АНГЕЛА ЗА СВЯТКОВОЮ ВЕЛИКОДНЬОЮ (ПАСХАЛЬНОЮ) ТРАПЕЗОЮ...

Христос Воскрес із мертвих, смертю смерть подолав, і тим, що в гробах, життя дарував!

Владико Святий, Отче Вседержителю, Предвічний Боже! Освяти хліб цей Твоїм святим духовним благословенням, щоб був він усім, що споживають його для здоров’я тілесного. Захисти нас від недуг та всякого ворожого підступу, – через Господа нашого Ісуса Христа, що з неба зійшов, дає життя й спасіння світові, з Тобою живе і царює в єдності Святого Духа нині, і повсякчас, і на віки вічні.

Амінь.

***

Господи Ісусе Христе, Боже наш, страви м’ясні благослови та освяти. Щоб ми споживаючи ці благословенні й освячені страви Твоє благословення зі здоров’ям одержали. Бо Ти є правдива Пожива й Податель добра і все благословляєш і освячуєш, Христе Боже наш, і Тобі славу віддаємо, з Безначальним Твоїм Отцем і з Пресвятим і Милосердним і Животворчим Твоїм Духом, нині, і повсякчас, і на віки вічні.

 Амінь.

***

Владико Господи Боже наш, що все сотворив, благослови сир, молоко, писанки й крашанки та іншу поживу, й нас збережи у благості Твоїй, щоб ми, вживаючи в їжу ці, щедро подані Тобою дари, наситились і невимовною Твоєю благістю, радіючи що воскрес із мертвих Господь наш Ісус Христос. Бо Твоя є влада, Отця, і Сина, і Святого Духа, нині, і повсякчас, і на віки віків.  Амінь.

Боже наш! Нехай зійде Твій Святий Дух на нас і на цю трапезу! Благослови її та освяти, через окроплення цією освяченою водою, благодаттю Твоєю в ім’я Отця, і Сина, і Святого Духа. Амінь.

 Христос Воскрес!

 Воістину Воскрес!

ДОСЛІДЖУЄМО БІБЛІЙНІ ТЕКСТИ

Бурій В. Відкриваємо Біблію / Валерій Бурій // Шевченків край. - 1998. - 1 серпня.

Бурій В. Відкриваємо Біблію / Валерій Бурій // Місто робітниче. - 1998. - 19 вересня.

Бурій В. Правда і вигадки про Біблію / Валерій Бурій // Авангард (Катеринопіль). - 1988. - 29 листопада.

Бурій В. Правда і вигадки про Біблію / Валерій Бурій // Шевч. край. -1988. -24 лист.

Бурій В. Апокаліпсис, або Об'явлення святого Івана Богослова / Валерій Бурій // Шевч. край. -1993. – 17 лют.

Бурій В. Число 666 / Валерій Бурій // Шевч. край. -1994. -27 квіт.

Бурій В. Символ християнської віри / Валерій Бурій // Шевч. Край. - 1992. – 20 черв.

Бурій В. Українські переклади Біблії / Валерій Бурій // Шевченків край (Звенигородка). – 1993. – 21 квітня.

Бурій В. Вічна Книга: четвертий повний переклад Біблії / Валерій Бурій // Місто робітниче. - 2011. – 25 листопада.

Бурій В. Перша Книга Президентів (Пересопницьке Євангеліє) / Валерій Бурій // Місто робітниче : Ватутінська міська громадсько-політична газета. - 2010. - 5 листопада. - С.4.: іл.

Бурій В. Пересопницьке Євангеліє / Валерій Бурій // Катеринопільський вісник: районна газета. - 1999. - 31 березня. - С. 3.: іл.

***

Бурій В. Конфесійна карта Шевченкового краю // Валерій Михайлович Бурій: біобібліогр. покажч.; тексти. — Черкаси: Вертикаль, 2013. — С. 210-222.  - Бібліогр.: с. 219-222.

Валерій Бурій:

протягом 1988–1989 років студіював релігієзнавство у Київському державному університеті імені Т. Г. Шевченка, після чого став лектором-методистом обласної категорії з проблем релігієзнавства. Закінчив дистанційний курс Міжнародної Біблійної школи (Австрія, Відень, 1991 рік), Біблійний курс Євро-Азійського дивізіону АСД (1992 рік), Біблійний кореспондентський курс (США, 1994 рік), заочну Біблійну школу «Нове життя» норвезької християнської місії світового євангелізму (1994 рік), Біблійний курс братства незалежних місіонерських громад (Польща, 1995 рік), заочний курс вивчення Біблії (Житомир, 1999 рік).

