Форум Валерій Бурій

Теми для публікацій та розмов


Біографія
1 травня 2020 Валерій Бурій

Питання-відповіді Інтерв'ю Всі записи

... 7 ...

Бурій Валерій, користувач 1ua
Валерій Бурій
Косенко І.С. "Софіївка" – одіссея Потоцьких : короткий нарис історії парку та її засновників /  І.С. Косенко, І. І. Кривошея. - К.: Академперіодика, 2007. - 48 с.: іл.

28 січня 2020

Бурій Валерій, користувач 1ua
Валерій Бурій

СОРОКА Микола Олексійович

https://labs.journ.u... alt="" width="300" height="356" srcset="https://labs.journ.u...Сорока-М.О..jpg 358w, https://labs.journ.u...Сорока-М.О.-253x300.jpg 253w, https://labs.journ.u...Сорока-М.О.-126x150.jpg 126w" sizes="(max-width: 300px) 100vw, 300px" style="box-sizing: border-box; border: 0px; height: auto; max-width: 100%; display: inline; float: left; margin: 8px 30px 30px 0px;">СОРОКА Микола Олексійович (5.04.1935, с. Стецівка, Звенигородського р-ну Київської (нині – Черкаської) області) – 7.12.2017, м. Київ).

Кандидат філологічних наук, доцент, прозаїк, публіцист, заслужений працівник культури України.

Закінчив Київський суднобудівний технікум (1954), факультет журналістики КДУ (1965).

Працював техніком-конструктором на заводі “Ленінська кузня” (1954–57), на комсомольській роботі (1957–63), зав. відділом ідеології газети “Молода гвардія” (1963–64), головний ред. журналу “Наука – фантастика” (Згодом – “Знання та праця”) (1964–92).

Захистив кандидатську дисертацію “Главные тенденции развития современной советской научной публицистики. (На материалах научно-популярной периодики Украины 1966–1973 гг.)”.

В університеті з 1966. За сумісництвом (погодинно) викладав на факультеті/Інституті журналістики (з 1966). Заступник проректора з наукової роботи КДУ (1992–93), директор видавничо-поліграфічного центру “Київський університет” (1993–95), доцент кафедри журналістської майстерності та редакційно-видавничої справи Інституту журналістики КНУ (1995–2001). На творчій роботі (з 2001).

Коло наукових інтересів окреслюється історією української науки, техніки і культури, популяризації наукових знань в літературно-художній формі, літературознавство.

Нагороди: «Заслужений працівник культури України» (1969), нагороджений орденом «Дружби народів» (1981), Почесною Грамотою Президії Верховної Ради Української РСР (1979) та урядовими медалями.

Праці: Відлуння поколінь (К., 2001); Вічний гомін (К., 2003); Вистояти і перемогти // Наукові читання Інституту журналістики: Доповіді та матеріали третіх наукових читань, присвячених 85-літтю від дня народження Д. М. Прилюка та О. К. Бабишкіна. 28 листопада 2003 р. / за редакцією проф. В. В. Різуна; упоряд. І. М. Забіяка. – К., 2006. – Вип. 1. Автор художніх оповідей про математику, біографічних романів, статей у наукових збірниках, періодичних виданнях.

Джерела

https://www.lib.nau....=posts&t=98" style="box-sizing: border-box; background: transparent; cursor: pointer; color: rgb(33, 117, 155); text-decoration-line: none;">Урок життя і творчості Миколи Сороки (укр.)

https://journ.univ.k... style="box-sizing: border-box; background: transparent; cursor: pointer; color: rgb(33, 117, 155); text-decoration-line: none;">Про М. О. Сороку На Сайті Інституту Журналістики КНУ Імені Тараса Шевченка (Укр.)

Микола Сорока. «Ще одна весна» (повість про видатного українського математика Євгена Вікторовського). Газета «Київський політехнік» №№14 – 18 від квітня-травня 2016 р.https://kpi.ua/anoth... style="box-sizing: border-box; background: transparent; cursor: pointer; color: rgb(33, 117, 155); text-decoration-line: none;">: https://kpi.ua/anoth... https://kpi.ua/anoth...  https://kpi.ua/anoth... https://kpi.ua/anoth... https://kpi.ua/anoth... https://kpi.ua/anoth....

