Форум Звенигородки

У своїй повісті Феофан Білецький відкидає всі ті ідеологічні стереотипи, котрий зазнав образ Тараса Шевченка в художній літературі і прагне показати його передусім людиною, яка не може повсякчас вдовольнятися одним лиш громадським, йдучи на муки, людиною, яка хоч на схилі літ хотіла мати свій маленький рай. Звертаючись до трьох останніх років життя духовного батька нації, автор книги торкається найпотаємніших струн його душі, його мрій і сподівань, котрим не судилося здійснитися.

http://lib-chornobaj... style='width: 400px; height: 592px;'>

Валерій Бурій

CКІЛЬКИ РОДИЧІВ У КОБЗАРЯ?

http://old.kray.ck.u... alt='Друк' style='margin: 0px 0px 0px 7px; padding: 0px; border: none; outline: 0px; font-size: 10.0799999237061px; vertical-align: baseline; float: left; background: transparent;'>http://old.kray.ck.u... alt='e-mail' style='margin: 0px 0px 0px 7px; padding: 0px; border: none; outline: 0px; font-size: 10.0799999237061px; vertical-align: baseline; float: left; background: transparent;'>

П'ятниця, 13 квітня 2012, 07:52

Щороку наша Шевченкіана збагачується краєзнавчо-історичними розвідками, пов’язаними з життям Тараса Шевченка та його нащадків. Проте значна їх частина хибує поверховістю. Тому й привертає увагу в цьому контексті ґрунтовне, фундаментальне дослідження Миколи Лисенка «Коріння Шевченкового роду», над яким він працював понад тридцять років.

http://old.kray.ck.u... border='0' style='margin: 0px 0px 15px; padding: 0px; border: 0px; outline: 0px; font-size: 11.1999998092651px; vertical-align: baseline; background: transparent;'>

Спілкуючись з Миколою Павловичем, мимоволі звертаєш увагу на його схожість з невмирущим Кобзарем: лоб, підборіддя, вуса і особливо — погляд. Й дивуватися тут нічого, адже він — праправнук Шевченка.
Народився Микола Лисенко на Волині, хоч має керелівське родове коріння. Певною мірою це мало вплив і на вибір навчального закладу після закінчення школи — вступив до Шевченківського гідромеліоративного коледжу. Потому був технологічний інститут харчової промисловості, робота на підприємствах Черкас і Києва, де пройшов трудовий шлях від слюсаря до головного інженера. Та серцем постійно поривався до Шевченкової Керелівки. Й не тільки тому, що зростав у особливій атмосфері, сповненій присутності свого великого предка — він постійно цікавився різними аспектами його невичерпної творчості, прагнучи якнайглибше пізнати суть такого незбагненного багато в чому явища, як Шевченко. Водночас збирав усе, що так чи інакше було пов’язане з Тарасовим родом. Коли ж вийшов на заслужений відпочинок, перебравшись до Керелівки, всеціло взявся за це дослідження.
Варто сказати, що до цього ніхто не займався детальним вивченням Шевченкового роду, який розійшовся з рідного села по багатьох країнах ближнього і далекого зарубіжжя. Микола Павлович першим розпочав дослідження повного родоводу духовного батька нації. То була нелегка робота, яка потребувала постійних поїздок в архівні й музейні установи, на що нерідко йшла до останньої копійки його не така вже й велика пенсія, численних зустрічей з людьми, осмислення всіляких документів, мемуарних свідчень. В його поданні генеалогічна схема Шевченкового роду містить понад 1300 осіб, відомих і безвісних, які мешкають в Україні, Росії, Прибалтиці, Австралії, США, Франції. Цілком зрозуміло, що маємо їх і в нашому краї, передусім у Керелівці, Моринцях, Звенигородці.
Біографічні дані представників славетного роду, маловідомі факти їхнього життя значною мірою підсилюють і родинні світлини, окремі з яких, як от фото Леонтія Шевченка — небожа Тараса Шевченка, одного з ватагів Вільного Козацтва на Звенигородщині, — друкуються вперше.
Книга, що увібрала в себе як відомості про родовід Кобзаря, так і духовні традиції, неповторний дух минувшини, має побачити світ найближчим часом в одному зі столичних видавництв. Жаль лише, що наклад її невеликий.
Феофан БІЛЕЦЬКИЙ

Валерій Бурій

8 ЧЕРВНЯ - 90 років від дня народження Михайла Забоченя (1925-2002), військового інженера, мистецтвознавця, філокартиста, уродженця міста Звенигородки

Зібрав понад 150 тисяч поштових листівок. Упорядкував і видав унікальний альбом «На спомин рідного краю. Україна у старій листівці», над яким працював кілька десятиліть. В альбомі-каталозі, що побачив світ 2000 року в київському видавництві «Криниця», представлено й описано понад сім тисяч давніх і рідкісних ілюстрованих поштових карток, на яких відображено природу, людей, села і міста, історичні події та культурні надбання України.