Валерій Михайлович Бурій — конфесієзнавець, викладав курс «Історія християнської церкви» Біблійної школи (1997), релігієзнавства Уманської філії приватного навчального закладу, «Європейський університет» (2004–2005), виконував обов'язки експерта-релігієзнавця комісії з альтернативної служби Ватутінського міськвиконкому (1999–2009).

Падають люди, ніби листки,

Давно вже не було такої весни.

Яка буде Пасха? Можливо, в сльозах?

І синяя маска на наших устах?

Зникають привітні і теплі слова,

Вкривається льодом, снігами душа.

Бракує повсюди і серця й руки,

Давно вже не було такої весни.

Чи будем тримати свячене яйце?

Чи зможем впізнати крізь маску лице?

Будемо боятись у гості піти?

Давно вже не було такої весни.

Чи буде дзвеніти нам радісно дзвін?

Які будуть ноти і що скаже він?

Воскресний світанок, о сонце, зійди!

Давно вже не було такої весни.

Порожнії храми у місті, в селі,

Чи будуть гаївки, чи будуть пісні?

Чи будемо кошик в посвяту нести?

Давно вже не було такої весни.

Не падаймо духом, кріпімся в Христі,

Молитва лікує хвороби усі.

Благаймо у Бога з Карпат до Дніпра,

Хай буде у мирі і Пасха й весна.

Не падаймо духом, — все в Божих руках,

А ключ порятунку – у наших серцях.

Брати українці, єднатись пора,

В нас віра єдина, Держава одна!

Давно вже не було такої весни.

Прости нас, Ісусе, прости!

Автор о. Петро Половко

Великий четвер. 

Спомин Таємної Вечері.

Чистий четвер – народна назва Великого четверга Страсної седмиці. В цей день Свята Церква згадує важливу подію – Тайну вечерю, під час якої Ісус Христос встановив Таїнство Святого Причастя (Євхаристії). Тайна вечеря не означає, що вона була якоюсь прихованою чи секретною. Її таємничість полягає в тому, що під час неї звершується для нас свята Таїна, стається незбагненне – хліб стає Тілом, а вино стає Кров’ю Христовою: «І коли вони їли, Ісус узяв хліб і, благословивши, переламав і, роздаючи ученикам, сказав: прийміть, споживайте, це є Тіло Моє. І, взявши чашу та воздавши хвалу, подав їм і сказав: пийте з неї всі, бо це є Кров Моя Нового Завіту, що за багатьох проливається на відпущення гріхів» (Мф. 26: 26 – 28).

Причастивши апостолів, Господь заповідав завжди звершувати це Таїнство. Таїнство Євхаристії звершується у нас і нині, і звершуватиметься до кінця віку.

Великий четвер – це спомин ще одної важливої події, коли Спаситель омив ноги Своїм учням, таким чином показавши нам приклад любові й смирення. Знявши з Себе верхній одяг, підперезавшись рушником, налив в умивальницю води і почав омивати ноги Своїм ученикам і обтирати рушником. Апостол Петро здивувався і відмовлявся спочатку, адже Спаситель робив те, що традиційно виконували раби, але Ісус Христос, пояснив: «Якщо не вмию тебе, не матимеш частини зі Мною… Отже, якщо Я, Господь і Учитель, умив вам ноги, то і ви повинні вмивати ноги один одному. Бо Я дав вам приклад, щоб і ви робили так само, як Я зробив вам. Істинно, істинно кажу вам: раб не більший за господаря свого, і посланець не більший за того, хто послав його. Якщо це знаєте, блаженні ви, коли виконуєте» (Ін. 13: 8, 14 – 17).

Таким чином, Господь, омивши ноги апостолам, показав нам, що, з одного боку, ми повинні дозволити Богу любити себе і прийняти Його любов, а з іншого – чинити так, як Він, з любові до інших. Окрім того, Він власним прикладом показав, що в Царстві Божому панує не земна слава чи звання, а любов і покірність. Тож з давніх часів в цей день було прийнято прибиратися у храмах на згадку про приготування у Сіонській горниці до Тайної вечері, приготування двома Його учениками пасхальної вечері та про спомин обмивання ніг апостолам.