 

23 січня 2020

Бурій Валерій, користувач 1ua
Валерій Бурій

НОВИНКА:

МОЯ КРАЙНЯ КНИЖКА, ЩОЙНО, ПОБАЧИЛА СВІТ У МАЙСТЕРНІ ДРУКУ ЧЕРКАСЬКОГО ВИДАВЦЯ ЮЛІЇ ЧАБАНЕНКО

Бурій, Валерій Михайлович. Інвазійні види у флорі міста Ватутіне та його околиць [Текст] / Валерій Бурій. - Черкаси : Чабаненко Ю. А. [вид.], 2020. - 63, [1] с. - Бібліогр.: с. 56-60 .

У виданні природничо-краєзнавчого змісту описані інвазійні види міста Ватутіне та його околиць (Черкащина). Також книга містить цікаві наукові факти про ці рослини.
Це перша спроба автора узагальнити дані про види рослин місцевої флори із значною здатністю до експансії, які розповсюджуються природним шляхом або за допомогою людини й становлять значну загрозу для флори й фауни певних екосистем.
У довіднику ви знайдете короткий опис найпоширеніших інвазійних рослин міста Ватутіне та села Скаливатка Черкаської області.
Книга не претендує на вичерпну повноту.
Видання розраховане на використання педагогами, учнями і студентами, флористами, знавцями, охоронцями та любителями природи рідного краю.

***
Інвазійні (інвазивні) види — алохтонні види із значною здатністю до експансії, які розповсюджуються природним шляхом або за допомогою людини й становлять значну загрозу для флори й фауни певних екосистем, конкуруючи з автохтонними видами за екологічні ніші, а також спричиняючи загибель місцевих видів. Процес розселення диких видів рослин і тварин на нові території визначається терміном біологічні інвазії.

22 січня 2020

Бурій Валерій, користувач 1ua
Валерій Бурій
Бурій Валерій Михайлович

БІОБІБЛІОГРАФІЯ
Твоє Ватутіне від А до Я [Текст] : [корот. слов.-довід.] / [авт.-упоряд.] Валерій Бурій. - Ватутіне ; Черкаси : Витоки, 2003. - 20 с. - (Енциклопедія для наймолодших). - Бібліогр.: с. 16-18.

Вибрані розвідки, статті та замітки [Текст] / Валерій Бурій. - Черкаси : Вертикаль, 2008 . Вип. 1. - 2008. - 72 с. : іл.

Лисича Балка: відома та невідома [Текст] : іст.-краєзн. нарис / Валерій Бурій. - Черкаси : Вертикаль, 2009. - 72 с.: іл., фотогр. - Бібліогр.: с. 71. 

Народно-православний календар [Текст] / Валерій Бурій. - Черкаси : Вертикаль, 2009. - 95 с.: іл., фотогр. - Бібліогр.: с. 95.

Життєві істини Валерія Бурія [Текст] : зб. ст. і матеріалів. - Черкаси : Вертикаль, 2012. - 52 с.: фотогр. - (Подвижники краєзнавства Черкащини).  До 55-річчя від народж.

Валерій Михайлович Бурій [Текст] : біобібліогр. покажч. : тексти. - Черкаси : Вертикаль, 2013. - 223 с.

Штрихи до біографій [Текст] : [зб. ст.] / [авт.-упоряд. В. М. Бурій]. - Черкаси : ІнтролігаТОР, 2014. - 99 с. : ил.

Ватутінезнавство: події, факти, персоналії [Текст]: [довідник] / Валерій Бурій. - Черкаси : Вертикаль, 2015. - 271 с.: іл. - Бібліогр.: с. 248-253. 

Вибрані розвідки, статті та замітки [Текст] / Валерій Бурій. - Черкаси : Вертикаль, 2008 .
Вип. 2 : Катеринопільщина: події, факти, персоналії. - 2016. - 107 с. : іл.

Рослини-екзоти міста Ватутіне та його околиць [Текст] / Валерій Бурій. - Черкаси : Вертикаль : Кандич С. Г. [вид.], 2017. - 30 с.: іл. - Бібліогр.: с. 26-28. 

Дикорослі отруйні рослини міста Ватутіне та його околиць [Текст]: [довідник] / Валерій Бурій. - Черкаси : Вертикаль, 2017. - 29 с.: іл. - Бібліогр.: с. 16.

Вибрані розвідки, статті та замітки [Текст] / Валерій Бурій. - Черкаси : Вертикаль, 2008 .
Вип. 3: Вибрані тексти: статті, розвідки та замітки. - 2018. - 247 с.: фот. - Бібліогр. в кінці ст.

