд.: В. М. Мельниченко, Г. М. Голиш. - Черкаси : Вертикаль, 2016. - 219 с.

    Пам’ятні дати Черкащини у 2019 році / КЗ «Обл. універс. наук. б-ка ім. Т. Шевченка» Черкас. обл. ради ; підгот. Л. Д. Дядик. – Черкаси, 2018. – 32 с.

    Пам’ятні літературні дати Черкащини 2014 року : експрес-інформ. керівникам дит. читання / КЗ «Обл. б-ка для дітей» Черкас. обл. ради ; підгот. І. І. Акімова. – Черкаси, 2013. – 58 с.

    Письменники Уманьщини : ст., бібліогр. матеріали, вірші, проза, літературозн. есеї. - Умань : Алмі, 2011. - 295 с. : іл.

    Поліщук В. Т. Література рідного краю : підруч. / В. Т. Поліщук, М. П. Поліщук. – Черкаси : Вид. Ю. Чабаненко, 2013. – 512 с.

Календар знаменних дат

ДАТИ І ПОДІЇ

2014 друге півріччя

 Календар знаменних дат № 2 (4)

 Видатний український і польський природодослідник, еколог, ботанік, зоолог Йосиф (Юзеф) Конрадович Пачоський увійшов в історію світової

науки як учений- новатор, автор фундаментальних праць із флористики, фітоценології, ботанічної географії, систематики рослин, ентомології, орнітології, мисливства, охорони природи, філософії. У кожну із цих галузей знань він зробив свій

оригінальний і неповторний внесок. Його погляди

та ідеї не втратили своєї актуальності та наукової

цінності до нашого часу. Багато з них послужили плідним джерелом для формування і розвитку

сучасної біологічної науки.

Народився Й. Пачоський у м. Білогородка Заславського повіту Волинської губернії (тепер

Дубенський район Рівненської області), в сім’ї управителя маєтностями князя Сангушки. Походив із польського дворянського роду. Був найстаршим серед чотирьох дітей і найбільше від усіх відзначався волелюбним, незалежним характером.

Дослідники припускають, що, можливо, через

це не закінчив навіть гімназії. Навчався в Рівненському реальному училищі (1876–1879), потім в

Уманському училищі землеробства і садівництва

(1879–1882). Саме тут він відчув потяг до природничих наук, виявив свої неабиякі здібності та

дослідницький хист. Юнак збирав рослини на околицях Умані,

вивчав їх. А оволодівати мистецтвом пізнання природи молодому флористу допомагав викладач ботаніки В. Скоробишевський, який до

того ж обіймав посаду головного садівника знаменитого «Царициного саду» – всесвітньо відомої «Софіївки» (згодом був призначений директором Нікітського ботанічного саду в Криму).

Пізніше на честь свого наставника Й. Пачоський

назвав новий вид рослин – Рокитник Скоробишевського. 

Смутний грудень, як прийде студень.

У грудні зима стелить полотна, а мороз наводить мости.

Грудень око снігом тішить, та вухо морозом рве.

Ті журавлі, і їх прощальні сурми...

Тих відлітань сюїта голуба...

Натягне дощ свої осінні струни,

торкне ті струни пальчиком верба.

Сумна арфістко – рученьки вербові! –

по самі плечі вкутана в туман.

Зіграй мені мелодію любові,

ту, без котрої холодно словам.

Зіграй мені осінній плач калини.

Зіграй усе, що я тебе прошу.

Я не скрипковий ключ, а журавлиний

тобі над полем в небі напишу.

 Л. Костенко