Був членом московського товариства української культури «Славутич».

Валерій Бурій

Швидкий Василь Павлович - ст.наук.співр., к.і.н.

ВІДДІЛ ІСТОРІЇ УКРАЇНИ ДРУГОЇ ПОЛОВИНИ ХХ СТОЛІТТЯ

ШВИДКИЙ Василь Павлович (26.11.1963, м. Звенигородка Черкаської обл.) – дослідник історії українських національно-визвольних змагань та української культури кінця ХІХ – першої третини ХХ століття, проблем соціальної історії України другої половини ХХ століття. 1991 закінчив іст. фак-т Київ. держ. пед. ін-ту. 1991–97 – зав. сектора, аспірант Ін-ту української археографії та джерелознавства ім. М. С. Грушевського НАН України (наук. кер. – академік НАН України О. Й. Пріцак). 1998–2001 – м. н. с., 2001–2003 – н. с., з 2003 – с. н. с. відділу історії культури українського народу (з 2002 – відділ історії України другої половини ХХ століття) Ін-ту історії України НАН України. Канд. дис. «Громадсько-політична, культурно-освітня та наукова діяльність О. Г. Лотоцького (1890-і – 1930-і рр.)» (2001, наук. кер. – д. і. н. В. М. Даниленко). Член Робочої групи по підготовці 5-титомної «Історії української культури», член редколегії (відповід. секретар) збірника наукових праць «Україна ХХ ст.: Культура, ідеологія, політика» (К.: Ін-т історії України НАН України, вип. 3–7, 1999 – 2004 рр.). Досліджує історію українських визвольних рухів, становлення та розвиток політичної і науково-культурної діяльності української еміграції 1920 – 1930-х рр., повсякденне життя і соціально-моральні проблеми та особливості повоєнного періоду. Автор наукових праць з історії України кінця ХІХ – першої третини ХХ століття та біографістики; з проблем особливостей і динаміки виявів асоціальної поведінки в українському суспільстві другої половини ХХ століття.

ОСНОВНІ ПРАЦІ

Соціальні відхилення як чинник структурних змін українського соціуму другої половини ХХ століття // Україна ХХ ст.: Культура, ідеологія, політика. – Вип. 9. – К., 2005..

Посольство Олександра Лотоцького та його заходи щодо визнання незалежності української церкви (Константинополь, 1918 – 1920 роки) // Проблеми історії України: факти, судження, пошуки. – Вип. 14. – К., 2005..

«Пролетарии всех стран, соединяйтесь!», або роздуми про їхні статево-ідеологічні проблеми, спричинені «Дванадцятьма статевими заповідями революційного пролетаріату» // Україна ХХ ст.: Культура, ідеологія, політика. – Вип. 8. – К., 2005..

Олександр Лотоцький (1870 – 1939): Біобібліо-графічний покажчик [Вступна стаття] // Молода нація: Альманах. – К., 2003. – № 1 (26)..

Олександр Лотоцький: учений, громадський діяч, політик (1890 – 1939-ті рр.). – К., 2002..

Список праць О. Лотоцького 1889 – 2001 рр. // Там само (упоряд., у співавт.)..

Діяльність О. Г. Лотоцького у вирішенні проблем української церкви (1917 – 1919 рр.) // Етнічна історія народів Європи: Зб. наук. праць – К., 2000. – Вип. 4..

О. Г. Лотоцький-Білоусенко як дитячий письменник // Україна ХХ ст.: Культура, ідеологія, політика. – Вип. 4. – К., 2000..

Громадсько-політична діяльність О. Лотоцького в Петербурзі (початок ХХ ст.) // Український історичний збірник–2000. – К., 2000..

Київська доба О. Г. Лотоцького (1892–1900 рр.): культурно-освітня та політична діяльність // Наукові записки: Історичні науки. Випуск спеціальний. – К., 1999..

ЛІТЕРАТУРА

Українські історики ХХ ст.: Бібліогр. довід. / Серія «Українські історики». – Вип. 2: У 2 ч. – Ч. 2. – К., 2004..

Швидкий - Shvydkyj - Швидкий

БІБЛІОГРАФІЯ ТА ТЕКСТИ ВИДАНЬ НА САЙТІ

За запитом “Швидкий“ знайдено:

Швидкий В. П. Олександр Лотоцький: учений, громадський діяч, політик (1890–1930-ті рр.). – К.: Ін-т історії України НАН України, 2002. – 366 с.

БІБЛІОГРАФІЯ ТА ТЕКСТИ СТАТЕЙ НА САЙТІ

Швидкий Василь Антисуспільні прояви на тлі економічних «звершень» в Україні 1950–1960-х рр. // Україна ХХ ст.: культура, ідеологія, політика. - , 2013. - №18. - c.265 - Повний текст.

Швидкий Василь Подія як фактор впливу на поведінку та свідомість громадян в Україні (1953 р.). (Закінчення) // Україна ХХ ст.: культура, ідеологія, політика. - К.: Інститут історії України, 2012. - №17. - c.185 - Повний текст.