Вулиці міста Ватутіне та села Скаливатка [Текст] / Валерій Бурій. - Черкаси: Чабаненко Ю. А. [вид.], 2019. - 29, [1] с.: табл. - Бібліогр.: с. 24-[30] .

Календар-2020: природа м. Ватутіне та його околиць / Валерій Бурій та ін. – Львів, 2019. – 13 с.: фото.
Інвазійні види у флорі міста Ватутіне та його околиць [Текст] / Валерій Бурій. - Черкаси : Чабаненко Ю. А. [вид.], 2020. - 63, [1] с. - Бібліогр.: с. 56-60 .

Інвазійні види у флорі міста Ватутіне та його околиць [Текст] / Валерій Бурій. - Черкаси : Чабаненко Ю. А. [вид.], 2020. - 63, [1] с. - Бібліогр.: с. 56-60 .

22 січня 2020

Бурій Валерій, користувач 1ua
Валерій Бурій
Бурій, Валерій Михайлович. 
Інвазійні види у флорі міста Ватутіне та його околиць [Текст] / Валерій Бурій. - Черкаси : Чабаненко Ю. А. [вид.], 2020. - 63, [1] с. - Бібліогр.: с. 56-60 .

21 січня 2020

Бурій Валерій, користувач 1ua
Валерій Бурій
28 грудня відзначається День календаря. Календар вважається одним з найпоширеніших видів поліграфічної продукції, мабуть, важко знайти ще якийсь предмет , який  мав би таку кількість видів і рішень для виконання однієї і тієї ж задачі . Загубитися в датах і числах, якщо не мати календар перед очима, можна дуже легко і швидко – мабуть, таке відбувалося хоча б раз в житті з кожною людиною. У наші дні календар служить не тільки для обчислення днів і місяців, а й для нагадування знаменних і пам’ятних дат і подій. Саме у цей день, ми вже традиційно, презентуємо свій календар, який присвячений нашим видатним землякам, ювілейні дні народження яких ми будемо відзначати у 2020 році. Це - український хоровий диригент, композитор, етнограф та письменник-мемуарист Олександр Кошиць та український бібліограф, книгознавець, бібліотекознавець, геополітик, історик, журналіст та мемуарист Левко Биковський.

17 січня 2020

Бурій Валерій, користувач 1ua
Валерій Бурій
Кілька років поспіль шукав паперову версію СПОГАДІВ О.А. Кошиція, і, нарешті - знайшов, і придбав... Автор - пречудовий оповідач!

***
Кошиць О.А. Спогади / Олександр Кошиць. - К.: Рада, 1995. - 387 с.: фото.

***
Спогади Олександра Кошиця — це в дійсності - автобіографія. Над Спогадами він працював тривалий час, але доривочно. Вже в останні роки звертався до них частіше й поширював їх, скорочував, або робив замітки: поширити, скоротити, вставити... Ці побажання не виконались. Це книга любови до народу й України, яким Автор віддав усе своє життя й свій Геній. З глибокого пієтизму до великого українського Бояна, ґенія-дириґента, знавця української пісні й старовини, який, в роках 1919-1926 із Республіканською Капелею і потім Українським Національним Хором, у чорні дні історії України відкрив їй двері до найшляхотнішнх закутин людських істот по всьому культурному світі — в Европі й Південній і Північній Америках.

***
До 145–річчя від дня народження О. А. Кошиця (1875 – 1944), українського хорового диригента і композитора

Список документів до книжкової виставки

Бурій В. Серпень: Олександр Антонович КОШИЦЬ // Бурій, В.М. Календар-2020: природа м. Ватутіне та його околиць / Валерій Бурій та ін. – Львів, 2019. – 13 с.: фото.

Бурій В. Диригент і композитор Олександр Кошиць / Валерій Бурій // Місто робітниче (Ватутіне). — 2005. — 9 верес. — С. 4. — (Постаті).