Саме звідси походить народна традиція прибирати у домівках та випікати паски у Великий четвер, через що в народі його ще називають Чистим. Проте Чистий четвер стосується не стільки чистих вікон, дверей, підлоги… скільки очищення нашого серця, душі. Цей день спонукає нас зрозуміти готовність йти за Христом, любити ближніх, служити їм, бути смиренними. Тож твердження про те, що у Чистий четвер потрібно обов’язково вмитися до сходу сонця, щоби «змити з себе гріхи та неприємності» – ніщо інше, як звичайне марновірство. Умивання водою в будь-який час доби ніяким чином не призводить до духовного очищення і не «звільняє» від гріхів. До речі, так само, як і пірнання в ополонку на Водохреща… Жодного церковного припису для звершення такого дійства немає. Умивання – це важлива для особистої гігієни процедура, але її зовсім недостатньо, аби очистити душу. Лише Таїнство Покаяння, Сповідь і Святе Причастя дає нам таку можливість.

Бурій, Валерій Михайлович.

Лисича Балка: відома та невідома [Текст] : іст.-краєзн. нарис / Валерій Бурій. - Черкаси : Вертикаль, 2009. - 72 с. : іл., фотогр. - Бібліогр.: с. 71. -

Бурій, Валерій Михайлович.

Народно-православний календар [Текст] / Валерій Бурій. - Черкаси : Вертикаль, 2009. - 95 с. : іл., фотогр. - Бібліогр.: с. 95

Бурій, Валерій Михайлович

Вибрані розвідки, статті та замітки [Текст] / Валерій Бурій. - Черкаси : Вертикаль, 2008 .

Вип. 1. - 2008. - 72 с. : іл

Твоє Ватутіне від А до Я [Текст] : [корот. слов.-довід.] / [авт.-упоряд.] Валерій Бурій. - Ватутіне ; Черкаси : Витоки, 2003. - 20 с. - (Енциклопедія для наймолодших). - Бібліогр.: с. 16-18.

Валерій Михайлович Бурій [Текст] : біобібліогр. покажч. : тексти. - Черкаси : Вертикаль, 2013. - 223 с

Штрихи до біографій [Текст] : [зб. ст.] / [авт.-упоряд. В. М. Бурій]. - Черкаси : ІнтролігаТОР, 2014. - 99 с. : ил

Бурій, Валерій Михайлович.

Ватутінезнавство: події, факти, персоналії [Текст] : [довідник] / Валерій Бурій. - Черкаси : Вертикаль, 2015. - 271 с. : іл. - Бібліогр.: с. 248-253.

Бурій, Валерій Михайлович

Вибрані розвідки, статті та замітки [Текст] / Валерій Бурій. - Черкаси : Вертикаль, 2008 .

Вип. 2 : Катеринопільщина: події, факти, персоналії. - 2016. - 107 с. : іл

Бурій, В. М.

Рослини-екзоти міста Ватутіне та його околиць [Текст] / В. М. Бурій. - Черкаси : Вертикаль, 2017. - 32 с.

Життєві істини Валерія Бурія [Текст] : зб. ст. і матеріалів. - Черкаси : Вертикаль, 2012. - 52 с. : фотогр. - (Подвижники краєзнавства Черкащини).

Бурій, Валерій Михайлович.  Дикорослі отруйні рослини міста Ватутіне та його околиць [Текст] / Валерій Бурій. - Черкаси : Вертикаль : Кандич С. Г. [вид.], 2017. - 30 с. : іл. - Бібліогр.: с. 17-28.

Бурій В. М. Вибрані тексти : статті, розвідки та замітки. Вип. 3 / Валерій Бурій. — Черкаси: Вертикаль, 2018. — 247 с. : іл. - Бібліогр.: с. 245 - 246.

Бурій, В.М. Вулиці міста Ватутіне та села Скаливатка / Бурій Валерій Михайлович; Валерій Бурій. - Черкаси : Чабаненко Ю. А., 2019. – 30 с. – Містить бібліогр.

Бурій, Валерій Михайлович. Інвазійні види у флорі міста Ватутіне та його околиць [Текст] / Валерій Бурій. - Черкаси : Чабаненко Ю. А. [вид.], 2020. - 63, [1] с. - Бібліогр.: с. 56-60.

* Бурій В. Триває Великий піст / Валерій Бурій // Місто робітниче (Ватутіне). - 2011. - 15 квіт. - С. 4. 