Швидкий Василь Подія як фактор впливу на поведінку та свідомість громадян в Україні (1953 р.) // Україна ХХ ст.: культура, ідеологія, політика. - К.: Інститут історії України, 2011. - №16. - c.98 - Повний текст.

Швидкий В.П. Голод 1946-1947 рр. як чинник сплеску девіантних явищ в Україні // Український історичний журнал. - Київ, 'Дієз-продукт', 2010. - №1. - c.164 - Повний текст.

Василь Швидкий § 1. Загальна характеристика криміногенної ситуації в українському суспільстві // Повоєнна Україна: нариси соціальної історії (друга половина 1940-х – середина 1950-х рр.). - К.: Інститут історії України НАН України, 2010. - №2. - c.158 - Повний текст.

Василь Швидкий § 2. Суспільно-політичні фактори активізації антисоціальних проявів у повоєнному українському суспільстві // Нариси повсякденного життя радянської України в добу непу (1921–1928 рр.). - К.: Інститут історії України НАН України, 2010. - №2. - c.177 - Повний текст.

Василь Швидкий § 3. Форми вияву девіацій у радянському соціумі // Нариси повсякденного життя радянської України в добу непу (1921–1928 рр.). - К.: Інститут історії України НАН України, 2010. - №2. - c.187 - Повний текст.

Василь Швидкий § 4. Девіаційна поведінка представників окремих соціальних груп // Нариси повсякденного життя радянської України в добу непу (1921–1928 рр.). - К.: Інститут історії України НАН України, 2010. - №2. - c.233 - Повний текст.

Швидкий Василь Система законодавчо-директивного тиску як чинник девіантності в умовах голодомору 1946–1947 рр. В Україні // Україна ХХ ст.: культура, ідеологія, політика. - Київ: Інститут історії України НАН України, 2009. - №15. - c.300 - Повний текст.

Швидкий В.П. До 60-річчя члена-кореспондента НАН України, професора В.М.Даниленка // Український історичний журнал. - Київ, 'Дієз-продукт', 2009. - №6. - c.229 - Повний текст.

Швидкий В.П. До 60-річчя доктора історичних наук С.І.Білоконя // Український історичний журнал. - Київ, 'Дієз-продукт', 2008. - №4. - c.234 - Повний текст.

Швидкий В.П. Круглий стіл 'Голод 1946-1947рр.: ретроспективний погляд істориків (до 60-річчя трагедії)' // Український історичний журнал. - Київ, 'Дієз-продукт', 2007. - №3. - c.229 - Повний текст.

Швидкий В.П. Обрання доктора історичних наук Сергія Білоконя дійсним членом Української вільної академії наук у США // Український історичний журнал. - Київ, 'Дієз-продукт', 2007. - №2. - c.237 - Повний текст.

Швидкий В.П. Бродяжництво й жебрацтво як елементи соціального життя в Україні у першій половині 1950-х рр // Український історичний журнал. - Київ, 'Дієз-продукт', 2007. - №1. - c.169 - Повний текст.

Швидкий В. ПОСОЛЬСТВО ОЛЕКСАНДРА ЛОТОЦЬКОГО ТА ЙОГО ЗАХОДИ ЩОДО ВИЗНАННЯ НЕЗАЛЕЖНОСТІ УКРАЇНСЬКОЇ ЦЕРКВИ (Константинополь, 1918–1920 роки) // Проблеми історії України: факти, судження, пошуки. - Київ: Інститут історії України НАН України, 2005. - №14. - c.44 - Повний текст.

Швидкий В. Громадянсько-політична діяльність О. Лотоцького в Петербурзі (початок ХХ ст.) // Український історичний збірник. - Київ: Інститут історії України НАН України, 2000. - №3. - c.162

Валерій Бурій

Швидкий Василь Павлович - ст.наук.співр., к.і.н.

http://history.org.u... style='box-sizing: border-box; border: 1px solid rgb(153, 51, 0); vertical-align: middle; max-width: 200px; margin: 5px; width: 155px;'>