***
1. Б325717
Головащенко, Михайло Іванович. Феномен Олександра Кошиця. —
К., 2007. — 576 с.
2. Р550994
Калуцка, Н. Б. Мистецька діяльність Олександра Кошиця в контексті музики XX
сторіччя : Автореф. дис. на здоб. наук. ступ. канд. мистецтвознав. 17.00.03. — К., 2001. —
21 с.
3. Б338627
Калуцка, Наталія Борисівна. Олександр Кошиць : мистецька діяльність у контексті
музики XX сторіччя. - К., 2012. — 380 с.
4. Б305735
Кошиць, О. Відгуки минулого : О.Кошиць в листах до П. Маценка. —
Б. м., 1954. — 80 с.
5. Н-2269
Кошиць, О. Два романси для голосу в супроводі ф.-но. – К., 1969. – 11 с.
6. А683238
Кошиць, Олександр Антонович. З піснею через світ. — К., 2008. — 429 с.
7. Б307020
Кошиць, О. А. Листи до друга, 1904-1931. — К., 1998. – 189 с.
8. Н-1825
Кошиць, О. Музичні гобелени : Франко-канадські, індіанські, гавайські та японські
народні пісні в обробці для хору. – К., 1972. – 33 с. (Вип. 4).
9. Н-3779
Кошиць, О. Музичні гобелени : Французькі пісні в обробці для хору. –
К., 1968. – 64 с. – (Вип. 1).
10. А558494
Кошиць, О. Про українську пісню й музику. – К., 1993. – 51 c.
11. Н-8436
Кошиць, Олександер. Релігійні твори. — Нью Йорк, 1970. — 736 с.
12. Б299918
Кошиць, О. Спогади. — К. : Рада, 1995. — 384 с.
13. Н-3341
Кошиць, О. Українські народні пісні. – К., 1968. – 116 с.
14. Н-7719
Лисенко, Микола. «Боже великий», єдиний : Для мішаного хору без супроводу /
Сл. О. Кониського; Обробка О.Кошиця. — К., 2001. — 4 с.
15. Бп14227-13
Головащенко, М. Феномен Олександра Кошиця // Повернення культурного надбання
України. – К., 1999. – С. 74-80.
16. А566574
Ірха, В. І. Олександр Кошиць і нові принципи опрацювання народної пісні //
Культура України. — Х., 1994. — С. 86-87.
17. А566022
Королюк, Н. Олександр Антонович Кошиць ((1875-1944) // Королюк Н. Корифеї
української хорової культури XX століття. – К., 1994. – С. 74-80.
18. Василько, В. О. А. Кошиць // МУЗИКА. – 1972. - №5. – C. 23-24.
19. Граб, Уляна. Олександр Кошиць в епістолярному дуеті Павла Маценка та Мирослава
Антоновича // Студії мистецтвознавчі. — 2013. — чис. 3/4. - С. 150-159.
20. Лютий, Іван. Дипломат співу // ТИЖДЕНЬ. – 2009. - №2. -
https://tyzhden.ua/H....
21. Cамчук, Т. Дириген з казковим талантом // ДЕНЬ. – 2012. – 27 липня. -
https://incognita.da...….
22. Уманець, В. Життя і доля Олександра Кошиця // КИЇВ. – 1999. - №5. –
С. 158-161.
23. Шевчук, О. Епістолярій Олександра Кошиця //
УКРАЇНСЬКА КУЛЬТУРА. – 1999. - №:6. – С. 30.

16 січня 2020

Бурій Валерій, користувач 1ua
Валерій Бурій
5 ЛЮТОГО - 75 років від дня народження митрополита Черкаського і Канівського СОФРОНІЯ (1940)

СОФРОНІЙ, Митрополит Черкаський і Канівський
У миру - Дмитро Савич Дмитрук
Народився 15.02.1940. Тезоіменитство - 12 квітня
Хіротонія - 09.08.1992
На кафедрі з 09.08.1992
Митрополит Черкаський і Канівський Софроній (Дмитро Савович Дмитрук) народився 15 лютого 1940 року в селі Мнишин Гощанського району Рівненської області.
По закінченні середньої школи у 1957 році працював на будівництві. З 1960 року служив у лавах Радянської армії.
З 1962 по 1966 рік навчався в Московській духовній семінарії. Протягом 1966-1970 років навчався в Московській духовній академії, закінчив її зі ступенем кандитата богослов’я. З 1970 по 1972 рік працював при МДА професорським стипендіатом, співробітником Церковно-археологічного кабінету і старшим екскурсоводом.
24 листопада 1968 року був висвячений у сан диякона. 12 квітня 1971 року прийняв чернечий постриг на честь свт. Софронія, єпископа Іркутського.
7 січня 1973 року висвячений у сан ієромонаха. 1977 року - возведений у сан ігумена.
Протягом 1974-1979 років викладав у МДАіС.
З жовтня 1979 р. - настоятель храму на честь Різдва Пресвятої Богородиці в селі Старий Коврай Чорнобаївського району Черкаської області. Впродовж 1980-1987 років - настоятель храму на честь Різдва Пресвятої Богородиці в Черкасах. У 1987-1989 рр. - настоятель Спасо-Преображенського храму в місті Городищі Черкаської області. З 1989 до 1992 року - настоятель Свято-Борисо-Глібського храму в місті Бориспіль Київської області, благочинний Бориспільського округу.
1992 року возведений у сан архімандрита.
9 серпня 1992 року відбулася хіротонія архімандрита Софронія в єпископа Черкаського і Канівського.
3 листопада 2000 року возведений у сан архієпископа. З 1 жовтня по 30 грудня 2001 р. тимчасово керував Полтавською і Кременчуцькою єпархією.
24 вересня 2008 року згідно з рішенням Священного Синоду УПЦ від 23 вересня возведений у сан митрополита.