* Бурій В. Триває Великий піст / Валерій Бурій // Місто робітниче (Ватутіне). - 2007. - 2 берез. - С. 4.

* Бурій В. Великий піст. Календар Великого посту // Бурій В.М. Народно-православний календар / Валерій Бурій. - Черкаси : Вертикаль, 2009. - С. 28 - 29; 87. 

* Бурій В. Пости у Православ'ї / Валерій Бурій // Місто робітниче. - (Ватутіне). - 1997. - 19 груд. - С. 4. 

* Те саме // Шевченків край (Звенигородка). - 1991. - 28 лют. - С. 3. 

* Бурій В. Розпочинається Великий піст / Валерій Бурій // Місто робітниче (Ватутіне). - 2010. - 12 лют. - С. 4. 

* Бурій В. Великий піст / Валерій Бурій // Місто робітниче (Ватутіне). - 2008. - 14 берез. - С. 4. 

Смолянський Б.Л. Харчування у православному християнстві / Б.Л. Смолянський, Ю.Г. Григоров, К.Л. Писарчук. - К.: Вища шк., 1992. - 47 с.

Степанович, Є. П. Страви української кухні в піст [Текст] / Є. П. Степанович. - К. ; Житомир : Льонок, 1998. - 104 с.

10КВІТНЯ — субота поминальна

Христова Церква запровадила особливі поминальні дні, щоби вшанувати тих, хто завершив свій земний шлях: це суботи другого, третього та четвертого тижня Великого посту. 

У Бога всі живі, і після того, як завершується тимчасове земне життя людини, її душа продовжує жити і відчувати необхідність у любові, пам’яті, піклуванні. Свята Церква навчає, що молитися за інших людей, зокрема і за померлих, – означає виявляти до них свою любов, турботу і підтримку. Молитва за спочилих, коли ми просимо у Бога про відпущення їхніх гріхів та спасіння їхніх душ, є виявом духовної милостині, великим проявом любові до ближнього. 

До поминання померлих нас заохочують святі отці Церкви. Вони закликають кожну людину не лише молитися, але й чинити благі діла заради спочилих, які перебувають у вічності. «Для померлих братів наших і сестер поминання – немов шматок хліба голодному і кухоль води спраглому. Це велике добре діло», – зауважує святитель Феофан Затворник. Вшанування пам’яті померлих також спонукає нас замислитися і над власним життям: «Поглянь на своє життя, чи воно згідне з Божою волею? Cкорим ходом минають наші дні. Блаженний, хто з твердою вірою у Господа від дня в день набуває більше добрих діл і збирає їх на вічне життя», – зазначає святий Єфрем Сирін. 

У цей день помолімося за душі всіх спочилих рідних, друзів, близьких і важливих для нас людей. Віримо, що Господь почує наші молитви, і просимо, щоби Він дарував їм спасіння та вічне блаженне життя.

Лазарева субота — рухомий празник, прив’язаний ще в апостольські часи до шостого тижня Великого посту. Праведний Лазар пролежав уже чотири дні в могилі, коли до Віфанії, де він помер, прийшов Син Божий. Лазареві сестри, вірні Христові послідовниці Марфа і Марія, гірко оплакували брата. Спаситель спочатку втішав їх, а потім звелів відчинити склеп і покликав: «Лазаре! Вийди звідти!» Померлий послухався і з’явився перед натовпом (Лазар прожив після того ще 30 років). Подія привернула до Господа багатьох нових учнів. Утім, це надзвичайно посилило лють ворогів Христа, і вони вирішили Його знищити. Уже після Воскресіння Христового Лазар став єпископом на острові Кіпр. Згодом був долучений до лику святих.

9 квітня (27 березня за ст. ст.) — в шосту (Вербну) неділю Великого Посту — згадують про Вхід Господній до Єрусалима. Коли Христос прибув до Єрусалима, Його зустрічали як довгоочікуваного Месію, зі справді царськими почестями. Безпосередньою підставою для такого врочистого в’їзду стало чудо з Лазарем — вияв сили Живого Бога. Натовп іще не прагнув віддати Вчителя на ганебну страту, а встеляв Йому дорогу пальмовими гілками — символами перемоги. Українські ж віряни приносять до церков для освячення гілочки верби.

В українських землях і Лазарева субота, і Вербна неділя вважаються святами, які годиться проводити в колі сім’ї, починаючи зі спільного відвідування вранішньої служби. За померлих родичів моляться вдома й приносять на їхні могили по кілька освячених вербових гілочок.