ВІДДІЛ ІСТОРІЇ УКРАЇНИ ДРУГОЇ ПОЛОВИНИ ХХ СТОЛІТТЯ

ШВИДКИЙ Василь Павлович (26.11.1963, м. Звенигородка Черкаської обл.) – дослідник історії українських національно-визвольних змагань та української культури кінця ХІХ – першої третини ХХ століття, проблем соціальної історії України другої половини ХХ століття. 1991 закінчив іст. фак-т Київ. держ. пед. ін-ту. 1991–97 – зав. сектора, аспірант Ін-ту української археографії та джерелознавства ім. М. С. Грушевського НАН України (наук. кер. – академік НАН України О. Й. Пріцак). 1998–2001 – м. н. с., 2001–2003 – н. с., з 2003 – с. н. с. відділу історії культури українського народу (з 2002 – відділ історії України другої половини ХХ століття) Ін-ту історії України НАН України. Канд. дис. «Громадсько-політична, культурно-освітня та наукова діяльність О. Г. Лотоцького (1890-і – 1930-і рр.)» (2001, наук. кер. – д. і. н. В. М. Даниленко). Член Робочої групи по підготовці 5-титомної «Історії української культури», член редколегії (відповід. секретар) збірника наукових праць «Україна ХХ ст.: Культура, ідеологія, політика» (К.: Ін-т історії України НАН України, вип. 3–7, 1999 – 2004 рр.). Досліджує історію українських визвольних рухів, становлення та розвиток політичної і науково-культурної діяльності української еміграції 1920 – 1930-х рр., повсякденне життя і соціально-моральні проблеми та особливості повоєнного періоду. Автор наукових праць з історії України кінця ХІХ – першої третини ХХ століття та біографістики; з проблем особливостей і динаміки виявів асоціальної поведінки в українському суспільстві другої половини ХХ століття.

ОСНОВНІ ПРАЦІ

Соціальні відхилення як чинник структурних змін українського соціуму другої половини ХХ століття // Україна ХХ ст.: Культура, ідеологія, політика. – Вип. 9. – К., 2005..
Посольство Олександра Лотоцького та його заходи щодо визнання незалежності української церкви (Константинополь, 1918 – 1920 роки) // Проблеми історії України: факти, судження, пошуки. – Вип. 14. – К., 2005..
«Пролетарии всех стран, соединяйтесь!», або роздуми про їхні статево-ідеологічні проблеми, спричинені «Дванадцятьма статевими заповідями революційного пролетаріату» // Україна ХХ ст.: Культура, ідеологія, політика. – Вип. 8. – К., 2005..
Олександр Лотоцький (1870 – 1939): Біобібліо-графічний покажчик [Вступна стаття] // Молода нація: Альманах. – К., 2003. – № 1 (26)..
Олександр Лотоцький: учений, громадський діяч, політик (1890 – 1939-ті рр.). – К., 2002..
Список праць О. Лотоцького 1889 – 2001 рр. // Там само (упоряд., у співавт.)..
Діяльність О. Г. Лотоцького у вирішенні проблем української церкви (1917 – 1919 рр.) // Етнічна історія народів Європи: Зб. наук. праць – К., 2000. – Вип. 4..
О. Г. Лотоцький-Білоусенко як дитячий письменник // Україна ХХ ст.: Культура, ідеологія, політика. – Вип. 4. – К., 2000..
Громадсько-політична діяльність О. Лотоцького в Петербурзі (початок ХХ ст.) // Український історичний збірник–2000. – К., 2000..
Київська доба О. Г. Лотоцького (1892–1900 рр.): культурно-освітня та політична діяльність // Наукові записки: Історичні науки. Випуск спеціальний. – К., 1999..

ЛІТЕРАТУРА

.
Українські історики ХХ ст.: Бібліогр. довід. / Серія «Українські історики». – Вип. 2: У 2 ч. – Ч. 2. – К., 2004..
Швидкий - Shvydkyj - Швидкий

БІБЛІОГРАФІЯ ТА ТЕКСТИ ВИДАНЬ НА САЙТІ

За запитом “Швидкий“ знайдено:

БІБЛІОГРАФІЯ ТА ТЕКСТИ СТАТЕЙ НА САЙТІ

http://history.org.u... target='_blank' style='box-sizing: border-box; color: rgb(130, 78, 74); font-family: Arial, Helvetica, sans-serif; font-size: small; background-color: rgb(245, 255, 234);'>Швидкий Василь   Антисуспільні прояви на тлі економічних «звершень» в Україні 1950–1960-х рр. // Україна ХХ ст.: культура, ідеологія, політика. - , 2013. - №18. - c.265 - Повний текст.

http://history.org.u... target='_blank' style='box-sizing: border-box; color: rgb(130, 78, 74); font-family: Arial, Helvetica, sans-serif; font-size: small; background-color: rgb(245, 255, 234);'>Швидкий Василь   Подія як фактор впливу на поведінку та свідомість громадян в Україні (1953 р.). (Закінчення) // Україна ХХ ст.: культура, ідеологія, політика. - К.: Інститут історії України, 2012. - №17. - c.185 - Повний текст.

http://history.org.u... target='_blank' style='box-sizing: border-box; color: rgb(130, 78, 74); font-family: Arial, Helvetica, sans-serif; font-size: small; background-color: rgb(245, 255, 234);'>Швидкий Василь   Подія як фактор впливу на поведінку та свідомість громадян в Україні (1953 р.) // Україна ХХ ст.: культура, ідеологія, політика. - К.: Інститут історії України, 2011. - №16. - c.98 - Повний текст.