ЛІТЕРАТУРА :
1. Фоминский Л.П. Архитектор от Бога : архиепископ Черкасский  и Каневский Софроний / Л.П. Фоминский. - Х., 2008.
2. Храмобудівничий : єпископ Черкаський і Канівський Софроній (нотатки до біографії) / уклад. О. Слєпинін. - Черкаси, 2000.
3. Степанов М. Архієпископ-будівничий / Максим Степанов // Нова Доба. - 2005. - 15 лют. - С. 3.
4. Митрополит Софроній : 'Ми, українці, самі себе не любимо' // Прес-Центр. - 2011. - 31 серп. - С. 5.

15 січня 2020

Бурій Валерій, користувач 1ua
Валерій Бурій

02 02 2015 01Про Олександра Івановича Стадника коротко можна сказати так: з дитинства закоханий у музику, пісню і Україну. Народний артист України, талановитий хормейстер, блискучий музикант-баяніст і виконавець пісень.Найголовніша риса його характеру – щирість душі і любов до людей.

&x-yt-cl=85114404&feature=player_embedded&x-yt-ts=1422579428" style="border: 0px; font-family: inherit; font-style: inherit; font-weight: inherit; margin: 0px; outline: 0px; padding: 0px; vertical-align: baseline; color: rgb(25, 130, 209); text-decoration-line: none;"> Народився О.І.Стадник 13 січня 1940 року в місті Черкаси. Дитячі та юнацькі роки пройшли в селі Руська Поляна Черкаського району.З дитинства його захоплював чарівний світ музики і народної пісні.

 Свою творчу роботу О.І.Стадник розпочав у 1957році після закінчення середньої школи, концертмейстером Руськополянського народного хору, потім – артист ансамблю пісні і танцю Київського військового округу.

02 02 2015 02

Після закінчення Київського державного музичного училища імені Глієра він повертається до Руської Поляни (1965),   де понад 30 років очолює народний самодіяльний етнографічний хор «Поляни», який під його керівництвом стає колективом, відомим своєю оригінальністю виконання авторських та народних пісень. Руськополянський хор став його творчою лабораторією як композитора-пісняра, збирача і пропагандиста українського фольклору. Саме в обробці Олександра Стадника вперше в Україні прозвучали унікальні щедрівки, колядки, веснянки, купальські та весільні обрядові пісні Середньої Наддніпрянщини. В 1979році закінчує Одеську державну консерваторію.

Безумовним творчим успіхом стала його робота художнім керівником створеного ним молодіжного народного ансамблю театралізованої пісні «Березіль» Черкаського кооперативного економіко-правового коледжу. Ансамбль під його керівництвом здобув заслужене визнання в області та в усій Україні.

В 1973 – 1975, а також в 1994 – 1997 роках О.І. Стадник працює художнім керівником  Черкаського державного заслуженого українського народного хору  Він, як і його попередники, збагатив творчу палітру колективу новими барвами. Свіжо і по-земному велично зазвучали в репертуарі хору почерпнуті ним з народного фольклору глибинні і самобутні мотиви черкаського краю. В репертуарі хору з’явилися і стали золотим фондом колективу вокально-хореографічні композиції «Вас вітають черкащани», «Весняні ігри та хороводи», «Ой, у вишневому садочку», «В понеділок на весілля», «Козацтво з походу вертає».