Великий піст добігає кінця. 19 КВІТНЯ — одне з найбільших православних свят — Великдень. Освячені «смачна паска і ковбаска», яскраво розмальовані крашанки будуть окрасою святкового столу, який віддавна є для українців символом радості, родинної єдності, втіхи. Однак процес розговіння — не така легка справа для організму. Про це мають пам’ятати ті, хто дотримувався усіх правил строгого посту. Як влаштувати свято «без наслідків» для здоров’я? Дієтологи радять кілька простих правил…

Їсти під саму зав’язку — стрес для організму

Не накидайтеся на їжу. Розпочніть трапезу з білкових страв, які легко засвоюються: скуштуйте риби, курятини. Але небагато. Після строгого посту, який виключає з раціону м’ясо, для початку можете дозволити собі цього продукту 150-200 грамів за один прийом. Великоднє яєчко — незмінна страва за пасхальним столом. Але краще, якщо у вашому персональному святковому меню воно буде одне. «Вихід із посту має відбуватися за правилом: святковий стіл — це не останній шанс наїстися на «все життя», — переконана столичний дієтолог Світлана Фус. — Небезпечно допадатися до їжі, якої ви не споживали тривалий час. Для організму це стрес. Розговляйтеся поступово: щодня додавайте до меню один-два продукти, які були вилучені з раціону на тривалий час».

Якщо на свято ви прийшли в гості, або зустрічаєте друзів у себе вдома, правило номер один: не поспішайте за стіл. Адже зустріч із добрими знайомими — це насамперед чудова нагода поспілкуватися. Лікарі-дієтологи кажуть: краще обирати за столом місце, ближче до фруктів, салатів і легких страв. Воно «безпечніше» — таким чином матимете менше спокус дегустувати все підряд і під саму зав’язку. Картопля, хліб — продукти, які ви і так споживаєте щодня, тож можете спокійно оминати їх за святковим столом. Вибирайте щось «екзотичніше».

Лікарі нагадують, що неконтрольоване споживання їжі, переїдання не тільки призводить до збільшення маси тіла, а й запускає механізм недуг.

Свіжа випічка нехай чекає

Аби не переїдати, їжу за столом краще ділити на невеликі шматочки і ретельно їх пережовувати. Таким чином, каже голова Асоціації дієтологів Львівщини Зоряна Завада, організм швидше перетравить те, що ви з’їли. Крім того, тривале «пережовування» може трохи «обдурити» апетит, створити ілюзію ситості. Дієтологи завжди радять вставати з-за столу з легким відчуттям голоду. Під час свят це правило особливо актуальне.

Столичний дієтолог Оксана Скиталінська упевнена: краще засвоюються страви, приготовані власноруч. При цьому, наголошує пані Оксана, більш корисні страви тушковані, варені, запечені. Смаженого і жирного ліпше уникати, особливо тим, хто має проблеми зі шлунково-кишковим трактом.

«М’ясні страви поєднуйте з овочевими салатами, — додає Оксана Скиталінська. — Салати заправляйте олією, лимонним соком, нежирним йогуртом. Замість цукерок чи тістечок краще подати на десерт фрукти».

До речі, після тривалого посту, на голодний шлунок фахівці з харчування не радять їсти свіжу випічку. Краще, якщо вона буде «кількаденної витримки», навіть злегка черства. Тому випікайте паски заздалегідь.

Під час святкової трапези небажано пити різні види алкогольних напоїв. Але якщо не можете втриматися від ідеї продегустувати «весь асортимент», то краще розпочинати зi слабшого напою, поступово переходячи до міцнішого. Фахівці кажуть: шкоди від алкоголю не буде, якщо вживати його в безпечних дозах. Такими дозами можна вважати 50 грамів коньяку, 60 грамів горілки або 200 грамів вина, найкраще білого сухого. «Спиртне, випите у таких дозах, розщепиться у шлунку і не дійде до печінки, серця, мозку», — пояснює Зоряна Завада.

Фахівці вважають, що з усіх спиртних напоїв найкраще перетравлюється горілка, але вона має бути якісною. Найгірші для здоров’я — газовані алкогольні напої, тому шампанським краще не зловживати.

Міцні напої, каже Оксана Скиталінська, найоптимальніше вживати з тривалими паузами, а закушувати білковою їжею — вона діє, як сорбент. Міцний алкоголь небажано заїдати холодними закусками, ковбасою, бутербродами.