http://history.org.u... target='_blank' style='box-sizing: border-box; color: rgb(130, 78, 74); font-family: Arial, Helvetica, sans-serif; font-size: small; background-color: rgb(245, 255, 234);'>Швидкий В.П.   Голод 1946-1947 рр. як чинник сплеску девіантних явищ в Україні // Український історичний журнал. - Київ, 'Дієз-продукт', 2010. - №1. - c.164 - Повний текст.

http://history.org.u... target='_blank' style='box-sizing: border-box; color: rgb(130, 78, 74); font-family: Arial, Helvetica, sans-serif; font-size: small; background-color: rgb(245, 255, 234);'>Василь Швидкий   § 1. Загальна характеристика криміногенної ситуації в українському суспільстві // Повоєнна Україна: нариси соціальної історії (друга половина 1940-х – середина 1950-х рр.). - К.: Інститут історії України НАН України, 2010. - №2. - c.158 - Повний текст.

http://history.org.u... target='_blank' style='box-sizing: border-box; color: rgb(130, 78, 74); font-family: Arial, Helvetica, sans-serif; font-size: small; background-color: rgb(245, 255, 234);'>Василь Швидкий   § 2. Суспільно-політичні фактори активізації антисоціальних проявів у повоєнному українському суспільстві // Нариси повсякденного життя радянської України в добу непу (1921–1928 рр.). - К.: Інститут історії України НАН України, 2010. - №2. - c.177 - Повний текст.

http://history.org.u... target='_blank' style='box-sizing: border-box; color: rgb(130, 78, 74); font-family: Arial, Helvetica, sans-serif; font-size: small; background-color: rgb(245, 255, 234);'>Василь Швидкий   § 3. Форми вияву девіацій у радянському соціумі // Нариси повсякденного життя радянської України в добу непу (1921–1928 рр.). - К.: Інститут історії України НАН України, 2010. - №2. - c.187 - Повний текст.

http://history.org.u... target='_blank' style='box-sizing: border-box; color: rgb(130, 78, 74); font-family: Arial, Helvetica, sans-serif; font-size: small; background-color: rgb(245, 255, 234);'>Василь Швидкий   § 4. Девіаційна поведінка представників окремих соціальних груп // Нариси повсякденного життя радянської України в добу непу (1921–1928 рр.). - К.: Інститут історії України НАН України, 2010. - №2. - c.233 - Повний текст.

http://history.org.u... target='_blank' style='box-sizing: border-box; color: rgb(130, 78, 74); font-family: Arial, Helvetica, sans-serif; font-size: small; background-color: rgb(245, 255, 234);'>Швидкий Василь   Система законодавчо-директивного тиску як чинник девіантності в умовах голодомору 1946–1947 рр. В Україні // Україна ХХ ст.: культура, ідеологія, політика. - Київ: Інститут історії України НАН України, 2009. - №15. - c.300 - Повний текст.

http://history.org.u... target='_blank' style='box-sizing: border-box; color: rgb(130, 78, 74); font-family: Arial, Helvetica, sans-serif; font-size: small; background-color: rgb(245, 255, 234);'>Швидкий В.П.   До 60-річчя члена-кореспондента НАН України, професора В.М.Даниленка // Український історичний журнал. - Київ, 'Дієз-продукт', 2009. - №6. - c.229 - Повний текст.

http://history.org.u... target='_blank' style='box-sizing: border-box; color: rgb(130, 78, 74); font-family: Arial, Helvetica, sans-serif; font-size: small; background-color: rgb(245, 255, 234);'>Швидкий В.П.   До 60-річчя доктора історичних наук С.І.Білоконя // Український історичний журнал. - Київ, 'Дієз-продукт', 2008. - №4. - c.234 - Повний текст.

http://history.org.u... target='_blank' style='box-sizing: border-box; color: rgb(130, 78, 74); font-family: Arial, Helvetica, sans-serif; font-size: small; background-color: rgb(245, 255, 234);'>Швидкий В.П.   Круглий стіл 'Голод 1946-1947рр.: ретроспективний погляд істориків (до 60-річчя трагедії)' // Український історичний журнал. - Київ, 'Дієз-продукт', 2007. - №3. - c.229 - Повний текст.

http://history.org.u... target='_blank' style='box-sizing: border-box; color: rgb(130, 78, 74); font-family: Arial, Helvetica, sans-serif; font-size: small; background-color: rgb(245, 255, 234);'>Швидкий В.П.   Обрання доктора історичних наук Сергія Білоконя дійсним членом Української вільної академії наук у США // Український історичний журнал. - Київ, 'Дієз-продукт', 2007. - №2. - c.237 - Повний текст.

http://history.org.u... target='_blank' style='box-sizing: border-box; color: rgb(130, 78, 74); font-family: Arial, Helvetica, sans-serif; font-size: small; background-color: rgb(245, 255, 234);'>Швидкий В.П.   Бродяжництво й жебрацтво як елементи соціального життя в Україні у першій половині 1950-х рр // Український історичний журнал. - Київ, 'Дієз-продукт', 2007. - №1. - c.169 - Повний текст.

http://history.org.u... target='_blank' style='box-sizing: border-box; color: rgb(130, 78, 74); font-family: Arial, Helvetica, sans-serif; font-size: small; background-color: rgb(245, 255, 234);'>Швидкий В.   ПОСОЛЬСТВО ОЛЕКСАНДРА ЛОТОЦЬКОГО ТА ЙОГО ЗАХОДИ ЩОДО ВИЗНАННЯ НЕЗАЛЕЖНОСТІ УКРАЇНСЬКОЇ ЦЕРКВИ (Константинополь, 1918–1920 роки) // Проблеми історії України: факти, судження, пошуки. - Київ: Інститут історії України НАН України, 2005. - №14. - c.44 - Повний текст.