02 02 2015 03

У творчому доробку Олександра Стадника понад 150 творів, частина яких побачила світ у збірках «Дарую вам пісню», «Батьку мій, лебедю білий», «З Україною в серці». Його творча, патріотична діяльність, значний внесок у розвиток національної культури і духовності високо поцінована Українською державою. З 1973 року він заслужений артист України, а з 2004 року – народний артист України, як композитор, нагороджений багатьма професійними відзнаками, дипломами переможця міжнародних та всеукраїнських фестивалів та конкурсів. Але найвище визнання для нього – любов і шана людей, для яких він став воістину Народним композитором.

Його творчість, мистецький дар продовжує музично-пісенні традиції наших видатних земляків – Порфирія Демуцького, Олександра Кошиця, Кирила Стеценка, Івана Сльоти, Анатолія Пашкевича. Усіх їх єднає палке захоплення народною піснею Черкащини, якій притаманні неповторною мелодійністю, задушевністю звучання, вільним козацьким духом. Олександр Іванович добре бачить сцену, прагне, щоб на ній постійно відбувалося дійство, неповторно і органічно поєднувалися пісня і хореографічні сюжети.

Свою любов до народної пісні Олександр Іванович передав синові Олександру, який гідно продовжує батькову справу. Він – художній керівник державного академічного Волинського народного хору,заслужений діяч мистецтв України.

02 02 2015 04

Сьогодні Олександр Іванович, відзначивши своє 75-річчя, продовжує керувати хором «Поляни» у селі Руська Поляна, працює над поповненням репертуару новими піснями і хореографічними творами, почерпнутими із народної скарбниці. Пісні у виконанні «Полян» дарують односельчанам справжню насолоду, з них люди черпають наснагу і оптимізм. Під спів цього уславленого самобутнього колективу зростає і мужніє молодь, стаючи патріотами рідного краю і України.

12 січня 2020

Бурій Валерій, користувач 1ua
Валерій Бурій

Стадник Олександр Іванович

https://romcbkr.ck.u... class="foto thumbnail zoomin" data-uk-lightbox="{group:'com_content_article_65'}" title="stadnuk" style="background: 0px 0px; color: rgb(87, 109, 131); text-decoration-line: none; cursor: pointer; transition: all 0.2s ease-in-out 0s; display: inline-block; padding: 4px; line-height: 20px; border: 1px solid rgb(221, 221, 221); border-radius: 4px; box-shadow: rgba(0, 0, 0, 0.055) 0px 1px 3px; zoom: 1; margin-right: 15px; float: left; outline: 0px !important;">https://romcbkr.ck.u... alt="stadnuk" width="150" height="252" class="foto" style="max-width: 100%; height: auto; box-sizing: border-box; border: 0px; vertical-align: middle; display: block; margin-right: auto; margin-left: auto;">Стадник Олександр Іванович - художній керівник народного аматорського ансамблю пісні і танцю «Поляни» СБК с. Руська Поляна, композитор, хормейстер-диригент, фольклорист, народний артист України.
    О.І.Стадник народився 13 січня 1940 року в місті Черкаси. Дитячі та юнацькі роки пройшли в селі Руська Поляна Черкаського району Черкаської області.
  Свою творчу роботу Стадник О.І розпочав у 1957р. після закінчення середньої школи, концертмейстером  Руськополянського народного хору, потім – артист ансамблю пісні і танцю Київського військового округу.
    Після закінчення Київського державного музичного училища імені Глієра він повертається до Руської Поляни ( 1965р.),   де майже 30 років очолює народний самодіяльний етнографічний хор «Поляни», який під його керівництвом стає відомим в Україні та за її межами. В 1979р. закінчує Одеську державну консерваторію ім. А.Нежданової.
  В періоди  1973-75р.р. та 1994-96р.р. Стадник О.І. працює художнім керівником Черкаського державного заслуженого українського народного хору.  Безумовним творчим успіхом стала його робота   художнім керівником створеного ним молодіжного народного ансамблю театралізованої пісні «Березіль» Черкаського кооперативного економіко-правового коледжу. Колектив під його керівництвом здобув заслужене визнання в області та в усій Україні своєю оригінальністю виконання авторських та народних пісень.
   У творчому доробку Олександра Стадника понад 150 творів. Частина з них побачила світ у збірках «Дарую вам пісню», «Батьку мій, лебедю білий», «З Україною в серці», «Калинові передзвони».
  Творча, патріотична діяльність, значний внесок у розвиток національної культури і духовності України О.І.Стадника високо поцінована Українською державою. У 1973р. йому присвоєно почесне звання: «Заслужений артист України», у березні 2004 р. «Народний артист України».

12 січня 2020


... 7 ...




  Закрити  
  Закрити