Швидкий В.   Громадянсько-політична діяльність О. Лотоцького в Петербурзі (початок ХХ ст.) // Український історичний збірник. - Київ: Інститут історії України НАН України, 2000. - №3. - c.162

Валерій Бурій

http://novadoba.com.... style='margin: 0px; padding: 0px; color: rgb(30, 30, 30); text-decoration: none;'>На Звенигородщині вітали майстриню соломоплетіння Ангеліну Мицик

Дата: 12-02-2015, 19:01.

http://novadoba.com.... alt='На Звенигородщині вітали майстриню соломоплетіння Ангеліну Мицик' title='На Звенигородщині вітали майстриню соломоплетіння Ангеліну Мицик' style='margin: 10px 15px 10px 0px; padding: 0px; border: 3px solid rgb(206, 206, 206); width: 300px; float: left;'>11 лютого 2015 року в читальному залі центральної районної бібліотеки відбулась творча зустріч присвячена 75-річчю від дня народження відомої на Черкащині майстрині соломоплетіння Ангеліни Сергіївни Мицик. Неодноразового учасника виставок декоративно-прикладного мистецтва прийшли привітати керуючий справами виконавчого апарату районної ради Володимир Низенко, науковий співробітник краєзнавчого музею Станіслав Лячинський, відомий український художник і етнограф Олександр Фесуан, методист відділу освіти Любов Бойко.

Про це http://novadoba.com.... style='margin: 0px; padding: 0px; color: rgb(37, 105, 217); text-decoration: none; outline: none;'>«Нова Доба» дізналася в Звенигородській РДА.

Теплим словом та гарною піснею з фольклорним ансамблем «Журавка» ювілярку привітала заслужений працівник культури України Поліна Соломаха. Слова вітання на адресу ювілярки також прозвучали і від імені колег по «виставковому цеху» Людмили Власенко, директора дитячої художньої школи та інші. Для творчої особистості дуже важливо мати поряд людину, яка поділяє твої погляди, дихає з тобою в унісон, підтримує в усіх починаннях. Таку підтримку в особі власного чоловіка і друга Вадима Федоровича Мицика має Ангеліна Сергіївна, який також приєднався до теплих привітань. За багаторічну сумлінну працю, вагомий внесок у розвиток і популяризацію національної культури, активну участь в культурно-мистецькому житті району та з нагоди ювілею, Почесною грамотою районної ради було нагороджено Ангеліну Сергіївну. Зустріч була дуже цікава та пройшла у теплій і щирій атмосфері. По завершенню зустрічі було представлено нові книги Вадима Мицика, які нещодавно вийшли з друку.

Валерій Бурій

http://procherk.info... style='margin: 0px; padding: 0px; border: 0px; outline: none; font-size: 21.6000003814697px; text-decoration: none; line-height: 22px; color: rgb(34, 34, 34); visibility: visible; background: transparent;'>Заслужений журналіст написав «Звенигородщину медову»

http://procherk.info... title='Друк' rel='nofollow' style='margin: 0px; padding: 0px; border: 0px; outline: none; text-decoration: none; line-height: 15px; color: rgb(152, 0, 0); background: transparent;'>

15 травня 2015, 07:01 http://procherk.info... style='margin: 0px; padding: 0px; border: 0px; outline: none; text-decoration: none; line-height: 15px; color: rgb(152, 0, 0); background: transparent;'>Новини Черкас та Черкаської області

У Звенигородському поліграфічному підприємстві на Черкащині щойно вийшла з друку книга місцевих журналістів «Звенигородщина медова». Її автор заслужений журналіст України Феофан Білецький зібрав воєдино багаторічні творчі пошуки місцевих газетярів, виклавши історію бджільництва в подіях, фактах, особистостях. Разом з головою Звенигородської районної організації бджолярів-любителів Леонідом Захаревичем він провів велику організаційну роботу, аби творчий доробок звенигородських журналістів вихлюпнувся у своєрідну енциклопедію місцевого бджільництва впереміш із хвилюючими розповідями про долі земляків, які на перехрестях долі зустріли своє справжнє покликання – таке солодке для душі й таке нелегке для роботи.

http://procherk.info... mce_src='/images/news/052015/3b9e7daed76a74bb0576389481a84aa4.jpg' height='480' width='640' style='margin: 0px 10px; padding: 0px; border: 1px solid black; outline: 0px; background: transparent;'>

Більшість оповідей, що належать перу Феофана Білецького, - глибокий творчий пошук істини, що веде кожного з його героїв до обраної мети. Натхненно розповідає про бджолярів член Національної спілки журналістів України Михайло Солончук – філолог, газетяр і поет, який знаходить своїх героїв поруч , серед буднів, змальовує їх, не шкодуючи літературних фарб.

До збірки увійшли також окремі нариси з творчого доробку редактора газети «Шевченків край» (2000-2012 р.р) Раїси Білецької.

У збірці вміщено захопливу оповідь про батька українського бджільництва Петра Прокоповича, з яким приятелював наш славетний земляк Тарас Шевченко.

Книгою «Звенигородщина медова» Звенигородська районна організація Національної спілки журналістів України засвідчує свою уклінну шану відданим бджолярській справі людям, які роблять світ життєдайним і здоровішим, а рідну Україну – багатшою.

Марина Лесь

http://procherk.info...

Валерій Бурій ЗВЕНИГОРОДЩИНА: ПОДІЇ, ФАКТИ, ПЕРСОНАЛІЇ22 КВІТНЯ 2015 РОКУ - 120 РОКІВ ВІД ДНЯ НАРОДЖЕННЯ ЛЕВА БИКОВСЬКОГО (1895-1992)
Лев Юстимович Биковський народився 22 квітня 1895 р. у с. Вільховці Звенигородського повіту Київської губернії. Його батько був лісничим. Після початкової домашньої освіти став учнем реальної школи у Києві (1904 р.). У 1905–1912 рр. навчався у Звенигородській семирічній комерційній школі; закінчив її зі срібною медаллю. У ті роки він входив до місцевого українського гуртка, перебуваючи під впливом сина видатного українського антрополога Федора Вовка – Юрія, виявляв у ранніх формах свою національну самосвідомість. У 1912–1914 pp. здобував вищу освіту на металургійному факультеті Петербурзького політехнічного інституту, брав активну участь у житті української громади північної столиці Росії. Познайомився і близько зійшовся з такими відомими діячами, як В. Садовський, П. Стебницький, П. Зайцев, Ф. Вовк, О. Лотоцький тощо. Працював бібліотекарем (за іншими даними, помічником бібліотекаря) Української студентської громади, що функціонувала у політехнічному інституті. Як стверджує відомий історик Любомир Винар, вже тоді Л. Биковський 'правдоподібно прислужився 'Службі українській книжці' і українській книжній культурі, яку уважав основою української національної культури'.
Восени 1914 р. Л. Биковський перейшов на навчання до Петроградського лісного інституту, став членом таємного українського студентського 'Інформаційного бюро', що координувало роботу українських студентських громад різних навчальних закладів Петрограда. Згодом його мобілізували до російської армії. Спочатку у 1915–1916 pp. був десятником воєнно-дорожного відділу Міністерства внутрішніх справ Росії, а потім довелося переміститися аж на Кавказький фронт, де у 1916–1918 pp. обіймав посаду інженера будівельного відділу 5-го Кавказького армійського корпусу (м. Трапезунд; провінція Анталія в Туреччині). Перебуваючи у Трапезунді, разом з іншими молодими українцями зорганізував українську громаду. У 1917 р. почав друкуватися у 'Вістях Української Громади м. Трапезунда' (редактор – старшина Грицько Хоменко), а також в 'Українських Вістях на Закавказзі' (Тбілісі) (редактор – військовий урядовець Артем Дражевський).Після укладення Брестського миру Л. Биковський повертається на батьківщину. У столиці УНР він зайняв посаду інспектора філій та інструктора-організатора у видавничому товаристві 'Друкар' (керівник — П. Балицький), заснував філії книгарні цього товариства у Житомирі, Ніжині, Севастополі. У 1918–1919 академічному році навчався у Київському географічному інституті при університеті св. Володимира. Наприкінці 1918 р. влаштувався урядовцем у Міністерстві закордонних справ УНР. Тут він захопився бібліотекарством і періодично працював у Національній, а згодом Всенародній бібліотеці України при Українській Академії наук. Тоді познайомився і співпрацював з академіками С. Єфремовим, П. Тутковським, А. Кримським, професором О. Грушевським та іншими вченими. У 1919 р. зблизився з Ю. Меженком – першим теоретиком наукової бібліографії в Україні, що вплинуло на його подальшу професійну і життєву долю.Після того, як наприкінці серпня 1919 р. Київ зайняли денікінські війська, вирішив перебратися до спокійного, але далекого Кам'янця-Подільського, що виконував роль державного і політичного центру УHP. Тут працював другим помічником бібліотекаря. Восени 1919 р. вступив до 'Кам'янець-Подільського бібліотечного товариства', яке очолював C. O. Сірополко. Коли Київ знову став столицею УНР в результаті наступу польського і українського війська, Лев Юстимович вирішив повернутися до роботи у Всенародній бібліотеці при УАН, в якій пропрацював до 1921 р., був першим редактором журналу «Хроніка», який видавала бібліотека. Книгознавчу діяльність Биковського схвально оцінено в працях Ю. Меженка, Д. Балики, М. Ясинського 20-х рр.Від осені 1921 він на еміграції в Польщі, де 1921-1922 рр. навчався у Варшавському університеті й закінчив курси бібліотекознавства при Варшавській публічній бібліотеці. Від кінця 1922-го – у Чехо-Словаччині. Закінчив Українську господарську академію у Подєбрадах (1927), отримав диплом інженера-економіста. Працював в установах, пов'язаних з книговидавництвом; редагував та видав три збірники «Українського книгознавства» (1922). У 30-ті pp. в Україні його ім'я було заборонене, а книжки опинилися у спецфондах. Перебування в Польщі в період 1928 - осені 1944 рр. стало головним етапом у науково-дослідній бібліологічній діяльності Л. Ю. Биковського. Він працював у Варшавській міській публічній бібліотеці зав. відділу комплектування (1928-1944рр.), одночасно редактором бібліотечного журналу (1929-38); директором, викладачем Вищих курсів бібліотекознавства (1942-44). Разом з Ю. Липою у 1938–1939 рр. заснував Український Чорноморський інститут у Варшаві, сприяв створенню Українського Суходолового, морського та океанічного інституту. Згодом був зайнятий журналістською працею, перевидав низку своїх книгознавчих робіт. Брав участь у розбудові УВАН, у якій очолив книгознавчу комісію. Від січня 1945 р. він – в Німеччині, в різних таборах для переміщених осіб.Влітку 1949 р. Л. Ю. Биковський емігрував до США. В Нью-Йорку він – член управи УВАН, секретар книгознавчої секції й Чорноморської комісії, заступник голови. 1954 р. переїхав до Денвера, працював у місцевій публічній бібліотеці (1954-63), секретарем Денверської групи УВАН; разом із Л. Винаром відновив діяльність Українського бібліологічного інституту. Від 1963 р. - співробітник журналу «Український історик», один із засновників Українського історичного товариства. Від 1971 р. працює асистентом професора Українського техніко-економічного інституту в Мюнхені. 1971 р. Биковському присвоєно ступінь доцента в галузі книгознавства. Помер 11 січня 1992 р. у м. Денвері, шт. Колорадо, США.
Його творча спадщина – понад 500 праць, частина з них надрукована і зберігається в архівах України і США. Друкувався у часописах «Бібліологічні вісті», «Бібліотечний журнал», «Українське книгознавство», «Українська книга», «Книголюб», «Bibliotekarz», «Самостійна Україна», «Український історик», «Визвольний шлях». Автор теоретичних розвідок з проблем книгознавства «Замітки про книгознавство та книговживання» (1923), «Книжна справа в Чехо-Словаччині» (1926), «Книгознавство, бібліографія та бібліотекознавство: Програма» (1933), «Департамент книги України:Проект» (1942), «Українські книгознавчі періодики і збірники 1-ї пол. 20 ст.» (1978). Переклав з чеської працю Л. Жівного «Нове завдання книгозбірень та інформаційні установи» (1936).

Валерій Бурій

ЧЕРКАСЬКИЙ КАЛЕНДАР

5 БЕРЕЗНЯ - 105 років від дня народження Яна (Якова Ісаковича) Островського (1910 - 1984), журналіста й письменника, уродженця Звенигородки.

Працював у газетах 'Гудок', 'Красный флот', 'Советская культура', 'Литературная газета', журналі 'Советская эстрада и цирк'. Автор документальної повісті 'Если жизнь тебе дорога' (1964), книжок ' Владимир Дуров и его артисты' (1967), 'Истории выдуманные и невыдуманные (1976).

ЛІТЕРАТУРА :

Хоменко В.М. Звенигородщина : словник-довідник / В.М. Хоменко. - Черкаси, 2008. - С. 90 - 91.

Валерій Бурій

ПОДАРУНОК АВТОРА - ВІДОМОГО ЗВЕНИГОРОДСЬКОГО КРАЄЗНАВЦЯ

* Хоменко В. Земляки / Володимир Хоменко - К.: Арт Економі, 2015. - 76 с.; іл.

* Хоменко В. Зона / Володимир Хоменко - К.: Арт Економі, 2015. - 52 с.; іл.

http://www.knygar.co...>

Нова книжка історика і журналіста Володимира Хоменка «Зона» – розповідь про земляків-звенигородчан, які стали жертвами репресій радянської тоталітарної системи.

***

http://www.knygar.co...>

Збірник «Земляки» – прилога до давніш виданої «Пам’яті». Це розповіді про відомих, малознаних чи й призабутих земляків, відгуки на книжки сучасних авторів.

...

Закрити